Справа № 709/2018/24
2/709/77/25
29 січня 2025 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Шарая Л.О.,
секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,
розглянувши в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
І. Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та відповідача.
ТОВ «Бізнес позика» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач мотивує позов тим, що 19.03.2024 уклав з відповідачем договір про надання кредиту № 493472-КС-001, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовим ідентифікатором. За умовами договору позивач зобов'язався надати позивачку кредит в розмірі.
Надалі позивач свої зобов'язання за договором позики виконав повністю, надавши відповідачу кредит в розмірі 19 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності. Однак відповідач не належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка в добровільному порядку не погашена. За таких обставин позивач змушений звернутися з позовною заявою до суду та просить стягнути заборгованість за договором про надання кредиту в сумі 73 320,55 грн, із яких: 18 026,00 грн - прострочені платежі по тілу кредиту, 53 282,55 грн - прострочені платежі по процентах, 2 012,00 грн - прострочені платежі по комісії.
Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.
26.11.2024 представник позивача - Мишевська Н.М., в інтересах ТОВ «Бізнес Позика», через систему «Електронний Суд», скерувала до Чорнобаївського районного суду Черкаської області в електронній формі позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Згідно зі ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст.ст. 36, 37 ЦПК України, того ж дня було визначено головуючу суддю Шарую Л.О. та передано їй дану справу.
Відповідь про реєстрацію місця проживання відповідача на повторний запит суду надійшла 11.12.2024 (а.с. 59).
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11.12..2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначений розгляд справи (а.с. 60-61).
У судове засідання представниця позивача не з'явилася, у позовній заяві просила розгляд справи проводити за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі (а.с. 13). Також 18.12.2024 до суду надійшла заява представниці про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи (а.с. 69-72).
Відповідачем відзив на позов не поданий.
Пояснення позивача у судовому засіданні.
Відповідач позов не визнав. Пояснив, що дійсно 19.03.2024 він уклав із ТОВ «Бізнес позика» кредитний договір. Договір був укладений в електронній формі, але він його не читав. На підставі цього договору йому було надано кредит у розмірі 19 000,00 грн, але фактично він отримав меншу суму, оскільки позивачем одразу була знята певна сума коштів за надання кредиту. Він здійснив декілька платежів для повернення кредиту, але сплачені ним кошти були зараховані на погашення процентів. Просив суд зменшити нараховані позивачем проценти за користування кредитом, оскільки він отримує невелику заробітну плату та має на утриманні двох малолітніх дітей, не спроможний на цей час повернути борг. Зазначив, що він намагався врегулювати спір із позивачем, але останній відмовляється зменшувати суму боргу.
ІІ. Мотивувальна частина рішення
Фактичні обставини, встановлені судом та мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи.
16.11.2024 відповідач з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» звернувся до позивача із Анкетою клієнта, за змістом якої просив надати йому кредит в розмірі 19 000,00 грн (а.с. 10).
Як вбачається з матеріалів справи сторони 19.03.2024 обмінялися пропозицією (офертою) укласти договір про надання кредиту (електронна форма) зі сторони позивача (а.с. 18-22) та прийняттям (акцептом) пропозиції (оферти) укласти вказаний договір (електронна форма) зі сторони відповідача (а.с. 13-17).
19.03.2024 між сторонами укладено Договір про надання кредиту № 493472-КС-001 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 36-39).
Згідно з умовами цього договору відповідач отримав кредит у розмірі 19 000,00 грн, строком на 24 тижнів, до 03.09.2024, зі зниженою процентною фіксованою ставкою на день в розмірі 1,15159869 та зі стандартною процентною фіксованою ставкою на день в розмірі 2,00. Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Орієнтовна загальна реальна річна процентна ставка становить 9211,09 %, орієнтовна загальна вартість кредиту становить 49 440,00 грн, загальні витрати за кредитом 30 440,00 грн. Комісія за надання кредиту - 2 850,00 грн.
На підтвердження отримання відповідачем кредиту та ознайомлення з умовами кредитування позивачем надано наступні докази: візуальна форма послідовності дій клієнта (а.с. 11-12); правила надання споживчих кредитів позивачем (а.с. 23-32), інформаційну довідку від 15.11.2024 № 681/11 про успішне проведення платежів в системі на загальну суму 19 000,00 гривень, де призначенням платежів, є перерахування коштів відповідачу за вказаним договором кредиту (а.с. 41).
Отже, позивач свої зобов'язання за договором кредиту виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти у розмірі, встановленому договором, а останній свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 14.11.2024, відповідач частково здійснив сплату за кредитним договором в сумі 4 063,95 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем за період із 19.03.2024 по 03.09.2024 становить: 73 320,55 грн, із яких: 18 026,00 грн - прострочені платежі по тілу кредиту, 53 282,55 грн - прострочені платежі по процентах, 2 012,00 грн - прострочені платежі по комісії.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , допитана за клопотанням відповідача, суду пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_1 , відповідача у справі. Протягом останнього часу їй телефонують колектори та вимагають погашення кредиту, який ніби отримав її син. Жодних договорів вона не підписувала та поручителем сина не являється. Вона неодноразово чула як її син телефонував позикодавцям та намагався врегулювати виниклий спір, але вони відмовляються зменшити борг.
Застосовані норми права.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами 1, 2 статті 640 ЦК України унормовано, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, вказаний закон не містить заборони щодо встановлення комісії кредитодавця/, котра включається до загальних витрат за споживчим кредитом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Положеннями ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Висновки суду.
Судом установлено, що договір № 493472-КС-001 про надання кредиту сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису.
Отже вказаний правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, а укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності цього договору, він недійсним не визнаний.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши 19.03.2024 відповідачу 19 000 грн кредитних коштів.
Відповідач частково виконав свої зобов'язання з повернення отриманого кредиту, сплати процентів за користування коштами та щодо сплати комісії за отримання кредиту, перерахувавши позивачу кошти в розмірі 4 063,95 грн. Тобто відповідач порушив встановлений графік обов'язкових платежів.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 493472-КС-001 від 19.03.2024 (а.с. 43-44) заборгованість відповідача за період із 19.03.2024 по 03.09.2024 становить: 73 320,55 грн, із яких: 18 026,00 грн - прострочені платежі по тілу кредиту, 53 282,55 грн - прострочені платежі по процентах, 2 012,00 грн - прострочені платежі по комісії.
Перевіривши вказаний розрахунок, суд вважає його вірним, а також таким, що проведений на підставі укладеного між сторонами договору.
Обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги та розрахунок заборгованості судом не встановлено.
Згідно зі ст. 12 ч. 3, 4, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
З огляду на те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором щодо повернення коштів та сплати відсотків, комісії за надання кредиту, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати. При поданні позову, позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн (а.с. 9).
Керуючись ст.ст. 10, 11, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за Договором № 493472-КС-001 від 19.03.2024 в сумі 73 320 (сімдесят три тисячі триста двадцять) гривень 55 копійок, із яких: 18 026,00 грн - прострочені платежі по тілу кредиту, 53 282,55 грн - прострочені платежі по процентах за період із 19.03.2024 по 03.09.2024, 2 012,00 грн - прострочені платежі по комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» сплачений судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://ck.ck.court.gov.ua.
Ознайомитись з повним текстом рішення суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складений 30 січня 2025 року.
Суддя Л.О. Шарая