Рішення від 07.01.2025 по справі 921/481/24

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 січня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/481/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Чортківської міської ради, вул. Шевченка, 21, м. Чортків, Тернопільська обл., 48501

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог осіб на предмет спору на стороні позивача : Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарттендер", 03037, вул. Петра Радченка, 27, офіс 10,

про визнання укладеним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень під літ. "А", загальною площею 439,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 шляхом викупу в редакції, що додається.

За участі представників сторін та їх учасників:

Позивача: Заплітна Ірина Анатоліївна, ордер на надання правничої допомоги серія ВО №1087776 від 01.10.2024 ;

Відповідача: Вандяк Наталія Петрівна, довіреність від 15.08.2023 ; посадова інструкція від 13.09.2022 ;

Третя особа : не з'явився.

1. Суть та рух справи.

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою без номера від 29.07.2024 (вх.№549 від 31.07.2024) до відповідача: Чортківської міської ради, вул. Шевченка, 21, м. Чортків, Тернопільська обл., 48501 про визнання укладеним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень під літ. "А", загальною площею 439, 8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 шляхом викупу в редакції, що додається.

Ухвалою суду від 05.08.2024 позовну заяву без номера від 29.07.2024 (вх.№549 від 31.07.2024) ОСОБА_1 - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 09.09.2024, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.10.2024. Ухвалами суду, в порядку статті 183 ГПК України, неодноразово відкладалось підготовче засідання.

У судовому засіданні 21.10.2024 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" (03037, вул. Петра Радченка, 27, офіс 10, ЄДРПОУ 41817392) та відкладено судове засідання на 12.11.2024.

У судовому засіданні 12.11.2024 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.12.2024, без постановлення окремого процесуального документу із зазначенням про постановлення ухвали у протоколі судового засідання, відповідно до статей 177, 182, 185, 223 ГПК України.

В порядку частини 5 статті 216 ГПК України, судове засідання по розгляду справи по суті неодноразово відкладалось, востаннє на 07.01.2025.

Присутня у призначеному судовому засіданні 07.01.2025 представниця позивача позовні вимоги (із урахуванням наданої суду відповіді на відзив від 19.09.2024 (вх№8100 від 24.10.2024)), підтримала.

Представниця відповідача у судових засіданнях проти позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві на позов.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" участі повноважного представника у судовому засіданні 07.01.2025 не забезпечила, будь-яких заяв чи клопотань суду не надала.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи наведене, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Судом, у судовому засіданні 07.01.2025, після виходу з нарадчої кімнати, оголошено скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

1.1. Розгляд клопотання №б/н від 30.08.2024 (вх. №6853 від 02.09.2024) позивача про залучення третьою особою - Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер".

Ухвалою від 21.10.2024 з метою повного та всебічного розгляду справи, залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" (03037, вул. Петра Радченка, 27, офіс 10, ЄДРПОУ 41817392), яке є оператором, через якого позивач подав заяву на участь в електронному аукціоні та на рахунок якого сплачено гарантійні та реєстраційні внески, оскільки рішення у справі №921/481/24 із предметом спору, заявленим позивачем, може вплинути на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер".

Ухвалою від 21.10.2024 клопотання (№б/н від 30.08.2024 (вх. №6853 від 02.09.2024)) позивача задоволено. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" (03037, вул. Петра Радченка, 27, офіс 10, ЄДРПОУ 41817392), з підстав, зазначених в ухвалі.

2. Аргументи сторін.

2.1. Аргументи позивача.

Позовні вимоги, викладені позивачем у позовній заяві від 29.07.2024 (вх. №549 від 31.07.2024), відповіді на відзив (вх№8100 від 24.10.2024) та у підтримані представницею позивача у судових засіданнях, обґрунтовані тим, що незважаючи на виконання ОСОБА_1, як учасника аукціону, норм Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та "Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу", маючи право викупу нежитлового приміщення в АДРЕСА_2, відповідач договору купівлі-продажу, направленого на його адресу, не підписав із посиланням на норми Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Зокрема, Чортківська міська рада, із посиланням на недотримання позивачем строків підписання та надіслання протоколу електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 з продажу майна, всупереч вимогам Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції, що діяла на дату проведення аукціону) та "Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу" вказаного протоколу не розглянула, рішення про приватизацію спірного об'єкта шляхом його викупу позивачем, не прийняла.

Із урахуванням зазначеного позивач, опираючись на рішення, ухвалені у справах №921/61/20 та №921/220/20, № 921/221/20 вважає дії відповідача незаконними та просить задоволити позовні вимоги шляхом зобов'язання Чортківську міську раду визнати укладеним договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень під літ. "А", загальною площею 439,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 шляхом викупу в редакції, що додана до позовної заяви.

2.2. Аргументи відповідача.

Відповідач, у наданому суду відзиві на позовну заяву (вх№7217 від 17.09.2024) та присутня у судових засіданнях представниця відповідача, проти позову заперечує та, із посиланням на Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою КМУ від 10.05.2018 №432, (в редакції, що діяла на час проведення аукціону), вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Зокрема, із посиланням на висновки, викладені Верховним Судом у постанові №921/221/20 від 14.03.2023, зазначає, що відсутність затвердженого та опублікованого протоколу про результати аукціону не дає змоги в електронній торговій системі виконати дії, що стосуються визнання договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації укладеним.

При цьому, відповідач вважає, що діяв у відповідності до вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та "Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продаж", якими встановлені строки на підписання та опублікування протоколу електронних торгів.

Проте зважаючи на недотримання позивачем строку, наданого на підписання протоколу - трьох робочих днів з дня його формування електронною торговою системою, а саме до 26.12.2019 та подання його оператору електронного майданчика не пізніше - 27.12.2019, мав підписати протокол про результати електронного аукціону та надати його Чортківській міській раді не пізніше 28.12.2019.

Однак, із урахуванням того, що підписаний позивачем (26.12.2019) протокол про результати електронного аукціону був надісланий Чортківській міській раді через оператора поштового зв'язку "Нова пошта" лише 27.12.2019, і згідно копії експрес накладної прибув - 30.12.2019 та фактично надійшов до Чортківської міської ради - 02.01.2020, тобто після завершення встановленого законодавством строку, відповідно у органу приватизації не виникло обов'язку опублікування рішення про приватизацію шляхом викупу.

2.3. Правова позиція третьої особи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог осіб на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарттендер", незважаючи на вжитті судом заходи з повідомлення про рух справи, участі у розгляді справи не забезпечила, заяв чи заперечень по суті справи не подала, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася у відповідності до статей 120, 176, 242 ГПК України.

З огляду за зазначене та з урахуванням того, що пасивність третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер" не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а також те, що ТОВ "Смарттендер" не був обмежений у своїх процесуальних правах надати пояснення через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами.

3. Фактичні обставини, встановлені судом.

Розглянувши матеріали справи, доводи позивача, заперечення відповідача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності та з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено таке.

Чортківській міській раді на праві комунальної власності належить нежитлове приміщення будівлі, загальною площею 439,8м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №113756983 від 13.02.2018.

25.10.2019 міська рада прийняла рішення за №1661 «Про затвердження Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Чорткова, які підлягають приватизації у 2019 році», відповідно до якого дане приміщення включено до Переліку об'єктів, котрі підлягають приватизації у 2019 році.

Рішенням Чортківської міської ради від 25.10.2019 №1663 «Про приватизацію нежитлового приміщення в АДРЕСА_2» вирішено провести приватизацію об'єкта шляхом продажу на аукціоні з умовами (п.2 рішення) ; оцінку вартості вищевказаного об'єкта в АДРЕСА_2 визначити за результатами незалежної оцінки (п. 3 рішення); результати електронного аукціону затвердити рішенням сесії міської ради та опублікувати протокол через особистий кабінет протягом 10 (десяти) робочих днів з дня наступного за днем його формування в електронній торговій системі (п.4 рішення).

28.10.2019 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Національна електронна біржа» укладено договір № 28/10-19 про проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації між організатором аукціону та оператором електронного майданчика.

18.12.2019 позивачем подано заяву на участь в електронному аукціоні із закритою ціновою пропозицією в розмірі 750000 грн. Заява подана через електронний торговий майданчик (ЕТМ) "SmartTender" - ТОВ "Смарттендер".

До заяви позивачем було додано: копію паспорта громадянина України ; письмову згоду покупця щодо взяття на себе зобов'язань, визначених умовами продажу; дублікати квитанцій №0.0.1557357495.1. від 18.12.2019 про сплату 834,60 грн реєстраційного внеску за лот № UA-PS-2019-11-24-000011-2 та № 0.0.1557340794.1. від 18.12.2019 про сплату 52 070 грн гарантійного внеску за лот № UA-PS-2019-11-24-000011-2.

Як встановлено з матеріалів справи, аукціон розпочався 24.11.2019 о 15:17 год. та закінчився 22.12.2019 о 19год. 57хв. 56с. На сайті Prozorro було сформовано протокол електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 з продажу майна, в якому зазначено статус електронного аукціону як «аукціон не відбувся», а учасниками електронного аукціону вказано лише ОСОБА_1 , код: НОМЕР_1 , який запропонував ціну 750000 грн, що є вищою за стартову.

Таким чином, оскільки на момент закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні подано було менше двох заяв/пропозицій, відповідно електронною торговою системою автоматично присвоєно даному електронному аукціону статус «Аукціон не відбувся».

Проте, відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (в редакції, що діяла станом на дату проведення аукціону, надалі по тексту Закон) - у разі якщо для участі в аукціоні подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця, аукціон визнається таким, що не відбувся, а орган приватизації приймає рішення про приватизацію зазначеного об'єкта шляхом викупу безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни.

При цьому, судом встановлено, що позивачем у відповідності до пункту 64 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу" від 10.05.20218 №432, було виконано вимогу щодо підписання протоколу №UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019 про результати електронного аукціону в трьохденний термін, підписано протокол - 26.12.20219, та подано в трьох оригінальних примірниках підписані протоколи до оператора електронного майданчика ТОВ "Смарттендер", через якого позивачем було подано заяву на участь в аукціоні.

Пунктом 49 вказаного Порядку, що діяв станом на час проведення аукціону, визначено : "Якщо в момент закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні/закритих цінових пропозицій подано менше двох заяв/пропозицій, електронна торгова система автоматично присвоює електронному аукціону статус "Аукціон не відбувся".

У разі коли заяву на участь в електронному аукціоні подано одним учасником, такий учасник підписує протокол про результати електронного аукціону та подає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано заяву на участь в аукціоні, протягом трьох робочих днів з дня його формування електронною торговою системою.

Оператор електронного майданчика підписує та надсилає органу приватизації протокол про результати електронного аукціону протягом чотирьох робочих днів з дня його формування електронною торговою системою.

Після надходження від оператора електронного майданчика, через який подано одну заяву на участь в електронному аукціоні, підписаного особою, що подала таку заяву, та оператором протоколу про результати електронного аукціону, орган приватизації опубліковує рішення про приватизацію шляхом викупу через особистий кабінет протягом п'яти робочих днів з дня формування протоколу про результати електронного аукціону, після чого опубліковує в електронній торговій системі такий протокол."

Проте, як підтверджено матеріалами справи, відповідачем, всупереч зазначеної норми, протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019 розглянуто не було, рішення про приватизацію зазначеного об'єкта шляхом його продажу за запропонованою покупцем ціною, що є вищою стартової ціни, не прийнято, проект договору купівлі-продажу позивачу не надіслано.

Одночасно, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виконано вимогу щодо підписання протоколу №UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019 про результати електронного аукціону та подано в трьох (3) оригінальних примірниках підписані протоколи до оператора електронного майданчика ТОВ «Смарттендер».

Інформація про електронні торги №UA-PS-2019-11-24-000011-2, про об'єкт продажу, документи, учасників аукціону та їх цінових пропозицій, статус аукціону є загальнодоступною за посиланнями https://auction.e-tender.ua/#/auctionDetails/ed97266dd3654fbc8a5b1616da5ca60e та https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2019-11-24-000011-2.

