Справа: № 2-а-1708/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур С.М.
Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.
Іменем України
"16" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Ключковича В.Ю.,
суддів Борисюк Л.П.,
Бараненка І.І.,
при секретарі Черняк К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2009 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Техногаз»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
У березні 2009 року ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Техногаз»звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.03.2009 року № 0003242340.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2009 року позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч.1 п.1 ст. 198, ч. 1 п. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, дав правильну правову оцінку наданим доказам і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Колегією суддів встановлено, що працівниками ДПІ у м. Вінниці 25.02.2009 року було здійснено перевірку позивача з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій та встановлено порушення п.2.6. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, а саме неоприбуткування готівкових коштів при проведенні готівкових розрахунків із застосуванням РРО при здійсненні обліку із зазначенням готівкових коштів у повній сумі із фактичним надходженням в КОРО на підставі Z -звіту № 0718 за 02.08.2008 рік.
За результатами перевірки було складено Акт (Довідка) від 25.02.2009 року № 007738 .
На підставі акту перевірки та відповідно до абзацу 3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»12.03.2009 року відповідачем винесено рішення №0003242340 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 32925,00 грн.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі -Положення).
Абзацом першим пункту 2.6 Положення визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Згідно з абзацом третім цього пункту Положення у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).
Абзац п'ятий пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлює, що суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Як встановлено судом першої інстанції при огляді КОРО ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Техногаз»та як вбачається з копії Z-звіту (а.с.42) за 02.08.2008 р. сума продажу склала 10337,25 грн., з яких в касу надійшло готівкою 6585,00 грн. та в кредит на суму 3752,25 грн. Крім того, в цей день в касу було внесено готівкою 55,32 грн. Всього з каси вилучено готівки на суму 6600,00 грн., що відображено в розділі 2 «Облік готівки»КОРО (а.с. 43) в рядку за 02.08.2008 р., однак не вказано в графі «Сума розрахунків». У відповідному рядку зазначені суми розрахунків за 03.08.2008 р. та 04.08.2008 р. Представник позивача в суді першої інстанції пояснила, що це було здійснено помилково.
Наказом ДПА України від 01.12.2000 року №614 було затверджено Порядок ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок.
Так, відповідно до п.7.5 вищезазначеного Порядку використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Як вбачається з матеріалів справи щоденні 2-звіти позивачем постійно підклеювались до книги ОРО, які складені на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів. Крім того, записи книги також підтверджують дотримання позивачем вимог закону щодо обліку готівки та оприбуткування коштів. В даному випадку, виходячи із встановлених судом обставин, мало місце недбале заповнення книги обліку розрахункових операцій, що підтверджується оглядом книги.
Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.
Судом не встановлено належних доказів щодо вчинення позивачем порушень, за яке встановлена відповідальність у вигляді штрафу, передбачена п.З ст.17 вищезазначеного Закону України, також перевіркою не встановлено факту непроведення готівки через реєстратор розрахункових операцій, а відтак дані кошти є оприбуткованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів факт порушення позивачем п.2.6 Положення про ведення касових операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637, а тому необґрунтовано застосував штрафні (фінансові) санкцій за це порушення відповідно до Указу Президента України від 12.06.95 р. N 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» шляхом прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003242340 від12.03.2009 року.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, та приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2009 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 195,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці - залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Ключкович В.Ю.
Судді: Борисюк Л.П.
Бараненко І.І.