Справа № 289/2351/24
Номер провадження 3/289/51/25
28.01.2025 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., розглянувши матеріали, які надішли з Відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , Військовослужбовця,
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 21.11.2024 року серії ЕПР1 №179039, 21 листопада 2024 року, о 17 год. 20 хв., гр. ОСОБА_1 , по вул. Малинська в м. Радомишль, керував транспортним засобом BАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager 6820, результат тесту № 557 - 1,70% проміле, з результатом на місці не згоден, був доставлений до КНП Радомишльська лікарня для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі за допомогою Alcotest Drager 8510, результат тесту позитивний 1,70% проміле, повторний тест показав результат позитивний 1,62 порміле. Від керування т.з. відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 "а" ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 та його представник - адвокат Закатюк О.А. в судове засідання з'явилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі та письмове пояснення на вказаний протокол, в якому окрім іншого ОСОБА_1 зазначив, що вину в інкримінованому правопорушенні не визнає, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості останнього. Так, зокрема, відеозапис наданий до матеріалів справи є недопустимим доказом, так як запис здійснено на особистий телефон працівника поліції. Також зазначив, що у поліцейського були відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння, так як лікарем в лікарні при його огляді не було виявлено жодної ознаки сп'яніння, що стверджується відповідним актом медичного огляду №49 від 21.11.2024 року. Звертає увагу суду на те, що огляд на місці зупинки поліцейським проводився з порушенням ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, без належної фіксації та без свідків. Окрім цього ОСОБА_1 також вказує на те, що він невживав алкоголь перед тим, як сісти за кермо та не перебував в стані сп'яніння, тому на підтвердження даного факту неодноразово перед працівниками поліції ставив питання про відібрання крові для проведення аналізу на виявлення стану сп'яніння. Тому вважають, що даний протокол, відео та медичний висновок не можуть бути належними доказами по справі та просять справу про притягнення останнього до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю в його діях складу вказаних правопорушень.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи та співставляючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Зі змісту п. 2.9 а ПДР слідує, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Наявні в матеріалах справи докази суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуютьсязі стандартом доказування «позарозумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, враховуючи наступне.
У відповідності до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
На підставі вимог ст. 256 КУпАП, ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, вказаний протокол про адміністративне правопорушення та письмові докази не можуть бути визнані належними доказами винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки, були складені з порушенням фіксації даної події працівниками поліції, а саме відеозапис здійснювався не на бодікамеру, як це передбачено нормативними актами, а з власного мобільного телефона працівника поліції, та даний запис має фрагментарний характер відеозйомки.
Порядок використання технічного засобу відеозапису визначений Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026. Згідно з п. 5, 6 розділу ІІ Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Під час здійснення своїх повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.
В той же час, до матеріалів вказаної справи не долучено жодного обгрунтованого доказу (довідки, акту тощо) щодо правомірності проведення відоефіксації правопорушення на власний мобільний телефон поліцейського.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, що поліцейським ВП №3Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 виконано не було.
Процедура огляду водіїв визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок).
Згідно із п. 3 зазначеного Порядку, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку), що узгоджується із вимогами ст. 266 КУпАП.
Відповідно до п. 6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного найближчого закладу охорони здоров'я.
Розділ ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція), встановлює, що в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень використовується вимірювальна техніка та обладнання, дозволені Міністерством охорони здоров'я. Крім того, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
У відповідності до п. 22 розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з власного мобільного телефону поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 заперечував проти отриманих результатів огляду на стан сп'яніння проведених поліцейським на місці зупинки транспортного засобо, а також у медичному закладі та наполягав на тому, щоб пройти відповідний огляд шляхом відібрання зразків крові. Проте, як працівниками поліції, так і медичним працівником, всупереч вимогам розділу ІІІ Інструкції, не було взято до уваги прохання останнього та не запропоновано останньому пройти відповідний огляд шляхом відібрання зразків біологічного середовища або крові.
Разом з тим, у відповідності до пункту 9 зазначеної вище Інструкції, використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, однак в порушення даних вимог, як вбачається з відеозапису дослідженого судом, ОСОБА_1 не було ознайомлено з вказаними документами, а також до матеріалів справи не долучено, а ні копії сертифікату відповідності, а ні копії свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, яким проводився огляд у медичному закладі.
З долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 та його адвокатом Закотюком О.А., копії акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №49 від 21.11.2024 року проведеного о 18:05 год. черговим лікарем КНП "Радомишльська лікарня" ОСОБА_3 , вбачається, що ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 відсутні, а саме: поведінка адекватна, мовна здатність не порушена, зіниці незмінені, їх реакція на світло жива, нігстагм при погляді вбік відсутній, рухова сфера не порушена, тремтіння пальців рук відсутні, запах алкоголю з рота відсутній.
Відповідно до пункту 22 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Також, згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення було долучено копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3521931 від 21.11.2024 року, якою застосовано до ОСОБА_1 штраф за вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та зокрема на підтвердження законності причини зупинки вказаного транспортного засобу під керуванням останнього.
Однак, з долученого адвокатом Закатюком О.А. до матеріалів даної справи копії рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 26.12.2024 року, вбачається, що Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3521931 від 21.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП скасовано, а провадження по вказаній справі закрито.
Оскільки, зазначену постанову скасовано в судовому порядку, тому суд вважає, що в даному конкретному випадку копія постанови серії ЕНА № 3521931 від 21.11.2024, не є належним та допустимим доказом по матеріалам справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Жодного іншого належного доказу на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять.
Вищенаведене вказує на відсутність обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в свою чергу вказує на недоведеність та/або відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин суд вважає, що водієм ОСОБА_1 не допущено порушень Правил дорожнього руху, чи інших дій, у зв'язку із чим, та за сукупністю з іншими обставинами, у даному конкретному випадку складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні ним зазначеного адміністративного правопорушення.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Житомирського апеляційного суду, зокрема, у постановах від 04 травня 2024 по справі №289/33/23, від 19 червня 2024 по справі №289/3094/23 тощо.
Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Всі сумніви щодо доведеності вини порушника тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості не підтверджуються доказами у справі та є не допустимими, а тому вказаний протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП.
За таких обставин, на переконання суду, залишився не доведеним факт вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, що містять ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак провадження по справі слід закрити.
Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги те, що інші докази, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, окрім складеного протоколу, в матеріалах справи відсутні, не здобуто таких доказів і під час розгляду справи в суді, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи обставини справи та керуючись ст.ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 діб з моменту її винесення.
Суддя Олександр МЕЛЬНИК