Справа № 183/6161/24
№ 1-кс/183/79/25
29 січня 2025 року м. Самар
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Слідчого відділу Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національно поліції в Дніпропетровські області ОСОБА_5 від 09 травня 2024 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2024 р. за № 12024041350000294 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України,
28 червня 2024 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області зі скаргою на постанову слідчого Слідчого відділу Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національно поліції в Дніпропетровські області ОСОБА_5 від 09 травня 2024 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2024 р. за № 12024041350000294 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України.
Одночасно з поданням скарги, ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про поновлення строку для подання скарги.
На обґрунтування скарги ОСОБА_6 посилався на те, що у нього наявна копія довідки військового комісаріату від 24.10.2019 р. № 4/209, у відповідності до якої 07.11.2008 він був знятий з військового обліку у зв'язку з досягненням граничного віку перебування у запасі.
Він звернувся до центру зайнятості з метою постановлення на облік та підшукання роботи, але, незважаючи на наявність у нього вищезазначеної довідки, його направили до військового комісаріату для отримання довідки про зняття з військового обліку.
Він неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з метою отримання довідки про зняття з військового обліку, але був вимушений викликати працівників поліції, оскільки працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 перешкоджали йому в отриманні документів та не виконували його законні вимоги, тобто, з боку працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 наявне зловживання службовим становищем.
Крім того, воєнком надав розпорядження працівникам архіву не надавати йому відповідну довідку.
Наряд поліції прийняв заяву про вчинене кримінальне правопорушення, він надав свої пояснення, у яких зазначив, що на вході у приміщення військового комісаріату йому перешкоджала жінка, до нього з другого поверху спускався воєнком (який не пред'явив жодних документів, які підтверджують його особу), черговий виписав йому перепустку до приміщення архіву, який розташований на другому поверсі, у нього було вилучено телефон, після чого у приміщенні архіву він спілкувався з двома жінками, яки відмовили йому у наданні довідки.
Слідчим Слідчого відділу Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національно поліції в Дніпропетровські області ОСОБА_5 09 травня 2024 року винесено постанову про закриття кримінального провадження за його заявою у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
На обґрунтування постанови слідчий посилається на відповідь, отриману від ІНФОРМАЦІЯ_3 , у той же час, зазначена відповідь є необґрунтованою, містить посилання на норми закону від 2014 року та не звертається увага на те, що він знятий з військового обліку у 2008 році, що підтверджується довідкою від 2019 року.
У той же час слідчим не належним чином проводилося досудове розслідування та не проводилися необхідні слідчі дії, не були встановлені працівники поліції, які прибули за його заявою, не встановлені працівники РТЦ та СП, не проведено їх допит, що порушує його права, як заявника на повний та всебічний розгляд справи.
На обґрунтування клопотання про поновлення строку для подання скарги ОСОБА_3 зазначив, що постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 09 травня 2024 року він отримав 31 травня 2024 року з поштової скриньки звичайним листом. Ним була подана скарга слідчому судді рекомендованим листом 09 червня 2024 року, скарга надійшла до суду 14 червня 2024 року, але без клопотання про поновлення строків на подачу скарги, у зв'язку з чим скарга була повернута заявникові рекомендованим листом, яку він отримав в поштовому відділенні 27 червня 2024 року.
Враховуючи наведене, заявник ОСОБА_3 , посилаючись на вимоги ст.ст. 303, 304 КПК України, просив суд:
-поновити йому строк звернення зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження;
-скасувати постанову слідчого від 09 травня 2024 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2024 р. за № 12024041350000294 та зобов'язати вчинити певні дії.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 підтримав скаргу, посилався на підстави звернення до суду, викладені у скарзі, просив суд поновити строк звернення зі скаргою та скасувати постанову про закриття кримінального провадження.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що під час досудового розслідування встановлено відсутність в діях працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 складу кримінального правопорушення та немає необхідності проводити інші слідчі дії. У разі, якщо ОСОБА_3 вважає, що працівниками РТЦ та СП протиправно не надано йому довідку, він має право на звернення до відповідного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій чи бездіяльності відповідної посадової особи.
Частиною 3 ст. 304 КПК України визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши скаргу, заслухавши заявника, прокурора, дослідивши матеріали, долучені до скарги, а також матеріали кримінально провадження приходжу до нижченаведеного.
У відповідності до п.3 ч. 1 ст. 303 КПК України, На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора - рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
Оскільки ОСОБА_3 є заявником у кримінальному провадженні, він має право на оскарження рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Згідно приписів ч.1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Приписами ст. 113 КПК України визначено, що 1. Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. 2. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
У відповідності до ст. 116 КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
На підставі ст. 117 КПК України, 1. Пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. 2. Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Встановлено, що копія постанови про закриття кримінального провадження від 09.05.2024 отримана ОСОБА_3 31.05.2024 року.
Скарга слідчому судді була подана заявником 09.06.2024, тобто, у строки, передбачені ч.1 ст. 304 КПК України (скарга надійшла до суду 14.06.2024), скарга ОСОБА_3 була повернута, оскільки не містила клопотання про поновлення строку, ухвала слідчого судді отримана Агєєвим 27.06.2024 року.
28.06.2024 ОСОБА_3 звернувся з зазначеною скаргою та одночасно подав клопотання про поновлення строку на подання скарги.
Враховуючи наведене, наявні підстави для поновлення заявникові строку на подання скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
Вирішуючи вимоги скарги по суті, доходжу до нижченаведеного.
Встановлено, що 20.10.2023 ОСОБА_3 звернувся до Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національно поліції в Дніпропетровські області з заявою про вчинене кримінальне правопорушення. а саме, що 20.10.2023 р. близько 10-00 години працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 перешкоджали йому отримати довідку про зняття з військового обліку.
25.10.2023 ДОП СДОП ВП Новомосковського РВП ГУНП України в Дніпропетровській області складено висновок за заявою ОСОБА_3 , відповідно до якого, факти викладені у заяві не відповідають дійсності, матеріали списані до справ відділу поліції.
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 задоволено скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після подання 20.10.2023 року ОСОБА_3 заяви про вчинене кримінальне правопорушення.
У відповідності до ухвали слідчого судді:
-визнанна бездіяльність слідчого Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після подання 20.10.2023 року ОСОБА_3 заяви про вчинене кримінальне правопорушення;
-зобов'язано слідчого Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань після подання 20.10.2023 року ОСОБА_3 заяви про вчинене кримінальне правопорушення.
01.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12024041350000294 про кримінальне правопорушення:
-правова кваліфікація - ч.1 ст. 364 КК України;
-короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 01.03.2024 до Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла ухвала Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/1375/24 від 19.02.2024 про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення з боку ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ОСОБА_3 ;
-орган досудового розслідування - Новомосковський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.04.2024 № 24/6945, направленої на запит слідчого, у відповідності до Законодавства України підстави зняття або виключення з військового обліку визначені у ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Пунктом 4 частини 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районний (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які досягли граничного віку перебування в запасі.
Згідно до ст. 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції Закону України № 1604-VII від 22.07.2014 (який набрав чинності 13.08.2014), граничним віком перебування в запасі є 60 років (для осіб вищого офіцерського складу - 65 років).
Оскільки ОСОБА_3 не досяг граничного віку перебування в запасі, відсутні підстави для виключення останнього з військового обліку.
09 травня 2024 року слідчим Слідчого відділу Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національно поліції в Дніпропетровські області ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні прийнято постанову про закриття кримінального провадження, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Постанова мотивована зокрема тим, що під час досудового розслідування, інформація, на підставі якої зареєстровані відомості до ЄРДР, не знайшла свого підтвердження. У ході досудового розслідування не встановлено ознак об'єктивної сторони кримінального правопорушення, що полягає у умисному, з корисливих мотивів, чи інших інтересах, зловживанні працівниками РТЦК та СП м. Новомосковська Дніпропетровської області своїм службовим становищем, що завдало істотної шкоди.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Так, у відповідності до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Частина 2 статті 9 КПК України передбачає, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 5 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 364 КК України передбачена кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем - зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
У відповідності до Примітки до ст. 364 КК України,
1. Службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Для цілей статей 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу до державних та комунальних підприємств прирівнюються юридичні особи, у статутному фонді яких відповідно державна чи комунальна частка перевищує 50 відсотків або становить величину, що забезпечує державі чи територіальній громаді право вирішального впливу на господарську діяльність такого підприємства.
2. Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.
3. Істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
4. Тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду суб'єктивна сторона службового зловживання характеризується виною у формі прямого умислу. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього злочину є мета (одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи) та корисливий мотив. Такий мотив полягає у прагненні особи шляхом зловживання своїм службовим становищем одержати матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди (постанови Верховного Суду від 5 травня 2021 року у справі №520/13641/15-к, від 6 квітня 2023 року у справі №619/2627/20 та інші).
Корисливий мотив, інші особисті інтереси та інтереси третіх осіб є обов'язковими ознаками зловживання владою або службовим становищем і підкреслюють той факт, що цей злочин може бути вчинено під впливом саме таких спонукань. Для зловживання владою або службовим становищем службовій особі властива спеціальна мета одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи (Постанова від 9 лютого 2022 року у справі №707/661/17).
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова про закриття кримінального провадження є обґрунтованою, постановленої у відповідності до норм Кримінального процесуального законодавства України та Кримінального кодексу України та в діях працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, оскільки відсутні фактичні дані наявності ознак суб'єктивної сторони цього злочину, а саме - є мета одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи та корисливого мотиву (одержання матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержання певних майнових права, уникнення матеріальних витрат або досягти іншої матеріальної вигоди) та завдання істотної шкоди.
Встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 для отримання довідки про виключення з військового обліку у зв'язку з досягненням граничного віку перебування в запасі, але отримав відмову у наданні зазначеного документу.
Крім того, у своїй скарзі ОСОБА_3 фактично висловлює свою позицію стосовно того, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 повинні були надати йому довідку, оскільки він виключений з військового обліку з 2008 року за нормами законодавства України, які були чинними станом на 2008 рік та встановлювали граничний вік перебування в запасі - 40 років. Закони України не мають зворотної сили, тому, норми Законодавства України, якими встановлено граничний вік перебування в запасі 60 років застосуванню до нього не підлягають.
У зв'язку з чим, у ОСОБА_3 виникло право на звернення до відповідного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій чи бездіяльності відповідної посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови у наданні довідки або виключення з військового обліку, тощо.
У відповідності до ст. 307 КПК України, 1. За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. 2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора.
У зв'язку з наведеним, приходжу до висновку, що скарга не підлягає задоволенню
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого Слідчого відділу Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національно поліції в Дніпропетровські області ОСОБА_5 від 09 травня 2024 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2024 р. за № 12024041350000294 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвалу проголошено 29 січня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1