27 січня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/711/24
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
за участі секретаря судового засідання: Бега В.М.
розглянув справу
за позовом - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (76019, місто Івано-Франківськ, вулиця Василіянок, 48)
до відповідача - Фізичної особи - підприємця Сеніва Юрія Ігоровича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 1644,28 грн.
За участю від:
позивача - Ткач Р.М.
відповідача - не з'явився
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Сеніва Юрія Ігоровича про стягнення 1644,28 грн орендної плати.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві №10-05-01773 від 02.12.2024 (вх. №842 від 24.12.2024) посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №1399 від 14.05.2019 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, в частині оплати позивачу орендної плати.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву, в порядку ст. ст. 165, 251 ГПК України, у встановлений строк в ухвалі від 27.12.2024 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.
Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст. 178 ГПК України.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/711/24 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з повідомленням учасників судового процесу призначено на 27.01.2025.
Представником позивача в судовому засіданні 27.01.2025 підтримано позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання 27.01.2025 не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином.
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.
Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).
Суд, у судовому засіданні 27.01.2025, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області (орендодавцем) та Фізичною особою - підприємцем Сенівим Юрієм Ігоровичем (орендарем) 14.05.2019 укладено договір №1399 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - договір), згідно п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: частину нежитлових приміщень цокольного поверху будівлі студентського гуртожитку №2 загальною площею 455,6 кв.м. (позиції: тамбур (118-1) - 2,7 кв.м.; хол (118-2) - 44,2 кв.м.; роздягальня (118-3) - 15,3 кв.м.; умивальник (118-4) -10,4 кв.м.; туалет (118-5) -2,7 кв.м.; туалет (118-6) -2,5 кв.м.; зал (118-7) -179,5 кв.м.; кабінет (118-8) - 2,6 кв.м.; кухня (118-9) -132,5 кв.м.; мийка (118-10) -15,8 кв.м.; мийка (118-11) - 17,4 кв.м.), інвентарний номер 1030220005, реєстровий номер 33680120.1. ЮЧПШОГ012, розміщених за адресою: вул. Львівська, 7, м. Тернопіль (далі - майно), що перебуває на балансі Тернопільського національного економічного університету, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33680120 (надалі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 28.02.2019 і становить за незалежною оцінкою 2383670 грн (без ПДВ).
Відповідно до п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення їдальні у навчальному закладі для харчування студентів та працівників університету, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи.
Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання цього договору та акта приймання-передавання майна (п. 2.1 договору).
Згідно п. 3.1, п. 3.2 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 за №786 (зі змінами) (надалі - Методика розрахунку), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку квітень 2019 року) - 8097,25 грн. Розмір орендної плати за перший місяць оренди травень 2019 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень місяць 2019 року.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
У п. 3.3 договору зазначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розміщується на офіційному веб - сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6 договору).
У п. 3.7 договору сторонами обумовлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, перерахування орендної плати.
Відповідно до п. 5.3 договору орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.
Згідно п. 10.1 договору його укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 14.05.2019 по 13.04.2022.
У п. 10.4 договору вказано, що у разі якщо уповноважений орган управління майном не попередив орендаря про намір використовувати майно для власних потреб за три місяці до закінчення строку цього договору, орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за цим договором, має право продовжити його на новий строк відповідно до вимог цього договору.
У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця цей договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються договором про внесення змін до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.
14.05.2019 між орендарем та балансоутримувачем підписано акт приймання - передавання нерухомого майна.
19.04.2021, з метою приведення договору оренди до примірного договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 №820), шляхом викладення його в новій редакції, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (орендодавцем) та Фізичною особою-підприємцем Сенівим Юрієм Ігоровичем (орендарем) укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до договору оренди №1399 від 14.05.2019 нерухомого майна, що належить до державної власності шляхом викладення його в новій редакції.
Оскільки умови правочину стосуються також прав і обов'язків балансоутримувача орендованого майна, його підписано і представником вже Західноукраїнського національного університету (відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України №1077 від 25.08.2020 Тернопільський національний економічний університет перейменовано у Західноукраїнський національний університет).
У п. 4.1 розділу 1 “Змінювані умови договору» (надалі - умови) об'єктом оренди є частина нежитлових приміщень цокольного поверху будівлі студентського гуртожитку №2 загальною площею 455,6 кв.м. (позиції: тамбур (118-1) - 2,7 кв.м.; хол (118-2) - 44,2 кв.м.; роздягальня (118-3) - 15,3 кв.м.; умивальник (118-4) -10,4 кв.м.; туалет (118-5) -2,7 кв.м.; туалет (118-6) -2,5 кв.м.; зал (118-7) -179,5 кв.м.; кабінет (118-8) - 32,6 кв.м.; кухня (118-9) -132,5 кв.м.; мийка (118-10) -15,8 кв.м.; мийка (118-11) - 17,4 кв.м.), розміщених за адресою: вул. Львівська, 7, м. Тернопіль.
Відповідно до п. 5 розділу 1 “Змінювані умови договору» майно отримано орендарем в оренду шляхом продовження, без проведення аукціону, договору оренди державного майна №1399 від 14.05.2019.
Місячна орендна плата, визначена на підставі абз.4 ч.7 ст.18 Закону України “Про оренду державного і комунального майна» за лютий 2021 року складає 8749,52 грн без ПДВ (п.9.1 розділу 1 “Змінювані умови договору»).
У п. 12 розділу 1 “Змінювані умови договору» зазначено, що строк дії договору складає до 13.05.2024.
У п. 16 розділу 1 “Змінювані умови договору» наведено співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору, а саме: балансоутримувачу 50% суми орендної плати; державному бюджету 50 % суми орендної плати.
У п. 3.1 розділу ІІ “Незмінювані умови договору» зазначено, що орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.
Орендна плата за другий і кожний наступний місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 розділу ІІ “Незмінювані умови договору»).
У п. 3.3 розділу ІІ “Незмінювані умови договору» передбачено, що орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов, щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди.
Відповідно до п. 3.4 розділу ІІ “Незмінювані умови договору» орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати платежу. Протягом п'яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди балансоутримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.
Позивач у позові зазначає, що відповідач у порушення умов договору свої зобов'язання виконував неналежним чином, а саме несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату.
В матеріалах справи містяться копії оформлених зі сторони балансоутримувача рахунка №63 від 09.05.2024 за послугу з оренди за квітень 2024 року на загальну суму 7653,67 грн з ПДВ та рахунка №78 від 10.06.2024 за послугу з оренди за травень 2024 року (до 13.05.2024) на загальну суму 3174,82 грн з ПДВ, з доказами їх вручення орендарю.
Згідно з розрахунком боргу орендної плати за договором борг відповідача перед Державним бюджетом України з орендної плати складає 1644,28 грн з ПДВ, з яких залишок боргу з орендної плати за місяць квітень 2024 року становить 305,60 грн, а орендна плата за 13 днів травня 2024 року - 1338,68 грн. Разом 1644,28 грн.
20.09.2024 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях надіслало Фізичній особі - підприємцю Сеніву Юрію Ігоровичу лист - попередження №18-112-01282 від 18.09.2024 з проханням оплатити борг в сумі 1644,28 грн, залишений останнім без відповіді.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.
Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до cт. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У ч.1 ст.283 ГК України (в редакції на момент укладення спірного договору) зазначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст. 283 ГК України).
Приписами ч.1, ч.2 ст.759 ЦК України (в редакції на момент укладення спірного договору) визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
В силу положень ст.765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Судом встановлено, що 14.05.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна №1399, що належить до державної власності, який викладено у новій редакції договором про внесення змін та доповнень №1 від 19.04.2021.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди, правовідносини за яким регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України, параграфом 5 Глави 30 Господарського кодексу України. Також, у зв'язку із тим, що об'єктом оренди за договором оренди є державне майно, до спірних правовідносин, як спеціальні, підлягають до застосування правові норми Закону України “Про оренду державного та комунального майна». До 01.02.2020 Закон діяв в редакції Закону №2269-XII від 10.04.1992 із змінами (надалі - Закон №2269-XII). Після 01.02.2020 Закон діє в редакції Закону №157-IX від 03.10.2019 (надалі - Закон №157-IX).
Частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №157-IX встановлено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п'ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
Як вже зазначалось, в обґрунтування позовних вимог позивач у позові посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №1399 від 14.05.2019 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, в частині оплати орендної плати за квітень 2024 року та 13 днів травня 2024 року.
Застосовуючи норми Закону, суд виходить з того, що згідно зі ст.58 Конституції України слід застосовувати норми закону, які діяли в період виникнення спірних правовідносин. За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
З огляду на викладене Закон №157-IX належить застосовувати до правовідносин сторін, які мали місце - після 01.02.2020.
Cтаттею 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності (ч.1, ч.3, ч.4 ст. 17 Закону №157-IX).
Згідно з п. 16 розділу 1 договору №1 від 19.04.2021 про внесення змін та доповнень до договору №1399 від 14.05.2019 співвідношення розподілу орендної плати складає: балансоутримувачу 50% суми орендної плати; державному бюджету 50 % суми орендної плати.
Положеннями договору №1 від 19.04.2021 про внесення змін та доповнень до договору №1399 від 14.05.2019, зокрема п.3.4 розділу ІІ встановлено, що орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати платежу. Протягом п'яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди балансоутримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.
Позивачем надано суду рахунки, які виставлялись балансоутримувачем (ЗУНУ) орендарю (ФОП Сеніву Ю.І.) по орендних платежах за квітень 2024 року та 13 днів травня 2024 року.
А п.3.3 договору оренди у новій редакції передбачено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди.
Вказаний термін був погоджений учасниками договору та справи та не змінювався ними у встановленому законом порядку.
Судом з'ясовано, що в порушення умов договору у новій редакції та приписів перелічених норм повної оплати орендної плати у строк визначений у 3.3 договору боржник не провів, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 1644,28 грн за квітень 2024 року та 13 днів травня 2024 року.
Станом на час розгляду справи, строк оплати по орендних платежах є таким, що настав.
Доказів на підтвердження проведення повного розрахунку по орендній платі як у строк обумовлений у договорі, так і станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.
Згідно ч.3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).
Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст.13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст.14, ч. 4 ст.74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 41, п. 4, п. 5 ч.2 ст. 42 ГПК України сторони зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Так, відповідно до ч.4 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву, він позбавляється права заперечувати проти обставин справи, якщо його незгода не викладена у відзиві.
За таких обставин, позовна вимога Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях підлягає до задоволення, шляхом стягнення із Фізичної особи - підприємця Сеніва Юрія Ігоровича 1644,28 грн - боргу, як обґрунтована та не спростована у встановленому законом порядку відповідачем.
Розподіл судових витрат.
В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240, 247-252 ГПК України, суд -
Позов задоволити.
1. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Сеніва Юрія Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (76019, місто Івано-Франківськ, вулиця Василіянок, 48, ідентифікаційний код 42891875) 1644 (одну тисячу шістсот сорок чотири) грн 28 коп. - боргу.
Видати наказ.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Сеніва Юрія Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (76019, місто Івано-Франківськ, вулиця Василіянок, 48, ідентифікаційний код 42891875) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн - судового збору в повернення сплачених судових витрат.
Видати наказ.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 29 січня 2025 року.
Суддя І.П. Шумський