печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2353/25-к
27 січня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю захисника: ОСОБА_3 , підозрюваного: ОСОБА_4 , прокурора: ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42023000000001171 від 17.07.2023,-
20.01.2025 захисник - адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42023000000001171 від 17.07.2023.
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебуває кримінальне провадження № 42023000000001171 від 17.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 (у редакції Закону України що діяв до 13.07.2023) КК України, тобто в створенні злочинною організації, а також у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в особливо великому розмірі, злочинною організацією.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.12.2024 у справі № 757/57502/24-к (провадження 1-кс-48785/24) до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 30.01.2025 включно.
Також на підозрюваного ОСОБА_4 покладено обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із свідками та іншими особами, визначеними слідчим та прокурором; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Сторона захисту вважає, що застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є необґрунтованим та надмірним.
У зв'язку із чим просить про зміну запобіжного заходу підозрюваному, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутня обґрунтована підозра.
Враховуючи приписи статей 91, 92 та ч. 2 ст. 194 КПК України, саме на сторону обвинувачення покладається обов'язок доказування наявності обґрунтованої підозри вчинення кримінальних правопорушень.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 2 ст. 91 КПК).
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ч. 1, 2 ст. 94 КПК).
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).
Виходячи з наведеного, зі спливом певного часу з моменту повідомлення особі про підозру в матеріалах кримінального провадження вже мають бути конкретні фактичні дані та інформація, які підтверджують причетність підозрюваного до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а не абстрактні та узагальнені твердження про обґрунтованість підозри.
При цьому, матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей щодо причетності підозрюваної особи до кримінального правопорушення. Фактично у будь-якому з документів наданих для ознайомлення стороні захисту відсутнє посилання на прізвище та ім'я, по батькові, або інші дані які б дозволяли ідентифікувати будь-яку особу причетну до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України. Також відсутні будь-які докази як участі підозрюваної особи у злочинній організації її створення та керування так і щодо існування злочинної організації взагалі.
Відтак, сторона обвинувачення має довести причетність кожного з членів злочинної організації до вчинення конкретних інкримінованих кримінальних правопорушень.
При цьому, матеріали досудового розслідування додані до клопотання не містять доказів на причетність будь-кого з інших осіб до кожного інкримінованого кримінального правопорушення, в тому числі використання відповідного псевдоніму, участі у комунікації з потерпілими, введення останніх в оману, спонукання до здійснення грошових переказів, встановлення шкідливого програмного забезпечення, отримання доступу до комп'ютерного обладнання, виконання вказівок керівника злочинної організації та звітування про свої дії із вчинення злочинів зазначених у тексті повідомлення про підозру, а також способу та розміру отриманої грошової винагороди за вчинення таких правопорушень, їх розподілу, обставин створення злочинної організації та керування нею.
Таким чином, як на момент повідомлення про підозру так і по теперешній час матеріали кримінального провадженні не містять доказів на підтвердження причетності підозрюваного до вчинення інкримінованого правопорушення.
Адвокат ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні просили змінити застосований до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42023000000001171 від 17.07.2023 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у певний час доби, а саме з 22:00 год до 07:00 год. наступної доби.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засідання заперечував щодо поданого клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, просив відмовити в його задоволенні.
Заслухавши, пояснення адвоката та підозрюваного, заперечення прокурора, дослідивши докази в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебуває кримінальне провадження № 42023000000001171 від 17.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 (у редакції Закону України що діяв до 13.07.2023) КК України, тобто в створенні злочинною організації, а також у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в особливо великому розмірі, злочинною організацією.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.12.2024 у справі № 757/57502/24-к (провадження 1-кс-48785/24) до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 30.01.2025 включно.
Також на підозрюваного ОСОБА_4 покладено обов'язки передбаченні ч. 5 ст. 194 КПК України а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із свідками та іншими особами, визначеними слідчим та прокурором; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Сторона захисту зазначає, що відсутні достатні підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий.
За таких обставин, приписи КПК України вимагають від сторони обвинувачення описати ймовірні ризики, обґрунтувати їх у змісті клопотання із посиланням на конкретні долучені до справи докази та довести перед судом належність і допустимість цих доказів.
В клопотанні про зміну запобіжного заходу зазначено, що за весь період застосування запобіжного заходу стороною обвинувачення не надано жодного доказу який би вказував на наявність будь-якого ризику передбаченого статтею 177 КПК України.
Щодо спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, сторона захисту зазначає.
Вказаний ризик обґрунтовано стороною обвинувачення тяжкістю покарання, яке передбачене за інкриміновані кримінальні правопорушення та наявністю в особи паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
Аргументи сторони обвинувачення жодним чином не вказують на намір підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування і суду.
Підозрюваний є раніше не судимою особою, має постійне місце проживання, не має шкідливих звичок, характеризується виключно позитивно. Матеріали справи не містять будь-яких відомостей, які негативно характеризують підозрюваного. Вказані обставини свідчать про сталі соціальні зв'язки та про позитивну репутацію підозрюваного, який не вчинить спроб переховуватися заради уникнення ймовірного покарання.
Також слід зазначити, що підозрюваний після проведення 19.11.2024 стороною обвинувачення обшуків, в тому числі за адресою його проживання, не вживав заходів щодо переховування. При цьому, повістки про його виклик від слідчого та прокурора останньому не вручались.
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Becciev v.Moldova» (Бекчиєв проти Молдови), пункт 58).
Таким чином, можливе призначення в майбутньому кримінального покарання, навіть у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально в місцях несвободи, не може бути об'єктивною підставою вважати доведеним, що підозрюваним буть вчинятись спроби ухилятись від органів досудового розслідування чи суду.
Щодо спроби знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в клопотанні зазначено.
