29 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/14236/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 15.10.2024 №UA205030/2024/000078/2, від 28.10.2024 №UA205030/2024/000081/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач внаслідок укладеного з іноземною компанією зовнішньоекономічного договору придбала товар (зношені автомобільні шини для легкових автомобілів для подальшої їх переробки, відновлення протектора) та подала через декларанта митному органу митні декларації та додані до них документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом з урахуванням витрат на транспортування товару. Однак відповідач прийняв оскаржувані рішення, якими здійснив коригування митної вартості у зв'язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, для підтвердження рівня митної вартості.
На думку позивача, подані документи не містили розбіжностей, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
За наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв'язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.
З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості є законними та обґрунтованими.
У відповіді на відзив позивач вказує на те, що представник відповідача намагається ввести суд в оману, надаючи неправдиву інформацію та здійснює підміну понять, а тому просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 26.12.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що між підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та фірмою Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia “AVISO LOGISTICS» (Польща) (Продавець) укладено 17.11.2020 контракт №К2020-1, відповідно до якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець приймати та оплачувати автомобільні шини, які були в користуванні, далі Товар, в кількості та асортименті, за цінами, які вказані в Додатках, специфікаціях, які становлять невід'ємну частину цього договору. Товар надходить окремими партіями і оплачується Покупцем відповідно до інвойсів, що виставляється Продавцем на кожну партію товару. Ціна товару, що продається за цим Контрактом, встановлюється в Євро і вказується в специфікаціях, які становлять невід'ємну частину цього договору. За обопільною згодою сторін ціни на товар можуть бути змінені. Умови поставки Товару за даним Контрактом FCA-Люблін, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів (“Incoterms 2000»). Платіж за Товар, за даним Контрактом, проводиться на рахунок Продавця авансом або платіж готівкою після отримання повідомлення від Продавця про готовність замовлення до відвантаження (пункти 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 4.1 цього контракту).
Відповідно до умов цього контракту, рахунку-фактури (інвойсу) №FV0045/10/2024 від 14.10.2024 Продавець поставив Покупцю вживані автомобільні шини у кількості 605,00 шт. за ціною 302,50 євро, тобто 0,50 євро за 1 шт.
15.10.2024 декларант ТзОВ “Термінал-БК» в інтересах ФОП ОСОБА_1 подало митну декларацію (далі - МД) №24UA205030012129U6 з метою митного оформлення товару: “Шини пневматичні гумові, що були у користуванні, із зношеним протектором, до легкових автомобілів, в кількості 605 штук. Вага нетто 4700 кг. Призначені виключно для переробки - відновлення протектора гумових шин і покришок. Використання даних шин за призначенням в наявному стані може бути небезпечним в зв'язку з нерівномірним зносом протектора, різним періодом виготовлення шин та неоднаковим малюнком протектора. Торгівельна марка: немає даних. Виробник: немає даних. Країна походження: EU». Митна вартість товару була визначена за першим (основним) методом, яка у графі 12 МД вказана у сумі 38599,64 грн, що еквівалентно 858,58 євро за курсом валют на дату декларування (1 EUR = 44,9575 грн). До митної вартості включені витрати на транспортування товару до митного кордону у сумі 25000,00 грн.
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: рахунок-фактура (iнвойс) №FV0045/10/2024 від 14.10.2024; автотранспортна накладна №373847 від 11.10.2024; декларація про походження товару №FV0045/10/2024 від 14.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжна інструкція №92JBKLO5 від 14.10.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №7 від 11.10.2024; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг - платіжна інструкція №414 від 14.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка №1 від 14.10.2024; зовнішньоекономічний контракт №К2020-1 від 17.11.2020; додаток №1 від 17.11.2020, додаток №2 від 10.05.2021, додаток №3 від 11.08.2021, додаток №4 від 20.09.2021, додаток №5 від 14.01.2022, додаток №6 від 29.08.2022, додаток №7 від 28.01.2023, додаток №8 від 05.08.2024 до контракту №К2020-1 від 17.11.2020; договір про надання послуг митного брокера №05/21 від 11.05.2021; договір (контракт) про перевезення №241 від 10.09.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експертному контролю б/н від 15.10.2024; висновок про імпорт відходів від 20.08.2024; декларація вивезення від 14.10.2024 №24S15OOF0; заявка №1 від 11.10.2024; копія митної декларації країни відправлення №24PL301010E1253300 від 14.10.2024.
15.10.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000078/2 та сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2024/000276.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 15.10.2024 №UA205030/2024/000078/2 зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять наступні розбіжності.
До митного оформлення надано довідку про транспортні витрати, де вказано вартість перевезення 25000 грн за маршрутом Wurzburg - Любомль. Отже, транспорті витрати до кордону та після кордону не розподілені.
Згідно частини 11 статті 58 Митного кодексу України (далі - МК України) до митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.
Згідно інтерпретації умов поставки FCA до фактурної вартості додаються витрати на доставку товару до моменту перетину митного кордону України.
Згідно контракту умови поставки FCA-Люблін, у інвойсі вказано умови поставки згідно контракту FCA Wurzburg.
Продавець товару “AVISO LOGISTICS sp. z o.o.» знаходиться у Польщі, однак завантаження товару здійснювалось у Wurzburg (Німеччина), згідно умовам поставки FCA оплату за навантаження здійснює продавець, якщо продаж товару здійснено на його площах. Оскільки товар завантажено за межами площ продавця, тому до транспортних витрат мають бути включені витрати на завантаження, про що в митного органу відсутня інформація.
Також не надано калькуляцію транспортних витрат.
Згідно інвойсу вартість товару становить 302,5 євро або 1301,63 злотих, згідно митної декларації країни експорту №24PL301010E1253300 вартість товарів становить 2357 польських злотих.
Розрахунковий рахунок перевізника, вказаний у заявці на перевезення, не відповідає розрахунковому рахунку, вказаному у платіжному дорученні №414 від 14.10.2024.
В зв'язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаному випадку митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
Декларантом на вимогу митниці не надано всіх додаткових документів, листом від 15.10.2024 №1 повідомлено про їх відсутність.
В інвойсі та митній декларації країни експорту назву товару вказано «шини бувші у вжитку», інформація, що товар підлягає для відновлення відсутня.
З графи №33 оскаржуваного рішення слідує, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України митниця відмовила у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта застосовано резервний метод визначення митної вартості. У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар 1 на рівні 10.06 євро/шт. за МД №UA206020/2024/11069 від 30.07.2024. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість подібного товару «Шини пневматичні гумові, що були ", з ідентичною країною походження EU, також враховано обсяг партії 630 шт.
В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205030012190U6 від 15.10.2024.
Також судом встановлено, що відповідно до умов цього контракту, рахунку-фактури (інвойсу) №FV0058/10/2024 від 24.10.2024 Продавець поставив Покупцю вживані автомобільні шини у кількості 1550,00 шт. за ціною 775,00 євро, тобто 0,50 євро за 1 шт.
28.10.2024 декларант ТзОВ “Термінал-БК» в інтересах ФОП ОСОБА_1 подало МД №24UA205030012918U0 з метою митного оформлення товару: “Шини пневматичні гумові, що були у користуванні, із зношеним протектором, до легкових автомобілів, в кількості 1550 штук. Вага нетто 12100 кг. Призначені виключно для переробки - відновлення протектора гумових шин і покришок. Використання даних шин за призначенням в наявному стані може бути небезпечним в зв'язку з нерівномірним зносом протектора, різним періодом виготовлення шин та неоднаковим малюнком протектора. Торгівельна марка: немає даних. Виробник: немає даних. Країна походження: EU». Митна вартість товару була визначена за першим (основним) методом, яка у графі 12 МД вказана у сумі 59653,04 грн, що еквівалентно 1334,11 євро за курсом валют на дату декларування (1 EUR = 44,7136 грн). До митної вартості включені витрати на транспортування товару до митного кордону у сумі 25000,00 грн.
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: рахунок-фактура (iнвойс) №FV0058/10/2024 від 24.10.2024; автотранспортна накладна №583550 від 23.10.2024; декларація про походження товару №FV0058/10/2024 від 24.10.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8 від 23.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка №1 від 23.10.2024; зовнішньоекономічний контракт №К2020-1 від 17.11.2020; додаток №1 від 17.11.2020, додаток №2 від 10.05.2021, додаток №3 від 11.08.2021, додаток №4 від 20.09.2021, додаток №5 від 14.01.2022, додаток №6 від 29.08.2022, додаток №7 від 28.01.2023, додаток №8 від 05.08.2024 до контракту №К2020-1 від 17.11.2020; договір про надання послуг митного брокера №05/21 від 11.05.2021; договір (контракт) про перевезення №241 від 10.09.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експертному контролю б/н від 28.10.2024; висновок про імпорт відходів від 20.08.2024; декларація вивезення від 25.10.2024 №24S15QEE0; копія митної декларації країни відправлення №24PL301010E1312070 від 25.10.2024.