Натомість, 24.12.2019 Чортківською міською радою прийнято рішення за №1755 «Про втрату чинності рішення Чортківської міської ради від 25 жовтня 2019 року №1663 «Про приватизацію нежитлового приміщення в АДРЕСА_2», згідно якого визнано таким, що втратило чинність рішення Чортківської міської ради від 25 жовтня 2019 року №1663 «Про приватизацію нежитлового приміщення в АДРЕСА_2» та доручено аукціонній комісії вжити необхідні заходи щодо припинення проведення приватизації даного об'єкту (п.1 рішення); згідно з п.3 даного рішення - припинено діяльність аукціонної комісії для продажу об'єктів малої приватизації комунальної власності Чортківської міської ради.

З тексту преамбули даного рішення ради вбачається, що останнє прийнято з метою вивчення питання продажу нежитлового приміщення в АДРЕСА_2 разом із земельною ділянкою. Правовою підставою його прийняття визначено приписи пункту 6 статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», пункт 30 статті 26, пункт 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

На виконання рішення Чортківської міської ради від 24.12.2019 №1755 відбулося засідання даної аукціонної комісії, на якому прийнято рішення відмінити аукціон з продажу приміщень. З протоколу №2 від 24.12.2019 засідання комісії вбачається, що причиною відміни аукціону є необхідність вивчення питання продажу об'єкту із іншими умовами продажу - продаж нежитлових приміщень під літ. «А» в АДРЕСА_2 (загальною площею 439,8кв.м.) разом із земельною ділянкою, площею 0,1290га за кадастровим номером 6125510100:01:003:0663.

При цьому, 26.12.2019 о 15:14 год. за посиланням: https://prozoпo.sale/auction/UA-PS-2019-11-24-000011-2 у розділі «Протокол розкриття» було зазначено, що ОСОБА_1 дискваліфіковано та опубліковано рішення про скасування аукціону на підставі рішення сімдесят сьомої сесії Чортківської міської ради сьомого скликання від 24 грудня 2019 року № 1755 Про втрату чинності рішення сесії Чортківської міської ради від 25 жовтня 2019 року №1663 «Про приватизацію нежитлового приміщення в АДРЕСА_2».

При цьому, із матеріалів справи вбачається, що відповідач свою відмову в укладенні договору з позивачем мотивував тим, що ОСОБА_1 мав підписати протокол протягом трьох робочих днів з дати його формування, тобто до 26.12.2019 та подати його оператору до 27.12.2019, який в свою чергу, до 28.12 2019 мав надати підписаний протокол відповідачу. Тобто, відповідач стверджує, що підписання позивачем протоколу - 26.12.2019 є поза строком у три робочі дні.

Крім того, надіслання протоколу відповідачу, на думку останнього, також відбулося з порушенням встановленого пунктом 49 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, 5-ти денного строку, а саме до Чортківської міської ради підписаний протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019 в 3-х примірниках надійшов - 02.01.2020. Тобто, як вважає відповідач, поза строком визначеним законодавством та строком автоматично визначеним системою.

Також, відповідач звертає увагу, що оператором майданчика було направлено новою поштою підписаний протокол - 27.12.2019, датою надходження відправлення є - 30.12.2019, та зареєстровано відповідачем лише - 02.01.2020, тобто після закінчення строку для прийняття рішення про викуп.

Тож, орган приватизації рішення щодо викупу не прийняв, протокол про результати електронного аукціону не затверджував та не опубліковував його в електронній торговій системі.

Слід зазначити, що позивач неодноразово звертався у суди з позовами, у яких у різний спосіб намагався захистити своє право, зокрема, на викуп об'єкта аукціону та викупити нежитлове приміщення в АДРЕСА_2 разом із земельною ділянкою.

Рішення №921/61/20

З метою захисту свого порушеного права на викуп об'єкта аукціону, у січні 2020 року ОСОБА_1 подав позовну заяву до Господарського суду Тернопільської області, із предметом позову (з урахуванням заяви від 01.07.2022 про зміну предмета позову) до відповідача Чортківської міської ради про: - зобов'язання Чортківської міської ради прийняти рішення про приватизацію протягом 30-ти календарних днів з дня, наступного за днем набрання законної сили цього судового рішення щодо об'єкта: нежитлові приміщення літ "А", загальною площею 439,8 кв. м., які належать територіальній громаді м. Чортків в особі Чортківської міської ради та знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом викупу ОСОБА_1, право на викуп якого набуте ОСОБА_1 згідно наслідків електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2; - зобов'язання Чортківської міської ради протягом 30-ти календарних днів з дня, наступного за днем набрання законної сили цього судового рішення укласти договір купівлі - продажу з ОСОБА_1 з продажу об'єкта: нежитлові приміщення літ "А", загальною площею 439,8 кв. м., які належать територіальній громаді м. Чортків в особі Чортківської міської ради та знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , право на викуп якого ОСОБА_1 набув за наслідками електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 та опублікувати договір купівлі-продажу в електронній торговій системі через особистий кабінет протягом 10-ти календарних днів з дня, наступного за днем його укладення.

Рішенням від 04.09.2023 Господарським судом Тернопільської області у справі №921/61/20, підтриманим апеляційною інстанцією, у задоволенні вказаного позову відмовлено повністю.

Мотивуючи таке своє рішення, суд першої інстанції не заперечивши того, що у ОСОБА_1 виникло право на викуп нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , що було об'єктом приватизації, вказав на неправильно обраний спосіб захисту. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту у даній справі має бути вимога про визнання укладеним договору, редакція якого має бути додана позивачем до позову, відсутність в матеріалах справи наданого позивачем проекту договору купівлі-продажу унеможливлює задоволенні вимоги про його укладення та зіслався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові №921/221/20 від 14.03.2023, у якій зазначено, що в даному випадку ефективним і реальним способом захисту права позивача (права на викуп) є вимога про укладення договору купівлі-продажу.

Рішення №921/220/20

У березні 2020 року ОСОБА_1 , не погоджуючись із незаконними діями відповідача - Чортківської міської ради подав позовну заяву до Господарського суду Тернопільської області про визнання незаконним рішення Чортківської міської ради № 1755 від 24 грудня 2019 року, яку було задоволено повністю рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.01.2021 у справі №921/220/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021, а отже, рішення від 25.10.2019 № 1663 залишилось чинним.

Так, рішенням Господарського суду Тернопільської області 21.01.2021 у справі за позовом ОСОБА_1 до Чортківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, позов задоволено в повному обсязі. При цьому судом встановлено, що:

- позивач був єдиним учасником аукціону, тому шляхом автоматичної оцінки електронною торговою системою цінових пропозицій учасників, 22.12.2019 о 19:54 год. розкрито цінову пропозицію ОСОБА_1 в розмірі 750000 грн та автоматично сформовано Протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2, де переможцем електронного аукціону (викуп) визначено ОСОБА_1 з ціновою пропозицією в розмірі 750 000,00грн, що відповідає п.63 Порядку №432;

- аукціон проводився з урахуванням положень Закону №2269-VIII та Порядку №432 і був завершеним;

- автоматично сформований та підписаний ОСОБА_1 протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 підписано ТОВ "Смарттендер" в строк, визначений п.49 Порядку №432 та направлено засобами поштового зв'язку органу приватизації - Чортківській міській раді. Дана обставина також не заперечується відповідачем;

- рішення Чортківською міською радою прийнято 24 грудня 2019 року, тобто після завершення електронного аукціону і рішення про відміну аукціону органом приватизації не приймалось, обмежившись скасуванням попереднього рішення, на підставі якого вирішено приватизувати даний об'єкт шляхом продажу на аукціоні з умовами. Дане рішення № 1755 опубліковано міською радою в електронній торговій системі 26.12.2019 о 15:14, що суперечить п. 42 Порядку;

- рішення №1755 від 24.12.2019 порушує принцип "гарантії стабільності суспільних відносин", які у даному випадку виникли між позивачем та відповідачем, оскільки прийняте органом місцевого самоврядування рішення позбавляє покупця можливості реалізувати своє право на приватизацію об'єкта, яке закріплено законодавством України та ставить позивача у значно гірше становище, ніж існувало до прийняття оскаржуваного рішення;

- рішення Чортківської міської ради №1755 від 24 грудня 2019 року, яким визнано таким, що втратило чинність попереднє рішення від 25 жовтня 2019 року №1663 про приватизацію об'єкта комунальної власності, суперечить чинному законодавству та положенням Регламенту ради, оскільки відповідач не наділений правом змінювати або скасовувати свої рішення, на підставі яких виникли відповідні правовідносини, що пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (вчинення дій щодо реалізації порядку здійснення приватизації об'єкту) та з огляду на заперечення позивача як переможця аукціону, який завершився, щодо припинення приватизації даного майна.

Вищезазначене судове рішення залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021, відтак, набрало законної сили.

Рішення від 25 жовтня 2019 року № 1663 залишилось чинним.

Таким чином, позивач вважає, що у нього виникло право викупу нежитлового приміщення в АДРЕСА_2, а у відповідача обов'язок укласти з позивачем договір купівлі-продажу нежитлового приміщення в АДРЕСА_2 шляхом викупу, прийнявши перед тим рішення про приватизацію нежитлового приміщення в АДРЕСА_2.

Однак відповідач рішення про приватизацію об'єкта аукціону не прийняв, проєкт договору купівлі-продажу не надіслав.

Рішення №921/221/20

В квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області із позовом про зобов'язання відповідача - Чортківську міську раду затвердити протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019.

Рішенням від 28.12.2021, підтриманим апеляційною інстанцією, суд, з огляду на принцип правової визначеності та принцип належного урядування, прийшов до висновку, що відповідач зобов'язаний був затвердити протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2, чого останнім зроблено не було.

А тому, суд вважаючи правомірною вимогу про зобов'язання відповідача затвердити протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019, оскільки для цього виконані всі умови, визначені законом, позовні вимоги задовольнив повністю.

Постановою Верховного Суду від 14.03.2023, із посиланням на відсутність у відповідача обов'язку затверджувати протокол у разі відсутності (неприйняття) рішення про приватизацію шляхом викупу та неефективності обраного способу захисту, скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.12.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.11.2022. У позові відмовлено.

21.05.2024, із урахуванням позиції судів, ОСОБА_1 , супровідним листом направлено відповідачу Договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень під літ. "А", загальною площею 439,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 шляхом викупу та акт приймання-передачі Об'єкта приватизації, у чотирьох примірниках.

Однак, листом від 12.06.2024, отриманим позивачем - 20.06.2024, Виконавчий комітет відповідача повідомив позивача про те, що у відповідності до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" у ОСОБА_1 немає законних підстав щодо підписання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень в АДРЕСА_2 та повернув без розгляду примірники договору та акту приймання-передачі.

Таким чином, посилаючись на порушення відповідачем приписів Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" щодо неприйняття рішення про приватизацію об'єкта аукціону та не надіслання проекту договору купівлі-продажу, позивач, вважаючи, що у нього виникло право викупу нежитлового приміщення в АДРЕСА_2, а у відповідача обов'язок укласти з ним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення в АДРЕСА_2 шляхом викупу, прийнявши перед тим рішення про приватизацію нежитлового приміщення в АДРЕСА_2, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

4. Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд.

Відносини, що виникли між сторонами у справі, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативними актами.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 650 ЦК України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірних торгів) особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно з частиною 4 статті 656 ЦК України до договору упівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до абзацу 11 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів є установлення, зміна чи припинення господарських правовідносин. Визнання договору укладеним з викладенням його змісту у резолютивній частині судового рішення як один із способів установлення господарських правовідносин є належним способом захисту прав суб'єктів господарювання.

Приписами статей 173, 175 ГК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено статтею 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 4 статті 179 ГК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

За змістом статті 181 ГК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Частина 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Із змісту частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ГПК України).

