Справа № 210/5507/24
Провадження № 2/210/591/25
іменем України
25 січня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської Вікторович Н.Ю., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Перекопської Ірини Степанівни про примусове виконання обов'язку в натурі, -
23 вересня 2024 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Перекопської Ірини Степанівни про примусове виконання обов'язку в натурі.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 вересня 2024 року вказана справа надійшла до провадження судді Вікторович Н.Ю.
Ухвалою суду від 24 вересня 2024 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 07 жовтня 2024 року закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Перекопської Ірини Степанівни про примусове виконання обов'язку в натурі.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2025 року ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 жовтня 2024 року скасовано. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Перекопської Ірини Степанівни про примусове виконання обов'язку в натурі направлено до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для подальшого розгляду.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.01.2025 року, вказана справа надійшла до провадження судді Вікторович Н.Ю.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід з огляду на наступне.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі (ч. 1 ст. 37 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України, за наявності підстав, зазначених У ст. 36,37,38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно до ч.1 ст. 40 ЦПК України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
У відповідності до ч.9 ст. 40 ЦПК України, питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який с стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов?язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об?єктивності судді.
Частина 1, 2, 9 ст. 40 ЦПК України визначає, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі; питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість; питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності) як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами ЄСПЛ.
У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві!» повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.
Пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Тобто, у разі переконання судді у наявності обставин, які унеможливлюють винесення ним об'єктивного рішення або обґрунтовано викликають сумнів у стороннього спостерігача в його упередженості, він зобов'язаний заявити самовідвід.
Згідно до роз'яснень ЄСПЛ у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Так, при постановленні ухвали від 07 жовтня 2024 року суддя висловила позицію щодо відсутності підстав для розгляду вказаної справи за правилами цивільного судочинства, чим фактично висловив свою позицію щодо розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 247 ЦПК України, суд, -
Заяву судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю. про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Перекопської Ірини Степанівни про примусове виконання обов'язку в натурі, задовольнити.
Відвести суддю Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Перекопської Ірини Степанівни про примусове виконання обов'язку в натурі.
Цивільну справу №210/5507/24 (пр.№2/210/591/25) за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Перекопської Ірини Степанівни про примусове виконання обов'язку в натурі, передати до канцелярії Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської областідля повторного автоматизованого розподілу справи між суддями в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н. Ю. Вікторович