"04" грудня 2007 р. Справа № 12/627/07
Миколаїв
За позовом
ДП “Укрриба», м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-а.
До відповідача
ВАТ “Миколаївське сільскогосподарсько-рибоводне підприємство», м. Миколаїв, вул. Силікатна, 269.
Про : стягнення 5288 грн. 02 коп.
Суддя Семенов А.К.
Представники:
Від позивача
Пільганчук В.В., дов. № 23 від 19.06.07 року.
Від відповідача
Донченко О.В., дов. № 2 від 03.09.07 року.
СУТЬ СПОРУ : Позов поданий про стягнення з відповідача на користь ДП “Укрриба» 5288 грн. 02 коп. боргу. Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем зобов'язань за договором відступлення права вимоги.
Відповідач свого представника у судове засідання направив, відзив на позовну заяву надав, проти позову заперечує.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд -
встановив:
ДП “Укрриба» (позивач) та ВАТ “Миколаївське сільскогосподарсько-рибоводне підприємство» (відповідач) уклали договір про відступлення права вимоги № 1 від 01.11.06 року. за умовами якого позивач відступив відповідачу право вимоги за договорами зберігання з правом користування № 13/15 від 01.07.05 року, № 14/05 від 01.07.05 року, № 7 від 01.06.04 року.
Відповідно до п.п. 3.2 договору, з моменту набрання чинності Договору, незалежно від виконання Боржником його обов'язків перед відповідачем у позивача виникає право вимоги до відповідача щодо сплати боргу у сумі 15288 грн. 02 коп., а відповідач зобов'язаний виконати зобов'язання в сумі 15288 грн. 02 коп. на користь позивача протягом 30 календарних днів із дня підписання Договору.
Позивач зазначає, що відповідач частково сплатив заборгованість на суму 10000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою про рух коштів на рахунку позивача (а.с. 19).
Позивач просить стягнути з відповідача залишок заборгованості в розмірі 5288 грн. 02 коп.
Відповідач проти позову заперечує, оскільки вважає Договір недійсним.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку, що в позові слід відмовити на під-ставі нижченаведеного.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання має викону-ватися відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 613 ЦК України Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Відповідно до п.п. 4.1 договору позивач був зобов'язаний передати відповідачу документи, що підтверджують право вимоги до Боржника, протягом трьох робочих днів з дня набрання чинності договору.
Позивач зазначає, що передав необхідні документи. На його думку, це підтверджується листуванням з відповідачем (а.с. 20 -23), в якому відповідач не зазначає, що не отримав необхідні документи. Також, на його думку, доказом передачі необхідних документів є часткове погашення відповідачем заборгованості.
Відповідач заперечує отримання від позивача документів, що підтверджують право вимоги.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування
Позивачем не надано належних доказів передання відповідачу необхідних документів. Посилання позивача на докази часткового погашення заборгованості також судом до уваги не приймається, оскільки в банківській виписці не зазначено за яким саме договором сплачені кошти (номер, дата). А з пояснень сторін вбачається, що було укладено сторонами декілька договорів відступлення вимоги. В наданій же позивачем виписці взагалі зазначено, що кошти сплачені за договором перепустки, а не відступлення права вимоги.
Отже, суд дійшов до висновку, що відповідач не міг виконати свого обов'язку за договором внаслідок невиконання позивачем свого обов'язку
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33,34,44,49,75,82,84,85 ГПК України, господарський суд
1. В позові відмовити у повному обсязі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолю-тивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя А.К.Семенов