Згідно з статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питания про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Приватизація об'єктів малої приватизації в Україні регулюється Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" (далі - Закон), а також Порядком проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 432 від 10.05.2018.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції чинні й на час проведення аукціону) приватизація державного або комунального майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація комунального майна здійснюється шляхом продажу об'єктів права державної або комунальної власності на аукціоні; викупу об'єктів приватизації.

Викуп є способом продажу об'єкта приватизації одному покупцю (пункт 10 частини першої статті 1 Закону про приватизацію).

Згідно частини 1 статті 15 Закону об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 8 статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що у разі якщо для участі в аукціоні подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця, аукціон визнається таким, що не відбувся, а орган приватизації приймає рішення про приватизацію зазначеного об'єкта шляхом викупу безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни.

Водночас частина 13 статті 15 Закону передбачала, що у випадку, якщо аукціон визнаний таким, що не відбувся, або відсутнє рішення органу приватизації щодо викупу, прийняте відповідно до частин восьмої і десятої цієї статті, електронна торгова система протягом п'яти робочих днів з дати формування відповідного протоколу аукціону автоматично оголошує новий аукціон, включаючи дату його проведення.

Отже, Закон визначає, що аукціон вважається таким, що не відбувся, якщо подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця. Для здійснення викупу необхідне відповідне рішення органу приватизації, що має бути прийняте протягом п'яти робочих днів з дати формування відповідного протоколу аукціону.

Механізм проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначає Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 (далі Порядок).

У відповідності до пункту 49 Порядку, якщо в момент закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні/закритих цінових пропозицій подано менше двох заяв/пропозицій, електронна торгова система автоматично присвоює електронному аукціону статус "Аукціон не відбувся".

Згідно п. 63 Порядку переможець електронного аукціону визначається шляхом автоматичної оцінки електронною торговою системою цінових пропозицій учасників після завершення останнього раунду електронного аукціону та формування протоколу про результати електронного аукціону.

Статтею 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Цей принцип знайшов своє відображення й у статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

"У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18 викладено правовий висновок стосовно того, що визначення позивачем предмета спору "про зобов'язання відповідача укласти договір у певній редакції" є письмовим волевиявленням позивача щодо вступу у зобов'язальні правовідносини шляхом укладення такого договору за рішенням суду про укладення договору відповідно до статті 187 ГК України.

Тобто, вимогу позивача про зобов'язання укласти договір у певній редакції у випадках, які допускають вирішення таких спорів судом, слід тлумачити як вимогу про визнання укладеним такого договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції, що не суперечить способам захисту, визначеним пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, та відповідає способам захисту, визначеним статтею 20 ГК України.

За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною дев'ятою статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції."

Аналогічних висновків дотримано у постанові Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №910/6139/20.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

5. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи. Висновки суду.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про визнання укладеним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень під літ. "А", загальною площею 439,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 шляхом викупу в редакції, що додана до позовної заяви.

Позивач, враховуючи, що 22.12.2019 аукціон завершився (із статусом аукціон не відбувся), проте участь в аукціоні №UA-PS-2019-11-24-000011-2 прийняв тільки один учасник - ОСОБА_1 , тому саме він набув право на здійснення викупу лоту, що виставлявся на аукціоні. Вважає, що дії відповідача щодо скасування аукціону були незаконними та подав позовну заяву до відповідача про визнання незаконним рішення Чортківської міської ради №1755 від 24.12.2019, яку було задоволено повністю рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.01.2021 у справі №921/220/20 та залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021, а отже рішення від 25.10.2019 №1663 залишилось чинним.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №377066885 від 02.05.2024, станом на час розгляду спору, Чортківській міській раді, на праві комунальної власності належить нежитлове приміщення будівлі, загальною площею 439,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Як встановлено судом, та не спростовано відповідачем, на підставі наданих позивачем належних та допустимих доказів, за результатами електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 з продажу нежитлового приміщення, загальною площею 439,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який відбувся 22.12.2019 переможцем визначено ОСОБА_1 з ціновою пропозицією в розмірі 750 000 грн.

Із урахуванням позиції судів у справах №921/61/20, №921/220/20, №921/221/20 позивачем - ОСОБА_1 було підготовлено Договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень під літ. "А", загальною площею 439,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 шляхом викупу та акт приймання-передачі Об'єкта приватизації, у чотирьох примірниках разом із супровідним листом від 21.05.2024 направлено відповідачу.

Листом від 12.06.2024, який отримано позивачем - 20.06.2024, Виконавчим комітетом Чортківської міської ради документи, які додавались до клопотання, а саме договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації нежитлових приміщень під літ. "А", загальною площею 439,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 шляхом викупу - 16 арк. та Акт приймання-передачі об'єкта приватизації - 4 арк., із посиланням на Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна», повернуто ОСОБА_1 без розгляду.

При цьому, посилання відповідача на пропуск ОСОБА_1 встановлених строків на підписання протоколу протягом трьох робочих днів з дати його формування, тобто до 26.12.2019 та підписання позивачем протоколу - 26.12.2019, що є поза строком у три робочі дні, та отримання Чортківською міською радою підписаного позивачем протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019 в 3-х примірниках - 02.01.2020 з порушенням встановленого пунктом 49 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, 5-ти денного строку, суд розглядає критично, з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону № 2269-VIII (в редакції чинній на момент проведення аукціону), об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 432 від 10.05.2018 р. затверджено Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу (далі - Порядок № 432).

Цей Порядок визначає механізм проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації (далі - об'єкт приватизації) з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (п. 1 Порядку № 432).

Відповідно до пункту 49 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою КМУ від 10 травня 2018 року №432, якщо в момент закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні/закритих цінових пропозицій подано менше двох заяв/пропозицій, електронна торгова система автоматично присвоює електронному аукціону статус "Аукціон не відбувся". У разі коли заяву на участь в електронному аукціоні подано одним учасником, такий учасник підписує протокол про результати електронного аукціону та подає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано заяву на участь в аукціоні, протягом трьох робочих днів з дня його формування електронною торговою системою. Оператор електронного майданчика підписує та надсилає органу приватизації протокол про результати електронного аукціону протягом чотирьох робочих днів з дня його формування електронною торговою системою. Після надходження від оператора електронного майданчика, через який подано одну заяву на участь в електронному аукціоні, підписаного особою, що подала таку заяву, та оператором протоколу про результати електронного аукціону, орган приватизації опубліковує рішення про приватизацію шляхом викупу через особистий кабінет протягом п'яти робочих днів з дня формування протоколу про результати електронного аукціону, після чого опубліковує в електронній торговій системі такий протокол.

