№2-7852/10
Іменем України
19 листопада 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Цукурова В.П.,
при секретарі Коноплянко А.О.,
за участю представника позивачів ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» про визнання права власності, -
Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» про визнання права власності, посилаючись на наступні обставини.
Багатоквартирний житловий АДРЕСА_1 складається з п'яти житлових квартир (№№ 5, 18, 19, 20, 22), нежитлового приміщення під аптеку, підвального приміщення торговельного призначення, а також допоміжного підвального приміщення.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності (по 1/2 частині кожному) належать всі вищезазначені квартири, нежитлове приміщення під аптеку, площею 236,9 кв.м., нежитлове приміщення під магазин промислових товарів, площею 40,9 кв.м.
Право власності на підвальне приміщення площею 75,9 кв.м. на даний час не оформлено. Але вказане підвальне приміщення використовується для експлуатації житлового будинку і тому є допоміжним приміщенням загального користування житлового будинку, що підтверджується висновком експертного будівельно-технічного дослідження № 1-1010 від 06.10.2010 року.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Таким чином, підвальне приміщення площею 75,9 кв.м. в житловому АДРЕСА_1 знаходиться у спільній сумісній власності співвласників квартир у цьому житловому будинку - ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Стан зазначеного підвального приміщення незадовільний, що в свою чергу сприяє погіршенню стану самого житлового будинку в цілому. Балансоутримувачем житлового будинку є Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька».
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансоутримувач зобов'язаний забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Згідно з п. 3.3 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, у підвалах і технічних підвалах повинен забезпечуватися: температурно-вологісний режим приміщень підвалів і технічних підвалів, що перешкоджає випаданню конденсату на поверхнях огороджувальних конструкцій; доступ до всіх елементів підвалу і технічного підвалу і чистота; захист приміщень від проникнення тварин: гризунів, кішок, собак; належне освітлення підвальних приміщень. Вхідні двері в технічний підвал, підвал повинні бути замкнені (ключі зберігаються у виконавця послуг, про місце зберігання робиться спеціальний напис на дверях).
Однак, всупереч встановленим діючим законодавством вимогам відповідач не забезпечує належним чином утримання належного позивачам підвального приміщення, використовує його не за призначенням (інколи використовує підвальне приміщення як приміщення для зберігання свого майна). Вхідні двері до підвалу не зачиняються.
Такі дії відповідача ведуть до погіршення стану як самого підвального приміщення, так і всього житлового будинку.
Таким чином, дії відповідача порушують право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Позивачі просили визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на підвальне приміщення, загальною площею 75,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1, діюча на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій визнав позовні вимоги в повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутності.
Суд, вислухавши пояснення представника позивачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення або невизнання.
Судом встановлені наступні обставини.
Багатоквартирний житловий АДРЕСА_1 складається з п'яти житлових квартир (№№ 5, 18, 19, 20, 22), нежитлового приміщення під аптеку, підвального приміщення торговельного призначення, а також допоміжного підвального приміщення.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності (по 1/2 частині кожному) належать всі вищезазначені квартири, нежитлове приміщення під аптеку, площею 236,9 кв.м., нежитлове приміщення під магазин промислових товарів, площею 40,9 кв.м.
Право власності на підвальне приміщення площею 75,9 кв.м. на даний час не оформлено. Але вказане підвальне приміщення використовується для експлуатації житлового будинку і тому є допоміжним приміщенням загального користування житлового будинку, що підтверджується висновком експертного будівельно-технічного дослідження № 1-1010 від 06.10.2010 року.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Таким чином, підвальне приміщення площею 75,9 кв.м. в житловому АДРЕСА_1 знаходиться у спільній сумісній власності співвласників квартир у цьому житловому будинку - ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Стан зазначеного підвального приміщення незадовільний, що в свою чергу сприяє погіршенню стану самого житлового будинку в цілому. Балансоутримувачем житлового будинку є Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька».
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансоутримувач зобов'язаний забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Згідно з п. 3.3 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, у підвалах і технічних підвалах повинен забезпечуватися: температурно-вологісний режим приміщень підвалів і технічних підвалів, що перешкоджає випаданню конденсату на поверхнях огороджувальних конструкцій; доступ до всіх елементів підвалу і технічного підвалу і чистота; захист приміщень від проникнення тварин: гризунів, кішок, собак; належне освітлення підвальних приміщень. Вхідні двері в технічний підвал, підвал повинні бути замкнені (ключі зберігаються у виконавця послуг, про місце зберігання робиться спеціальний напис на дверях).
Однак, всупереч встановленим діючим законодавством вимогам відповідач не забезпечує належним чином утримання належного позивачам підвального приміщення, використовує його не за призначенням (інколи використовує підвальне приміщення як приміщення для зберігання свого майна). Вхідні двері до підвалу не зачиняються.
Такі дії відповідача ведуть до погіршення стану як самого підвального приміщення, так і всього житлового будинку.
Таким чином, дії відповідача порушують право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» про визнання права власності та визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на підвальне приміщення, загальною площею 75,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі ст. ст. 15, 317, 319, 392 ЦК України та керуючись ст. ст. 213-215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на підвальне приміщення, загальною площею 75,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Суддя Ворошиловського
районного суду м. Донецька В.П. Цукуров