24 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді: Луніна С.В.,
суддів: Адаменко О.Г., Кірюхіної М.А.,
при секретарі: Бініашвілі Б.Ш.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду АРК від 26 серпня 2010 року,
ОСОБА_5 звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 14 жовтня 2000 року між ним та відповідачкою було укладено шлюб, від якого вони мають дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. З вересня 2009 року відносини між позивачем та відповідачкою погіршилися, вони стали проживати окремо та фактично припинили шлюбні відносини. У зв'язку з чим позивач вважає, що зберігання шлюбу суперечить його інтересам.
Рішенням Ялтинського міського суду АРК від 26 серпня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи апеляції зводяться до того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт зазначає, що його з відповідачкою шлюб носить лише формальний характер, оскільки вони проживають окремо та не ведуть спільного господарства з 2009 року, будь-яких відносин не підтримують. Крім цього, відповідачка чинить перешкоди у його спілкуванні з дитиною. Будь-які підстави вважати, що шлюб може бути збережено, у матеріалах справи відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до п.5 ст. 191 ЦПК України, у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити провадження по справі і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців. У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що передбачене ч.1 ст. 11 Сімейного кодексу України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та наданням сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку для примирення суд враховує конкретні обставини справи.
Враховуючи приписи наведених норм закону та роз'яснень Верховного Суду України, приймаючи до уваги, що відповідачка заперечує проти розірвання шлюбу, посилаючись на бажання зберегти шлюб, за наявності малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, колегія суддів вважає за необхідне надати сторонам строк на примирення.
Виходячи з наведеного та керуючись ч. 5 ст. 191 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
Надати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строк на примирення до 21 грудня 2010 року.
Справу призначити на 22 грудня 2010 року на 14 годин 00 хвилин.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді