Справа № 127/16260/22
Провадження № 1-кп/127/541/22
27 січня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
представника потерпілого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_11 і ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України, відомості про які внесено 23 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020000000343,-
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_11 і ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_12 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України не зменшились та тривають, про що подав письмові клопотання.
Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що потерпілий та свідки у кримінальному провадженні вже допитані, письмові докази дослідженні, а тому ризики на які посилається прокурор на даний час припинили своє існування. Просив врахувати стан здоров'я ОСОБА_4 , оскільки те лікування, яке він отримує в установі, не призводить до позитивних результатів. Просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, зазначивши, що вказаний запобіжний захід забезпечить виконання обвинуваченим своїх обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого захисника.
Захисник ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_8 , зазначив, що ризики, які існували на початку судового розгляду, на даний час втратили актуальність, оскільки всі свідки у справі та потерпілий вже допитані, письмові докази досліджені. На підставі вказаного просив змінити запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби із застосуванням електронного засобу контролю.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав свого захисника.
Захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_9 заперечила щодо заявленого прокурором клопотання, зазначивши, що дійсно ризики на які посилається сторона обвинувачення, на даний час втратили свою актуальність, оскільки свідки та потерпілий вже допитані, письмові докази долучені до матеріалів справи, а тому просила змінити запобіжний захід на домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю.
ОСОБА_5 підтримав захисника та зазначив, що у разі зміни йому запобіжний заходу, він буде дотримуватись обов'язків обвинуваченого.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_10 вказав, що клопотання прокурора є обґрунтованим та саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну поведінку обвинувачених.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши подані клопотання, дійшов наступних висновків.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.12.2024 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою зі строком дії до 03.02.2025 року.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Види ризиків у кримінальному проваджені визначені Законом та є незмінними для будь-якої стадії кримінального переслідування. Так, ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв'язками.
Вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд приймає до уваги наступне.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, за вчинення якого передбачене покарання до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Тяжкість обвинувачення, дані обвинувального акту про роль ОСОБА_4 як організатора свідчать про те, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення і вказаному має запобігти належний превентивний механізм у виді достатнього запобіжного заходу.
ОСОБА_4 перебував у Вінницькій області тимчасово, в нього відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд відсутні. Вказане, переконує суд, що ОСОБА_4 не зможе виконувати процесуальний обов'язок явки до суду на першу вимогу.
Крім того, ОСОБА_4 перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на потерпілого. При цьому сам по собі факт вже здійсненого допиту потерпілого у суді зазначеного ризику не зменшує, оскільки вплив може бути здійснений протягом всього часу судового розгляду не лише для зміни показань, а й для реалізації інших прав потерпілого, зокрема права висловити його думку щодо міри покарання.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі думку представника потерпілого, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
При цьому суд наголошує, що ризики встановлені у справі, а також відсутність у обвинуваченого житла за місцем розгляду справи, свідчать про недоцільність застосування йому домашнього арешту, оскільки вказаний запобіжний захід не забезпечить належну поведінку обвинуваченого.
Вирішуючи питання продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд вважає, що прокурором доведено, що ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану за яке передбачається відповідальність у виді позбавлення волі до 15 років із конфіскацією майна, що підтверджується суттю самого обвинувачення, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання, існує ризик переховування обвинуваченого від суду. Вказаний ризик підсилюється з даними про те, що у ОСОБА_6 відсутні будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд, в тому числі відсутнє місце проживання на території м. Вінниці.
ОСОБА_6 раніше чотири рази судимий, офіційно не працює, іншого джерела доходу не має, згідно обвинувального акту діяв з корисливою метою свідчить про факт того, ОСОБА_6 зможе продовжити злочинну діяльність, оскільки буде потребувати джерел до існування, а іншого виду отримання коштів він не має.
Крім того, ОСОБА_6 перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на потерпілого. При цьому сам по собі факт вже здійсненого допиту потерпілого у суді зазначеного ризику не зменшує, оскільки вплив може бути здійснений протягом всього часу судового розгляду не лише для зміни показань, а й для реалізації інших прав потерпілого, зокрема права висловити його думку щодо міри покарання.
Враховуючи вищенаведені обставини, в тому числі думку представника потерпілого, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
Вирішуючи питання продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , суд вважає, що прокурором доведено, що ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що підтверджується суттю обвинувачення, за вчинення якого передбачене покарання до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання обвинувачений може переховуватись від явки до суду. Вказаний ризик підсилюється з даними про те, що ОСОБА_5 перебував у Вінницькій області тимчасово, проживає в м. Києві, зареєстрований у Житомирській області, в нього відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд відсутні.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 діяв з корисливою метою, іншого джерела доходу він не має, раніше судимий за вчинення тяжкого корисливого злочину, що в сукупності із обвинуваченням дійсно свідчить про факт того, ОСОБА_5 зможе продовжити злочинну діяльність, оскільки буде потребувати джерел до існування, а іншого виду отримання коштів він не має.
Крім того, ОСОБА_5 перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на потерпілого. При цьому сам по собі факт вже здійсненого допиту потерпілого у суді зазначеного ризику не зменшує, оскільки вплив може бути здійснений протягом всього часу судового розгляду не лише для зміни показань, а й для реалізації інших прав потерпілого, зокрема права висловити його думку щодо міри покарання.
При цьому, судом враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_5 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків.
Зазначене свідчить, що ризики встановлені судом при обранні та подальшому продовженні запобіжного заходу тривають, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом буде тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 194, КПК України, суд, -
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 27.01.2025 року до 27.03.2025 року, включно.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - продовжити на 60 діб, починаючи з 27.01.2025 року до 27.03.2025 року, включно.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - продовжити на 60 діб, починаючи з 27.01.2025 року до 27.03.2025 року, включно.
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя: