Справа: № 2а-2056/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Гром Л.М.
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
"18" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Коротких А.Ю.,
суддів Літвіної Н.М.,
Хрімлі О.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області до відділу Держкомзему у Семенівському районі Чернігівської області про стягнення суми необґрунтовано одержаної виручки та штрафу, -
У квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача у доход державного бюджету 13410 грн. необґрунтовано одержаної виручки та штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки в сумі 26820 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Колегією суддів встановлено, що за результатами проведеної відповідачем перевірки дотримання позивачем державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів (плати) на землевпорядні роботи та послуги, складено акт № 007029 від 26.02.2010 року, яким встановлено порушення позивачем постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 року № 1619 «Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів»та ч. 3 ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему України у сфері господарської діяльності»від 06.09.2005 року № 2806-ІV, а саме: підготовка та видача висновків щодо надання земельних ділянок у користування або власність та наявні обмеження та щодо умов відведення земельної ділянки у користування та погодження проекту землеустрою за плату.
У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», відповідачем прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 37 від 03.03.2010 року, яким вирішено вилучити у позивача у доход державного бюджету 13410 грн. необґрунтовано одержаної виручки та стягнути штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки в сумі 26820 грн.
Відповідно до пункту 21 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», Держкомзем за погодженням з Мінфіном та Мінекономіки: встановлює ціни (тарифи) на розроблення документації із землеустрою та проведення землеоціночних робіт; визначає граничні розміри плати з виконання землевпорядних робіт у разі безоплатної передачі громадянам України земельних ділянок відповідно до законодавства.
Основні вимоги щодо виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг державними органами земельних ресурсів, бюджетними установами та організаціями, які належать до сфери їх управління, на платній основі регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 року № 1619 «Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів»(далі -Порядок).
Пунктом 5 Порядку встановлено, що державні органи земельних ресурсів можуть виконувати та надавати на платній основі такі види земельно-кадастрових робіт і послуг, як проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, розроблення нормативно-технічної та науково-методичної документації угідь з метою отримання земельно-кадастрової інформації, розроблення технічно-економічних обґрунтувань з використання й охорони земельних ресурсів, визначення меж земельних ділянок, а також виконання інших робіт щодо проведення землеустрою, надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, інших питань використання та охорони земель.
Тобто, даний Порядок не встановлює вичерпний перелік земельно-кадастрових робіт та послуг на платній основі.
На виконання наданого повноваження та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 року № 1619, був прийнятий спільний наказ Державного Комітету земельних ресурсів України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 15.06.2001 року № 97/298/124, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року за № 579/5770 «Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг» (далі -Наказ №97/298/124), який передбачає перелік платних земельно-кадастрових робіт та послуг, до складу якого також віднесена підготовка висновків з надання земельних ділянок у користування на замовлення юридичних і фізичних осіб та підготовка і видача довідок про правовий статус, кількісні і якісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель серед власників і користувачів (таблиця 6.1 розділу 6.1 Наказу № 97/298/124).
Наказ № 97/298/124 не скасований та має юридичну силу, його положення не суперечать положенням постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 року № 1619 «Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів»та Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач, при наданні послуг, вказаних в акті перевірки відповідача, на платній основі, діяв правомірно, оскільки керувався Наказом № 97/298/124, який є чинним та регулює спірні правовідносини. Отже, підстави для застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін відсутні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції -без змін.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Хрімлі О.Г.