28.10.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000081/2 та сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2024/000293.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 28.10.2024 №UA205030/2024/000081/2 зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять наступні розбіжності.
Згідно контракту умови поставки FCA-Люблін, у інвойсі вказано умови поставки згідно контракту FCA Wurzburg.
Продавець товару “AVISO LOGISTICS sp. z o.o.» знаходиться у Польщі, однак завантаження товару здійснювалось у Wurzburg (Німеччина), згідно умовам поставки FCA оплату за навантаження здійснює продавець, якщо продаж товару здійснено на його площах. Оскільки товар завантажено за межами площ продавця, тому до транспортних витрат мають бути включені витрати на завантаження, про що в митного органу відсутня інформація.
Також у калькуляції транспортних витрат відсутня інформація щодо витрат на завантаження.
Згідно інвойсу вартість товару становить 775 євро або 3344,82 злотих, згідно митної декларації країни експорту №24PL301010E1312070 вартість товарів становить 3949 польських злотих.
В зв'язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаному випадку митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
Декларантом на вимогу митниці не надано всіх додаткових документів, листом від 28.10.2024 №1 повідомлено про їх відсутність.
В інвойсі та митній декларації країни експорту назву товару вказано «шини бувші у вжитку», інформація, що товар підлягає для відновлення відсутня.
З графи №33 оскаржуваного рішення слідує, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України митниця відмовила у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта застосовано резервний метод визначення митної вартості. У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар 1 на рівні 10.06 євро/шт. за МД №UA206020/2024/11069 від 30.07.2024. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість подібного товару «Шини пневматичні гумові, що були ", з ідентичною країною походження EU.
В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205030012961U0 від 28.10.2024.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів з огляду на наступне.
Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 15.10.2024 №UA205030/2024/000078/2 суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що як до митного оформлення на підставі МД від 15.10.2024 №24UA205030012129U6, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: зовнішньоекономічний контракт №К2020-1 від 17.11.2020; додаток №1 від 17.11.2020, додаток №2 від 10.05.2021, додаток №3 від 11.08.2021, додаток №4 від 20.09.2021, додаток №5 від 14.01.2022, додаток №6 від 29.08.2022, додаток №7 від 28.01.2023, додаток №8 від 05.08.2024 до контракту №К2020-1 від 17.11.2020; рахунок-фактуру (iнвойс) №FV0045/10/2024 від 14.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжну інструкцію №92JBKLO5 від 14.10.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №7 від 11.10.2024; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг - платіжну інструкцію №414 від 14.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідку №1 від 14.10.2024;
Натомість, митний орган вважає, що подані документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять наступні розбіжності.
До митного оформлення надано довідку про транспортні витрати, де вказано вартість перевезення 25000 грн за маршрутом Wurzburg - Любомль. Отже, транспорті витрати до кордону та після кордону не розподілені.
Згідно частини 11 статті 58 МК України до митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.
Згідно інтерпретації умов поставки FCA до фактурної вартості додаються витрати на доставку товару до моменту перетину митного кордону України.
Згідно контракту умови поставки FCA-Люблін, у інвойсі вказано умови поставки згідно контракту FCA Wurzburg.
Продавець товару “AVISO LOGISTICS sp. z o.o.» знаходиться у Польщі, однак завантаження товару здійснювалось у Wurzburg (Німеччина), згідно умовам поставки FCA оплату за навантаження здійснює продавець, якщо продаж товару здійснено на його площах. Оскільки товар завантажено за межами площ продавця, тому до транспортних витрат мають бути включені витрати на завантаження, про що в митного органу відсутня інформація.
Також не надано калькуляцію транспортних витрат.
Згідно інвойсу вартість товару становить 302,5 євро або 1301,63 злотих, згідно митної декларації країни експорту №24PL301010E1253300 вартість товарів становить 2357 польських злотих.
Розрахунковий рахунок перевізника, вказаний у заявці на перевезення, не відповідає розрахунковому рахунку, вказаному у платіжному дорученні №414 від 14.10.2024.
На думку суду, наведені розбіжності не є підставою для коригування митної вартості.
