Справа № 761/45756/24
Провадження № 1-кс/761/30240/2024
12 грудня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 120 241 114 100 000 41 від 02.07.2024, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Баку Республіки Азербайджан, громадянин Республіки Азербайджан, азербайджанець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на території України не зареєстрований, мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строку домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 120 241 114 100 000 41 від 02.07.2024.
ОСОБА_4 16.09.2024 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України, 06.12.2024 останньому повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.
До підозрюваного ОСОБА_4 09.10.2024 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
У подальшому, ухвалою слідчого судді від 14.11.2024 строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного продовжений до 06.12.2024.
Підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику 06.12.2024 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження з метою ознайомлення у порядку ст. 290 КПК України.
На переконання прокурора, не зменшилися раніше встановлені ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та наполягала на його задоволенні з наведених у ньому підстав.
Захисник та підозрюваний заперечували з приводу задоволення клопотання, вважаючи його необґрунтованим, просили відмовити у його задоволенні.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку ст. 199 КПК.
Відповідно до ст. 199 КПК на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під домашнім арештом з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під домашнім арештом, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під домашнім арештом.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Отже, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_4 ознак інкримінованих йому правопорушень.
У силу ч. 3 ст. 199 КПК під час вирішення питання щодо продовження дії домашнього арешту слідчий суддя має встановити наявність обставин, що свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явились нові ризики.
Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Характер інкримінованих підозрюваному злочинів свідчить про реальну ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.
Отже, слідчий суддя, враховуючи відсутність у підозрюваного вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування, дійшов висновку, що вказаний ризик є реальним.
Крім того, з урахуванням викладеного, цілком можливо, що останній задля уникнення відповідальності може чинити тиск на потерпілого та свідків з метою зміни ними своїх показань та/або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Водночас слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що застосування домашнього арешту у певний час доби не зможе запобігти зазначеним вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Як випливає з клопотання та доводів прокурора, на теперішній час необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
На підставі доручення про відкриття матеріалів іншій стороні в порядку ст. 290 КПК стороні захисту 06.12.2024 повідомлено про завершення досудового розслідування.
Згідно ч. 5 ст. 219 КПК строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК не включається у строки досудового розслідування.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для часткового задоволення клопотання прокурора та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 .
Продовжити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-не залишати житло за адресою - АДРЕСА_1 , у період з 22.00 год. до 07.00 год. наступного дня;
-не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну місця проживання, роботи та/або служби (в залежності від стадії кримінального провадження);
-утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_7 , свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;
-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Строк дії цієї ухвали встановити по 12 лютого 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1