Пунктом 3 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації також визначено, що перебіг строків, встановлених цим Порядком, починається з наступного дня після настання події, з якою вони пов'язані. Якщо останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до частини 1 статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2019 о 19 год. 57 хв. оператором майданчика було сформовано протокол електронних торгів, який позивач повинен підписати протягом 3 робочих днів.

Отже, початком перебігу триденного строку є день наступний за днем формування протоколу, тобто 23.12.2019. Зважаючи на те, що 25.12.2019 року було святковим неробочим днем відповідно до Розпорядження Кабміну від 10 січня 2019 року № 7-р, то останнім днем триденного строку слід вважати - 26.12.2019 року. Таким чином, підписавши протокол 26.12.2019 позивач не вийшов за межі наданого строку в три робочі дні.

Доказами у справі підтверджено, що 27.12.2019 протокол було підписано ТОВ «Смарттендер» та того ж дня відправлено засобом зв'язку «Нова пошта» відповідачу, що останнім не заперечується. Орієнтовний час отримання відправлення зазначено в квитанції та вказано самим відповідачем - 30.12.2019, що було робочим днем.

Тобто, у визначений законом строк відповідачу надійшов підписаний позивачем та ТОВ «Смарттендер» протокол.

Проте, докази того, що протокол фактично надійшов до відділення поштового зв'язку «Нова пошта» 02.01.2020 року в матеріалах справи відсутні як і відсутні відомості із журналу вхідної кореспонденції відповідача.

А тому, посилання відповідача на те, що протокол ним зареєстровано 02.01.2020, суд розглядає критично, оскільки фактичною датою надходження протоколу до відділення поштового зв'язку є 30.12.2019.

На думку суду, відповідач мав можливість отримати таке відправлення 30.12.2019 і зареєструвати його в журналі того ж дня, проте таких дій ним не було вчинено.

Окрім цього, відповідач, згідно п.49 Порядку, в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин, повинен був протягом 5-ти робочих днів опублікувати рішення про викуп, враховуючи те, що 30.12.2019 був 5-тим робочим днем для опублікування відповідачем рішення про приватизацію шляхом викупу через особистий кабінет, і цей обов'язок не залежав від отримання протоколу чи його затвердження.

На підставі зазначеного, суд вважає, що відповідач маючи можливість отримати таке відправлення 30.12.2019 і зареєструвати його в журналі того ж дня, не вчинив таких дій, що мало наслідком не опублікування рішення про викуп.

Отже, твердження Чортківської міської ради щодо недотримання позивачем строків встановлених на підписання та надіслання протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 спростовані.

При цьому суд зазначає, що вказане є порушенням права позивача на отримання у власність об'єкта приватизації, незважаючи на вчинення останнім усіх необхідних дій у відповідності до положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу (в редакції, що діяла на час проведення аукціону), оскільки, що відповідно до конкретних обставин справи рішення органу приватизації щодо викупу не приймалось (відсутнє).

Одночасно, суд має за необхідне зазначити таке.

Торги є способом укладення договору і постають як передбачена законодавством послідовність дій (процедура), вчинених організатором та учасниками торгів з метою укладення цивільно-правового чи господарського договору. Ця послідовність дій (процедура) поділяється на переддоговірну стадію і власне стадію укладення договору. Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином (пункт 49 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/396/2012).

Спір у правовідносинах щодо набуття прав на майно, що відчужується на аукціоні, за своїм характером є приватноправовим, і в разі приватизації об'єкта шляхом викупу стосується лише сторін договору купівлі-продажу, якими є: відповідач, як організатор аукціону (власник майна, орган приватизації, продавець), та позивач, як учасник аукціону (потенційний покупець).

Отже, з урахуванням частин 3,4 статті 179 та частини 1 статті 187 ГК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) з огляду на те, що в ринкових умовах господарювання договори повинні укладатися, як правило, на основі вільного волевиявлення сторін, перелік випадків, коли можливе укладання господарських договорів за рішенням суду, обмежений.

Так, господарські суди розглядають спори про укладання договору чи спори з умов договору (коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов і передали розбіжності на розгляд суду) у разі, якщо: договір укладається за державним замовленням, прийняття якого є обов'язковим для відповідного суб'єкта господарювання; існує публічне зобов'язання суб'єкта господарювання; укладався попередній договір, і одна з його сторін ухиляється від укладення основного договору; якщо це передбачено угодою сторін.

Верховним Судом у постанові від 02.06.2021 у справі №910/6139/20 наведено висновки наступного змісту: щодо позовних вимог про зобов'язання/спонукання укладення договору у редакції, викладеній у позовній заяві, як належно обраного способу захисту про визнання договору укладеним з викладенням його змісту у резолютивній частині судового рішення, як один із способів установлення господарських правовідносин, є належним способом захисту прав суб'єктів господарювання. Визначення позивачем предмета спору "про зобов'язання відповідача укласти договір у певній редакції" є письмовим волевиявленням позивача щодо вступу у зобов'язальні правовідносини шляхом укладення такого договору за рішенням суду про укладення договору відповідно до статті 187 ГК України. При цьому, тлумачення слів "спонукати" і "зобов'язати" є тотожними. Тобто якщо позивач просить суд зобов'язати/спонукати відповідача укласти договір у редакції, викладеній ним у позовній заяві, з посиланням на статтю 187 ГК України, то це означає звернення позивача про вступ у певні правовідносини - про визнання укладеним за рішенням суду договору в редакції, наданій позивачем, що відповідає вимогам частини другої статті 16 ЦК України та частини другої статті 20 ГК України і не вимагає зміни способу захисту цивільного права позивача згідно з статтею 5 ГПК України.