Стороною обвинувачення вказаний ризик обґрунтовано наявністю речей і документів, вилучених під час проведення 19.11.2024 та 02.12.2024 обшуків за адресами реєстрації та проживання підозрюваних, внаслідок чого виявлено речі і документи, які мають значення для кримінального провадження та проведенням щодо них відповідних судових експертиз.
При цьому, вказані речі і документи вже вилучено більш ніж за два тижні до фактичного повідомлення особі про підозру, до яких у підозрюваної особи відсутній доступ.
При цьому, матеріали кримінального провадження не містять жодних підтверджень щодо спроб підозрюваної особи знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування з моменту їх виявлення органом досудового розслідування.
Таким чином зазначений ризик є необґрунтованим.
Щодо спроби незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та інших учасників кримінального провадження, стороною захисту зазначено наступне.
Даний ризик є необґрунтованим та не підтверджений доказами, оскільки клопотання про обрання запобіжного заходу і додані матеріали не містять відомостей про наявність свідків у кримінальному провадженні.
Якщо керуватися логікою описаною стороною обвинувачення, то запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід застосовувати стосовно усіх підозрюваних у кримінальних провадженнях де є інші підозрювані та свідки.
Наявність інших підозрюваних і свідків у кримінальному провадженні не може свідчити про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, із застосуванням заборони спілкування з певними особами.
За таких обставин, сторона обвинувачення не навела належних аргументів щодо існування вказаного ризику та не надала будь-яких доказів на його підтвердження.
Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу, як встановлено у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини «Яжинський проти Польщі», але зі спливом часу, інтереси слідства стають недостатніми для тримання обвинуваченого під вартою, за нормального перебігу подій ризики зменшуються з часом, завдяки проведенню дізнання, перевіркою, дачі показів (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії»).
При цьому, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілими є громадяни інших країн, які не проживають на території України, що фактично нівелює доводи сторони обвинувачення щодо можливості впливу на останніх.
При цьому, матеріали кримінального провадження не містять жодних документів на підтвердження обставин вчинення підозрюваною особою таких дій, з моменту коли останній стало відомо про таке провадження, а саме з 19.11.2024, з часу проведення обшуків слідчими за адресами проживання та реєстрації.
Щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, вказано.
Відомості про особу підозрюваного не підтверджують причетність до вчинення протиправних дій в минулому, схильність до них, що не дає підстав дійти висновку про наявність даного ризику.
За таких обставин, сторона обвинувачення не навела належних аргументів щодо існування вказаних ризиків та не надала будь-яких доказів на їх підтвердження.
Посилання на те, що підозрювана особа покращувала своє матеріальне становище за рахунок вчинення кримінальних правопорушень та легалізовувала їх є надуманими, не підтверджені доказами та нерелевантні для підтвердження наявності зазначеного ризику.
Разом з цим, за весь період застосування до підозрюваного запобіжного заходу, ним належно виконувались його процесуальні обов'язки, в тому числі передбачені ухвалою про застосування запобіжного заходу, що свідчить про його належну процесуальну поведінку та позитивно характеризує його особу.
За таких обставин, відсутні докази, які б свідчили про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що свідчить про відсутність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваної особи.
Разом з цим, ОСОБА_4 потребує регулярного відвідання медичних закладів у зв'язку з наявністю в нього відповідних медичних захворювань, а застосований запобіжний захід створює певні обмеження у отриманні своєчасної медичної допомоги.
Також, ОСОБА_4 постійно проживає разом з дружиною, має на утриманні батька похилого віку, який перебуває на пенсійному забезпеченні, що свідчить про міцні соціальні зв'язки підозрюваного та відсутність будь-якого наміру переховуватись від органу досудового розслідування або перешкоджати кримінальному провадженню.
Вказане додатково підтверджується належним виконанням підозрюваним обов'язків покладених на останнього ухвалою про застосування запобіжного заходу.
Крім цього, ОСОБА_4 упродовж значного періоду є суб'єктом підприємницької діяльності, вчасно сплачує відповідні податки, що додатково підтверджує наявність міцних соціальних зв'язків підозрюваного та його належної процесуальної поведінки у майбутньому.
Разом з цим, вищевикладені обставини свідчать про необґрунтованість пред'явленої підозри, недоведеність наявності та актуальності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та невідповідність тяжкості застосованого запобіжного заходу обставинам, що характеризують особу підозрюваного, що є підставою для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Так, відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальною юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та покладених на нього слідчим суддею, судом чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч.5 ст.201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 178 КПК України, при обранні чи зміні запобіжного заходу слідчий суддя, окрім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
При винесенні слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ухвали про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, предметом дослідження було наявність обґрунтованої підозри останнього у інкримінованих йому злочинах, передбачених ст. 177 КПК України певних ризиків.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання сторони захисту приймає до уваги, що з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження упродовж досудового розслідування ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість, проте таких доводів сторона обвинувачення слідчому судді не навела.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Приймаючи рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Окрім цього, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Також слідчим суддею було оцінено дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, характеризується з позитивного боку.
З врахуванням зазначених обставин, стороною захисту було доведено наявність нових обставин, які свідчать про неактуальність щодо застосування виконання запобіжного заходу, обраного стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді цілодобовго домашнього арешту.
Виходячи з викладеного, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 виконував покладені на нього обов'язки при обранні запобіжного заходу, слідчий суддя вважає наявними підстави згідно ст. 201 КПК України для зміни раніше застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на більш м'який запобіжний захід.
Таким чином клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 193, 194, 201, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42023000000001171 від 17.07.2023 - задовольнити.
Змінити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 год. до 07:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного наступні обов'язки до 03 лютого 2025 року:
- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, прокурора та слідчого;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування із свідками та іншими особами, визначеними слідчим та прокурором;
- залишити на зберіганні у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1