Так, довідкою про розподіл транспортних витрат №1 від 14.10.2024 підтверджено, що згідно договору №241 про міжнародне перевезення вантажів від 10.09.2024 та заявки на перевезення вантажу №1 від 11.10.2024 до цього договору витрати по перевезення по маршруту м. Wurzburg (Німеччина) - Україна, Волинська область, м. Любомль складають 25000 грн. Вказану суму транспортних витрат декларант позивача включив до митної вартості. Тобто, позивачем включено наведену суму витрат за транспортування товару не до митного кордону України, а за весь маршрут, в тому числі по території України. При цьому, до митної вартості відповідно до приписів пункту 5 частини 10 статті 58 МК України включаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Суд погоджується з митним органом, що вищенаведена довідка не підтверджує вартість транспортування до митного кордону України, оскільки такі витрати не розподілені (не виокремлені) відносно загальної вартості таких витрат по маршруту м. Wurzburg (Німеччина) - Україна, Волинська область, м. Любомль.
З цього приводу позивач пояснює, що відстань від кордону ЄС до місця вивантаження (м. Любомль) в порівнянні від завантаження до кордону ЄС є незначною (20 км. та 1200 км. відповідно), то перевізник не виділив її із загальної суми, причому збитків державі не завдано, оскільки митні платежі було сплачено більші, так як на умовах FCA до ціни товару додано транспортні витрати не до митного кордону України, а повні.
З наведеного слідує, що позивач не занизив вартість транспортування товару, а навпаки збільшив її, сплативши внаслідок цього більші митні платежі. Такі недоліки у поданих документах, що підтверджують вартість транспортування, безумовно є підставою для витребування додаткових документів, зокрема, тих, що підтверджуються вартість транспортування товару до митного кордону України, однак, на думку суду, не є підставою для коригування митної вартості саме щодо ціни товару, яка підтверджена вищенаведеними документами, зокрема, рахунком-фактурою (iнвойсом) №FV0045/10/2024 від 14.10.2024.
Також митний орган у рішенні про коригування митної вартості товарів від 15.10.2024 №UA205030/2024/000078/2 вказує на те, що згідно контракту умови поставки FCA-Люблін, а в інвойсі вказано умови поставки згідно контракту FCA Wurzburg.
Наведене не є розбіжністю, оскільки відповідно до додатку №4 від 20.09.2021 до контракту №К2020-1 від 17.11.2020 сторони домовилися внести зміни до контракту, викласти пункт 3.1 в наступній редакції: “3.1 Умови поставки товару за даним контрактом FCA- Wurzburg, згідно Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів (“Інкотермс 2000»). Тобто, умови поставки змінені відповідно до цього додатку до контракту.
Крім того, відповідач у рішенні стверджує, що розрахунковий рахунок перевізника, вказаний у заявці на перевезення, не відповідає розрахунковому рахунку, вказаному у платіжному дорученні №414 від 14.10.2024. На думку суду, такі розбіжності не впливають на вартість транспортування та не є підставою для коригування митної вартості. Крім того, перевізник під час здійснення господарської діяльності не обмежений у використанні кількох банківських рахунків, зокрема, в різних банках.
Також у рішенні митниці зазначено, що продавець товару “AVISO LOGISTICS sp. z o.o.» знаходиться у Польщі, однак завантаження товару здійснювалось у Wurzburg (Німеччина), згідно умовам поставки FCA оплату за навантаження здійснює продавець, якщо продаж товару здійснено на його площах. Оскільки товар завантажено за межами площ продавця, тому митний орган вважає, що до транспортних витрат мають бути включені витрати на завантаження, про що в митного органу відсутня інформація. Також не надано калькуляцію транспортних витрат.
З цього приводу суд зазначає, шо відповідно до додатку №4 від 20.09.2021 до контракту №К2020-1 від 17.11.2020 змінено умови поставки та визначено місце поставки FCA- Wurzburg, що відповідає рахунку-фактурі (iнвойсу) №FV0045/10/2024 від 14.10.2024.
Суд звертає увагу на те, що рахунком-фактурою (iнвойсом) №FV0045/10/2024 від 14.10.2024 чітко визначено, що товар завантажує продавець, а тому такі витрати не включаються до транспортних витрат, у зв'язку з чим вищенаведені зауваження митниці з цього приводу є безпідставними. Внаслідок цього є необґрунтованою вимога про надання калькуляції транспортних витрат.
