№ 2-4971/10
Іменем України
02 листопада 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді - Цукурова В.П.,
при секретарі - Коноплянко А.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Донецьке регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконними дій по зміні умов договору кредиту, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Донецьке регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконними дій по зміні умов договору кредиту, зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на наступні обставини.
12.01.2007 року між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір № DO0DGL00000145, згідно якого відповідач надав позивачеві кошти на купівлю житла, того ж дня в забезпечення виконання зобов'язань був укладений договір іпотеки дому, а саме: 5-ти кімнатного будинку загальною площею 117,7 кв.м., житловою площею 73,9 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до умов укладеного договору та згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Однак в порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує. Так, 10.02.2009 року, прийшовши у відділення банку сплачувати черговий платіж по кредитному договору, позивача повідомили, що у нього є непогашена заборгованість та штрафні санкції за неналежне виконання умов кредитного договору. У бесіді з співробітником банку на питання звідки взялась заборгованість, якщо умови кредитного та іпотечного договорів виконуються в строк та без порушень, позивача було повідомлено, що відповідач в односторонньому порядку змінив розмір процентної ставки за користування кредитом з 12% річних на 24,04% річних, та якщо позивач не сплатить всю суму боргу, відповідач ініціює процедуру стягнення на будинок, в якому проживає родина позивача.
Стаття 1056 ЦК України передбачає, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Змінивши розмір користування процентної ставки за кредитом відповідач також порушив у мови п.2.3.1. кредитного договору, за яким збільшення процентної ставки можливо за умови отримання згоди позичальника, але ніякої згоди від позивача не надходило.
Відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається. Але ніяких договорів про внесення змін, або додаткових угод до діючого кредитного договору позивачем не підписувалося. Жодних договорів про внесення змін, або додаткових угод до діючого іпотечного договору, в якому зазначена діюча відсоткова ставка у розмірі 12 % річних, не було укладено.
Позивачем було направлено листи до відповідача, але до теперішнього часу позивачем не отримано відповіді на направлені листи.
У зв'язку з зазначеними порушеннями прав позивач вважає дії відповідача незаконними.
Позивач просив суд визнати незаконними дії ПАТ КБ «ПриватБанк» відносно підвищення процентної ставки за користування кредитом до 24,04% річних за договором кредиту №DO0DGL00000145 від 12.01.2007 року, зобов'язати відповідача призвести перерахунок боргу за договором кредиту №DO0DGL00000145 від 12.01.2007 року із розрахунку 12% річних.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив перенести слухання справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. Суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, оскільки представником відповідача не надано підтвердження зайнятості в іншому судовому процесі, тому суд вважає причину неявки представника відповідача в судове засідання неповажною.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши докази по справі в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Судом встановлені наступні обставини.
12 січня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №DO0DGL00000145, відповідно до якого позивачеві надані у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 109774,38 гривень з кінцевим терміном повернення заборгованості до 11 січня 2022 року на умовах, визначених цим договором.
Підписавши договір, сторони підтвердили свої права та обов'язки за договором, погодились зі всіма умовами договору, у зв'язку з чим, відповідно, зобов'язані їх виконувати належним чином.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу договір є обов'язковим до виконання сторонами. Тобто, сторони, уклавши договір, повинні суворо дотримуватись положень, які ним встановлені.
Пунктом 2.6 договору передбачено, що банк має право змінити зі згоди позичальника розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні. При цьому банк зобов'язаний направити позичальнику письмове повідомлення про збільшення розміру процентної ставки не пізніше ніж за 20 календарних днів до набрання чинності збільшеним розміром процентної ставки.
Банком в порушення умов, встановлених п. 2.6. договору, не було повідомлено позивача щодо зміни процентної ставки за договором. Про підвищення процентної ставки позивачеві стало відомо 10 лютого 2009 року.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідач своїми діями порушив умови п. 2.6 кредитного договору № DO0DGL00000145 від 12.01.2007 року та права позивача.
Таким чином, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Донецьке регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконними дій по зміні умов договору кредиту, зобов'язання вчинити певні дії підлягають задоволенню.
На підставі ст. ст. 14, 526, 628 ЦК України та керуючись ст. ст. 5, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Донецьке регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконними дій по зміні умов договору кредиту, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Донецьке регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» відносно підвищення розміру процентної ставки за користування кредитом до 24,04% річних за кредитним договором №DO0DGL00000145 від 12.01.2007 року незаконними.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Донецьке регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» призвести перерахунок боргу за кредитним договором №DO0DGL00000145 від 12.01.2007 року із розрахунку 12% річних.
Заочне рішення може бути переглянуте Ворошиловським районним судом м. Донецька за заявою відповідача про перегляд такого рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Суддя Ворошиловського районного
суду м. Донецька В.П. Цукуров