2010 року листопада місяця 18 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Іващенко В.В.
Суддів Дяченко Л.О.,
Летягіної О.В.
При секретарі Вернігор О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Сакської міської ради АР Крим про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5,
на рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 09 серпня 2010 р.
у березні 2010 р. ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом Сакської міської ради АР Крим про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: АР Крим, м. Саки, вул. Дегтярьова №15, та визнання права власності на неї.
Позов мотивовано тим, що 05.12.2008 року між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого він сплатив відповідачу 13 900 грн., що складає вартість цієї земельної ділянки згідно з експертної оцінки, а відповідач передав йому цю земельну ділянку з правовстановлюючими документами. Але до теперішнього часу відповідач чинить перешкоди у нотаріальному посвідченні цього договору.
Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 09 серпня 2010 р. позовні вимоги ОСОБА_5 залишені без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема апелянт зазначає, що він зі своєї сторони, виконав усі умови договору, сплатив кошти на розрахунковий рахунок міської ради у розмірі 13 900 грн., ділянка йому була передана по акту від 10.02.2004 року у користування, а відповідач безпідставно ухиляється від нотаріального посвідчення зазначеного договору.
Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до діючого законодавства у судовому порядку взагалі неможливо визнати дійсним договір, який одночасно підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактам і обставинам, що встановив суд, ґрунтуються на правильному визначенню характеру та змісту виниклих між сторонами правовідносин, правильному застосуванню судом норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно з ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Нікчемний правочин згідно з положеннями ст. 216 ЦК України не створює для сторін жодних юридичних наслідків.
Позиція Верховного Суду України з цього питання, викладена у п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009р., а саме: «Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно врахувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
За таких обставин доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що позивач виконав всі істотні умови договору, не мають будь-якого значення в сенсі правильного застосування матеріальних цивільно-правових норм.
Враховуючи, що справу розглянуто судом з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, судова колегія, керуючись ч.1 ст. 308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308 ч.1,314, 315, 319, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 09 серпня 2010 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді :