27.01.2025 Справа № 363/17/25
27 січня 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Шубочкіної Т.В. за участю секретаря судового засідання Воронюк А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгород Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вишгородський районний відділ Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення пені за невчасно сплачені (прострочені) аліменти, -
Позивач звернулася з вищевказаним позовом до суду, посилаючись на те, від шлюбу з ОСОБА_2 народився син - ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу, син залишився проживати із нею. 15 травня 2017 року Васильківським міськрайонним судом Київської області було ухвалено рішення про стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання сина в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, починаючи з дня подачі заяви до суду, тобто з 06.02.2017 року і до досягнення дитиною повноліття. Вказує, що з моменту винесення рішення про стягнення аліментів витрати на утримання сина значно зросли. Дитина потребує постійного догляду, постійної уваги з боку дорослого, на постійній основі потребує занять із логопедами, психологами, дефектологами, що затратним для позивача. Рішенням Вишгородського районного суду м.Вишгород від 02.05.2024 року винесено заочне рішення та суд постановив збільшити розмір аліментів та стягнути з ОСОБА_2 на утримання сина аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини. А також стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на її утримання у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, з 02 листопада 2023 року та протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею. Зазначає, що вказане рішення суду відповідачем не виконується в повному обсязі. В результаті чого утворилась сума заборгованості , що на 01.12.2024 становить 60 729 грн. 35 коп. (43 992,35 - на утримання позивача та 16 737,08 на утримання дитини). Просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів на її та дитини утримання в розмірі 60 729 грн. 35 коп. та судові витрати.
Ухвалою суду від 08.01.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи та призначено судове засідання.
Позивач до судового засідання не з'явилась, належним чином була повідомлена про місце, дату та час розгляду справи. Подала до суду клопотання, в якому просила розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач до судового засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.
Третя особа до судового засідання не з'явилась, належним чином була повідомлена про місце, дату та час розгляду справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
15 травня 2017 року Васильківським міськрайонним судом Київської області було ухвалено рішення про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини від усіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, починаючи з дня подачі заяви до суду, тобто з 06.02.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Вишгородського районного суду м.Вишгород від 02.05.2024 року №363/6186/23 винесено заочне рішення про збільшення розміру аліментів, визначеного рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2017 року та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, з 02 листопада 2023 року та протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею.
Рішення вступило в законну силу 04.06.2024 року та на його підставі видані виконавчі листи.
Відповідно до довідки-розрахунку, наданого відділом ДВС, заборгованість відповідача по аліментам у ВП №75397018 станом на 01.12.2024 року за період з червня 2024 року по листопад 2024 року складає 16 737,08 грн.
Позивачем здійснено розрахунок пені за прострочення сплати аліментів на утримання сина, за період з червня 2024 року по листопад 2024 року складає 19 292,60 грн.
Відповідно до довідки-розрахунку, наданого відділом ДВС, заборгованість відповідача по аліментам у ВП №75397249 станом на 01.12.2024 року за період з листопада 2023 року по листопад 2024 року складає 43 992,35 грн.
Позивачем здійснено розрахунок пені за прострочення сплати аліментів на своє утримання за період з листопада 2023 року по жовтень 2024 року складає 79 499,48 грн.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які витікають із ст. 196 СК України.
Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з вимогами статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно із ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді стягнення неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. Тобто, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. Неустойка стягується з особи, яка винна у простроченні сплати аліментів.
Оскільки будь-яких обставин, за яких можливо було б звільнити відповідача від неустойки за прострочення сплати аліментів суду не надано, тому суд вважає, що ОСОБА_2 повинен понести відповідальність, передбачену ст. 196 СК України, оскільки це буде відповідати насамперед інтересам позивача та дитини.
Норма статті 196 СК України не встановлює будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Зазначена правова позиція знайшла відображення в Постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) зробила висновок щодо розрахунку пені на заборгованість зі сплати аліментів. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні.
Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
Водночас, розмір неустойки не повинен перевищувати 100 відсотків заборгованості за аліментами (частина перша статті 196 СК України).
У постанові від 19 січня 2022 року, ухваленій у справі №711/679/21 Верховний Суд зазначив таке: формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
Позивачем надано розрахунок пені, суд перевіривши його, погоджується із сумою неустойки за прострочення сплати аліментів відповідачем на утримання дитини, яка за період з червня 2024 року по листопад 2024 року складає 16 737,08 грн. та на її утримання, яка за період з листопада 2023 року по листопад 2024 року складає 43 992,35 грн.
Відповідачем власного розрахунку щодо пені суду не надано.
Суд відповідно до приписів статті 13 ЦПК України розглядає справи в межах заявлених позивачем вимог.
Отже, оцінив кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки позивач просить стягнути неустойку з урахуванням вимог ст. 196 ч. 1 СК України.
У зв'язку із задоволенням позову позивача, звільненої від сплати судового збору при подачі позову, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог, та відповідно до розміру встановленого Законом України «Про судовий збір», який діяв станом на дату подачі позову до суду (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому подано позов) тобто в розмірі 1 211 грн 20 коп.
На підставі викладеного, ст. ст. 180, 196 СК України, ст.625 ч.2 ЦК України, керуючись ст. ст. 12,13,128,141,223, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вишгородський районний відділ Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення пені за невчасно сплачені (прострочені) аліменти задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з червня 2024 року по листопад 2024 року у розмірі 16 737 (шістнадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 08 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на її утримання за період з листопада 2023 року по листопад 2024 року у розмірі 43 992 (сорок три тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 35 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Т.В. Шубочкіна