29 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/9923/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУНП у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 наказом ГУНП у Волинській області від 28.04.2023 № 177о/с на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) «за станом здоров'я (через хворобу)» звільнений зі служби в поліції з 28.04.2023.
13.05.2024 комісією Волинського обласного бюро медико-соціальних експертиз (далі - Волинське обласне МСЕК) позивачу встановлено третю групу інвалідності з 23.04.2024. Відповідно до акту огляду МСЕК від 17.05.2024 серії 12ААГ № 873417 в причинному зв'язку із інвалідністю є захворювання ТАК, пов'язане з проходженням служби.
02.07.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, додавши всі необхідні документи.
Листом від 17.07.2024 за № 3930-2024 відповідач повідомив, що оскільки згідно наказу ГУНП у Волинській області від 28.04.2023 № 177о/с позивач звільнений зі служби з 28.04.2023, строк, в межах якого визначено інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, перевищує шестимісячний строк, установлений пунктом 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII, тому відсутні підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, а також повернув усі матеріали на виплату одноразової грошової допомоги.
Позивач не погоджується із такими діями відповідача та зазначає, що був звільнений зі служби в поліції наказом ГУНП у Волинській області від 28.04.2023 № 177о/с на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII через хворобу, на підставі свідоцтва про хворобу № 281/с від 24.04.2023 військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ у Волинській області» (далі - ВЛК ДУ «ТМО МВС у Волинській області»), яким встановлено захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції. На підставі акту огляду від 06.09.2023 № 540 Волинською обласною МСЕК видано довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12ААА № 026872, якою визначено ступінь втрати працездатності - 25% по причині захворювання ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції. Дата встановлення страхового випадку зазначена 27.04.2023, тобто на момент звільнення зі служби в поліції.
13.05.2024 на підставі акту огляду МСЕК № 295 Волинською обласною МСЕК видано довідку до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ № 873417, згідно з якою встановлено 3 групу інвалідності з 23.04.2024 з причин захворювання ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції.
Позивач вказує, що після встановлення захворювань, які перешкодили подальшому проходженню служби в поліції, відразу розпочав лікування та обстеження, підготовку усіх необхідних документів для отримання групи інвалідності, а направлення лікарем на МСЕК поза шестимісячним терміном здійснено не з вини позивача. Крім того, пропущенню строку направлення позивача на МСЕК після лікування для встановлення інвалідності пов'язано також із введенням з 24.02.2022 воєнного стану на всій території України, фактично через форс-мажорні обставини позивач не зміг реалізувати своє право на соціальний захист.
Позивач просить визнати протиправною бездіяльність ГУНП у Волинській області, що виразилась в не призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, та зобов'язати відповідача розглянути заяву від 02.07.2024 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 39).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 42-46) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з огляду на те, що оскільки однією з обов'язкових умов виплати спірної одноразової грошової допомоги є визначення інвалідності протягом шести місяців після звільнення з поліції, а з часу звільнення позивача з поліції (28.04.2023) до моменту призначення інвалідності (23.04.2024) пройшло більше шести місяців, тому відповідач правомірно прийняв рішення про відмову у призначенні та виплаті зазначеної допомоги.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період з 20.10.2008 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 по 28.04.2023 - в поліції, що підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_1 (а. с. 17-19).
Відповідно до свідоцтва про хворобу від 27.04.2023 № 281/с ВЛК ДУ «ТМО МВС у Волинській області» встановлено діагноз та визначено захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції; непридатний до служби в поліції на основі статі 12 «б», 42 «в», 23 «в», 26 «п», 39 «в», 60 «в», 59 «п», графи ІІ Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають службі в органах поліції (а. с. 20-21).
Наказом ГУНП у Волинській області від 28.04.2023 № 177о/с «По особовому складу», на підставі пункту 2 «за станом здоров'я (через хворобу)» частини першої статті 77 Закону № 580-VIII звільнено капітана поліції ОСОБА_1 (0066991), інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції, 28.04.2023 (а. с. 16).
Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності від 06.09.2023 серії 12ААА № 026872, ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках, а саме: 25% - одноразово, причина втрати професійної працездатності - захворювання, Так, пов'язане з проходженням служби в поліції (а. с. 22).
Позивачу встановлено третю групу інвалідності з 23.04.2024, причина інвалідності: захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в поліції, що підтверджується довідкою обласної МСЕК від 17.05.2024 серії 12ААГ № 873417 (а. с. 28).
02.07.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою працездатності у відповідності до статті 97 Закону № 580-VIII (а. с. 29).
Листом від 17.07.2024 № 3930-2024 ГУНП у Волинській області повідомило, що згідно наказу ГУНП у Волинській області від 28.04.2023 № 177о/с позивач звільнений зі служби з 28.04.2023, що перевищує установлений шестимісячний строк для призначення одноразової грошової допомоги, тому відсутні підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із чим повернуто пакет документів (а. с. 30).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: за станом здоров'я (через хворобу) - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
За приписами частини другої статті 77 Закону № 580-VIII днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Згідно із пунктом 2 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 № 646 (далі - Порядок № 646), одноразова грошова допомога є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується у випадках, визначених частиною першою статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірах, встановлених статтею 99 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до підпункту 2 пункту 5 Порядку № 646 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, а в разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 10 Порядку № 646 визначено, що для призначення і виплати одноразової грошової допомоги заява (рапорт) за формою згідно з додатком подається керівникові органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби.
За приписами пункту 15 Порядку № 646 у місячний строк з дня реєстрації заяви та визначення повного кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), бухгалтерська служба готує висновок про призначення одноразової грошової допомоги. У разі відсутності підстав для призначення виплати одноразової грошової допомоги або у разі, коли документи (їх копії) подано не в повному обсязі чи не за належністю, керівник бухгалтерської служби органу поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій, письмово інформує заявника про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав чи повернення документів. Оскарження відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги здійснюється в установленому законодавством порядку.
При вирішенні спору суд враховує, що рішенням Конституційного Суду України від 22.10.2020 № 12-р/2020 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII зі змінами.
У цьому рішенні Конституційний Суд України вказав, що положеннями пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580 встановлено порядок реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги. Закріплення у пункті 4 частини першої статті 97 Закону № 580 такого порядку реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги потребує встановлення причиново-наслідкового зв'язку між наявністю у поліцейського інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, та неможливістю внаслідок цього продовжувати службу в поліції, що підтверджується відповідним рішенням медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції, на підставі якого поліцейський звільняється зі служби в поліції.
Визначений оспорюваними положеннями Закону № 580 шестимісячний строк, протягом якого особі, звільненій зі служби в поліції, може бути встановлена інвалідність унаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в поліції або органах внутрішніх справ, зумовлений потребою встановлення в розумні строки безпосереднього зв'язку між виявленням в особи захворювання (поранення, контузії, травми або каліцтва), несумісного з подальшим проходженням служби, та встановленням їй інвалідності згідно з документами, що стали підставою для її звільнення (рішення медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції).
На думку Конституційного Суду України, встановлений у пункті 4 частини першої статті 97 Закону № 580 порядок отримання одноразової грошової допомоги не допускає невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, не містить ознак дискримінації при реалізації поліцейськими права на соціальний захист, є домірним, має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету.
Конституційний Суд України також вважає, що встановлений державою зазначений порядок забезпечує реалізацію права особи на отримання такої допомоги, і наголошує, що додержання визначених Законом № 580 вимог є обов'язком суб'єктів, які претендують на її отримання. Отже, положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580 не суперечать приписам статті 21, частин першої, другої статті 24 Конституції України.
Аналіз наведених норм права щодо порядку реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги свідчить про те, що воно (право на отримання одноразової грошової допомоги) виникає виключно за обов'язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):
1) причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузія, травма або каліцтво), пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
2) інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;
3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 19.09.2018 у справі № 373/1188/16-а, від 20.09.2018 у справі № 296/9456/16-а, від 01.11.2018 у справі № 822/3788/17, від 22.01.2019 у справі № 2340/2663/18, від 15.04.2019 у справі № 823/1798/18, від 10.10.2019 у справі № 822/1083/18, від 05.02.2020 у справі №810/836/18, від 23.04.2020 у справі № 822/999/18, від 03.04.2024 у справі № 580/1291/23.
Судом встановлено, що позивачу інвалідність ІІІ групи була встановлена з 23.04.2024, саме про таку дату встановлення інвалідності зазначено в довідці до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 873417, де також вказано про первинний огляд позивача 13.05.2024 (а. с. 28). Тобто, інвалідність була встановлена позивачу не до моменту звільнення та не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції, а через рік після звільнення зі служби в поліції 28.04.2023 відповідно до наказу ГУНП у Волинській області від 28.04.2023 № 177 о/с (а. с. 16).
З огляду на встановлені обставини справи, суд погоджується із доводами відповідача про відсутність підстав для призначення виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII, оскільки позивачу визначена інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, уже після збігу шести місяців після звільнення його з поліції.
Суд наголошує на тому, що встановлений приписами пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII строк за характером визначеності є абсолютним, оскільки вказує на конкретний період часу (шість місяців з дня звільнення зі служби для встановлення інвалідності), з яким пов'язано виникнення в особи права на отримання одноразової грошової допомоги і після спливу такого строку право на отримання зазначеної соціальної виплати особа втрачає. Тож, з огляду на те, що цей строк є правоприпиняльним (преклюзивним), він в будь-якому разі та незалежно від поважності причин пропуску такого строку поновленню не підлягає, в т. ч. через форс-мажорні обставини - військову агресію РФ проти України з 24.02.2022. Відтак, суд відхиляє доводи позивача про те, що через форс-мажорні обставини не зміг вчасно реалізувати право на отримання спірної допомоги.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 580/1291/23.
Суд також відхиляє покликання позивача на постанову Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 2040/6159/18, оскільки правовідносини у зазначеній та у цій справі не є подібними, позаяк при розгляді цієї справи не встановлено, що інвалідність позивачу була визначена поза межами шестимісячного строку з вини інших органів чи посадових осіб.
З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що за чинного правового регулювання спірних правовідносин у відповідача були відсутні правові підстави для виплати позивачу за його заявою від 02.07.2024 одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIIІ з огляду на встановлення інвалідності понад шестимісячний строк з моменту звільнення, оскаржувані дії відповідача щодо відмови у призначенні виплати одноразової грошової допомоги є правомірними та такими, що вчинені відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог належить відмовити.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх