Справа №22-ц-30108/2010р. Головуючий в 1 інстанції Позняк О.М.
Доповідач Берзіньш В.С.
17 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Берзіньш В.С.
Суддів: Павловської І.Г.
Шестакової Н.В.,
при секретарі Моногошевій В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних в наслідок злочину, -
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 26 серпня 2010 року,
У серпні 2009р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування 8 152грн. матеріальної та 15000 моральної шкоди, заподіяних внаслідок злочину, вчиненого відповідачем 12.07.2008р.
Рішенням Бахчисарайського районного суду АРК від 26 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 952грн., 10 000грн. моральної шкоди та судові витрати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову, посилаючись на незаконність та неогрунтованність рішення суду, порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.23 ЦК України, ст.ст.60,64,212,213 ЦПК України.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.308,309ч.1п.3 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 952грн. у відшкодування матеріальної шкоди, суд виходив із обгрунтованності позовних вимог в цій частині. Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи, положеннями законодавства.
Так по справі встановлено, що 12.07.2008р. близько 20 годин ОСОБА_3 скоїв хуліганство, яке виразилося в тому, що він стукав ногою у вхідні двері квартири ОСОБА_2, вибив фільонку дерев'яних дверей, висловлювався нецензурно в адрес ОСОБА_2 та спричинив йому побої і тілесні ушкодження середньої важкості. Зазначене встановлено постановою Бахчисарайського райсуду АРК від 24.04.2009р. про закриття за актом амністії провадження у кримінальній справі по звинуваченню ОСОБА_3 за ст.ст.122ч.1,296ч.1 КК України. Вартість вхідних дверей, які було встановлено ОСОБА_2 замість пошкоджених, складає 952грн., що підтверджується чеком(а.с.5,9-10).
С таттею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
2
Тобто, цією статтею передбачається вина заподіювача шкоди та обов'язок доказування відсутності вини покладається на нього.
Положеннями ст.ст.10,11,60 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може грунтуватися на припущеннях. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Доводи апелянта щодо того, що його необґрунтовано було притягнено до кримінальної відповідальності та тілесних пошкоджень позивачу і шкоди майну позивача він не спричиняв, не можуть бути взяті до уваги, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами, спростовуються вищезазначеними матеріалами справи. Крім того, в засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 підтвердив факт пошкодження вхідних дверей квартири позивача.
Задовольняючи позов у частині стягнення моральної шкоди частково, суд першої інстанції виходив з того, що пошкодження здоров'я позивача в результаті злочинних дій відповідача і самі злочинні хуліганські дії відповідача відносно нього, спричинили позивачу фізичні і психічні страждання, позбавили його на тривалий час звичного образу життя, вимусили докладати додаткових зусиль для нормалізації образу життя, чим спричинили моральну шкоду у розмірі 10 000грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність моральної шкоди, оскільки факт хуліганських дій відповідача і спричинення тілесних ушкоджень підтверджується матеріалами справи, зокрема постановою про закриття кримінальної справи, яку відповідач не оспорив в установленому порядку, медичні документи підтверджують факт амбулаторного лікування, тому надані докази безперечно свідчать про спричинення позивачу моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідно до положень ст.ст.23,1167 ЦК України.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що висновки суду відносно розміру моральної шкоди не в повній мірі відповідають обставинам справи, приймаючи до уваги обставини та наслідки події, зокрема те, що дії відповідача були викликані злочинною поведінкою самого позивача, який 12.07.2008р. на 19-й годині прийшов в АДРЕСА_1 де на підставі особистих неприязних відносин умисно наніс удар кулаком в обличчя неповнолітньому сину ОСОБА_3, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, що стверджується вироком від 18.06.2010р.(а.с.28). Враховуючи зазначене, характер та обсяг фізичних та духовних страждань, а також виходячи з вимог розумності та справедливості, колегія вважає, що розмір моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_2, необхідно визначити у сумі 2 000грн., змінивши рішення суду в цій частині.
Апеляційна скарга не містить доводів незаконності чи необгрунтованності рішення суду в іншій частині відмови ОСОБА_2 в позові і відповідно до положень ч.1ст.303 ЦПК України законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в цій частині апеляційним судом не перевірялась.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,308,309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з адовольнити частково.
Рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 26 серпня 2010 року змінити в частині розміру моральної шкоди, зменшивши розмір моральної шкоди, стягненої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, до 2 000грн.
В іншій частині рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 26 серпня 2010 року - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двадцяти днів.
Судді: Берзіньш В.С. Павловська І.Г. Шестакова Н.В.