16 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Сінані О.М.
Суддів Даніла Н.М.
М'ясоєдової Т.М.
При секретарі Комаренко М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи - Маломаяцька сільська рада, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю АР Крим про захист права власності та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 серпня 2010 року,
У травні 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, треті особи - Маломаяцька сільська рада, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю АР Крим про захист права власності та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, мотивуючи тим, що їй на праві власності належить домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,1500 га. Відповідачкою на суміжній земельній ділянці на місці господарських споруд самовільно без будь - яких правовстановлюючих документів збудовано двоповерхову будівлю, чим порушені її права як власника земельної ділянки.
Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 31 серпня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_5 надіслала до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши сторони, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_5 в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості та недоведеності вимог щодо порушення відповідачем її прав щодо володіння, користування або розпорядження належною їй земельною ділянкою і необхідності їх судового захисту.
З такими висновками суду, враховуючи положення ст.ст. 10, 11 ЦПК України, погоджується колегія суддів.
Згідно ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Стаття 153 ЗК України передбачає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених Земельним Кодексом України, а саме у встановлених правовідносинах сторін повинні існувати принципи добросусідства.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 13 грудня 1990 року належить домоволодіння по АДРЕСА_1, розташоване на земельній ділянці площею 0,1500 га, на яку видано Державний акт на право власності на землю.
ОСОБА_6 належить суміжна земельна ділянка АДРЕСА_2, загальною площею 0,40 га.
Як вбачається з позовної заяви, позивачка не заперечувала проти того, що відповідачка побудувала будинок в межах господарських споруд: гаражу і дерев'яного сараю, які існували.
Обставини, якими ОСОБА_5 обґрунтувала свої позовні вимоги, вважаючи, що відповідачка порушує її права збудувавши двоповерхову споруду, нею не доведені, належних доказів тому, що відповідачка допустила засмічення її території та затемнення земельної ділянки не представлено.
Судом першої інстанції були належним чином перевірені доводи позивачки щодо порушення відповідачкою норм будівельного законодавства та правильно зазначено, що факт порушення будівельних норм та правил має бути встановлений компетентними органами.
У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, тому вони не можуть бути прийняті до уваги.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав для його скасування не має.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати з цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 31 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: