28 січня 2025 року м.Суми
Справа №585/3092/21
Номер провадження 22-ц/816/123/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
учасники справи:
заявник - Комунальне підприємство «Ромникомунтепло» Роменської міської ради
боржник - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 березня 2024 року про повернення заяви про скасування судового наказу, у складі судді Євлах О.О., постановлену у м. Ромни,
25 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу від 27 жовтня 2021 року у справі за № 2-н/585/388/21, виданого Роменським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення з неї на користь КП «Ромникомунтепло» РМР заборгованості за послуги з надання теплової енергії у розмірі 22162,62 грн та 227 грн судового збору.
ОСОБА_1 просила суд скасувати судовий наказ №585/3092/21 від 27.10.2021 року, оскільки між нею та КП «Ромникомунтепло» РМР не існує договірних відносин з приводу надання та отримання житлово-комунальної послуг, про наявність боргу перед КП «Ромникомунтепло» РМР та виданий судовий наказ вона дізналась тільки коли особисто його отримала 21 березня 2024 року.
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто на підставі ч. 2 ст. 171 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду про повернення заяви про скасування судового наказу скасувати та поновити строк на оскарження судового наказу.
Доводить, що визначена до стягнення за судовим наказом заборгованість не є безспірною, а відмовивши у задоволенні її заяви, суд фактично позбавив її права на судовий захист. Зазначає, що судовий наказ було видано у період дії в країні карантинних обмежень та оголошення воєнного стану, коли процесуальні строки подовжувалися. Дотримання елементарних правил безпеки вплинуло на її подальші дії та пропуск процесуальних строків звернення до суду.
У відзиві на апеляційну КП «Ромникомунтепло» РМР просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін. Вважає, що наведені ОСОБА_1 аргументи є безпідставними та не відповідають обставинам справи.
Зазначає, що ні на момент розгляду справи №585/3092/21, ані на момент подання заяви про скасування судового наказу від 27 жовтня 2021 року, виданого Роменським міськрайонним судом Сумської області, в тому числі на момент подання апеляційної скарги, ОСОБА_1 не повідомила суду іншої своєї адреси, ніж та, що зазначена у матеріалах справи.
Твердження скаржниці про необізнаність про наявність боргу та виданий судовий наказ також не відповідають дійсності.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
За п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Повертаючи заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 жовтня 2021 року у справі за № 2-н/585/388/21, про стягнення заборгованості за послуги з надання теплової енергії, суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск заявником без поважних причин визначеного ч. 1 ст. 170 ЦПК України 15-деного строку з дня вручення копії судового наказу для звернення із заявою до суду про його скасування.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 167 ЦПК України встановлено, що судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Аналіз приписів розділу II ЦПК України дає підстави для висновку, що визначеними законом способами захисту порушеного права стягувача у випадку не згоди із судовим наказом, є подання апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, ухвалене за наслідками перегляду такої заяви.
Згідно з ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав, для поновлення строку для подання цієї заяви.
Статтею 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи, судовий наказ у справі 585/3092/21, виданий Роменським міськрайонним судом Сумської області 27 жовтня 2021 року, його копія направлена боржнику ОСОБА_1 поштою із супровідним листом суду від 27 жовтня 2021 року, однак повернулася до суду не врученою із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 27, 28).
Згідно п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Із заявою про видачу судового наказу ОСОБА_1 звернулася до суду 29 лютого 2024 року, а отримала копію судового наказу лише 21 березня 2024 року особисто в суді за заявою (а.с. 30).
У заяві про скасування судового наказу, поданій 25 березня 2024 року, ОСОБА_1 вказала про наявність у неї поважних причин пропуску визначеного ч. 1 ст. 170 ЦПК України строку для подачі такої заяви, про що в порядку ч. 2 ст. 171 ЦПК України заявляється клопотання про поновлення строку на оскарження (а.с. 32).
Зазначила, що між нею та КП «Ромникомунтепло» РМР не існує договірних відносин з приводу надання та отримання житлово-комунальної послуги у вигляді постачання теплової енергії. Наданий заявником договір про надання послуг з централізованого опалення №1956 від 07 березня 2017 року розрахований на житлово-комунальну послугу із централізованого опалення та не відповідає вимогам чинного законодавства станом на дату звернення до суду.
Матеріалами справи підтверджується направлення ОСОБА_1 копії судового наказу у визначеному законом порядку за повідомленою суду адресою, день проставлення у поштовому відправленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою», в силу положень ст. 272 ЦПК України, вважається днем вручення судового рішення
ОСОБА_1 не надала ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів проживання за іншою адресою, ніж та, що вказана у судовому наказі. Така ж сама адреса зазначена нею і в апеляційній скарзі: АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції оцінив наведені заявником причин пропуску такого строку і не встановивши підстав для поновлення цього строку правильно повернути заяву у порядку ч. 2 ст. 171 ЦПК України.
За встановлених обставин, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції про повернення боржнику заяви про скасування судового наказу від 27 жовтня 2021 року у справі № 585/3092/21 у зв'язку з пропуском строку для подання цієї заяви.
Посилання в апеляційній скарзі на пропуск строку звернення із заявою про скасування судового наказу у зв'язку із дією карантинних обмежень та введенням в країні воєнного стану не знайшли свого підтвердження у якості підстав для скасування ухвали суду.
За таких обставин, апеляційний суд вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції про повернення заяви боржника про скасування судового наказу на підставі ч. 2 ст. 171 ЦПК України,
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що повертаючи заяву ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 171 ЦПК України, судом першої інстанції додержані норми процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 березня 2024 року про повернення заяви про скасування судового наказу № 585/3092/21, виданого 27 жовтня 2021 року Роменським міськрайонним судом Сумської області, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов