Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/2184/24
Провадження № 2/382/195/25
29 січня 2025 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Нарольського М. М.,
при секретарі судового засідання Матвієнко Ю. Л.,
за участю відповідачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 382/2184/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 76855257 в розмірі 28400 грн, також позивач просив вирішити питання про розподіл судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.10.2023 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 76855257. Відповідно до умов договору позичальнику були передані грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника. 14.06.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу № 14/06/21 відповідно до якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передало (відступило) ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а останнє прийняло такі права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (із додатковими угодами). Відповідно до витягу із реєстру боржників №18 від 27.02.2024 року, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28400 грн, з яких 8000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 20400 грн - сума заборгованості за відсотками, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача.
Ухвалою суду від 31.12.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.
Відповідачка в судовому засіданні підтвердила укладення кредитного договору та отримання нею кредитних коштів в сумі 8000 грн, які вона не повернула; не заперечуючи проти вимог в частині стягнення основного боргу, відповідачка заперечила в частині стягнення відсотків у зазначеному в позовній заяві розмірі.
Суд, заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновків, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Судом встановлено, що 05.10.2023 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 був укладено договір позики № 76855257, який підписаний електронним підписом позичальника. За даним договором відповідач отримала в користування 8000 грн строком на 30 днів, що нею не заперечується. Додатком №1 до даного договору є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки.
Згідно з п.1 Договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується їх повернути у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті товариства з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (п.п.5.1 п.5 Договору позики).
Відповідно до п. 20 Договору позики, цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України "Про електронну комерцію".
Встановлено, що 14.06.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу № 14/06/21, та 28.07.2021 додаткову угоду № 2, 27.02.2024 додаткову угоду № 20 до договору факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передає позивачу за плату, а ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" приймає належні ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" права вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу із реєстру боржників №18 від 27.02.2024 до вищевказаного договору факторингу, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 76855257 від 05.10.2023 року на суму 28400 грн, в тому числі 8000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 20400 грн - сума заборгованості за відсотками.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про електронну комерцію".
Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Частинами 4 та 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним..
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Договору позики № 76855257, то він підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором uN6buvfcBj.
За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення відповідачем Договору позики № 76855257 від 05.10.2023 року з ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів". За якими правонаступником кредитора є ТОВ Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів, із дотриманням вимог статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", що відповідачкою не заперечується, як і отримання нею 8000 грн кредитних коштів, які вона не повернула.
Таким чином, ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", свої зобов'язання за вищевказаним договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договорами. Відповідачка не виконала своїх зобов'язань та не погасила кредитну заборгованість.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). (ч.1 ст. 1078 ЦК України).
Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Отже, за змістом наведених вище положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд при вирішенні справи керується правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду.
В постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за "користування кредитом", сформульованого у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 р. у справі № 912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Правом на нарахування компенсаційних втрат, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, позивач не скористався, відповідні вимоги не заявлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно п. 2.1, 2.2 та 2.3 Договору позики № 76855257 позичальник отримує суму позики у розмірі 8000 грн строком на 30 днів, з базовою процентною ставкою 2,5%. Знижена процентна ставка 1 %.
Відповідно до п. 4 Договору позики, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
У разі, якщо позичальник не дотримується умов в Офіційних правилах програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (ТМ "MYCREDIT") та/або правил постійно діючої акції під умовною назвою "ОН MY FREEDOM" (перша позика 0.01%)" для споживачів фінансових послуг ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (ТМ "MYCREDIT"), знижена процентна ставка, визначена п. 2 Договору, припиняє свою дію та застосовується базова процентна ставка, визначена п.п. 2.3. п. 2 Договору (п. 15 Договору).
При цьому, п.2.3 Договору позики передбачено, що відсоткові ставки, визначені Договором є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між первісним кредитором та позичальником додаткової угоди до договору.
З додатку № 1 до договору № 76855257 від 05.10.2023 (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту), вбачається нарахування відсотків в межах строку кредиту з 05.10.2023 по 03.11.2023.
При цьому, позовних вимог щодо стягнення процентів на підставі ст. 625 ЦК України, по закінченню строку кредитування, позивачем не було заявлено.
Тому на думку суду, розмір заборгованості слід визначати з урахуванням строку кредитування у 30 днів, що передбачено договором позики.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково, оскільки доведеним і обґрунтованим є розмір відсотків в 2400 грн, що передбачено умовами самого кредитного договору від 05.10.2023 року із додатком № 1.
Враховуючи наведене, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за договором позики № 76855257 від 05.10.2023 року, становить 10400 грн, з яких: 8000 грн - сума кредиту за договором; 2400 грн - проценти за користування кредитом.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 265, 268, 279, 289, 354 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 10 400 грн заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 1108,85 грн судового збору.
В іншій частині в позові відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення підписано 29.01.2025.
Суддя М. М. Нарольський