28 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/29026/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року (суддя Прудник С.В.) в справі № 160/29026/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 по винесенню наказу №164 від 08 червня 2024 року про самовільне залишення ним військової частини НОМЕР_1 та призупинення виплати грошового, речового, продовольчого та інших видів забезпечення; скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 №164 від 08 червня 2024 року про самовільне залишення ним військової частини НОМЕР_1 та призупинення виплати грошового, речового, продовольчого та інших видів забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача Михайленка Д.П. про поновлення процесуального строку, позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Михайленка Д.П. до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання чинити певні дії повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вказує, що позивач вживав активні дії, спрямовані на досягнення мети лікування та проходження ВЛК, а відповідачем не надавались відповіді на рапорти позивача.
З оскаржуваним наказом представник позивача ознайомився лише 30 вересня 2024 року після 18 години, отримавши в ЄСІТС відзив військової частини на позов у справі № 160/23375/24.
Позивачем надані докази поважності причин пропуску строку звернення до суду, а суд першої інстанції не врахував приведені обставини.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами відповідно до частини другої статті 312 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, зазначену в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього кодексу.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду та повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції вказав про не надання доказів щодо ознайомлення саме 30 вересня 2024 року представника позивача адвоката Михайленко Д.П. із відзивом на позовну заяву військової частини НОМЕР_1 у справі № 160/23375/24.
Тому суд першої інстанції вважав, що представником позивача не наведено у заяві про поновлення процесуального строку жодних обставин, які об'єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право у межах визначеного процесуального строку.
Зважаючи на неповідомлення позивачем суду необхідних для вирішення питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду обставин та ненадання будь-яких відповідних доказів, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду, позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 04 листопада 2024 року про залишення позову в цій частині без руху.
Суд визнає приведені висновки необґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 , є діючим військовослужбовцем.
ОСОБА_1 30 жовтня 2024 року звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року визнані неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 із даною позовною заявою; позовну заяву залишено без руху.
Запропоновано позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- позовної заяви із доказами направлення іншим учасникам справи (в разі подання через систему «Електронний суд»), у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України із вірним найменуванням відповідача;
- вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши інші обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску (підтвердження щодо ознайомлення саме 30.09.2024 року представника позивача адвоката Михайленко Д.П. із відзивом на позовну заяву військової частини НОМЕР_1 в справі № 160/23375/24).
13 листопада 2024 року від представника позивача до суду першої інстанції надійшла заява та позовна заява, в якій позивач просить поновити строк для звернення з позовом, посилаючись на те, що про порушення своїх прав позивач дізнався, ознайомившись 30 вересня 2024 року із наказом № 164 від 08 червня 2024 року, який додано до відзиву на позовну заяву військовою частиною НОМЕР_1 у справі № 160/23375/24.
Матеріали справи не містять відомостей про вручення позивачу копії наказу № 164 від 08 червня 2024 року або ознайомлення позивача з цим наказом.
За твердженням позивача ним повідомлено відповідача, що він знаходиться на лікуванні та перебуває вдома.
Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання дотримання позивачем строку звернення до суду.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 КАС).
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що висновок про пропуск строку звернення до суду може вважатися обґрунтованим у разі встановлення обставин щодо початку перебігу строку звернення до суду, зокрема, обставин, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; та з'ясування причин пропуску цього строку.
Предметом цього позову є правомірність наказу військової частини НОМЕР_1 №164 від 08 червня 2024 року про самовільне залишення позивачем військової частини НОМЕР_1 та призупинення виплати грошового, речового, продовольчого та інших видів забезпечення.
Виходячи з встановлених обставин справи, з наказом №164 від 08 червня 2024 року представник позивача ознайомлений 30 вересня 2024 року після отримання відзиву на позовну заяву, подану позивачем в межах справи №160/23375/24.
Суд першої інстанції, відхиляючи такі доводи позивача, послався на ненадання доказів ознайомлення представника позивача з наказом саме 30 вересня 2024 року, проте суд визнає такі висновки передчасними.
Виходячи із змісту позовних вимог, на час видання спірного наказу позивач перебував поза межами розташування або дислокації військової частини НОМЕР_1 .
Задля категоричного висновку про те, що про існування спірного наказу та, власне, про зміст такого наказу позивач був обізнаний з часу видання наказу 08 червня 2024 року суд першої інстанції мав витребувати саме у відповідача докази ознайомлення позивача з наказом та встановити, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
При цьому якщо судом буде встановлено, що про існування наказу позивачу було відомо до 30 вересня 2024 року, суд першої інстанції не позбавлений можливості залишити позов без розгляду.
Відтак, оскільки судом першої інстанції не встановлено, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду є передчасним.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали порушено норми процесуального права, що призвели до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року в справі № 160/29026/24 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року в справі № 160/29026/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Направити справу № 160/29026/24 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 28 січня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 28 січня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко