Справа № 2а-3624
2010 рік
ПОСТАНОВА Іменем України
27 жовтня 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді - Цукуров В.П.,
при секретарі - Коноплянко А.О.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Кірсенко Г.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Донецьку справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради на противоправні дії відповідача про перерахунку пенсії та соціальних виплат, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради на противоправні дії відповідача по перерахунку пенсії та соціальних виплат, посилаючись на наступні обставини.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою. Як пенсіонер перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м.Донецьку ради.
20 квітня 2010 року, позивач дізнався, що на нього, як на учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та інваліда ІІІ групи внаслідок захворювання пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, поширюються всі пільги, які передбачені Законом України №796-ХІІ від 28.02.1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
01 червня 2010 року позивач звернувся до УПСЗН у Ворошиловському районі м.Донецька, а саме згідно до Закону №796-ХІІ позивач має право кожен рік отримувати допомогу на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, а також відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» щорічну доплату до 5 травня у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до листів Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м.Донецьку ради №01/19-0623 від07.06.2010 рок, та №01/1-22-0621 від 08.06.2010 року у перерахунках пенсії та соціальних виплат позивачу було відмовлено і запропоновано звернутися до суду.
На підставі викладеного, позивач просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м.Донецьку ради щодо відмови у розгляді листа позивача і нараховувати йому допомогу на оздоровлення щороку у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, та щорічну разову допомогу до 5 травня, як інваліду війни 3 групи, у розміні 7 мінімальних пенсій за віком. Визнати за ОСОБА_3 право на отримання державної щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, та щорічну допомогу до 5 травня, і інваліду війни третьої групи, у розмірі 7 мінімальних пенсій з віком, а також зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м.Донецьку ради зробити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до норм ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з рахунку 4 мінімальної заробітної плати, та перерахунок щорічної допомоги до 5 травня відповідно до норм ЗУ «Про статус ветеранів війни, гаранті їх соціального захисту» у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком за 2004 року та звільнити позивача від сплати державного мита ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито».
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги, надавши суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача за довіреністю Кірсенко Г.П. позов не визнала. Надала письмові заперечення в яких зазначила, що на підставі ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», роз'яснення порядку застосування закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання місцевими органами влади та інші.
Виходячи з існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату зазначеної допомоги в розмірі, встановленому в Постанові Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Виплати, передбачені Законом України №796-ХІІ, які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати виплачуються в розмірах, встановлених ПКМУ №836.
Таким чином, в зазначеній постанові розмір одноразової компенсації за встановлення ІІІ гр. інв. складає 21.50 грн.
На підставі викладеного представник відповідача просила у задоволені позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає необхідним позовну заяву ОСОБА_3 про перерахунок пенсії задовольнити, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлені наступні обставини.
ОСОБА_3 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 від 10.03.2005 року (а.с.16) та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно довідки Донецької обласної МСЕ серії ДОН-04 № 016247 від 02.09.2009 року ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи. Інвалідність встановлена безстроково (а.с.15).
Згідно тимчасового посвідчення НОМЕР_1 від 01.04.1198 року, ОСОБА_1 є інвалідом ВВВ третьої групи з 01.04.1998 року (а.с.13).
01 червня 2010 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м.Донецьку ради із заявою про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення згідно закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом №01/1-22-0621 від 08.06.2010 року за підписом начальника Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м.Донецьку ради у здійсненні перерахунку ОСОБА_3 було відмовлено(а.с.7-8).
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена одноразова компенсація учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС , інвалідам 3 групи - 30 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. У відповідності до зазначеного вище Закону позивач має право на одноразову компенсацію у розмірі 30 мінімальних заробітних плат. Розмір одноразової компенсації за встановлення 3 групи інвалідності встановлений постановою Кабінету міністрів України №836 від 26 липня 1996 року .
Спору про право на отримання одноразової компенсації за інвалідність та на отримання щорічної допомоги на оздоровлення між сторонами немає, спір виник тільки про розмір вказаних виплат.
При виплаті одноразової компенсації за встановлення 3 групи інвалідності ОСОБА_3 відповідач керувався підзаконним актом - постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року, яка значно знижує право позивача на отримання одноразової компенсації з встановлення 3 групи інвалідності, що суперечить ст.22 Конституції України.
Відмовляючи позивачу в задоволені його вимог про виплату компенсації в повному обсязі, відповідач посилається на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якого роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарюванню незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Суд, не може погодитися з такими висновками відповідача з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якій встановив конкретні розміри усіх доплат, пенсій та компенсацій як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначену законом на час здійснення виплати, установлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.
Між тим, з моменту прийняття вказаної постанови встановлені нею розміри одноразової компенсації за встановлення 3 групи залишалися незмінними, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішені справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, оскільки правова норма про розмір одноразової компенсації за встановлення 3 групи інвалідності, встановлений ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були діючі, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України.
Згідно статті 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача грошових сум згідно наступного розрахунку.
Позивач недоотримав одноразову компенсацію за встановлення 3 групи інвалідності в розмірі:
2004 рік (03.2005 -262 грн.)264х4-21.50=1026.5 грн.;
2005 рік (11.2005 -332 грн.)332х4-90=1238 грн.;
2007 рік (02.2007 -400 грн.)400х4-90=1510 грн.;
2008 рік (01.2008-515 грн.)515х4-90=1970 грн.;
2009 рік (05.2009-625 грн.)625х4=2500 грн.;
2010 рік (01.2010 -869 грн.)869х4=3476 грн. Всього : 11 720.5 грн.
Так, відповідно до принципу верховенства права та законності - суд, при вирішені справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави. Крім того, як роз'яснено постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року ?ро застосування Конституції України при здійснені правосуддя” - судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність як Конституції України так і закону.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради недоотриманої одноразової компенсації за встановлення 3 групи інвалідності підлягають задоволенню.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м.Донецьку ради про перерахунок соціальних виплат, суд вважає необхідним відмовити в повному обсязі, з наступних підстав.
Як зазначалося вище, ОСОБА_3 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 від 10.03.2005 року (а.с.16).
Згідно довідки Донецької обласної МСЕ серії ДОН-04 № 016247 від 02.09.2009 року ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи. Інвалідність встановлена безстроково (а.с.15).
Згідно тимчасового посвідчення НОМЕР_1 від 01.04.1198 року, ОСОБА_1 є інвалідом ВВВ третьої групи з 01.04.1998 року (а.с.13).
01 червня 2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити перерахунок разової допомоги до 5 травня як інваліду війни виходячи з розмірів 7 мінімальних пенсій за віком, встановлених законодавством на момент виплати.
Листом №01/1-19-0623 від 07.06.2010 року Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м.Донецьку ради відмовило здійсненні вищевказаного перерахунку, посилаючись на те, що допомога виплачена в повному обсязі.
Міністерство праці, як головний розпорядник коштів, керуючись вимогами чинного законодавства, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату щорічної разової допомоги до Дня Перемоги в розмірах, визначених Верховною Радою України у законі про Держаний бюджет України на відповідний календарний рік.
Районне управління праці та соціального захисту населення є бюджетною установою, здійснює виплату допомоги за рахунок коштів Державного бюджету. На теперішній час додаткові розпорядження щодо виплати щорічної разової допомоги у розмірах згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не надавались, додаткові кошти з Державного бюджету не надходили, у зв'язку з чим не має можливості провести доплату вищевказаної допомоги (а.с.10-11).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Згідно зі ст. 96 Конституції України державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня.
Відповідно до ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на. загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет.
Заявник, як інвалід ВВВ ІІІ групи отримав належну йому допомогу у такому розмірі:
За 2004 рік -130 грн., згідно зі ст.44 ЗУ «Про Державний бюджет на 2004 рік»; за 2005 рік-270 грн., згідно зі ст.34 ЗУ «Про Державний бюджет на 2005 рік»; за 2006 рік -270 грн., згідно зі мст.30 ЗУ «Про Державний бюджет на 2006 рік»; за 2007 рік-300 грн., згідно зі ст.29 ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік»; за 2008 рік-350 грн., згідно з Постановою КМУ від 12.03.2008 року №183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань»; за 2009 рік-380 грн., згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 року №211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань»; за 2010 рік - 420 грн., згідно з ч.2 постанови міністрів України від 7 квітня 2010 року №299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист» та «Про жертви нацистських переслідувань».
Конституційним судом України не прийнято рішення про визнання неконституційними положення вказаних нормативно-правових актів, якими встановлено, що разова грошова допомога надається у розмірі, який визначається Кабінетом міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законами про Державний бюджет України.
Таким чином, допомога позивачу виплачена у повному обсязі.
Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що вимоги позивача про перерахунок соціальних виплат ОСОБА_1 є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.95,96 Конституції України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263 КАС України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради на противоправні дії УПСЗН по перерахунку пенсії та соціальних виплат - задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради по відмові ОСОБА_1 у перерахунку та доплаті сплачених з 2004 року суми щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних розмірів заробітної плати, встановлених на момент виплати протиправними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної компенсації допомоги на оздоровлення з 2004 року у відповідності до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управліня праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м.Донецьку ради на противоправні дії УПСЗН по перерахунку соціальних виплат - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через даний суд протягом десяти днів після її проголошення.
Суддя Ворошиловського районного
суду міста Донецька В.П.Цукуров