Справа № 243/4344/23
Провадження № 2-п/243/13/2025
про залишення заяви без руху
30 січня 2025 року м. Слов'янськ
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Дюміна Н.О., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 вересня 2023 року у справі №243/4344/23 за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з теплопостачання, інфляційних втрат та трьох відсотків річних,-
29 січня 2025 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 вересня 2023 року у справі №243/4344/23 за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з теплопостачання, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України.
Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, визначених зокрема ст. 285 ЦПК України.
Ознайомившись із заявою про перегляд заочного рішення, суддя приходить до висновку про залишення її без руху, виходячи з наступного.
Згідно ст. 284 ЦПК України, передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобу зв'язку, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів.
Згідно з ч. 6ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.
ОСОБА_1 при поданні заяви про перегляд заочного рішення заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору,
Дослідивши зазначене клопотання, суд дійшов висновку що подане клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються ст.136 ЦПК України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Отже, положення частини першої статті 136 ЦПК України як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 136 ЦПК України та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.
Умови, визначені у пункті 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу за попередній календарний рік.
Таким чином, пункт 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначає, що для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
З наведеного вбачається, що суду надано право, а не покладено обов'язок зменшити, відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору.
Обов'язок обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні сплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу. Аналіз правового врегулювання питання звільнення від сплати судового збору дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Щодо необхідності підтвердження незадовільного майнового стану неодноразово висловлювався Верховний Суд, зокрема у постанові від 17.05.2018 у справі № 904/9117/17 Верховний Суд вказав на те, що єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених уст. 8 Закону України “Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Також, Верховний Суд вказав на те, що вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору, при цьому, ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, суд робить висновок, що підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні, адже відсутність доходу та скрутний майновий стан заявника не підтверджено належними доказами.
Водночас, суд наголошує, що належними та достатніми доказами для підтвердження скрутного майнового становища можуть бути довідки про доходи з органів державної податкової інспекції, довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги тощо.
Так, заявник як на єдину підставу відстрочки від сплати судового збору посилається на скрутний матеріальний стан та на підтвердження чого надає суду відомості про блокування платіжної картки заявника та відомості про стягнення грошових коштів з заявник за виконавчими провадженнями.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, враховуючи предмет заяви, суд дійшов висновку, що підстав для відстрочення сплати судового збору не має, оскільки заявником не додано доказів щодо розміру доходів заявника за минулий календарний рік.
Крім того суд зазначає, що факт блокування картки заявниці та стягнення грошових коштів за виконавчими провадженнями не може бути єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, надані документи не можуть бути розцінені як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища заявниці.
У зв'язку з чим в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити та надати заявниці строк для усунення недоліків.
Законом України «Про судовий збір» передбачена ставка судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2024 року становить 605,60 грн.
Таким чином заявниці слід усунути вказані недоліки заяви, шляхом надання доказів сплати судового збору або докази на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору з врахуванням вимог цієї ухвали.
Надати заявниці реквізити для зарахування надходжень до державного бюджету: на розрахунковий рахунок UA598999980313111206000005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101
Згідно з ч. 8 ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору або надання доказів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору з врахуванням вимог цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 43, 185, 260, 285 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 вересня 2023 року у справі №243/4344/23 за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з теплопостачання, інфляційних втрат та трьох відсотків річних- залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вищезазначених недоліків терміном п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що в разі, якщо у встановлений строк недоліки заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.О. Дюміна