Березівський районний суд Одеської області
29.01.2025
Справа № 494/552/24
Провадження № 2/494/13/25
29.01.2025 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панчишина А.Ю.,
при секретарі Станілевич А.В.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Суворовський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання батьківства, -
Адвокат Павленко А.Л., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезгаданим позовом, в якому просила суд визнати відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України. Встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого, після набрання рішенням законної сили, воно є підставою для Суворовського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м.Одеса, актовий запис №1100 від 03.09.2002 року, зареєстрований Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, виключивши з актового запису про його народження відомості про батька « ОСОБА_5 , громадянин України», в графі «відомості про батька» зазначити: « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Гирток-Маре, Криулянського району, Молдова, громадянин України».
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 є сином зниклого безвісти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, призваного 02.03.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_4 на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу в/ч, призначений на посаду стрільця-помічника гранатометника механізованого відділення 28 бригади 3 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону.
ОСОБА_1 отримав повідомлення сім'ї про те, що 17 квітня 2023 року його батько, ОСОБА_4 зник безвісти поблизу населеного пункту Хромове, Бахмутського району Донецької області. В провадженні слідчого відділення відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області перебувало кримінальне провадження за №12023162490000550 від 22.04.2023 року за фактом зникнення безвісти 17.04.2023 року стрільця-помічника гранатометника механізованого відділення 28 бригади 3 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Попередня правова кваліфікація ч.1 ст.115 КК України. 12.07.2023 року начальником СВ відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області вих. №60.3-П/650 надано відповідь на подану заяву про те, що матеріали вказаного КП скеровані до Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області. Враховуючи те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином зниклого безвісти ОСОБА_4 , а тому у вказаному кримінальному провадженні син має бути визнаний потерпілим. Статус потерпілого як учасника процесу надасть позивачу повноваження, визначені КПК України, так як останній бажає активно разом зі слідством сприяти пошуку його батька.
В зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не записаний батьком ОСОБА_6 , виникає необхідність встановити цей факт в судовому порядку для надання можливості в подальшому сину мати процесуальний статус в кримінальному провадженні, подавати відповідні клопотання.
Нажаль, за час, коли батьки позивача проживали разом, вони не подали спільної заяви про визнання ним батьківства по відношенню до сина ОСОБА_7 , не зважили на важливість таких юридичних події.
У позивача є рідна сестра по батьку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Вказаний факт став відомий з наданої інформації Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
В ситуації, яка продиктована воєнним часом, виникає необхідність встановлювати факт батьківства судовим рішенням ще до оголошення особи померлою, так як позивач сподівається, що його батько живий, можливо в полоні, хоч такі факти не підтверджуються на запити до відповідних установ. На даний час іншої можливості у позивача немає, яка дозволила би йому захистити свої права, окрім як в судовому порядку визнавати батьківство його батька - ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 18.04.2024 року відкрито провадження по справі та визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Іншою ухвалою від 28.05.2024 року призначено по справі судово-генетичну експертизу на вирішення якої постановлено питання чи походять від одного батька ОСОБА_1 та ОСОБА_9 .
У зв'язку з неможливість проведення вищезазначеної експертизи цивільна справа №494/552/24 була повернута до суду без виконання ухвали від 28.05.2024 року.
Ухвалою від 05.09.2024 року провадження у справі відновлено, розгляд справи призначено на 09.10.2024 року.
Іншою ухвалою від 07.11.2024 року закрито підготовче провадження, цивільну справу призначено до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
В призначені судові засідання відповідач ОСОБА_3 та треті особи: Суворовський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради не з'являлися, були належним чином повідомлені про судовий розгляд, пояснень чи заяв по суті справи не надано.
На підставі ч.3 ст.223 ЦПК України справу розглянуто у їх відсутність.
Відповідач ОСОБА_3 подала до суду 17.09.2024 року заяву в якій зазначила, що у зв'язку з сімейними обставинами просить розглянути справу за її відсутності, заявлені вимоги не підтримує, заперечує з приводу їх задоволення.
Відповідач ОСОБА_4 , згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20241108-884 від 08.11.2024 року зник на території бойових дій, дата набуття статусу 31.07.2023 року.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення позивача його представника, вислухавши пояснення свідків, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області зроблено відповідний актовий запис № 1100. Згідно з копії свідоцтва про народження НОМЕР_3 вбачається, що його матір'ю є ОСОБА_10 , батьком записаний ОСОБА_5 .
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00021507235 вбачається, що такий стосується вищевказаного актового запису № 1100 від 03.09.2002 року.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 вбачається, що такий був укладений 22.07.2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 . Такий шлюб вже 28 березня 2020 року був розірваний, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серія НОМЕР_5 .
Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, призваний 02.03.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_4 на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу в/ч, призначений на посаду стрільця-помічника гранатометника механізованого відділення 28 бригади 3 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону.
Позивач, ОСОБА_1 отримав повідомлення сім'ї про те, що 17 квітня 2023 року його батько, ОСОБА_4 зник безвісти поблизу населеного пункту Хромове, Бахмутського району Донецької області.
В провадженні Слідчого відділення відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області перебувало кримінальне провадження за №12023162490000550 від 22.04.2023 року за фактом зникнення безвісти 17.04.2023 року стрільця-помічника гранатометника механізованого відділення 28 бригади 3 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЖЄО №9852 від 21.04.2023 року). Попередня правова кваліфікація ч.1 ст.115 КК України. 12.07.2023 року начальником СВ відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області вих. №60.3-П/650 надано відповідь на подану заяву про те, що матеріали вказаного КП скеровані до Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області.
З акту про спільне проживання без дати та номеру підписаного генеральним директором ТОВ «Керуюча компанія «Клевер» вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_10 та її родина проживали тривалий час з серпня 2003 року, а саме: разом із чоловіком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, донькою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3, сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, матір'ю ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2. Матір ОСОБА_13 померла у ІНФОРМАЦІЯ_8. Чоловік ОСОБА_4 проживав разом із сім'єю з 2003 по 2020 роки. Родина проживала разом та вели спільне господарство. Навіть після розлучення ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , батько дітей відвідував родину, підтримував з ОСОБА_15 та ОСОБА_16 зв'язок.
З копії актового запису про народження №174 від 10.03.1995 року на гр. ОСОБА_17 , складеного Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції вбачається, що її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_18 .
Від ОСОБА_4 сину ОСОБА_7 , надісланий лист від 15.11.2010 року з місць позбавлення волі, де перебував ОСОБА_19 , на домашню адресу родини. У вказаному листі батько звертається напряму до сина, вказує напутні слова, акцентує на допомозі матері та сестрі ОСОБА_12 , вказує як сильно сумує за сином.
Відповіддю на адвокатський запит з Одеського ліцею № 12 ОМР, та копій документів долучених до такої вбачається, що батьки ОСОБА_1 - є ОСОБА_10 , батько ОСОБА_4 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 (копії з класних журналів 10 та 11 класів, навчальні роки 2017-2018 та 2018-2019 року, копія заяви на обробку персональних даних від батьків учня.
Досліджено судом лист, виданий начальником штабу - першим заступником командира військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_21 НОМЕР_6 від 24.07.2023 року, за яким відомо, що за результатами службового розслідування, відповідно до наказу командиру військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2023 №1073, старший солдат ОСОБА_4 вважається таким, що зник безвісти в результаті артилерійського обстрілу противника та його штурмових дій, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області, 17.03.2023 року, при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони.
За результатами проведеного службового розслідування, видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2023 №1073, згідно якого ОСОБА_4 визнано зниклим безвісти. Військовою частиною НОМЕР_1 було направлено сповіщення про зникнення безвісти ОСОБА_4 .
Вказані документи у копіях приєднані до позову про визнання батьківства, таким чином, суд вважає їх належними та допустимими доказами по справі.
У судових засіданнях судом допитані свідки.
Так, свідок, ОСОБА_22 суду пояснила, що являється тіткою ОСОБА_4 . Зазначила, що мати позивача та відповідач ОСОБА_4 часто приїжджали до них, навіть в період вагітності матері позивача. ОСОБА_4 вважав ОСОБА_7 сином, добре ставився до нього, відвідував батьківські збори, фінансово підтримував, оплачував навчання сина по контракту. Після розлучення батьків позивача, останній часто відвідував батька, який проживав тимчасово у свідка.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що являються сестрою по матері позивача. Мати та відповідач ОСОБА_4 почали проживати з 1999 року. В ІНФОРМАЦІЯ_2 мати народила брата, позивача по справі. В цей період матір та ОСОБА_4 проживали разом однією сім'єю, стосунки були добрі. В 2019 році стосунки у подружжя погіршились і ОСОБА_4 вирішив проживати окремо від них. Далі батьки розлучились. Брат ОСОБА_7 продовжив спілкуватися з рідним батьком, який допомагав йому фінансово. Відповідачка ОСОБА_3 , рідна донька ОСОБА_4 , не бажала підтримувати стосунки з їх сім'єю.
Суду надані та вивчені у судовому засіданні скрін-шоти переписки сторін у месенджері «Вайбері» (а.с. 61-63), а також фотосвітлини.
В Постанові Верховного Суду від 13.07.2020 року справа № 61-22727св19 вказано, що у частинах першій, третій статті 100 ЦПК України передбачено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд вважає надані скрін-шоти перписки у «Вайбері» належними та допустимими доказами по справі.
Також, суд вважає надані фотографії на, яких зображені ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_10 (а.с. 57-60), є належними та допустимими доказами по справі.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі №760/3977/15-ц (провадження № 61-2081зпв18) зазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами.
Такого ж висновку Верховний Суд дійшов в постанові у справі №569/13821/18 від 18.02.2021 року.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними-установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, врегульовано статтями 125, 126 та 128 СК України.
Так, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду, згідно до частини 2 статті 125 СК України.
За змістом статті 126 СК України заява жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, може бути подана до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
У статті 128 СК України насамперед йдеться про «визнання», а не «встановлення» батьківства, адже визнання правовідношення як спосіб захисту ґрунтується на встановленні певних обставин.
Як вбачається зі статті 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Відповідно до статті 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК, приймаються до судового розгляду, якщо: дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по-батькові дитини записано за вказівкою матері.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року N 3 постановлено, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
Згідно з п. 9 цієї ж постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по-батькові матері, батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Справи про визнання батьківства щодо дитини суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2023 року у справі № справа № 199/3284/19 провадження № 61-12682св22 сформував правовий висновок про те, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.
Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Зібраними в ході судового розгляду доказами, на думку суду, позовні вимоги позивача про визнання батьківства найшли своє підтвердження та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Згідно п.2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Враховуючи встановлені судом обставини та на підставі досліджених доказів, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_4 батьком ОСОБА_1 та внести відповідні зміни до актового запису № 1100 про народження дитини.
Керуючись ст. 1-5,12,13,76-82,89,258,263-265,283, 354 ЦПК України, суд,-
Задовольнити позов ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Суворовський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання батьківства.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України.
Суворовському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м.Одеса, актовий запис №1100 від 03.09.2002 року, зареєстрований Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, виключивши з актового запису про його народження відомості про батька « ОСОБА_5 , громадянин України», в графі «відомості про батька» зазначити: « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Гирток-Маре, Криулянського району, Молдова, громадянин України».
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний тест судового рішення виготовлено 29.01.2025 року.
Суддя Панчишин А.Ю.