Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/2027/24
Провадження № 2/542/35/25
23 січня 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Афанасьєвої Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання - Чиж Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на самочинно збудоване майно, -
31.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить визнати за ним право власності на самовільно реконструйований житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 59,5 кв.м, житловою площею 30,1 кв.м.
Вимоги обґрунтовані тим, що він, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.06.2017 року, є власником житлового будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,1 кв.м, житловою площею 30,2 кв.м. Право власності на житловий будинок зареєстровано, що підтверджується витягом з ДРРП від 19.06.2017 року.
У 2023-2024 роках він провів будівельні роботи з добудовою вказаного будинку, без отримання дозвільних документів на будівництво.
Зазначає, що на підставі рішення Новосанжарського районного суду від 04.10.2013 року у справі № 542/1702/13-ц, він набув право власності на земельну ділянку під будинком. Право власності на землю зареєстровано в ДРРП від 27.02.2024 року, що підтверджується витягом. Земельна ділянка площею 0,2472 га, кадастровий номер: 5323485001:01:001:0821 наразі є сформованою та обліковується в категорії земель: землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення: 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Таким чином, вказує, що він дійсно здійснив самовільне будівництво, але на власній земельній ділянці, яка використовується згідно цільового призначення та норм містобудівної документації.
З метою введення в експлуатацію самочинного об'єкту будівництва, він звертався до виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області із заявою про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки, який є необхідним для подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Рішенням виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 02.04.2024 року йому відмовлено у наданні будівельного паспорту забудови земельної ділянки у зв'язку з забудовою земельної ділянки та недотримання будівельних норм і правил.
Він також звертався до Державної інспекції архітектури та містобудування України, а саме ним було подано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта від 14.06.2024 року.
Державна інспекція архітектури та містобудування України, згідно Витягу з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ від 19.06.2024 року повернула таку декларацію про готовність до експлуатації об'єкта на доопрацювання. При цьому було зазначено, що підставою відмови є те, що декларація подається на підставі зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Позивач зазначає, що він дійсно не отримував будівельного паспорту забудови земельної ділянки, повідомлення про початок виконання будівельних робіт також не подавалося, з огляду на відсутність дозвільних документів. Будівельні роботи наразі завершені.
Таким чином, будівельні роботи, які ним проведені, є самочинним будівництвом, оскільки проведені без належного дозволу, що не дозволяє йому ввести в експлуатацію будинок та зареєструвати право власності, що порушує його права.
Зазначає, що на даний час єдиним та ефективним способом захисту особистих майнових прав, є визнання права власності на самочинну забудову в судовому порядку з послідуючим прийняттям об'єкта в експлуатацію відповідно до вимог «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затвердженого постановою КМУ №461 від 13.04.2011 року.
Ухвалою суду від 05 листопада 2024 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначене підготовче судове засідання на 02.12.2024 року (а.с.66).
Ухвалою суду від 02 грудня 2024 року підготовче провадження у справі закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.74).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання відповідно до вимог п.п.1, 4 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.70, 92, 99-100). Надавши заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.93, 101).
Представник відповідача Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання (а.с.68, 76, 97). Надавши заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 72).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державної інспекції архітектури та містобудування України в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання (а.с.69, 91, 98).
До суду надали пояснення третьої особи щодо позову (а.с.77-83), в яких зазначено про те, що оскільки позивачем до суду не надано і матеріали справи не містять проектної та робочої документації та результатів експертизи проекту будівництва, як доказ відсутності істотних порушень будівельних норм і правил у збудованих об'єктах нерухомості, тому відсутні умови для визнання права власності на них на підставі рішення суду.
Зазначають, що звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що це питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Водночас, позивач не звертався до органу державного архітектурно-будівельного контролю для введення об'єкта в експлуатацію у встановленому законом порядку, а одразу звернувся до суду з позовом про визнання права власності. Таким чином позивач не вичерпав усі можливі заходи узаконення самовільно збудованого об'єкту у позасудовому порядку.
Крім того, у позивача відсутні як документи, які надають право виконувати будівельні роботи, так і документи, що засвідчували б прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Обов'язкова наявність даних документів передбачена статтями 27, 29-31, 39 Закону № 3038-VІ.
Просили розглядати справу без участі представника ДІАМ за наявними в справі доказами, з урахуванням наданих пояснень.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно з свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими побудовами, що знаходиться на приватизованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).
ОСОБА_1 право власності на вищезазначений житловий будинок було зареєстровано 19.06.2017 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.12).
Як вбачається з рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2013 року за ОСОБА_1 визнано право власності на приватизовану земельну ділянку площею 0,29 га, що знаходиться на території с.Старі Санжари, Старосанжарської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, переданої для обслуговування жилого будинку та ведення особистого підсобного господарства, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ПЛ №031567, виданого Старосанжарською сільською радою Новосанжарського району 06.10.1999 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №248, як за спадкоємцем за заповітом, після померлої ОСОБА_2 (а.с.13).
Право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5323485001:01:001:0821, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав №367536683, було зареєстровано 23.02.2024 року (а.с. 14).
А згідно з Витягу з Державного кадастру про земельну ділянку (а.с. 15-17) цільовим призначенням земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5323485001:01:001:082 є: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Як встановлено з Технічного паспорту на житловий будинок садибного типу, виготовленого станом на 01.01.2021 ФОП ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться, зокрема, житловий будинок, літ. А-1, загальною площею 59,5 кв.м (а.с. 48-52). Як вбачається з розділу характеристика будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами даного Технічного паспорту, вищевказаний житловий будинок побудований/реконструйований у 1952/2024 році (а.с. 52). Також, в даному Технічному паспорті мається інформація про те, що за результатами проведеного технічного обстеження об'єкта - реконструкція житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено можливість їх надійної та безпечної експлуатації, а також відповідність: державним будівельним нормам згідно ДБН В.1.2-14:2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд»; пожежним нормам згідно ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»; санітарним та гігієнічним нормам згідно ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»; ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення»; ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» (а.с. 57).
