Провадження № 2/537/4/2025
Справа № 537/2137/20
15.01.2025 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючої судді - Мурашової Н.В.,
за участю секретарів - Дьяченко В.Ю., Должаніци В.С., Мєняйлова О.О., Кірєєвої А.А., Скічко Н.В., Савічевої М.О., Шатравки І.А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Олійник Л.М.,
представника відповідача - адвоката Білоконя О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я,
Короткий зміст позову.
26.06.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду розмірі 22069,09 грн., моральну шкоду в розмірі 30000 грн., заподіяні ушкодженням її здоров'я, а також понесені нею судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що у лютому, квітні та жовтні 2019 року ОСОБА_1 проходила лікування із застосуванням хірургічного втручання, що було проведено ФОП ОСОБА_2 , який здійснює діяльність за КВЕД 86.23 Стоматологічна практика. Після проведеного лікування, а саме у листопаді-грудні 2019 року ОСОБА_1 відчувала себе зле, стан здоров'я погіршився. З цих підстав ОСОБА_1 була госпіталізована до КНМП "Кременчуцька перша міська лікарня", де проходила лікування з 17.12.2019 року по 26.12.2019 року з діагнозом "Хр. гепатит, а/фаза, змішаного ґенеза. ГЦН-П". 09.01.2020 року у ОСОБА_1 виявлено гострий гепатит "С", що підтверджено результатами лабораторних досліджень ТОВ "Незалежна лабораторія Інвітро". 17.01.2020 року за результатами проведеного обстеження КП "Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради" ОСОБА_1 установлено діагноз гострий гепатит "С", що підтверджується консультативним висновком кандидата медичних наук, доцента Української медичної стоматологічної академії ОСОБА_3 . Оскільки ОСОБА_1 працює лікарем-лаборантом клініко-диагностичної лабораторії КНМП "Кременчуцька перша міська лікарня", тому періодично проходить медичний огляд. Отже достовірно установлено, що вона не хворіла на гепатит "С" до лікування із хірургічним втручанням у ФОП ОСОБА_2 , що проводилося ним 05.04.2019 року та 30.10.2019 року. Останні 5 років ОСОБА_1 не проводилося іншого хірургічного втручання, що підтверджено випискою з її медичної картки, виконаної КНМП "Кременчуцька перша міська лікарня". Тому ОСОБА_1 вважала, що була інфікована гострим гепатитом "С" саме 30.10.2019 року ФОП ОСОБА_2 при проведенні ним її лікування із застосуванням хірургічного втручання, оскільки саме після цього з листопада 2019 року стан її здоров'я значно погіршився. Інфікування гепатитом "С" спричинило ОСОБА_1 матеріальну та моральну шкоду. ОСОБА_1 витратила на лікування від гепатиту "С" 22069,09 грн., що підтверджено копіями фіскальних чеків, а тому просила стягнути з відповідача на її користь вказану матеріальну шкоду. Також від інфікування ОСОБА_1 була змушена змінити спосіб життя у зв'язку з хворобою та лікуванням, отримала значні моральні та фізичні страждання, відчувала біль, зазнала непоправне ушкодження здоров'ю, а тому просила стягнути з відповідача спричинену їй моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн. Оскільки в добровільному порядку ФОП ОСОБА_2 відмовився відшкодувати заподіяну ним шкоду, то ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав.
Короткий зміст відзиву на позов відповідача ФОП ОСОБА_2 .
Відповідач ФОП ОСОБА_2 подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, оскільки вважав їх безпідставними. В обґрунтування зазначив, що подані позивачем докази не вказують на наявність у неї захворювання на небезпечну інфекційну хворобу гострий гепатит "С" в період з жовтня 2019 року по лютий 2020 року. ФОП ОСОБА_2 у своїй діяльності дотримується ліцензійних умов в медичній практиці за спеціальністю "Хірургічна стоматологія", а тому позивач ОСОБА_1 не могла бути інфікована на небезпечну інфекційну хворобу гепатит "С" при проведенні ним лікування в стоматологічній клініці "Вівадент". (т.2 а.с.179-189).
Рух справи.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 30.06.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої ушкодженням здоров'я. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. (т.1 а.с. 43).
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 27.10.2020 року задоволено клопотання представника позивача та представника відповідача про витребування доказів. (т.2 а.с. 60-67).
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 19.02.2021 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів. (т.2 а.с. 213-218).
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 11.06.2021 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 призначено комісійну судово-медичну експертизу. Проведення експертизи доручено Харківському обласному бюро судово-медичної експертизи. На час проведення експертизи провадження по даній справі зупинпно до отримання висновку експерта. (т.3 а.с.153).
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 27.07.2021 року поновлено провадження у справі на час розгляду клопотання експерта. Призначено підготовче засідання.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 03.08.2021 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Олійник Л.М. про витребування доказів.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 06.08.2021 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Білоконя О.О. про витребування доказів. Зупинено провадження по даній справі на час проведення експертизи, призначеної ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 11.06.2021 року.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 24.05.2023 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 21.07.2023 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Олійник Л.М. про виклик свідків та експертів. Задоволено клопотання представника відповідача адвоката Білоконя О.О. про виклик свідків. Підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позиція учасників справи в судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Олійник Л.М. підтримали позов з наведених в ньому підстав, просили його задовольнити.
Відповідач ФОП ОСОБА_2 не з'явився в судове засідання, хоча повідомлявся належним чином про місце і час розгляду справи. Його представник адвокат Білокінь О.О. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , з наведених у відзиві підстав.
Обставини, установлені судом. Мотиви ухваленого рішення.
Суд дослідив медичну документацію ОСОБА_1 , подану учасниками процесу та надану на виконання ухвал суду про витребування доказів, направив справу з медичною документацією та результатами лабораторних досліджень біологічних рідин позивача, документацією про здійснення діяльності відповідачем у галузі стоматології для проведення комісійної судово-медичної експертизи.
Зокрема, згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №8758 та самої медичної карти, в період з 17.12.2012 року по 26.12.2019 року ОСОБА_1 проходила стаціонарне лікування КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського», де їй було установлено діагноз хронічний гепатит, проводилося лікування з численними ін'єкціями.
Згідно відповіді КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського», відповіді КНМП «Лікарня інтенсивного лікування « Кременчуцька» від 01.10.2020 року №1281/01-22, від 02.10.2020 року №01-16/1629, ОСОБА_1 не перебуває на обліку кабінету інфекційних захворювань. (т.2 а.с.44-46).
Згідно з медичною картою стаціонарного хворого №480 з ДЗ «Вузлова лікарня станції Кременчук СТГО «Південна залізниця», в період з 16.02.2016 року по 18.02.2016 року ОСОБА_1 мала хірургічне втручання з підстав: артроз І плесне-фалангового суглобу правої стопи (т.3 а.с. 182-192).
Згідно з медичної карти стаціонарного хворого КПМ «Лікарня Придніпровська» №513, в період з 16.02.2017 року по 20.02.2017 року ОСОБА_1 мала хірургічне втручання з приводу стороннє тіло (металоконструкція) правої стопи. (т.3 а.с. 193-199).
Згідно з медичної карти стаціонарного хворого офтальмологічного відділення КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» №3582, ОСОБА_1 в період з 21.05.2018 року по 23.05.2018 року мала оперативне лікування - видалення катаракти. (т.3 а.с.200-208).
Листок щоденного обліку роботи лікаря стоматолога ОСОБА_2 з березня 2019 року, де зазначено про прийом ОСОБА_1 05.04.2019 року, 30.10.2019 року.(т. 1 а.с. 209-213, т.3 а.с. 209-210).
Згідно з поданим відповідачем знімком щелепи ОСОБА_1 , остання мала у щелепі численні імплантанти, з яких не всі установив їй ФОП ОСОБА_2 , але час та місце установлення інших - позивач не повідомила.
Згідно з листом Кременчуцького міськрайонного відокремленого підрозділу лабораторних досліджень ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» №944/03 від 16.09.2020 року, повідомлено, що протягом 2020 року екстрене повідомлення про захворювання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на гострий вірусний гепатит С не надходило. За період з 01.01.2020 року по 30.08.2020 року по м. Кременчуку випадків гострого вірусного гепатиту С не зареєстровано. (т.1 а.с. 105).
Згідно зі статутом, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України №752 від 05.04.2019 року, Державна установа «Полтавський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України», Ідентифікаційний код 38502841, - є установою, що належить до закладів громадського здоров'я, головним завданням якої є діяльність, у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), профілактики неінфекційних захворювань, захист населення від інфекційних хвороб у межах визначених Статутом. Центр утворений з метою реалізації державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, що передбачає, зокрема, проведення державного обліку інфекційних і професійних захворювань та отруєнь, розслідувань причин і умов виникнення інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій. Предметом діяльності Центру є в тому числі проведення розслідувань причин і умов виникнення інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій. Основними завданнями Центру є серед інших: проведення державного обліку інфекційних і професійних захворювань та отруєнь, дослідження розповсюдження інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей, а також проведення заключних дезінфекційних заходів; забезпечення проведення епідеміологічних розслідувань випадків спалахів інфекційних хвороб, отруєнь, радіаційних аварій з метою встановлення причин їх виникнення, факторів передачі інфекції, визначенні меж осередків інфекційних хвороб, масштабів поширення та надання пропозицій щодо їх локалізацій та ліквідації. (т. 1 а.с. 107-126).
Листом КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» №01-16/1604 від 28.09.2020 року повідомили адвокату Білоконю О.О. на його запит, що в розпорядженні лікарні медична карта стаціонарного хворого по інфекційному відділенню на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період січень-лютий 2020 року відсутня. У журналі обліку прийому хворих у стаціонар та відмов у госпіталізації до інфекційного відділення записи щодо вищезазначеної особи відсутні за період січень-лютий 2020 року. (т.1 а.с. 153-154).
Листом Кременчуцького відділу поліції ГУ НП в Полтавській області №90-А3/115/107-02 від 29.09.2020 року повідомлено адвокату Білоконю О.О. на його запит, що відповідно до обліково-реєстраційної документації, до ІТС ІПНП (ЄО) ВП №1 Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області протягом 2019-2020 року від ОСОБА_1 , 1946 р.н., не надходило повідомлень по факту інфікування її вірусом гепатиту С під час отримання нею медичної допомоги з хірургічної стоматології в приміщенні стоматологічної клініки за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ФОП ОСОБА_2 (т.1 а.с. 155-156).
Листом КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. І.О. Богаєвського» №1309/01-10 від 02.10.2020 року повідомлено адвокату Білоконю О.О. на його запит, що за період січень, лютий 2020 року ОСОБА_1 не була відсутня на роботі з підстав тимчасової непрацездатності, не відсторонювалася від роботи, працювала на займаній посаді. Надано посадову інструкцію лікаря лаборанта клініко-діагностичної лабораторії, Положення про клініко-діагностичну лабораторію КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. І.О. Богаєвського», графіки роботи та табелі обліку робочого часу ОСОБА_1 , інформацію про наявні листки тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 за 2016 - 2019 року. (т.2 а.с.22-42).
Листом КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» №1281/01-22 від 01.10.2020 року повідомлено адвокату Білоконю О.О. на його запит, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не перебуває на обліку кабінету інфекційних захворювань поліклініки КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського». (т.2 а.с.44).
Листом КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» №01-16/1629 від 02.10.2020 року повідомлено адвокату Білоконю О.О. на його запит, що відсутня інформація про перебування на обліку в кабінеті інфекційних захворювань ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.2 а.с.46).
Листом КНМП «Кременчуцька міська лікарня «Правобережна» №551/01-06 від 02.10.2020 року повідомлено адвокату ОСОБА_4 на його запит, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не перебуває на обліку кабінету інфекційних захворювань поліклініки. (т.2 а.с.48).
Листом КНМП «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» №634 від 24.11.2020 року, на виконання ухвали суду повідомлено, що 25.11.2019 року до імунологічної лабораторії Центру доставлений біологічний матеріал ОСОБА_1 , проведено імуноферментне дослідження крові, дублікат якого надається суду. (т.2 а.с. 149-150).
ТОВ «Незалежна Лабораторія ІНВІТРО» на виконання ухвали суду надало інформацію, що ОСОБА_1 зверталася до лабораторії за надання медичних послуг, а саме проведення лабораторних досліджень біоматеріалу. ОСОБА_1 були проведені наступні дослідження 04.01.2020 року взято зразки на вірус гепатиту В (кач.)- ДНК та С чувст. (кач.) - РНК., 10.01.2020 року на вірус гепатита С (кол.) РНК та С (генотипировання)РНК. Надали інформацію про результати дослідження. Забір зразків здійснено працівниками ТОВ «Незалежна Лабораторія ІНВІТРО». (т.2 а.с.151-156).
Згідно з листом КП «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» №1509 від 30.12.2020 року, у журналі обліку прийому хворих у стаціонар та відмов у госпіталізації відсутні записи про госпіталізацію до стаціонару закладу або відмов у госпіталізації до закладу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.2 а.с. 171).
Згідно з листом КНМП «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» №162 від 16.03.2021 року на виконання ухвали суду повідомлено, що 25.11.2019 року до імунологічної лабораторії перинатального центру доставлений біологічний матеріал ОСОБА_1 за направленням КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського». 25.11.2019 року проведено імуноферментне дослідження крові. Результат дослідження від 25.11.2019 року №18/1518 наданий суду. Паперові направлення на дослідження зберігаються у лабораторії 1 місяць, після чого знищуються. (т.3 а.с.56).
Згідно з листом ТОВ «Незалежна лабораторія Інвітро» на запит суду повідомлено, що забір біологічного матеріалу та оформлення ОСОБА_1 здійснювали медичні сестри лабораторії, а саме: 04.01.2020 року - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_6 . При зверненні пацієнта оформлюється бланк-замовлення, у якому правильність внесення всіх даних підтверджується особистим підписом пацієнта. Замовленню присвоюється індивідуальний номер (ІНЗ). Взяття крові проходить згідно стандартів, за допомогою одноразової вакуумної системи для взяття крові BD Vacutainer. Зразки набраного біоматеріалу маркуються штрих-кодом, на якому вказано ІНЗ та прізвище пацієнта, у присутності пацієнта, про що свідчить його підпис на бланках-замовленні. Оформлення пацієнтів для виконання лабораторних досліджень здійснюється без надання ними документів, що встановлює особу, оскільки це не вимагається чинним законодавством, виняток складає лише дослідження на ВІЛ-інфекцію та коронавірусну інфекцію. (т.3 а.с.75).
Суд дослідив дозвільні документи на здійснення ФОП ОСОБА_2 медичної діяльності з надання стоматологічних послуг, журнали проведення дезінфекції та прибирання на робочому місці, проходження ним та медичною сестрою медичних оглядів, якими встановлено відсутність у них захворювань, зокрема на гепатит С. Надав результати планових перевірок його діяльності, проведених уповноваженими органами, якими не виявлено порушень.
Так, згідно з Переліком здобувачів ліцензій, за заявами яких прийнято рішення про отримання ліцензій на провадження господарської діяльності з медичної практики, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров'я №383 від 01.03.2018 року, ФОП ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , видано ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю хірургічна стоматологія за місцем провадження діяльності: АДРЕСА_2 . Реєстраційне досьє від 22.02.2018 року №18/2202-2М. (т.1 а.с.85-86).
Згідно з дипломом спеціаліста С15№008312 від 30.06.2015 року, ОСОБА_7 закінчив у 2015 році Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» здобув ступінь спеціаліста за спеціальністю «Стоматологія», присвоєна кваліфікація лікар-стоматолог. (т.1 а.с. 87).
Згідно з сертифікатом лікаря-спеціаліста №28 від 30.06.2017 року, виданий ОСОБА_2 про те, що він 26.06.2017 року атестувався на визначення знань та практичних навиків в атестаційній комісії при Вищому державному навчальному закладі України «Українська медична стоматологічна академія» і Наказом №305-пд від 30.06.2017 року йому присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю стоматологія. Дійсний до 30.06.2022 року. (т.1 а.с.88).
Згідно з сертифікатом лікаря-спеціаліста №633 від 29.12.2017 року, виданий ОСОБА_2 про те, що він 29.12.2017 року атестувався на визначення знань та практичних навиків в атестаційній комісії при Вищому державному навчальному закладі України «Українська медична стоматологічна академія» і Наказом №722-пд від 29.12.2017 року йому присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю хірургічна стоматологія. Дійсний до 29.12.2022 року. (т.1 а.с.89).
Згідно з сетрифікатом Асоціації Імплантологів України, ОСОБА_8 є дійсним членом Асоціації Імплантологів України, членський номер 1909. (т.1 а.с.90).
Згідно з договором оренди частини приміщення від 03.01.2019 року, ОСОБА_9 здав ОСОБА_2 в оренду частину приміщення стоматологічного кабінету за адресою: АДРЕСА_2 , площею 21,8 м2. Строк оренди до 31.12.2019 року. Орендна плата 3000 грн. на місяць. (т.1 а.с. 159-160).
Згідно з договором оренди частини приміщення від 04.01.2020 року, ОСОБА_9 здав ОСОБА_2 в оренду частину приміщення стоматологічного кабінету за адресою: АДРЕСА_2 , площею 44,4 м2. Строк оренди до 31.12.2020 року. Орендна плата 3000 грн. на місяць. (т.1 а.с. 161-162).
Подано журнал генеральних прибирань хірургічне відділення (операційна) ФОП ОСОБА_9 Стоматологія «Вівадент», що проводяться щоденно, розпочатий 22.08.2017 року до 18.09.2020 року. (т.1 а.с.163-170); журнал обліку якості передстерилізаційної обробки ФОП ОСОБА_9 Стоматологія «Вівадент», що проводяться щоденно, розпочатий 03.01.2018 року до 07.01.2020 року. (т.1 а.с.171-180); журнали контролю роботи стерилізаторів повітряного, парового (автоклава) ФОП ОСОБА_9 Стоматологія «Вівадент», що проводяться щоденно, розпочатий 01.08.2017 року до 30.08.2019 року, розпочатий 02.09.2019 року до 05.12.2019 року. (т.1 а.с.181-193); журнал обліку кварцевої лампи ФОП ОСОБА_9 Стоматологія «Вівадент», що проводяться щоденно, розпочатий 26.08.2018 року до 24.09.2020 року. (т.1 а.с.194-200).
Подано сертифікат про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, що виробляються «MELAG» перше видання 25.02.2019 року, дійсний до 24.02.2024 року (т.1 а.с.214-221).
Медична книжка медичної сестри ОСОБА_10 серії 1ААМ №400476 з інформацією про проходження медогляду (т.1 а.с. 204-205).
Медична книжка лікаря стоматолога-хірурга ОСОБА_2 серії 1ААМ №450689 з інформацією про проходження медогляду (т.1 а.с. 206-208).
Згідно з листом Кременчуцького міськрайонного відокремленого підрозділу лабораторних досліджень ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» №955/03 від 18.09.2020 року, повідомлено, що за період березень 2018 року - листопад 2019 року випадків вірусних гепатитів В та С, пов'язаних з медичною практикою ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , - не зареєстровано. (т.1 а.с. 106).
Згідно з Актом санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта м. Кременчук від 19.02.2018 року, начальником відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Резніковою Н.П. проведено обстеження об'єкта - приватної стоматології «Вівадент» за адресою: АДРЕСА_2 , керівник об'єкта ФОП ОСОБА_2 , в присутності останнього. З метою позапланового обстеження щодо встановлення відповідності приміщень вимогам санітарних норм та правил, згідно листа від 06.02.2018 року. Обстеження виконується, як складова частина робіт з підготовки до проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи з питань оформлення ліцензії для здійснення медичної практики. Обстеженням встановлено: приватна стоматологія розташована у вбудовано-прибудованому приміщенні на першому, другому поверхах та підвалі 5-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Вхід до закладу окремий. Прилегла територія благоустроєна, є урна для сміття. Загальна площа приміщення 319,8 м2. В оренду лікарю-стоматологу ОСОБА_2 надано робочий кабінет площею 21,8 м2, розташований на другому поверсі будівлі. Всі інші приміщення знаходяться у сумісному користуванні. За складом приміщень та їх площами заклад відповідає вимогам санітарних норм. Оздоблення приміщень відповідає вимогам санітарних норм та дозволяє якісно проводити вологе прибирання та дезінфекцію. Будівля підключена до централізованих мереж опалення, водопостачання та водовідведення. Для резервного забезпечення гарячою водою встановлені електробойлери. Вентиляція припливно-витяжна, природна та штучна. У приміщенні встановлено бактерицидну лампу, облік часу роботи якої ведеться згідно встановлених форм. В закладі достатня кількість стерилізаційного обладнання. На час перевірки експлуатується: стерилізатор «Витязь» ШСТ-ГП80-400; пакувальна машина «MELAG» Melasel 100+; автоклав «MELAG» Euroklav 23VS+; для підтримання стерильності медичного інструментарію використовуються УФ камери «Panmed1Б» та «Panmed1С». Для перед стерилізаційного очищення та дезінфекції використовуються УЗ мийка- УЗМ. Все обладнання в робочому стані, має всю необхідну технічну документацію, повірене. Контроль якості роботи стерилізаційного обладнання проводиться за допомогою термотестів, результати яких фіксуються у відповідних журналах. Стоматологія забезпечена достатньою кількістю білизни, меблів та медичного обладнання. Заклад забезпечений достатньою кількістю миючих, дезінфікуючих засобів. На всі дезінфікуючі засоби наявні регламенти по застосуванню та гігієнічні висновки. Обладнане місце для їх зберігання. На час перевірки в наявності: «Аеродезін»- 1 л, «Лізоформін» - 1 л, «Амісепт» -1,2 л, «Хлорель» - 0,5 л, «Стериліум» - 1,5 л, «Бланідас актив» - 2 л. Для надання стоматологічної допомоги населенню придбано достатню кількість медичного інструментарію, як багаторазового, так і одноразового використання. Вологе прибирання, дезінфекція та провітрювання приміщення - проводиться щоденно. Обробка поверхонь проводиться розчином «Аеродезину». Бробка крісел - розчином «Амісепт» 0,5%. Обробка інструментарію проводиться згідно вимог діючого законодавства. Лікар забезпечений спецодягом та засобами особистого захисту. Особиста гігієна дотримується. В наявності санітарна книжка встановленого зразку, медичний огляд пройдено своєчасно, в повному обсязі. Інвентар для прибирання виділений, промаркований, зберігання впорядковане. На підставі викладеного та керуючись ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» зроблено висновок, що приміщення приватної стоматології «Вівадент» у АДРЕСА_2 , відповідають вимогам чинного санітарного законодавства для здійснення медичної практики за спеціальністю «хірургічна стоматологія», при дотриманні відповідних санітарних норм і правил. (т.1 а.с.80-81).
Згідно з Актом санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта м. Кременчук від 15.07.2020 року, начальником відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Резніковою Н.П., заступником начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Потребою Ю.О., фельдшером санітарним відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Пшінник Л.П. проведено обстеження об'єкта - приватної стоматології за адресою: АДРЕСА_2 , керівник об'єкта ФОП ОСОБА_9 в присутності ФОП ОСОБА_2 . З метою позапланового обстеження щодо встановлення відповідності приміщень вимогам санітарних норм та правил. В ході перевірки використано персональний мобільний відеореєстратор. Обстеженням встановлено: приватна стоматологія розташована у вбудовано-прибудованому приміщенні на першому, другому поверхах та підвалі 5-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Вхід до закладу окремий. Прилегла територія благоустроєна, є урна для сміття. Загальна площа приміщення 416,7 м2. В оренду лікарю-стоматологу ОСОБА_2 надано робочий кабінет площею 44,4 м2, розташований на другому поверсі будівлі. Всі інші приміщення знаходяться у сумісному користуванні. За складом приміщень та їх площами заклад відповідає вимогам санітарних норм. Оздоблення приміщень відповідає вимогам санітарних норм та дозволяє якісно проводити вологе прибирання та дезінфекцію. Стоматологічна допомога пацієнтам надається на першому та другому поверхах будівлі. В підвалі розташовані підсобні приміщення, побутове приміщення персоналу, роздягальня. На час перевірки порушень у зберіганні спецодягу не виявлено. Будівля підключена до централізованих мереж опалення, водопостачання та водовідведення. Для резервного забезпечення гарячою водою встановлені електробойлери. Вентиляція припливно-витяжна, природна та штучна. У приміщенні встановлено пристрій для знезараження повітря, облік часу роботи якої ведеться згідно встановлених форм. В закладі достатня кількість стерилізаційного обладнання. На час перевірки експлуатується: стерилізатор «Витязь» ШСТ-ГП80-400; пакувальна машина «MELAG» Melasel 100+; автоклав «MELAG» Euroklav 23VS+; для підтримання стерильності медичного інструментарію використовуються УФ камери «Panmed1Б» та «Panmed1С». Для передстерилізаційного очищення та дезінфекції використовуються УЗ мийка- УЗМ. Все обладнання в працездатному стані, має всю необхідну технічну документацію, повірене. Контроль якості роботи стерилізаційного обладнання проводиться за допомогою термотестів, результати яких фіксуються у відповідних журналах. Стоматологія забезпечена достатньою кількістю білизни, меблів та медичного обладнання. Заклад забезпечений достатньою кількістю миючих, дезінфікуючих засобів. На всі дезінфікуючі засоби наявні регламенти по застосуванню та гігієнічні висновки. Обладнане місце для їх зберігання. На час перевірки в наявності: «Аеродезін»- 1 л, «Лізоформін» - 1 л, «Амісепт» -1,2 л, «Хлорель» - 0,5 л, «Стериліум» - 1,5 л, «Бланідас актив» - 2 л., «Перекис водню» - 5л. Для надання стоматологічної допомоги населенню придбано достатню кількість медичного інструментарію, як багаторазового, так і одноразового використання. Вологе прибирання, дезінфекця та провітрювання приміщення - проводиться щоденно. Обробка поверхонь проводиться розчином «Аеродезину». Обробка крісел - розчином «Амісепт» 0,5%. Обробка інструментарію проводиться згідно вимог діючого законодавства. Лікар забезпечений спецодягом та засобами особистого захисту. Особиста гігієна дотримується. У всіх робочих кабінетах (у відповідності до вимог діючої нормативно документації) обладнано місця для обробки рук персоналу. В наявності санітарна книжка встановленого зразку, медичний огляд пройдено своєчасно, в повному обсязі. Інвентар для прибирання виділений, промаркований, зберігання впорядковане. На час перевірки в закладі проводиться повний комплекс заходів, щодо профілактики коронавірусної інфекції. (т.1 а.с.82-84).
За ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 11.06.2020 року судово-медична експертна комісія Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації дослідила медичну документацію на ОСОБА_1 , провела комісійну судово-медичну експертизу за матеріалами справи, за результатами якої склали висновок №08-254/2021/пп від 06.08.2021 року до 31.03.2023 року. Проаналізувавши всі письмові докази, які подані сторонами та надані медичними установами на виконання ухвал суду про витребування доказів, експерта комісія зробила висновки:
Питання №1: « чи хворіє (хворіла) ОСОБА_1 на інфекційне захворювання Гепатит «С»? Якщо так, то протягом якого періоду часу вона була інфікована (заражена) на таку хворобу? За яким механізмом відбулося зараження?»
Питання №7: «Чи є у матеріалах цивільної справи №537/2137/20 достатні дані, які з урахуванням вимог стандартів, протоколів, нормативів у відповідній галузі вказують на те, що станом на 17.01.2020 року та/або на 04.02.2020 року ОСОБА_1 хворіла на гострий Гепатит «С»?»
Питання №8: «Якщо такі дані є в матеріалах цієї цивільної справи, то що є причиною його виникнення, коли та від якого джерела відбулося інфікування ОСОБА_1 , чи виключається реактивація?».
Відповідь на питання №1, №7, №8: Відповідно до наданих результатів лабораторних досліджень -ПЛР (полімерної ланцюгової реакції) крові ОСОБА_1 - від 04.01.2020 року (дата отримання результату 09.01.2020 року), від 10.01.2020 року (дата отримання результатів 13.01.2020 року), було установлено: якісно виявлено наявність генетичного матеріалу (РНК) вірусу гепатита С; кількісно визначено показник - вірусне навантаження в зразку крові - 9,2х10^5 МО/мл (що відповідає стану високої віремії / вірусемії); установлено відповідність РНК вірусу гепатиту С 1b генотипу.
Таким чином за результатами вказаних ПЛР крові ОСОБА_1 неможливо заперечити, що остання була інфікована вірусним гепатитом С станом на січень 2020 року. Проте оскільки дані щодо амбулаторного чи стаціонарного лікування у зв'язку з інфікуванням на вірусний гепатит С відсутні, а надані матеріали справи не містять жодних медичних даних, зокрема і станом на 17.01.2020 року та/або на 04.02.2020 року, щодо скарг, об'єктивного клінічного статусу в динаміці, тощо, - надати повну і обґрунтовану відповідь на питання, чи хворіла ОСОБА_1 на вірусний гепатит С впродовж 2019-2020 роки не уявляється можливим.
Поряд з цим, обсяг лабораторних досліджень, виконаних ОСОБА_1 в січні 2020 року не дозволяє зробити висновок відносно тривалості захворювання, строках інфікування, характеру захворювання (гострий, хронічний перебіг, можливість реактивації), оскільки згідно з сучасними уявленнями лабораторної діагностики вірусного гепатиту С, для об'єктивного судження про вірусне навантаження, активність інфекції, ризику хронізації процесу, розмежування гострого й хронічного гепатиту, - доцільно визначення наявності в крові пацієнта спектру специфічних антитіл (анти-НСV) до окремих структурних і неструктурних білків (антигенів) вірусу гепатиту С (таких як core NS3 , NS4 , NS5 ).
Згідно із загальноприйнятими уявленнями про епідемію та механізм розповсюдження інфекційних захворювань, вірусний гепатит С відноситься до хвороб з перентальним механізмом передачі. При цьому інфікування можливе не лише в ході проведення пацієнту інвазивних медичних маніпуляцій, але й, в більшості випадків - при щоденних маніпуляціях (чищення зубів, використання бритв), використання манікюрних приладів та інше.
Крім того ОСОБА_1 , зокрема і продовж 2019-2020 років працювала лікарем-лаборантом клініко-діагностичної лабораторії КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського», а отже, з огляду на особливості професійної діяльності позивачки у справі, остання відноситься до осіб з категорії групи ризику щодо можливості інфікування вірусним гепатитом, що не виключає ймовірності її інфікування і внаслідок контакту з біологічними рідинами людини, контамінованої вірусним гепатитом С.
Питання №2: «Чи мало місце інфікування (зараження) ОСОБА_1 на гепатит «С» під час її лікування в стоматологічній клініці «Вівадент»? Чи є причиною інфікування (зараження) ОСОБА_1 неправомірні дії лікаря стоматологічної клініки «Вівадент» ОСОБА_2 (неправильне лікування та неправильне надання медичної допомоги)?».
Відповідь на питання№2: Виходячи з аналізу наданої медичної документації і матеріалів справи, а також з огляду на сутність відповідей на питання №№1, 7, 8 ухвали суду, в даному випадку відсутні об'єктивні судово-медичні дані, які б могли свідчити на користь можливого інфікування позивачки ОСОБА_1 на гепатит С під час її лікування в стоматологічній клініці «Вівадент» впродовж 2019 року.
Питання №3: «Чи є в організмі (в крові) ОСОБА_1 антитіла до НСV?»
Питання №4: «Чи є наявність (відсутність) в організмі (в крові) ОСОБА_1 антитіл до НСVдостатньою підставою для висновку про перенесення (або навпаки) вказаною особою захворювання на гепатит С?»
Питання №5: «Якщо наявність в організмі (в крові) ОСОБА_1 антиіл НСV являється достатньою підставою для висновку про перенесення нею захворювання на гепатит С, то коли саме (момент початку та момент закінчення ) вказана особа перенесла зазначене захворювання, у тому числі коли саме у часі відбулося її інфікування?».
Відповідь на питання №№ 3, 4, 5: За результатами всіх наданих експертній комісії імунофермантних аналізів крові ОСОБА_1 (від 25.11.2017 року, 27.11.2019 року, 28.11.2019 року, 17.12.2019 року та 08.01.2020 року (дата забору матеріалу в останньому випадку - 29.12.2019 року) - антитіла до вірусу гепатиту С (anti- НСV антитіла) виявлені не були. При цьому слід відмітити, що аналіз крові пацієнта на антитіла до вірусу гепатиту С використовується як скринінговий метод обстеження та не є методом, що дозволяє як визначити строки інфікування, так і стовідсотково верифікувати факт інфікування хворого у випадках серонегативного варіанту перебігу захворювання, при якому відповідні антитіла в крові можуть бути відсутні і під час захворювання і після одужання.
Питання №6: «Чи є в організмі ОСОБА_1 , зокрема в печінці, зміни, які самостійно або в сукупності з іншим є достатньою підставою для висновку про перенесення нею захворювання на гепатит С? Якщо такі зміни є, то коли саме (момент початку та момент закінчення) з огляду на такі зміни вказана особа перенесла таке захворювання, у тому числі коли саме у часі відбулося її інфікування?»
Відповідь на питання №6: Слід зазначити, що патогномонічні зміни з боку печінки та інших внутрішніх органів (систем органів), які б могли бути маркерами для констатації факту перенесеного гострого чи хронічного гепатиту С, - відсутні.
При цьому, як слідує з аналізу наданої медичної документації, 05.12.2019 року при проведенні ОСОБА_1 ультразвукового дослідження (УЗД) органів черевної порожнини, були виявлені «Эхо-признаки хронического холецистопанкреатита». Розвиток даного захворювання поєднаний з порушенням виділення панкреатичного соку та жовчі в 12-персну кишку, що може бути обумовлено різноманітними етіологічними чинниками.
Також 17.01.2020 року ОСОБА_1 було проведено «Ультразвуковое исследование печени с 2-D сдвиговолновой эластометрией». Висновок: «Дифузні зміни печінки (підвищена ехогенність, ехоструктура - дрібнохерниста, неоднорідна). Фіброз печінки F2 за системою METAVIR. Відсутність портальної гіпертензії за даними еластометрії селезінки». Тобто, за результатами даного дослідження у ОСОБА_1 установлено фіброзні зміни печінки помірного ступеню (F2), а середній показник еластографії (вимірювання жорсткості тканини органу) - 7,76кПа, - в більшій мірі може свідчити, що дані зміни можуть бути обумовленими холестатичним захворюванням (7-9 кПа), неалкогольною жировою хворобою печінки (НЖХП) чи неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) (7,5-10 кПа), тощо.
Питання №9: «Чи відповідають вимогам відповідної первинної облікової документації у матеріалах справи копії консультативного висновку від 17.01.2020 року та документа без назви від 04.02.2020 року на ім'я ОСОБА_1 , із вказаним діагнозом : Гострий гепатит С, Іb генотип, з помірною біохімічною та високою вірусологічною активністю, затяжний перебіг, хронічний некалькульозний холецистит, стадія ремісії, хронічний панкреатит, поза загостренням?»
Відповідь на питання №9: Надані на експертизу та заповнені на ім'я ОСОБА_1 - «Консультативний висновок» від 17.01.2020 року (з відтисками на фоні підпису чорнилами синього кольору - трикутної печатки «Для довідок» КП «Полтавська обласні клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» та круглої лікарської печатки ОСОБА_3 ), а також документ без назви від 04.02.2020 року за підписом к.мед.н., доцента ОСОБА_3 (з відтиском на фоні підпису чорнилами синього кольору лікарської печатки ОСОБА_3 ) , не відповідають формам первинної облікової документації, - форма №028/о «Консультативний висновок спеціаліста», і форма №086/о «Медична довідка (лікарський консультаційний висновок)», які затверджені наказом МОЗ України 14.02.2012 року №110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкції щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування» (наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 року за №683/20996). (т.3 а.с. 159-242).
02.04.2020 року ОСОБА_1 зверталася до ФОП ОСОБА_2 з претензією, в якій просила відшкодувати їй матеріальну шкоду 39909,3 грн. та моральну шкоду 10000,00 грн., заподіяну ним в ході проведеного 05.04.2019 року лікування у стоматологічній клініці «Вівадент», а саме після хірургічного втручання по встановленню імплантантів. Після чого у ОСОБА_1 виявлений гострий гепатит С, яким вона заражена під час хірургічного втручання при використанні неналежним чином оброблених медичних інструментів. У разі відмови відшкодувати заподіяну шкоду ОСОБА_1 повідомила, що буде звертатися у контролюючи органи, правоохоронні органи, до суду, у ЗМІ. (т.1 а.с. 127-128).
Адвокат Білокінь О.О. звертався до Департаменту охорони здоров'я ОДА із запитом: чи надходили скарги від ОСОБА_1 до Департаменту з приводу неналежного надання їй медичної допомоги з хірургічної стоматології ФОП ОСОБА_2 , що призвело до зараження її на гострий гепатит С, в період з березня 2018 року по жовтень 2019 року. (т.1 а.с. 151-152).
Згідно з листом «БОН9/2103/7823/03 від 15.09.2020 року, Департамент охорони здоров'я обласної державної адміністрації у відповідь на лист ОСОБА_4 повідомив, що в документах, які зберігаються в Департаментів скарг від зазначеної в адвокатському запиті особи не числяться. (т.1 а.с. 150-152).
Щодо правової природи спірних правовідносин.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Згідно з пунктами «а», «д», «ї» частини першої статті 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає: життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров'я людини; кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я; оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я.
Відповідно до частин першої, п'ятої, шостої статті 8 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров'я» держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров'я і забезпечує його захист. У разі порушення законних прав і інтересів громадян у сфері охорони здоров'я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов'язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди. Судовий захист права на охорону здоров'я здійснюється у порядку, встановленому законодавством.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
У результаті звернення ОСОБА_1 за наданням медичної допомоги та оплати наданих медичних послуг між нею та ФОП ОСОБА_2 виникли договірні правовідносини.
В оцінці наведеного суд врахував, що якщо у разі ненадання чи неналежного надання медичної допомоги пацієнтові завдана шкода каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, то застосовуються правила як про договірну, так і деліктну відповідальність.
Правове регулювання договірних правовідносин здійснюється за нормами глави 63 книги п'ятої ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 906 ЦК України).
Якщо медична допомога пацієнтові надається за плату, а здійснення суб'єктом господарювання медичної практики у сфері охорони здоров'я передбачає отримання прибутку, то відповідальність за неналежне виконання умов договору надавач медичних послуг нестиме незалежно від наявності вини у його діях. У разі якщо надання неналежних послуг за договором призвело не лише до завдання майнових збитків, а й до завдання шкоди здоров'ю споживача послуг, то наставатиме додатково деліктна відповідальність.
У разі надання медичної послуги, яка містить істотні недоліки, пацієнт як споживач має право на розірвання такого договору, а також на відшкодування завданих йому збитків.
За правилом частини десятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець несе відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров'ю або майну споживача, що виникла у зв'язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт (надання послуг), незалежно від рівня його наукових і технічних знань, що дає змогу виявити їх властивості, згідно із законодавством.
Договірна відповідальність настає за невиконання умов договору, а позадоговірна (деліктна) за спричинену шкоду здоров'ю на підставі правил статей 1166, 1167, 1195 ЦК України.
Звертаючись до суду з цим позовом про відшкодування шкоди, завданої здоров'ю, ОСОБА_1 його правовими підставами визначила правила статей 1166, 1167, 1177 ЦК України.
У цивільному законодавстві питання відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, врегульовані §1 Глави 82 книги п'ятої ЦК України.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що для настання відповідальності за завдання шкоди ушкодженням здоров'я необхідна наявність таких умов: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, наявність вини.
Щодо наявності складу правопорушення.
У деліктних правовідносинах у сфері надання медичної допомоги протиправна поведінка спрямована на порушення суб'єктивного особистого немайнового права особи, яке має абсолютний характер, - права на медичну допомогу. У сфері надання медичної допомоги протиправними необхідно вважати дії медичного працівника, які не відповідають законодавству у сфері охорони здоров'я, зокрема стандартам у сфері охорони здоров'я та нормативним локальним актам.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» обов'язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.
Таким чином, надання несвоєчасної або некваліфікованої медичної допомоги є протиправною поведінкою медичного працівника.
Згідно з частиною четвертою статті 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.
Згідно з локальним клінічним протоколом третинної медичної допомоги: Хронічний гепатит С у дорослих, затверджений головним лікарем «КП «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради 06.01.2019 року, розроблений на базі Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної, третинної медичної допомоги на вірусний гепатит С у дорослих, затверджений наказом МОЗ України №729 від 18.07.2016 року, за даними ВООЗ Україна належить до країн із середньою поширеністю гепатиту С - інфіковано приблизно 3% громадян. Однак за результатами вибіркового моніторінгу груп ризику, рівень інфікування вірусом гепатиту С серед яких значно перевищує середньостатистичні показники і сягає 40-60%. Вірусні гепатити з гемоконтактним механізмом передачі збудників, перш за все ВГС, є важливою проблемою сучасної медичної науки і практичної охорони здоров'я усіх країн світу, що обумовлено широким поширенням, високим рівнем захворюваності, вираженим пліморфізмом клінічних проявів, численністю шляхів та факторів передачі збудників, а також надзвичайно несприятливими наслідками, до яких вони приводять - формування хронічних уражень печінки, в тому числі цирозу і гепатоцелюлярної карциноми. За оціночними даними ВООЗ 57% випадків цирозу печінки і 78% випадків первинного раку печінки зумовлено впливом вірусів гепатиту В або С, які мають ще багато позапечінкових проявів, що ускладнює їх діагностику та може перешкоджати призначенню відповідного лікування.
Джерелом інфекції є хворі на гострий чи хронічний ВГС та вірусоносії. В крові вірус з'являється через 1-3 тижні після інфікування.
Провідним механізмом передачі ВГС є гемоконтактний, може відбуватися вертикальний механізм передачі.
Гострий ВГС враховує: чіткий контакт з джерелом інфекції та позитивну РНК вірусу гепатиту С за шість місяців або значне зростання АЛТ у сироватці крові чи сероконверсію, при якій антитіла та/або РНК вірусу гепатиту С відсутні в першому і присутні в другому зразку.
Хронічний гепатит С - безперервне захворювання ВГС поза гострою фазою.
У Пам'ятці пацієнта про вірусний гепатит С, яка є додатком до локального клінічного протоколу первинної, вторинної, третинної медичної допомоги «Вірусний гепатит С у дорослих» роз'яснюється, що Гепатит С - це хвороба, що спричиняється вірусом, який може передаватися через кров від однієї людини до іншої. Хвороба в основному уражає печінку.
Коли печінка інфікується вірусом, вона може уражатися і зрештою виникнуть труднощі з виконанням своїх різноманітних і життєво важливих функцій. Протягом тривалого періоду часу це може прогресувати до серйозного ушкодження печінки (наприклад, фіброзу і цирозу), або до раку печінки (гепатоцелюлярної карциноми).
Потенційно, ця хвороба загрожує життю людини, і може вплинути на неї фізично й емоційно, погіршити якість життя. У багатьох випадках за умови відповідного лікування гепатит С можна вилікувати.
Деякі люди не мають жодних симптомів хвороби впродовж багатьох років, у той час як інші можуть відсувати підвищену втомлюваність, пітливість (особливо вночі), ломоту та болі, втрату апетиту і концентрації уваги. Симптоми можуть з'являтися і зникати. На більш пізніх стадіях хвороби, коли печінка уражена більш серйозно, можуть бути такі симптоми, як жовтяниця, свербіж, внутрішня кровотечі, закреп.
Фактори ризику, коли кров інфікованої гепатитом С особи може потрапити в кровоток іншої особи, включають наступні: 1) переливання крові;, 2) отримання медичної або стоматологічної допомоги; 3) спільне використання будь-якого обладнання при споживанні ін'єкційних або інгаляційних наркотиків; 4) спільне використання таких речей як леза для гоління, зубні щітки або речі, що можуть подряпати шкіру; 5) пірсинг, татуювання або косметичні ін'єкційні процедури, якщо обладнання для цього використовується повторно; 6) статеві відносини, хоча ризик низький, якщо немає загрози кровотечі; 7) контакт з кров'ю на роботі, наприклад поранення голкою, порізи, прибирання крові, робота на місці жорстоких подій з присутністю крові; 8) передавання від матері до дитини в момент народження.
Якщо ви знаєте, що маєте позитивний результат тесту на інфекцію, Ви можете запобігти інфікуванню інших.
Є три типи тестування на вірус гепатиту С. Перший тип тесту (тест на антитіла до ВГС) визначає, чи Ви коли-небудь мали вірус. Деякі люди позбавляються вірусу природнім шляхом, без медичної допомоги. Другий тип (ПЛР) вказує, чи вірус наявний у даний момент у організмі особи (тобто чи інфікована особа гепатитом С). Якщо тест ПЛР позитивний, додаткове тестування покаже генотип (штам) вірусу. Генотип визначає лікування, яке особа отримає. (т.3 а.с.2-54).
Зі змісту позову вбачається, що позивач ОСОБА_1 стверджувала, що вона проходила лікування у ФОП ОСОБА_2 в стоматолігічній клініці «Вівадент» 05 квітня та 30 жовтня 2019 року, що визнавалося самим відповідачем. (а.с. 209-210). ОСОБА_1 стверджувала, що після цього лікування захворіла на гострий гепатит С з листопада 2019 року. При цьому ОСОБА_1 стверджувала, що могла бути інфікована лише лікарем ОСОБА_2 , оскільки на гострий гепатит С можливо інфікуватися лише під час хірургічного втручання, а за останні 5 років вона таким чином лікувалася лише у лікаря ОСОБА_2 в клініці «Вівадент».
Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 категорично заперечував інфікування ОСОБА_1 при наданні ним медичної допомоги. Надав дозвільні документи на здійснення ним медичної діяльності з надання стоматологічних послуг, журнали проведення дезінфекції та прибирання на робочому місці, проходження ним та медичною сестрою медичних оглядів, якими встановлено відсутність у них захворювань, зокрема на гепатит С. Надав результати планових перевірок його діяльності, проведених уповноваженими органами, якими не виявлено порушень. Оскільки ОСОБА_1 не лікувалася в установленому законодавством порядку, не зверталася в уповноважені органи зі скаргами на інфікування гепатитом С, то її доводи не перевірялися, позапланові перевірки місця здійснення медичної діяльності лікарем ОСОБА_2 для розслідування такого факту не проводилися.
Питання, які є предметом доказування у цій справі потребують спеціальних знань в галузі медицини, а тому суд за клопотанням позивача призначив комплексну судово-медичну експертизу.
За матеріалами справи судово-медична експертна комісія Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації провела комплексну судово-медичну експертизу №08-254/2021/пп з 06.08.2021 року до 31.03.2023 року, в якій надала оцінку всім доказам, що є в матеріалах справи. Проаналізувавши всі письмові докази, які подані сторонами та надані медичними установами на виконання ухвал суду про витребування доказів, експерта комісія зробила висновки:
За результатами вказаних ПЛР крові ОСОБА_1 неможливо заперечити, що остання була інфікована вірусним гепатитом С станом на січень 2020 року. Проте оскільки дані щодо амбулаторного чи стаціонарного лікування у зв'язку з інфікуванням на вірусний гепатит С відсутні, а надані матеріали справи не містять жодних медичних даних, зокрема і станом на 17.01.2020 року та/або на 04.02.2020 року, щодо скарг, об'єктивного клінічного статусу в динаміці, тощо, - надати повну і обґрунтовану відповідь на питання, чи хворіла ОСОБА_1 на вірусний гепатит С впродовж 2019-2020 роки не уявляється можливим. Поряд з цим, обсяг лабораторних досліджень, виконаних ОСОБА_1 в січні 2020 року не дозволяє зробити висновок відносно тривалості захворювання, строках інфікування, характеру захворювання (гострий, хронічний перебіг, можливість реактивації).
Згідно із загальноприйнятими уявленнями про епідемію та механізм розповсюдження інфекційних захворювань, вірусний гепатит С відноситься до хвороб з перентальним механізмом передачі. При цьому інфікування можливе не лише в ході проведення пацієнту інвазивних медичних маніпуляцій, але й, в більшості випадків - при щоденних маніпуляціях (чищення зубів, використання бритв), використання манікюрних приладів та інше. Крім того ОСОБА_1 , зокрема і продовж 2019-2020 років працювала лікарем-лаборантом клініко-діагностичної лабораторії КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського», а отже, з огляду на особливості професійної діяльності позивачки у справі, остання відноситься до осіб з категорії групи ризику щодо можливості інфікування вірусним гепатитом, що не виключає ймовірності її інфікування і внаслідок контакту з біологічними рідинами людини, контамінованої вірусним гепатитом С. Виходячи з аналізу наданої медичної документації і матеріалів справи, в даному випадку відсутні об'єктивні судово-медичні дані, які б могли свідчити на користь можливого інфікування позивачки ОСОБА_1 на гепатит С під час її лікування в стоматологічній клініці «Вівадент» впродовж 2019 року. За результатами всіх наданих експертній комісії імунофермантних аналізів крові ОСОБА_1 - антитіла до вірусу гепатиту С (anti- НСV антитіла) виявлені не були. Слід зазначити, що у ОСОБА_1 відсутні патогномонічні зміни з боку печінки та інших внутрішніх органів (систем органів), які б могли бути маркерами для констатації факту перенесеного гострого чи хронічного гепатиту С.
Оцінивши докази в матеріалах справи, з врахуванням висновку експертів, суд не виключає наявність у ОСОБА_1 захворювання на гепатит С станом на січень-лютий 2020 року, проте суд враховує висковки комісії експертів щодо неможливості установити достовірно тривалість захворювання, строки інфікування, характер захворювання (гострий, хронічний перебіг, можливість реактивації). Суд вважає, що позивачем не доведено протиправну поведінку ФОП ОСОБА_11 , наявність в його діях вини, наявність причинно-наслідкового зв'язку між отриманим у нього лікуванням, та виявленими у ОСОБА_1 захворюванням, точний діагноз якого залишився не установленим, оскільки як зазначено експертами, в матеріалах справи відсутні об'єктивні судово-медичні дані, які б могли свідчити на користь можливого інфікування позивачки на гепатит С під час її лікування в стоматологічній клініці «Вівадент» впродовж 2019 року.
Суд враховує висновки комісії експертів, що інфікування вірусним гепатитом С можливе не лише в ході проведення пацієнту інвазивних медичних маніпуляцій, але й, в більшості випадків - при щоденних маніпуляціях (чищення зубів, використання бритв), використання манікюрних приладів та інше. Разом з тим ОСОБА_1 , зокрема і продовж 2019-2020 років працювала лікарем-лаборантом клініко-діагностичної лабораторії КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського», а отже, з огляду на особливості професійної діяльності позивачки у справі, остання відноситься до осіб з категорії групи ризику щодо можливості інфікування вірусним гепатитом, що не виключає ймовірності її інфікування і внаслідок контакту з біологічними рідинами людини, контамінованої вірусним гепатитом С.
Таким чином комісією експертів спростовуються доводи позивача ОСОБА_1 про те, що зараження її на вірусний гепатит С могло статися лише в ході лікування з хірургічним втручанням у ФОП ОСОБА_2 .
Суд критично відноситься з показанням допитаних свідків (а саме доньки та друзів позивача), які стверджували, що ОСОБА_1 дуже охайна людина, яка піклується про своє здоров'я, тому не могла інфікуватися на роботі чи при догляді за собою, стверджували, що вона не робить у салонах манікюр чи педикюр.
Так, вказані свідки: 1) є зацікавленими особами як друзі та донька позивачки, між ними склалися добрі стосунки, 2) проживають окремо, інколи зустрічаються. А тому не можуть бути достовірно обізнані про особисте життя ОСОБА_1 , дотримання нею правил гігієни, її контакти.
При цьому твердження свідків про охайність та відповідальність позивача ОСОБА_1 спростовуються тим об'єктивним фактом, що вона, працюючи лікарем-лаборантом клініко-діагностичної лабораторії КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського», будучі впевненою, що інфікована гострим вірусним гепатитом С, не повідомила керівництво лікарні, а перебувала на робочому місці, чим наражала на небезпеку зараження цією хворобою невизначене коло осіб, які працювали з нею поряд чи відвідували лікарню.
Суд критично відноситься к доводам ОСОБА_1 про те, що вона могла заразитися гепатитом С лише під час лікування у ФОП ОСОБА_2 , оскільки останні 5 років вона не отримувала хірургічне лікування, оскільки такі доводи спростовуються її медичною документацією, що зібрана в матеріалах справи.
Суд критично відноситься к посиланням позивача та її представника в обґрунтування позовних вимог на висновки доцента ОСОБА_3 .
