29 січня 2025 р. Справа № 621/4271/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 25.11.2024, суддя Овдієнко В.В., по справі № 621/4271/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області третя особа поліцейський відділу поліції № 2 Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області Галушко Денис Олександрович
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3454931 від 11.11.2024, винесену інспектором ВП № 2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області Галушком Д.О., про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 25.11.2024 позовні вимоги задоволено.
Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3454931 від 11.11.2024, складену інспектором відділу поліції №2 (м. Зміїв) Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції Галушком Д.О., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрито на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на не врахування судом першої інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме відеозапису, що призвело до невірного вирішення справи, зокрема апелянт, заперечуючи факт порушення правил дорожнього руху, зазначила, що у даному випадку відсутня необхідність подавати сигнал світловим покажчиком повороту, оскільки вул. Харківська у м. Зміїв обладнана дорожніми знаками 2.3 «Головна дорога» з табличкою 7.8 «Напрямок головної дороги» та ця вулиця є прямою. Також позивач посилалась на неможливість інспектором поліції візуально встановити факт ввімкнення покажчика світлофора з урахуванням відстані між транспортними засобами позивача та патрульної поліції та впливом інтенсивного сонячного освітлення. Стосовно порушення процедури розгляду справи інспектором позивач зазначала, що останнім залишено поза увагою її клопотання про відкладення розгляду справи, прохання скористатись професійною правничою допомогою. Крім того, позивачка зазначала, що працівником поліції було повідомлено, що оскаржувана постанова складається в рамках проведення тижня дотримання Правил дорожнього руху, з огляду на що проігноровано застосування ст. 22 КУпАП, та повідомлено про необхідність виконання плану по кількості винесених постанов про притягнення до відповідальності. Оскаржувана постанова містить посилання на здійснення відеозапису з бодікамери, чим зафіксовано лише розгляд справи про адміністративне правопорушення, тоді як на підтвердження факту вчинення правопорушення відповідачем надано записи з відеореєстратора, відомості про який не внесені до оскаржуваної постанови. Також, позивачка посилалась на відмінності зазначення звання інспектора ВП № 2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області Галушка Д.О. у оскаржуваній постанові та у службовому посвідченні.
У судовому засіданні представник відповідпача вимоги апеляційної скарги підтримав, вважав рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню, із прийняттям нової постанови про залишення позовних вимог без задоволення.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, зазначав, що рішення судуд першої інстанції є обгрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судовим розглядом, 11.11.2024 інспектором ВП № 2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області Галушком Д.О. винесено постанову серії ЕНА № 3454931, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
За даними оскаржуваної постанови, 11.11.2024 об 11:05:41 годині в м. Зміїв, вул. Харківська, 1В, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1 , не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напряму при повороті, чим порушила п. 9.2. «б» Правил дорожнього руху.
Позивач, не погоджуючись із постановою у справі про адміністративне правопорушення, звернулась до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, та розгляд інспектором поліції справи про адміністративне правопорушення з порушенням права позивача на захист.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею ст. 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачем до суду першої інстанції було надано відеозапис адміністративного правопорушення.
Стосовно прийняття доказів у справі, які не були досліджені судом першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Із матеріалів справи встановлено, що провадження у справі № 621/4271/24 відкрито ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 21.11.2024.
Вказаною ухвалою встановлено строк для надання відзиву на позовну заяву до судового засідання, призначеного на 25.11.2024 о 15:30.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвала Зміївського районного суду Харківської області від 21.11.2024 була доставлена відповідачу - Головному управлінню Національної поліції в Харківській області, 21.11.2024 о 13:18:05, відповідно до наданого відповідачем скріншоту з особистого кабінету у підсистемі "Електронний суд" копія вказаної ухвали надійшла 21.11.2024 о 22:17.
Відповідно до пп. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З урахуванням наведеного, датою отримання копії ухвали від 21.11.2024 слід вважати 22.11.2024.
23.11.2024, 24.11.2024 були вихідними днями.
25.11.2024 відповідачем через підсистему «Електронний суд» надано відзив на позовну заяву, у додатках до якого зазначено відеозаписи зі службового портативного відеореєстратора (п. п. 1-5 додатків).
Втім, згідно зі штампом вхідної кореспонденції суду зазначений документ був зареєстрований 26.11.2024 № 20333/24.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У той же час, в силу ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Отже, в силу зазначених норм суд має сприяти кожній стороні довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, зокрема, шляхом забезпечення можливості виконання суб'єктом владних повноважень обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, надавши час, достатній для викладення заперечень щодо позову та надання відповідних доказів.
Таким чином, враховуючи викладене, беручи до уваги ненадання судом першої інстанції достатнього часу відповідачу для надання відзиву на позовну заяву та подання доказів, виконання відповідачем вимог ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 21.11.2024 фактично на наступний робочий день за днем її отримання, колегія суддів вважає за можливе прийняти даний доказ.
Так, дослідженим у судовому засіданні відеозаписом зафіксовано, що при проїзді перехрестя із головною дорогою, повертаючи наліво, водій транспортного засобу Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напряму.
Отже, наданим відеозаписом підтверджується порушення позивачем п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху України.
Доводи позивача щодо відсутності у даному випадку необхідності подавати сигнал світловим покажчиком повороту, оскільки на думку позивача, вул. Харківська у м. Зміїв обладнана дорожніми знаками 2.3 «Головна дорога» з табличкою 7.8 «Напрямок головної дороги» та ця вулиця є прямою, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Так, із наданого відеозапису встановлено, що у напрямку руху транспортного засобу позивача на перехресті були встановлені наступні дорожні знаки: 2.1. «Дати дорогу», 7.8 «Напрямок головної дороги», отже позивачем здійснювався проїзд перехрестя із поворотом наліво та виїздом на головну дорогу.
При цьому, відповідно до наявних дорожніх знаків надавалась можливість руху у кількох напрямках, з огляду на що посилання на відсутність необхідності подавати сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напряму при здійсненні такого маневру є безпідставними, оскільки у спірній ситуацій такі дії є обов'язковими.
Також у ході судового розгляду спростовані посилання позивача на неможливість інспектором поліції візуально встановити факт ввімкнення покажчика світлофора з урахуванням відстані між транспортними засобами позивача та патрульної поліції та впливом інтенсивного сонячного освітлення, оскільки відеозаписом зафіксовано, що при наближенні до перехрестя на транспортному засобі позивача ввімкнулись лише сигнали гальмування, натомість світловий покажчик повороту був вимкнений.
Отже, із наданого відеозапису чітко помітна робота попереджувальних світлових сигналів на транспортному засобі позивача, та наведені позивачем фактори не перешкоджали розпізнанню цих сигналів на відеозаписі.
За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що факт вчинення позивачем зазначеного правопорушення підтверджено належними та допустимими доказами, а саме відеозаписом, інформація про який внесена до оскаржуваної постанови, а саме до п. 7.
Водночас, позивач зазначала, що оскаржувана постанова містить посилання на здійснення відеозапису з бодікамери, чим зафіксовано лише розгляд справи про адміністративне правопорушення, тоді як на підтвердження факту вчинення правопорушення відповідачем надано записи з відеореєстратора, відомості про який не внесені до оскаржуваної постанови.
З цього приводу колегія суддів враховує, що як вбачається із відеозапису розгляду справи про адміністративне правопорушення при його проведенні запис, зроблений на відеореєстратор, використовувався інспектором поліції у якості доказу вчинення позивачкою порушення, був досліджений на вимогу позивачки.
У свою чергу, неточності, на які посилається позивач обумовлені помилковим невказанням номера відеореєстратора, замість бодікамери, у якості технічного пристрою, на який проводилась відеофіксація порушення.
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що остання містить відомості щодо здійснення відеофіксації правопорушення, разом з тим, помилкове зазначення найменування технічного пристрою фактично слід розцінити як описку, що не може свідчити про відсутність зафіксованого факту вчинення адміністративного правопорушення.
Відеозаписом фіксації правопорушення спростовуються також доводи позивача щодо недотримання інспектором поліції порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення передбачений гл. 22 КУпАП.
Статтею 276 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Згідно зі ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Дослідивши у ході судового розгляду справи відеозапис фіксації правопорушення слід вказати, що останній містить запис щодо проведеного інспектором патрульної поліції розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, зокрема оголошення початку розгляду та представлення посадової особи, яка розглядає дану справу, роз'яснення прав та обов'язків особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України (файл VID241111-11143F-000016-000000-0006, 0:00:49), та інше.
Під час проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачкою будь-які клопотання стосовно необхідності скористатись професійною правничою допомогою, відкладення розгляду справи не заявлялись.
Посилання ОСОБА_1 на залишення поза увагою інспектором поліції клопотання про відкладення розгляду справи, прохання скористатись професійною правничою допомогою є необґрунтованими, оскільки під час проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачкою будь-які клопотання не заявлялись, а вимоги, на які посилається позивач, були заявлені після закінчення розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови (файл VID241111-111934F-000016-000000-0007, 0:01:12).
Також, позивачка зазначала, що працівником поліції було повідомлено, що оскаржувана постанова складається в рамках проведення тижня дотримання Правил дорожнього руху, з огляду на що проігноровано застосування ст. 22 КУпАП, та повідомлено про необхідність виконання плану по кількості винесених постанов про притягнення до відповідальності.
Втім, із відеозапису встановлено, що стосовно можливості застосування ст. 22 КУпАП інспектором поліції було роз'яснено позивачці, що санкція ч. 2 ст. 122 КУпАП не передбачає застосування попередження (файл VID241111-11143F-000016-000000-0006, 0:00:36), а посилання на існування плану по кількості винесених постанов здійснені особисто позивачкою (файл VID241111-11143F-000016-000000-0006, 0:02:08), інспектором поліції з цього приводу відомостей не повідомлялось.
Таким чином, наведені вище посилання не знайшли підтвердження у ході розгляду справи, та суперечать наданим відеозаписам.
Доводи позивачки щодо відмінності зазначення звання інспектора ВП № 2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області Галушка Д.О. у оскаржуваній постанові та у службовому посвідченні на висновки щодо правомірності оскаржуваної постанови не впливають, оскільки, як пояснив інспектор, не встиг змінити посвідчення, та такі обставини не свідчать про відсутність у особи повноважень на виконання службових обов'язків.
При цьому, певні формальні недоліки, за загальним правилом, не можуть бути підставою для скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень та звільнення правопорушника від відповідальності, передбаченої законом.
Отже, колегія суддів зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідачем проведений у відповідності із порядком, визначеним гл. 22 КУпАП, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення складена у відповідності до положень ст. 283 КУпАП.
На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що доводи позивачки не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, натомість, докази, надані відповідачем, є достатніми для встановлення обставин вчинення позивачкою порушення вимог п.п. 9.2 «б» ПДР України.
Втім, суд першої інстанції при задоволенні адміністративного позову вказані обставини не врахував, з огляду на що дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Зміївського районного суду Харківської області від 25.11.2024 підлягає скасуванню із прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - задовольнити.
Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 25.11.2024 по справі № 621/4271/24 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло
Постанова складена в повному обсязі 29.01.25.