27 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7547/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №00125970704 на суму 231 035,40 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, представник позивач вказує, що оскільки у наказі не наведені фактичні підстави для призначення перевірки та не відображено, яка саме, інформація, що наявна та/або отримана контролюючим органом, стала підставою для призначення фактичної перевірки, у спірних правовідносинах відсутні дійсні, фактичні підстави для прийняття наказу № 512 П від 23.07.2024 та необхідності здійснення податкового контролю за діяльністю фізичної особи-підприємця у формі фактичної перевірки, що в свою чергу, свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Також вказав, що висновки контролюючого органу про невідповідність розрахункових документів вимогам закону через відсутність у них в якості обов'язкових реквізитів є безпідставними, а в діях позивача відсутні будь-які правопорушення щодо неналежного підтвердження виконання розрахункових операцій.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову ( а.с.47-50). Зазначив, що фактична перевірка проводиться на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом за обов'язкової наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 ст. 80 Податкового Кодексу. Вимоги чинного податкового законодавства не передбачають обов'язку щодо зазначення контролюючим органом у наказі на проведення фактичної перевірки конкретизації підстав, окрім перелічених у пп. 80.2.1 - 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Також відповідач стверджує, що висновки контролюючого органу про невідповідність розрахункових документів вимогам закону через відсутність у них в якості обов'язкових реквізитів є безпідставними, а в діях позивача відсутні будь-які правопорушення щодо неналежного підтвердження виконання розрахункових операцій.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
На підставі листа Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 08.07.2024 №ПС/1/12250-24 (а.с.87, 58-59) з метою реалізації положень Національного плану спільних заходів щодо зниження рівня незадекларованої праці, працівниками підрозділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Кіровоградській області згідно наказу від 23.07.2024 №512-п з додатком №7 ( а.с.88-89), з 26.07.2024 по 31.07.2024 року проведено фактичну перевірку господарського об'єкту - торгівельного місця «CRAFF COFFEE» за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність з роздрібного продажу безалкогольних напоїв (в т.ч. кави) ФОП ОСОБА_1 (п.н. НОМЕР_1 ).
За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено акт фактичної перевірки від 31.07.2024 (реєстраційний №10645/11/28/РРО/ НОМЕР_1 від 31.07.2024) ( а.с.54-55), яким встановлено наступні порушення:
-п.1,2 ст. 3 Закону України 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
- п. 63.3 ст. 63 Податково кодексу України;
- п. 82.2 ст. 82 Податково кодексу України;
- постанова КМУ від 17.06.2015 №413;
- п. 2 розділу IV Порядку реєстрації ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій від 23.06.2020 №317.
На підставі акту перевірки, в зв'язку з встановленням порушення п.1,2 ст. 3 Закону України 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00125970704 про застосування штрафних санкцій до позивача на суму 231 035,40 грн. ( а.с.92, 93).
Штрафна санкція відповідачем застосовано на підставі абз. 3 п.1 ст. 17 Закону України 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірах 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення.
Позивач не погоджується із прийнятим податковим повідомленням-рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим, і звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Щодо порушення податковим органом порядку та процедури проведення фактичної перевірки, оформлення її результатів, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункт 75.1 статті 75 ПК України).
Порядок проведення фактичних перевірок, в тому числі й підстави їх призначення, регламентовано статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Слід зазначити, що окремою підставою, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами.
Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого, вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
За змістом наведених норм, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за умови наявності у контролюючого органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкової дисципліни у сферах здійснення розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
З наказу відповідача від 23.07.2024 №512-п, з додатком №7 ( а.с.88-89) вбачається, що фактична перевірка позивача призначена на підставі підпунктів 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
У матеріалах справи міститься лист Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 08.07.2024 №ПС/1/12250-24 (а.с.87, 58-59) про виявлені факти неоформленої найманої праці, зокрема ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
Отже, вказаний лист в розумінні підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України є інформацією, яка дає підстави для призначення та проведення фактичних перевірок.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 420/9909/23 (постанова від 26.03.2024 року).
Суд зазначає, що перевірка яка проведена контролюючим органом, з огляду на підстави проведення перевірки та виявлене порушення вимог Закону № 265/95-ВР відповідає предмету, встановленому підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Доводи позивача, що в межах цієї справи мало місце вихід відповідачем за межі предмету фактичної перевірки є цілком безпідставними.
Таким чином, контролюючим органом не було допущено порушення процедури призначення та початку проведення фактичної перевірки, таких обставин не викладено і позивачем.
Щодо виявлених порушень, суд виходить з наступного.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР).
Як передбачено ч.1 ст.15 Закону № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, інших емітованих платіжних інструментів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 3 Закону № 265/95-ВР визначені обов'язки суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.
Щодо порушення позивачем п.1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95), а саме - не проведення розрахункових операцій через ПРРО та не видача розрахункового документу встановлено зразка на загальну суму 153 261,60 грн.; не проведення розрахункових операцій через ПРРО та не видача розрахункового документу встановлено зразка на загальну суму 762,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Таким чином, суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Статтею 2 Закону №265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Положеннями ст.8 Закону №265/95-ВР передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО) чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п.2 розд. IV «Порядку реєстрації ведення реєстру та застосування ПРРО», затвердженого наказом МФУ від 23.06.2020 року №317, ПРРО може, застосовуватися лише на тій господарській одиниці - дані про яку внесені до реєстру щодо такого ПРРО.
Наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 №13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 р. за № 220/28350, затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі Положення №13).
Згідно до п. 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), зокрема, фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити:
найменування суб'єкта господарювання (рядок 1);
назву господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об'єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);
адресу господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3).
Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п.3 розділу І Положення №13).
Відповідальність за порушення Закону №265/95-ВР суб'єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлена статтею 17 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за порушення, вчинене вперше;
- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення.
Як свідчать матеріали справи, актом фактичної перевірки від 31.07.2024 (реєстраційний №10645/11/28/РРО/2597804164 від 31.07.2024) ( а.с.54-55), встановлено порушення п.1, п.2 ст.3 Закону №265/95-ВР, а саме - не проведення розрахункових операцій через ПРРО та не видача розрахункового документу встановлено зразка на загальну суму 153 261,60 грн.; не проведення розрахункових операцій через ПРРО та не видача розрахункового документу встановлено зразка на загальну суму 762,00 грн. За порушення вимог Закону №265/95-ВР відповідач застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 231 035,40 грн.
Позиція відповідача полягає в тому, що на господарській одиниці - торгівельне місце «CRAFF COFFEE» за адресою: вул. Велика Перспективна, 35/54, м. Кропивницький, ПРРО зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, відсутній.
Згідно вибіркового аналізу електронних копій фіскальних чеків з баз даних СОД РРО за ПРРО (ф.н. 4000652013), в ході перевірки встановлено проведення розрахункових операцій в період з 01.11.2023 по 31.07.2024 року на ГО - торгівельне місце «CRAFF COFFEE» за адресою: вул. Велика Перспективна, 35/54, м. Кропивницький, на загальну суму 153 261,60 грн., що підтверджується роздруківкою з СОД РРО, та надано до акту фактичної перевірки, як додатки.
Як вбачається з виданого, за результатами контрольно розрахункової операції, чеку на суму 30 грн. ( а.с.94) - в ньому відображена адреса господарської одиниці вул. Преображенська, 2 (біля соціального магазину», м. Кропивницький, проте ПРРО фактично використовується за адресою: вул. Велика Перспективна, 35/54, м. Кропивницький, що в свою чергу свідчить про порушення позивачем також п.2 ст. 3 Закону №265/95-ВР.
Також при перевірці встановлено невідповідність суми готівкових коштів 1090 грн., що знаходяться на місті проведення розрахунків - сумі готівки, яка відображена у х-звіті ПРРО ( а.с.94) - 328 грн. (п.п.2.2.15 акту фактичної перевірки).
Вказана обставина свідчить, про не проведення розрахункових операцій через ПРРО та відповідно не видачу розрахункового документу встановлено зразка на загальну суму 762,00 грн. (1090 грн.-328 грн.), чим порушено приписи п.1,п.2 ст.3 №265/95-ВР.
На підтвердження своїх доводів відповідач в додатках до відзиву надає суду, копію фіскального чеку на суму 30 грн. ( а.с.94) який, зокрема, став предметом фактичної перевірки, а також копії роздруківкою з СОД РРО ( а.с.61-86), проведення розрахункових операцій в період з 01.11.2023 по 31.07.2024 року на ГО - торгівельне місце «CRAFF COFFEE» за адресою: вул. Велика Перспективна, 35/54, м. Кропивницький, на загальну суму 153 261,60 грн.
Позивач не надав жодного належного та допустимого доказу, яким можуть бути спростовані висновки податкового органу, зокрема реєстрації ПРРО за адресою: вул. Велика Перспективна, 35/54, м. Кропивницький, за якій здійснює підприємницьку діяльність з 01.11.2023 ( а.с.56-57).
Також, позивачем не надано доказів, що ПРРО, з якого робилась роздруківка за період з 01.11.2023 по 31.07.2024, було зареєстровано фіскальним сервером контролюючого органу за адресою м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2 нежитлове приміщення №40, яке перебувало у суборенді позивача згідно договору суборенди від 01.10.2023року ( а.с.36-38).
Отже, відповідачем правильно встановлено порушення позивачем п.1, 2 ст.3 Закону №265/95-ВР, що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.
Однак, суд не погоджується із застосуванням відповідачем фінансової санкції як за порушення вчинене повторно.
Так, санкція пункту 1 статті 17 Закону «Про РРО» передбачає накладення фінансової санкції в різних розмірах залежно від порушення, якщо таке вчинене вперше, або за кожне наступне вчинене порушення.
Тобто умові притягнення до відповідальності у фінансовому правопорушенні за важчою санкцією (абз. 3 п. 1 с. 17 Закону «Про РРО») передує застосування легшої санкції (абз. 2 п. 1 ст. 17 Закону «Про РРО») в аналогічному правопорушенні, вчиненому раніше позивачем.
Проте до позивача не застосовувалась фінансова відповідальність за п. 1 ст. 17 Закону «Про РРО» раніше, тобто до прийняття спірного рішення.
Не містять й матеріали перевірки відомостей щодо першого притягнення позивача до відповідальності за п. 1 ст. 17 Закону «Про РРО».
Таким чином, до позивача не могла бути застосована фінансова санкція за повторне порушення, оскільки таким може вважатися наступне вчинене правопорушення після притягнення особи до відповідальності за порушення того ж виду.
Отже, відповідачем протиправно застосовано до позивача штрафну санкцію на підставі абз. 3 п.1 ст. 17 Закону України 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірах 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення.
З огляду на викладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 77 011,8 ( 153 261,60 + 762,00)/50%) грн., є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження понесених витрат у зв'язку з розглядом справи позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 2 310,40 грн (а. с. 41).
Отже, стягненню підлягають судові витрати, понесені позивачем у вигляді судового збору в розмірі 693,12 (2 310,40 грн х 33 / 100) грн, пропорційно частині задоволених позовних вимог - 33 % від загальної ціни позову (77 011,8 грн х 100% / 231 035,40 грн).
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика, Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №00125970704 у частині застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі в розмірі 77 011,8 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 693,12 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН