21 січня 2025 рокуСправа №160/30443/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерство оборони України, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 (про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність;
зобов'язати Міністерство оборони України (прийняти рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи ОСОБА_1 у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що звернувся із заявою і документами про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності до Міністерства оборони України, натомість на час звернення до суду з позовом рішення комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги не прийнято.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 року відкрито провадження у справі №160/30443/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
23.12.2024 від Міністерства оборони України через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
На виконання пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16 - 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі -одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Пункт 21 Порядку № 975 визначає, що військовослужбовець, військовозобов'язаний, резервіст або особа, звільнена з військової служби, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, подають уповноваженому органу у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг документи, зокрема, документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
До пакету документів обов'язково додається довідка про обставини травми. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) - Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженої наказом МОУ від 14.08.2008, №402 (зі змінами)) - це документ, в якому міститься інформація про обставини, при яких ти отримав травму, поранення чи каліцтво. Ця довідка допомагає встановити причинний зв'язок між обставинами поранення та захистом Батьківщини/виконанням обов'язків військової служби/проходженням військової служби. Її наявність є обов'язковою для проходження ВЛК, МСЕК, вона впливає на розмір виплати одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності. У довідці обов'язково має бути вказано обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво); чи перебував він/вона в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння; чи пов'язане поранення з вчиненням військовослужбовцем адміністративного (кримінального) правопорушення тощо.
Головним управлінням соціальної підтримки Міністерства оборони України надано відповідь, що документи ОСОБА_1 надійшли до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони Країни від ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого були розглянуті на засіданні Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум 02 квітня 2024 року та прийнято відповідне рішення про повернення документів на доопрацювання (протокол № 11/д від 02.04.2024). Підставою на повернення документів на їх доопрацювання є саме відсутність у документах позивача (акті службового розслідування) даних щодо перебування/неперебування військовослужбовця у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також відсутність довідки, що передбачена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402.
Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.
У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
20.01.2025 суддя знаходилась у відпустці. Справа розглянута в перший робочий день виходу судді з відпустки.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 26.10.2021р по 16.06.2023р, що підтверджується записами військового квитка серії НОМЕР_2 .
Відповідно до копії витягу із наказу командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 16.06.2023р №133-РС , старшого солдата ОСОБА_1 , колишнього зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів розвідувальної роти, який рахується в розпорядженні командира військової частини, звільнено з військової служби у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров'я).
Довідкою Військової частини НОМЕР_1 №2023 від 14.02.2023, підтверджується, що вибухова травма: вогнепальне осколкове сліпе проникаюче фаціокраніальне поранення отримана старшим солдатом за контрактом ОСОБА_1 за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях , під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу Військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 .
Підстава: наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2022 №1833.
Відповідно до Свідоцтва про хворобу №800 травма, одержана 05.09.2022р пов'язана із захистом Батьківщини. На підставі статті 75-а графи ІІ Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААГ №552899 позивачу встановлена ІІ група інвалідності з 26.10.2023 року до 01.11.2024 року.
Позивач звернувся із заявою та необхідними додатками для призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача щодо результатів розгляду заяви, листом від 25.09.2024р №613/16385 Військова частина НОМЕР_4 повідомила, що відповідно до внесених змін до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2018 №402, Військовою частиною НОМЕР_5 на адресу комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, направлені документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності громадянину ОСОБА_1 (вихідний від 16.11.2023 №7/24324/7).
На сьогоднішній день, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, рішення не прийнято.
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не розгляду його заяви, протиправною.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, а також єдину систему їх соціального та правового захисту встановлює Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (Закон №2011-XII).
Згідно ст. 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Абзацом 2 ст. 12 Закону №2011-XII встановлено, що у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до ст. 41 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (Закон №2232-ХІІ) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Частиною 1 ст. 16 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
В ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII наведені підстави призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Зокрема за п. 4 ч 2 вказаної статті одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
За частинами 6, 9 ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (Порядок №975).
Відповідно до п. 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.
У разі встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від групи інвалідності та її причинного зв'язку:
1) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин у розмірі: 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи (підп. 1 п. 17 Порядку №975).
Відповідно до п. 21 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний, резервіст або особа, звільнена з військової служби, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, подають уповноваженому органу у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), якій призначається та виплачується одноразова грошова допомога, з даними про прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, або довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені), копія військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства);
реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім іноземців та осіб без громадянства) (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги, військовослужбовець, військовозобов'язаний, резервіст або особа, звільнена з військової служби, якому (якій) виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначених в абзацах другому - восьмому цього пункту, та копію відповідного рішення суду, засвідченого у встановленому порядку.
Відповідно до ст. 16-4 Закону № 2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Отже, обов'язок перевірити, чи не настала інвалідність за обставин, перелік яких визначений у ст.і 16-4 Закону № 2011-XII, покладено на орган, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Відповідачем надано докази розгляду документів позивача щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком №975 і прийняття за результатом розгляду рішення.
Таким чином, доводи позивача про бездіяльність Міністерства оборони України щодо розгляду заяви про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності не знайшли свого підтвердження.
З витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 02 квітня 2024 № 11/д від 02.04.2024 вбачається, що підставою на повернення документів на їх доопрацювання є саме відсутність у документах позивача: акті службового розслідування, довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) даних щодо перебування/неперебування військовослужбовця у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Наведена у Додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 форма довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) вимагає докладно вказати, за яких обставин, при виконанні робіт, де, на службі чи ні, у відпустці, в стані алкогольного сп'яніння чи ні, тощо була отримана травма (поранення, контузія чи каліцтво).
Зміст довідки Військової частини НОМЕР_1 від 14.02.2023 №2023 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 не містить інформації чи перебувала особа чи ні під час отримання травми в стані алкогольного сп'яніння.
Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.04.2019 у справі №822/220/18 відступив від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах в частині визнання актів судово-медичного дослідження та витягів з протоколу військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, достатніми та належними доказами, у розумінні п. 11 Порядку № 975, що свідчать про причини та обставини поранення (травми, контузії та захворювання) військовослужбовця, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №729/426/17, від 21.08.2018 у справі №295/13892/16-а, від 23.10.2018 у справі №822/3005/17, від 11.12.2018 у справі №740/1538/17, від 29.01.2019 у справі №293/342/17, та сформулював наступний правовий висновок:
«….документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. Неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міноборони обов'язку щодо їх витребовування».
У зазначеній справі Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що надані позивачем документи на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме: акт судово-медичного дослідження та протокол засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону, не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом і у постанові від 08.05.2023 у справі №280/2179/20, який зазначив, що надані позивачем документи на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме: копія витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 3206 від 31.08.2015 та свідоцтво про хворобу № 5 від 01.02.1991 не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що поданих позивачем документів достатньо для призначення одноразової грошової допомоги.
Таким чином, вимога Міністерства оборони України щодо необхідності подання військовослужбовцем, щодо якого вирішується питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності , документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, має легітимну мету і відповідає вимогам чинного законодавства.
З наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що на розгляд Міністерству оборони України не було додано документів, які б містили докладну, тобто, повну ґрунтовну інформацію про причини та обставини отримання позивачем травми, а тому Міністерство оборони України обґрунтовано повернуло документи на доопрацювання, з метою уточнення інформації.
За викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, а тому розподіл судових витрат не здійснюється судом.
Керуючись ст.ст.139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона