29.01.25 363/5342/24
29 січня 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі
головуючого судді Олійник С.В.,
секретаря Онопрієнка І.О.,
представника позивача Кутергіної Г.С.,
представника відповідача Заріцького С.М.,
розглянувши адміністративну справу в порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач звернувся із позовом про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення №918 від 17.10.2024 року про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000 грн., як незаконну. Посилається на те, що застосування штрафу є незаконним, оскільки протокол про вчинення адміністративного правопорушення складений не уповноваженою особою, відсутня назва посадової особи та органу , яка його склала, в протоколі не зазначено місце, час вчинення адміністративного правопорушення, відсутні до протоколу докази вчинення адміністративного правопорушення, в протоколі не вірно зазначене правопорушення , посилаючись на п. 10-1 Правил військового обліку, а також відсутні докази щодо неможливості отримання даних шляхом електронної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами. Протокол складено за ч. 3 ст. 210 КУпАП, притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Позивач до суду не з'явився, направив свого представника.
Представник позивача за довіреністю Кутергіна Г.С. підтримала позовні вимоги позивача, просила їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача за довіреністю Зарицький С.М. заперечив проти задоволення позову, надав суду матеріали адміністративної справи для огляду в суді, та матеріали щодо повноважень особи, яка склала протокол, витяги із бази Оберіг щодо інформації про оновлення даних позивачем. Просив вважати помилковим зазначення в протоколі номеру ст. 210, замість 210-1.
Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи та з'ясувавши позицію сторін у сукупності із дослідженими доказами, суд дійшов до наступного.
Відповідно до вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції Закону України № 3633-ІХ від 11.04.2024р., який набув чинності 18.05.2024р.), під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Таким чином, нормами вказаного Закону визначено 60-денний строк для уточнення облікових даних; останній день вказаного строку припадає на 16.07.2024р.
Позивач ОСОБА_1 уточнив свої облікові дані через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста лише 03.10.2024, що стверджується витягом з системи «Оберіг» .
03.10.2024 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №40, відповідно до якого о 14 год. 40 хв. за допомогою інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаного та резервістів було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим порушив п.п. 3 п. 10-1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 30.12.2022 на виконання абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», через що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно пояснень ОСОБА_1 при розгляді справи від 08.10.2024 року просив закрити провадження у звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки норма, за якою складено протокол не діяла, обов'язок щодо оновлення данних треба рахувати з дня набрання чинності Указу Президента від 24.02.2022 року.
17.10.2024 начальникІНФОРМАЦІЯ_1 розглянув вказаний протокол та виніс постанову постанови в справі про адміністративне правопорушення №918 від 17.10.2024 року про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000 грн. Згідно вказаної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 03.10.20204 року о 14. Годині 30 хвилин у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 військовозобов'язаний ОСОБА_1 не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження протягом 60 днів на виконання ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Взято до уваги пояснення ОСОБА_1 (а.с….)
Згідно витягу з наказу начальникІНФОРМАЦІЯ_1 №752 від 26.09.2024 ОСОБА_2 є уповноваженою особою щодо ведення справ про адміністративні правопорушення.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч.1 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч.3 ст.210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частинами першою - третьою ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У постанові Верховного Суду від 04.09.2019р. у справі № 285/1535/15-а міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Спірні правовідносини регулюються приписами ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Відповідно до вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, враховуючи вимоги абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз.2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Частина 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024р., який набув чинності 18.05.2024р.
Відповідно до ч.11 ст.38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Вказаний обов'язок визначено також п.23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022р.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Отже, вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024р. по 16.07.2024р. (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі ст.42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п.19 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затв. постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022р., громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Останній день вказаного 60-денного строку для уточнення облікових даних припадав на 16.07.2024.
У свою чергу, позивач ОСОБА_1 уточнив свої облікові дані через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста лише 03.10.2024 року, що стверджується витягом з системи «Оберіг».
Стосовно доводів представника позивача Репіка Р.В. на спростування допущеного ним порушення враховує, що під час судового розгляду не здобуто доказів своєчасного (тобто, в межах строку з 18.05.2024р. по 16.07.2024р.) звернень позивача з метою уточнення своїх даних до центру надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, не надав докази щодо позбавлення можливості позивача до закінчення спірного строку (до 16.07.2024р. включно) скористатися іншим шляхом оновлення облікових даних.
Стосовно посилання представника позивача про право і надання відстрочки суд враховує, що такі заяви не стосуються питання уточнення облікових даних та стосуються лише надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації .
У справі судом встановлено, що під час дії особливого періоду військовозобов'язаний ОСОБА_1 не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження з 18.05.2024р. по 16.07.2024р. на виконання абз.6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Судом перевірено, що складений протокол про адміністративне правопорушення і постанова ухвалена уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, якою стягнення накладено в межах санкції статті та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення.
Також відповідно до примітки ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Однак, примітка до ст. 210 КУпАП не може бути застосована в цьому випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто в один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити факт уточнення військовозобов'язаним своїх персональних даних, однак обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Відповідач надав правильну правову оцінку діям ОСОБА_1 , оскільки військовозобов'язаний ОСОБА_1 не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження з 18.05.2024р. по 16.07.2024р. на виконання абз.6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Посилання позивача на те, що протокол не містить правильної кваліфікації дій, відповідно до КУпАП, а начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 допустив самостійне редагування, на думку суду, є непереконливим та безпідставним, виходячи з такого.
Дійсно, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП замість ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Фабула правопорушення викладена відповідно до адміністративного правопорушення. Тому скасування постанови виключно на підставі формальної констатації, зокрема за наявності технічних помилок, неправильного зазначення цифрової норми та за відсутності інших підстав для скасування постанови суду жодним чином не сприятиме досягненню мети адміністративного провадження і адміністративної відповідальності за вчинення протиправного діяння. Такий підхід був би проявом надмірного формалізму та істотно порушував основні принципи правовладдя (невідворотності покарання за скоєне порушення, справедливості, рівності тощо).
Під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Оцінюючи наведені сторонами доводи, суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що не підлягає до задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 5 ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ч. 3 ст. 243, 286 КАС України, суд
вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.В.Олійник