Як уже було зазначено судом, декларантом до митної декларації було надано рахунок-фактуру (інвойс) від №FV0045/10/2024 від 10.10.2024, який є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товарів, належать до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.
Твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в євро, зазначеній в рахунку-фактурі (інвойсі), та у декларації країни експорту, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту вартість товару визначається в євро (пункт 2.1 контракту №К2020-1 від 17.11.2020). Згідно з наданим до митного оформлення інвойсом вартість товару визначалась в євро. Тобто, вартість товарів у польських злотих сторонами контракту взагалі не визначалась.
Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.
При цьому, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару. Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.
Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає, що митний орган обґрунтовано вказав на те, що транспорті витрати до кордону та після кордону не розподілені у довідці про транспортні витрати, однак суд зауважує, що відповідач додатково не витребовував у декларанта транспортні документи, що підтверджують вартість транспортування до митного кордону України. Натомість, подані документи підтверджують числові значення складових задекларованої митної вартості та не містять розбіжностей. Відтак, на думку суду, у митного органу не було обґрунтованих підстав для здійснення коригування митної вартості, зокрема, щодо ціни товару.
Також суд вважає, що відповідач безпідставно здійснив коригування митної вартості рішенням від 28.10.2024 №UA205030/2024/000081/2.
Підставою для коригування митної вартості митниця вказала на наступні розбіжності у поданих документах.
Згідно контракту умови поставки FCA-Люблін, у інвойсі вказано умови поставки згідно контракту FCA Wurzburg.
Продавець товару “AVISO LOGISTICS sp. z o.o.» знаходиться у Польщі, однак завантаження товару здійснювалось у Wurzburg (Німеччина), згідно умовам поставки FCA оплату за навантаження здійснює продавець, якщо продаж товару здійснено на його площах. Оскільки товар завантажено за межами площ продавця, тому до транспортних витрат мають бути включені витрати на завантаження, про що в митного органу відсутня інформація.
Також у калькуляції транспортних витрат відсутня інформація щодо витрат на завантаження.
Згідно інвойсу вартість товару становить 775 євро або 3344,82 злотих, згідно митної декларації країни експорту №24PL301010E1312070 вартість товарів становить 3949 польських злотих.
Аналізуючи попереднє рішення про коригування митної вартості від 15.10.2024 №UA205030/2024/000078/2, суд надав оцінку вищенаведеним зауваженням митного органу щодо розбіжностей у поданих документах, які вважає необґрунтованими, а також такими, які не впливають на складові митної вартості.
Так, зміна місця поставки передбачена додатком №4 від 20.09.2021 до контракту №К2020-1 від 17.11.2020, де умови поставки товару за даним контрактом визначені FCA-Wurzburg, що є аналогічними, які вказані в рахунку-фактурі (iнвойсі) №FV0058/10/2024 від 24.10.2024, яким також передбачено, що товар завантажує продавець. Звідси, суд вважає безпідставними зауваження відповідача, що у калькуляції транспортних витрат відсутня інформація щодо витрат на завантаження, оскільки останні здійснювалися за рахунок продавця.
Як зазначалося судом вище, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів (яка відповідно до умов контракту визначена у валюті євро, а не в польських злотих), що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.
Відтак, вищенаведені у рішенні від 28.10.2024 №UA205030/2024/000081/2 розбіжності у поданих документах не впливають на задекларовані складові митної вартості, яка визначена за першим методом, а тому, на думку суду, відповідач безпідставно здійснив витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості.
Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, та документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа № 140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).
В оскаржуваних рішеннях відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товару, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у цих рішеннях про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд наголошує, що вимога про надання: договору (угоди, контракт) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації; ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, зокрема щодо ціни товару, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Суд вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки в них, крім номера та дати МД (№UA206020/2024/11069 від 30.07.2024), на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних (подібних) товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено. Лише вказано, що такий товар також походить з країни Європейського Союзу.
Суд звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими та такими, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв'язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вказаних рішень належить задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 2233,83 грн, сплачений платіжною інструкцією №441 від 08.12.2024.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 15 жовтня 2024 року №UA205030/2024/000078/2, від 28 жовтня 2024 року №UA205030/2024/000081/2.
Стягнути з Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код ВП 43958385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 2233,83 грн (дві тисячі двісті тридцять три гривні 83 копійки).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 29 січня 2025 року.
Суддя Н. В. Стецик