вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"29" січня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/33/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бочкор і сини» із обґрунтуванням заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження
у справі №907/33/25
за позовом Приватного акціонерного товариства «Закарпатавтотранс», м. Ужгород
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бочкор і сини», м. Рахів Закарпатської області
про стягнення 282 300,00 грн
Представники: не викликались
Приватне акціонерне товариство «Закарпатавтотранс» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бочкор і сини» 282 300,00 грн штрафу, за період з квітня 2019 року до липня 2024 року, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 398 про надання послуг автостанцією перевізникові від 29 грудня 2010 року з урахуванням додаткових угод.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/33/25 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 січня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20 січня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи, а також встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору, заяв із обґрунтуванням заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
23 січня 2025 року від представника відповідача адвоката Бочкор А.П. через систему «Електронний суд» надійшла заява від 22.01.2025 із обґрунтуванням заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. У означеній заяві представник відповідача просить суд розглядати справу № 907/33/25 у порядку загального позовного провадження.
В обґрунтування такої заяви адвокат зазначає, що справа є складною в розумінні ст. 12 ГПК України, вважає, що позивач свідомо з метою збагачення - нарахування якомога більше штрафних санкцій, не надав суду докази того, що у 2022-2024 роках на підставі п. 2.2.2 Договору № 398 від 29.12.2010 позивач залучив на майже всі рейси перевізника ТОВ «Бочкор і сини» інших перевізників. Таким чином відповідачу необхідний час та відповідні підготовчі дії щоб витребувати від позивача, третіх осіб, контролюючих органів, органів місцевого самоврядування, інформацію яким саме перевізникам передано рейси ТОВ «Бочкор і сини».
Також відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до пунктів 2.1.8. та 2.3.3 Договору № 398 від 29.12.2010, у 2019-2021 роках позивач та відповідач щомісячно підписували акти звірки, в яких відображалися нараховані та сплачені штрафні санкції за договором. Вказані акти позивачем не подані, однак такі є у відповідача та на думку останнього спростовують позовні вимоги.
Отже представник відповідача стверджує, що справа потребує детального розгляду спору по суті та з'ясування всіх істотних обставин, для чого існує необхідність: витребування у позивача оригіналів всіх доказів, доданих до позовної заяви та їх огляду в судовому засіданні; з'ясування фактів залучення інших перевізників до виконання маршрутів та підстав такого залучення, що передбачає витребування відповідних доказів у позивача та третіх осіб; з'ясування обставин чи мали місце факти здачі квитків пасажирами по означених маршрутах за заявлений період; дослідження умов договорів з організаторами перевезень; ймовірного надання відповідачем контр розрахунку по заявленій до стягнення сумі; надання відзиву з додатковими поясненнями та надання заперечення на відповідь на відзив з наданням додаткових пояснень; вивчення значної кількості документів доданих до позовної заяви, ґрунтовну перевірку долучених позивачем роздруківок із системи Сервер Даних; підготовки та надання відповідачем великої кількості доказів у спростування доводів позивача; ймовірного подання відповідачем зустрічного позову до позивача.
Дослідивши подану заяву, суд доходить висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступне.
За змістом ст. 250 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому ч. 2 ст. 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідачем у встановлений судом строк буде подано заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення або про розгляд справи за правилами загального провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 250 ГПК України, частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на наведене, на думку суду ця судова справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження, враховуючи її малозначність в розумінні п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження (як спрощеного так і загального) учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Згідно з ч. 1-3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Отже, за змістом указаних приписів закону відповідач має право (і судом йому надана така можливість) реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов'язки, передбачені законом з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Окрім того, заява відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження зводиться лише до тверджень відповідача про необхідність розгляду справи в загальному провадженні з метою належного обґрунтування відповідачем своєї позиції з витребуванням та детальним дослідженням доказів.
Водночас, з огляду на неподання відповідачем відзиву на позов з обґрунтуванням наведених заперечень та доказів, що їх підтверджують, судом наразі не можуть братися до уваги аргументи відповідача щодо маніпуляцій та викривлення доказів позивачем.
Щодо доводів відповідача про ймовірне подання відповідачем зустрічного позову до позивача, суд звертає його увагу на приписи частини 7 ст. 180 ГПК України, відповідно до яких у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Відтак, підстава здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження у зв'язку із ймовірним поданням зустрічного позову, проте без його пред'явлення, - не може бути підставою для задоволення означеного клопотання відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 42, 234, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити без задоволення заяву відповідача від 22.01.2025 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.М. Лучко