Згідно зі Звітом №822 про проведення технічного обстеження відповідного житлового будинку від 19 вересня 2024 року, складеним та затвердженим експертом Соць В.М., встановлена готовність до експлуатації житлового будинку (літ.А-1,а) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 36-46).
З даного Звіту також вбачається, що даний об'єкт нерухомості має розрахункову сейсмічність до 6 балів, вогнестійкість об'єкта ІІІ (згідно з додатком В ДБН В.1.1.-7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва»); категорія складності об'єкта - ІІ (згідно з ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» на підставі класу наслідків (відповідальності); проектна та робоча документація в замовника - відсутня, попередні обстеження об'єкта не проводилися (а.с. 37-38).
Рішенням виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області №83 від 02 квітня 2024 року відмовлено у наданні будівельного паспорту забудови земельної ділянки для будівництва «Реконструкція з добудовою індивідуального житлового будинку садибного типу на власній земельній ділянці з кадастровим номером 5323485001:01:001:0821 за адресою: АДРЕСА_1 », власник - ОСОБА_1 (а.с. 18).
14.06.2024 року ОСОБА_1 на адресу ДІАМ було направлено декларацію про готовність до експлуатації об'єкта - реконструкція з добудовою індивідуального житлового будинку садибного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19-21).
19 червня 2024 року дану декларацію було повернуто ОСОБА_1 на доопрацювання у зв'язку з неподанням документів, необхідних для прийняття рішення про видачу, а саме: декларація про готовність до експлуатації об'єкта подається на підставі зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт (а.с. 22-26).
Відповідно до статті 392 ЦК України власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документів, який засвідчує його право власності.
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
У частині четвертій статті 373 ЦК України зазначено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Нормативно регламентованим є право власника на забудову земельної ділянки, яке здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (частина третя статті 375 ЦК України). Відповідно до змісту частини четвертої статті 375 ЦК України у разі, коли власник здійснює на його земельній ділянці самочинну забудову, її правові наслідки встановлюються статтею 376 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У силу спеціального застереження, наведеного в частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
У пункті 45 постанови від 23 червня 2020 року у справі 680/214/16-ц Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 зазначила, що особа не набуває права власності на об'єкт самочинного будівництва (пункт 148).
Разом з цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК України), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це право не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК України).
Вирішуючи справу за позовом власника (землекористувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановити усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушення будівельних норм та істотних правил.
На підставі частини третьої статті 376 ЦК України суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина третя статті 375 ЦК України).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
При вирішенні позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно суд має виходити з того, що право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише за наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи та передбачених статтями 27, 29-31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також у передбачених законом випадках отримання дозволу на виконання будівельних робіт (статті 34, 37 цього Закону).
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів належить до одного з етапів проектування та будівництва об'єктів, що здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок (пункт 5 частина п'ята стаття 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Частиною другою статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено заборону на виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Частиною восьмою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Аналогічна норма закріплена пунктом 12 Порядку № 461.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 461 прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Так, судом встановлено, що 14.06.2024 року ОСОБА_1 на адресу ДІАМ було направлено декларацію про готовність до експлуатації об'єкта - реконструкції з добудовою індивідуального житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
19 червня 2024 року дану декларацію було повернуто ОСОБА_1 на доопрацювання у зв'язку з неподанням документів, необхідних для прийняття рішення про видачу, а саме: декларація про готовність до експлуатації об'єкта подається на підставі зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт (а.с. 22-26).
Відповідно до 19-21 Порядку № 461 у разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації.
Рішення про реєстрацію або повернення декларації може бути розглянуто у порядку нагляду (без права реєстрації декларації) Держархбудінспекцією або оскаржено до суду.
Звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне самочинно збудоване або реконструйоване нерухоме майно має здійснюватися за наявності даних про те, що це питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Матеріали же справи не містять доказів звернення позивача у передбаченому законом порядку до компетентного органу державного архітектурно-будівельного контролю про прийняття самочинно збудованого об'єкту до експлуатації. Декларація про готовність до експлуатації об'єкта - житлового будинку від 14.06.2024 року, направлена до Державної інспекції архітектури та містобудування України, не свідчить про дотримання порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, оскільки остання була повернута на доопрацювання у зв'язку з неподанням документів, необхідних для прийняття рішення про видачу, а саме: декларація про готовність до експлуатації об'єкта подається на підставі зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Зазначене не свідчить про прийняття компетентним органом державного архітектурно-будівельного контролю рішення про відмову у прийнятті в експлуатацію самочинно рекноструйованого житлового будинку садибного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням зазначеного, враховуючи обставини справи, відсутність передбачених законом підстав для визнання за позивачем у судовому порядку права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на самочинно збудоване майно - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач: Новосанжарська селищна рада Полтавського району Полтавської області, місцезнаходження: вул.Центральна, буд.23, селище Нові Санжари, Полтавського району, Полтавської області, код ЄДРПОУ 21044987;
третя особа: Державна інспекція архітектури та містобудування України, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, м.Київ, код ЄДРПОУ 44245840.
Повний текст рішення складений 30 січня 2025 року .
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Ю.О.Афанасьєва