За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною 9 статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції.

Отже, з урахуванням абзацу 11 частини 2 статті 20 ГК України, одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів є установлення, зміна чи припинення господарських правовідносин.

Таким чином, належним способом захисту прав суб'єктів господарювання при зверненні до суду є вимога про визнання укладеним договору в редакції доданій позивачем.

Якщо позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти договір у поданій ним редакції з посиланням на статтю 187 ГК України, то це означає звернення позивача про вступ у певні правовідносини - про визнання укладеним за рішенням суду договору в редакції, наданій позивачем, що відповідає вимогам частини другої статті 16 ЦК України та частини другої статті 20 ГК України і не вимагає зміни способу захисту цивільного права позивача згідно з статтею 5 ГПК України.

Аналогічної позиції дотримано у постанові ОП КГС ВС 18.09.2020 у справі № 916/1423/18.

Моментом укладення договору купівлі - продажу майна, яке продане на торгах, є момент завершення електронних торгів.

Аналогічної позиції дотримано у постанові ВП ВС від 19.06.2018 у справі № 910/5640/16.

З огляду на викладене, судом встановлено, що при проведенні аукціону позивачем дотримано строки, визначені Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» (в редакції, що діяла станом на дату проведення аукціону) та "Порядком проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу".

Щодо заперечень відповідача, то суд вважає їх безпідставними та спростованими під час розгляду справи.

На підставі зазначеного, суд доходить висновку, що вимога позивача про визнання укладеним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень під літ. "А", загальною площею 439, 8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 шляхом викупу (у редакції, викладеній у позовній заяві), є доведеною і такою, що підлягає до задоволення.

6. Загальний висновок.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до частин 1,2 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання укладеним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень під літ. "А", загальною площею 439,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 шляхом викупу в редакції, що додається, слід задовольнити.

7. Судові витрати.

7.1. Судовий збір.

Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із нормами ГПК України розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 129 ГПК України.

При поданні позовної заяви, позивачем, згідно платіжної інструкції № 1-313К від 29.08.2024 сплачено 3028 грн 00 коп. судового збору.

А тому, відповідно до вимог статті 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 3028 грн 00 коп. суд покладає на відповідача у справі та присуджує : стягнути з Чортківської міської ради на користь ОСОБА_1 - 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

7.1. Витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Із змісту статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Позивачем, у відповідності до приписів вказаної статті, у позовній заяві зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у наведеній справі в розмірі 7 000, 00 грн.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

На обґрунтування заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовною заявою у справі №921/481/24 заявником подано суду копії : Договору про надання правової допомоги б/н від 26.08.2024; Ордеру на надання правничої допомоги Серії ВО №1087776 від 01.10.2024 про надання правничої допомоги адвокатом Заплітною Іриною Анатоліївною; платіжної інструкції № платіжної інструкції @2PL317130 від 26.12.2024 на суму 7 000,00 грн.

Як встановлено судом, 26.08.2024 між ОСОБА_1 та адвокатом Заплітною Іриною Анатоліївною укладено Договір про надання правничої допомоги. За цим Договором Адвокат, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ТР №000423, бере на себе зобов'язання забезпечити представництво Клієнта - ОСОБА_1, та надавати іншу правову допомогу, передбачену статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у господарській справі №921/481/24.

Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами, і діє до його повного виконання. (п.3.1. договору).

У постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі 922/1163/18 викладені такі правові висновки.

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.

Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 28 грудня 2020 року у справі 640/18402/19.

Так, ВС дійшов висновку, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС, суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена "для визначення розміру витрат", в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Згідно із рішенням ВС/КСЦ у справі №641/7612/16-ц від 01.12.2021, беручи на себе обов'язок здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексних дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта, відтак, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає нарівні з іншими витратами.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Положення статей 126, 129 ГПК України, кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європа державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.

Дослідивши матеріали справи, подані представником позивача докази на підтвердження заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, суд дійшов висновку про задоволення заявленої суми в повному обсязі.

Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 252 з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати укладеним договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень під літ. "А", загальною площею 439,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 шляхом викупу в редакції, що додана до позовної заяви, а саме :

ДОГОВІР

купівлі-продажу об'єкта малої приватизації -

нежитлових приміщень під літ. "А", загальною площею 439,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 шляхом викупу

м. _______________ "____ " ____________ 20 ___ р.

Ми, що нижче підписалися, ЧОРТКІВСЬКА МІСЬКА РАДА, ідентифікаційний код 24636045, запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 16341200000000444 від 14 червня 2006 року, місцезнаходження: Україна, 48500, Тернопільська область, місто Чортків, вулиця Шевченка, будинок 21 в особі уповноваженої особи, що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування» (далі - Продавець), з однієї сторони, та ОСОБА_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Тернопільським МУ УМВС України в Тернопільській області 17 вересня 2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , (далі - Покупець), з другої сторони, далі за текстом разом іменуються - Сторони, а кожен окремо також - Сторона, попередньо ознайомлені з вимогами цивільного законодавства України щодо недійсності правочинів, володіючи достатнім обсягом цивільної дієздатності, перебуваючи при здоровому розумі, ясній пам'яті та діючи на підставі вільного волевиявлення, уклали цей Договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень під літерою «А», загальною площею 439,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Договір) про таке.

1. Предмет Договору

1.1. Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю об'єкт малої приватизації - нежитлові приміщення під літерою «А», загальною площею 439,8 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Об'єкт приватизації), приватизація якого здійснюється згідно рішення №1663 від 25 жовтня 2019 року «Про приватизацію нежитлового приміщення в АДРЕСА_2», а Покупець зобов'язується прийняти Об'єкт приватизації, виконати визначені в Договорі умови.

1.2. Покупець зобов'язується сплатити за Об'єкт приватизації 750 000 (сімсот п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок в повному обсязі протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання від Продавця підписаного Договору, після чого Сторони зобов'язуються здійснити нотаріальне посвідчення Договору в строк 10-ти робочих днів.

1.3. Об'єкт приватизації є комунальною власністю, що підтверджується - Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 113756983 від 13 лютого 2018 року (номер запису про право власності: 24802658, дата державної реєстрації 08 лютого 2018 року).

1.4. Об'єкт приватизації розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6125510100:01:003:0663, цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, площа - 0,1290 га, місцезнаходження: АДРЕСА_2.

1.5. Земельна ділянка, на якій розташований Об'єкт приватизації, не є предметом купівлі-продажу за цим Договором, тому питання землекористування Покупець вирішує самостійно в установленому чинним законодавством порядку, після переходу до Покупця права власності на Об'єкт приватизації.

2. Набуття права власності

2.1. Підставою набуття Продавцем права власності на Об'єкт приватизації є рішення суду, що набрало законної сили.

3. Обов'язки та права Сторін

3.1. Кожна Сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим Договором, не перешкоджати іншій Стороні у виконанні її обов'язків і має право вимагати від іншої Сторони виконання належним чином її обов'язків, передбачених умовами Договору.

3.2. Сторона, яка порушила взяті відповідно до цього Договору зобов'язання, повинна усунути ці порушення. Порушенням зобов'язання за цим Договором є його невиконання або неналежне виконання умов, визначених цим Договором.

4. Відповідальність Покупця

4.1. У разі невиконання або неналежного виконання умов цього Договору Покупець несе відповідальність, встановлену цим Договором та законодавством України.

4.2. Сплата штрафних санкцій не звільняє Покупця від виконання договірних зобов'язань у період дії умов Договору.

5. Ризик випадкової загибелі Об'єкта приватизації

5.1. Ризик випадково га-знищення або випадкового псування Об'єкта приватизації до моменту реєстрації права власності Покупця несе Продавець.

6. Зміни умов Договору та його розірвання

6.1. Внесення змін до Договору здійснюється відповідно до вимог законодавства тільки за згодою Сторін у порядку, визначеному законодавством України, шляхом укладення договору про внесення змін до Договору.

6.2. Договір може бути розірваний на вимогу однієї із Сторін лише за рішенням суду.

7. Розв'язання спорів

7.1. Усі спори, що виникають при виконанні зобов'язань за цим Договором, вирішуються або шляхом переговорів або в судовому порядку.

7.2. Усі спори, що виникають при виконанні зобов'язань за цим Договором, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

8. Антикорупційне застереження

8.1. Сторони визначають та підтверджують, що вони впроваджують політику повної нетерпимості до неправомірної вигоди, корупції, неправомірних виплат за сприяння або спрощення формальностей у зв'язку з виконанням цього Договору, неправомірних виплат за забезпечення більш швидкого вирішення тих чи інших питань. Сторони керуються у своїй діяльності законодавством, спрямованим на запобігання та уникнення ситуацій, предметом яких є неправомірна вигода і корупція зокрема.

8.2. Сторони гарантують, що їм самим, їхнім працівникам та уповноваженим представникам заборонено пропонувати, давати або обіцяти надати будь-яку неправомірну вигоду (грошові кошти, цінні подарунки тощо) будь-яким особам (включаючи, серед іншого, службовим особам, уповноваженим особам юридичних осіб, державним службовцям), а також вимагати отримання, приймати або погоджуватись прийняти від будь-якої особи, прямо чи опосередковано, будь-яку неправомірну вигоду (грошові кошти, цінні подарунки тощо).

9. Прикінцеві положення

9.1. У сі витрати, пов'язані з реєстрацією права власності Покупцем, бере на себе Покупець.

9.2. Цей Договір набуває чинності з дати набрання законної сили рішенням суду про визнання такого договору укладеним.

9.3. Договір діє до виконання у повному обсязі Сторонами своїх зобов'язань.

10. Місцезнаходження (місце проживання) та банківські реквізити Сторін:

ПРОДАВЕЦЬ: Чортківська міська рада ідентифікаційний код 24636045, 48501, Тернопільська обл. м. Чортків, вул. Шевченка, 21. ІВАN ______________________ В __________________________ МФО банку ЄДРПОУ банку _________________ ________________ ПОКУПЕЦЬ: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_3 IBAN НОМЕР_3 в АТ КБ «Приватбанк» МФО банку 305299. ЄДРПОУ банку 14360570 __________________ ОСОБА_1

3. Судові витрати покласти на відповідача у справі.

4. Стягнути з Чортківської міської ради на користь ОСОБА_1 - 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. в повернення сплаченого судового збору та 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

5. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) ;

Відповідач: Чортківська міська рада, вул. Шевченка, 21, м. Чортків, Тернопільська обл., 48501 (код ЄДРПОУ 24636045) ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог осіб на предмет спору на стороні позивача : Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарттендер", 03037, вул. Петра Радченка, 27, офіс 10 (код ЄДРПОУ 41817392).

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України. Повне рішення складено - 27.01.2025. Повний текст рішення надіслати учасникам справи до їх електронних кабінетів в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко

Попередній документ

124765016

Наступний документ

124765018

Інформація про рішення:

№ рішення:	124765017
№ справи:	921/481/24
Дата рішення:	07.01.2025
Дата публікації:	31.01.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо приватизації майна, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (21.08.2025)
Дата надходження:	20.06.2025
Предмет позову:	про визнання укладеним договору купівлі-продажу об’єкта малої приватизації – нежитлових приміщень під літ. “А”, загальною площею 439,8 кв. м. за адресою: Тернопільська область, м. Чортків, вул. Богдана Лепкого, 1А шляхом викупу в редакції, що додається

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

01.10.2024 11:30	Господарський суд Тернопільської області
21.10.2024 09:30	Господарський суд Тернопільської області
12.11.2024 14:30	Господарський суд Тернопільської області
10.12.2024 11:30	Господарський суд Тернопільської області
07.01.2025 10:40	Господарський суд Тернопільської області
31.03.2025 12:00	Західний апеляційний господарський суд
14.05.2025 12:40	Західний апеляційний господарський суд
02.06.2025 10:50	Західний апеляційний господарський суд
21.08.2025 12:30	Касаційний господарський суд
28.08.2025 13:30	Касаційний господарський суд