При цьому суд враховує висновки судово-медичної експертної комісії Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, яка провела комплексну судово-медичну експертизу №08-254/2021/пп від 06.08.2021 року до 31.03.2023 року, які установили, що надані на експертизу та заповнені на ім'я ОСОБА_1 - «Консультативний висновок» від 17.01.2020 року (з відтисками на фоні підпису чорнилами синього кольору - трикутної печатки «Для довідок» КП «Полтавська обласні клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» та круглої лікарської печатки ОСОБА_3 ), а також документ без назви від 04.02.2020 року за підписом к.мед.н., доцента ОСОБА_3 (з відтиском на фоні підпису чорнилами синього кольору лікарської печатки ОСОБА_3 ), не відповідають формам первинної облікової документації, - форма №028/о «Консультативний висновок спеціаліста», і форма №086/о «Медична довідка (лікарський консультаційний висновок)», які затверджені наказом МОЗ України 14.02.2012 року №110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкції щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування» (наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 року за №683/20996). (т.3 а.с. 159-242).
Зазначений доцентом ОСОБА_3 діагноз ОСОБА_1 не можливо перевірити, оскільки при проведенні комплексної судово-медичної експертизи комісія експертів прийшла к висновку, що надані матеріали справи не містять жодних медичних даних, зокрема і станом на 17.01.2020 року та/або на 04.02.2020 року, щодо скарг, об'єктивного клінічного статусу в динаміці, тощо, тому надати повну і обґрунтовану відповідь на питання, чи хворіла ОСОБА_1 на вірусний гепатит С впродовж 2019-2020 роки не уявляється можливим. Поряд з цим, обсяг лабораторних досліджень, виконаних ОСОБА_1 в січні 2020 року не дозволяє зробити висновок відносно тривалості захворювання, строках інфікування, характеру захворювання (гострий, хронічний перебіг, можливість реактивації).
Згідно з листом КП «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» №629 від 12.05.2021 року, станом на 17.01.2020 року та станом на 04.02.2020 року ОСОБА_3 не перебувала у трудових відносинах з КП «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради», як вона зазначала у своїх висновках. (т.3 а.с. 91).
Допитана судом ОСОБА_3 повідомила, що є викладачем Вищого державного навчального закладу «Українська медична стоматологічна академія», надавала медичну допомогу ОСОБА_1 на підставі договору №17 від 24.01.2020 року про спільну діяльність КП «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» та Української медичної стоматологічної академії, зокрема у лікувально-діагностичних процесах, роботі по наданню медичної допомоги населенню у приміщеннях закладу охорони здоров'я. (т.4 а.с. 208-212).
Згідно з листом МОЗ України №17-04/15488/2-21 від 25.05.2021 року, адвокату Білоконю О.О. на його запит повідомлено, що Вищий державний навчальний заклад «Українська медична стоматологічна академія» провадить діяльність з медичної практики на підставі ліцензії МОЗ України від 02.06.2011 року серії АГ №602041 за спеціальностями: організація і управління охороною здоров'я, ортопедична стоматологія, терапевтична стоматологія, хірургічна стоматологія, ортодонтія, за спеціальностями молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа, ортопедична стоматологія, рентгенологія, за адресою провадження діяльності: АДРЕСА_4 . ТОВ «Незалежна лабораторія Інвітро» провадить діяльність з медичної практики на підставі ліцензії МОЗ України від 18.04.2013 року серії АЕ №283083 за спеціальностями: організація і управління охороною здоров'я, бактеріологія, мікробіологія і вірусологія, лабораторна імунологія, клінічна біохімія, клінічна лабораторна діагностика, акушерство і гінекологія, ультразвукова діагностика, терапія: за спеціальностями молодших спеціалістів з медичною освітою: лабораторна справа (клініка), лабораторна справа (гігієна), акушерська справа, сестринська справа, за адресою провадження діяльності: АДРЕСА_5 . Спеціальності, які підлягають ліцензуванню визначені номенклатурою лікарських спеціальностей та затверджено наказом МОЗ України від 22.02.2019 року №446 «Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів» та номенклатурою спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою затверджено наказом МОЗ України від 23.11.2007 року №742 «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою». В ліцензійному реєстрі МОЗ України відсутня інформація щодо видачі ліцензій на провадження господарської діяльності з медичної практики ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_12 (т.3 а.с 93).
За статутом «Української медичної стоматологічної академії», ідентифікаційний код 02010824, затвердженим МОЗ України 31.08.2018 року №1586, погодженого за поданням Вченої ради Конференцією трудового колективу Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» 20.12.2017 року протокол №4, (т.3 а.с. 96-145), Академія є бюджетною установою, діє на засадах неприбутковості. Основними напрямами діяльності Академії згідно з державним замовленням та договірними зобов'язаннями є здійснення освітньої діяльності, яка забезпечує підготовку кваліфікованих фахівців з вищою освітою на таких рівнях вищої освіти: «Молодший спеціаліст», молодший бакалавр», «спеціаліст», «бакалавр», магістр», «доктор філософії», «доктор наук» за спеціальностями, згідно з отриманими ліцензіями; медична практика відповідно до спеціалізації та згідно з отриманими ліцензіями. Головними завданнями Академії є: провадження на високому рівні освітньої діяльності; забезпечення надання стоматологічної допомоги населенню із застосуванням сучасних методів діагностики та лікування, для практичної підготовки та перепідготовки лікарів за спеціалізацією «стоматологія» вищих медичних навчальних закладів.
Отже, суд не вбачає підстав для настання відповідальності ФОП ОСОБА_2 за завдання ОСОБА_1 шкоди ушкодженням здоров'я, оскільки не доведено наявність таких умов, як: його протиправна поведінка, заподіяння шкоди позивачу, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, наявність його вини.
Щодо розподілу тягаря доведення вини.
Аналіз норм ЦК України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий же правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14, підстав відступити від якого Верховний Суд не встановив.
Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
Відмовляючи у задовольняючи позовних вимог, суд наведені правила норм матеріального права врахував, дослідивши зібрані у справі докази, надавши їм оцінку та обґрунтувавши прийняття чи відхилення доказів.
Суд вважає, що відповідачем ОСОБА_2 доведена відсутність його вини у заподіянні шкоди позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується висновком комісійної судово-медичної експертизи №08-254/2021/пп від 06.08.2021 року -31.03.2023 року.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже суд вважає, що дослідженими доказами не доведено, обставини, які є підставою для відповідальності ФОП ОСОБА_2 , достовірно не доведено навіть заподіяння шкоди ОСОБА_1 - інфікування її в жовтні 2019 року на гострий вірусний гепатит С, наявність причинного-наслідкового зв'яку між погіршенням стану її здоров'я та лікуванням у ФОП ОСОБА_2 , вини останнього.
Щодо відшкодування моральної шкоди.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав . Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода може полягати як у фізичному болю та стражданнях, так і у душевних переживаннях, які фізична особа зазнала у внаслідок протиправної поведінки відносно неї.
Враховуючи, що в ході розгляду справи не доведено достовірно заподіяння позивачу шкоди відповідачем, наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та станом здоров'я позивача, вини відповідача, суд зробив висновки про відсутність підстав і для відшкодування відповідачем позивачу моральної шкоди.
Розподіл судових витрат
За правилом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки на підставі п.2 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 була звільнена від сплати судового збору за подання позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої її здоров'ю, а суд ухвалив відмовити в задоволенні її позовних вимоги, то суд вважає за необхідне віднести на рахунок держави витрати зі сплати судового збору у розмірі 1681,60 грн. (840,8 грн. х 2 позовні вимоги = 1681,60 грн.).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» від 01 липня 2003 року № 37801/97, § 36,). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 30).
Керуючись ст.ст. 5-19, 76-89, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
Віднести на рахунок держави витрати зі сплати судового збору у розмірі 1681,60 грн.
Інформація про сторони:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 27.01.2025року.
Суддя Мурашова Н.В.