Справа: №2-а-10891/09/2570 Головуючий у 1- й інстанції Баргамін Н.М.
Суддя - доповідач: Ізмайлова Т.Л.
Іменем України
11 листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ізмайлової Т.Л.
суддів Троян Н.М., Шостака О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Садівничого товариства «Українське»на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.08.2009 року у справі за позовом Садівничого товариства «Українське»до Куликівської районної державної адміністрації Чернігівської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
СТ «Українське»звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Куликівської районної державної адміністрації Чернігівської області про зобов'язання видати державний акт на земельну ділянку.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.08.2009 року у відкритті провадження по даній справі позивачу було відмовлено, в зв'язку з неналежністю розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до того ж суду для продовження її розгляду. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість, оскаржуваного рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявній у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ставиться вимога про зобов'язання Куликівської РДА Чернігівської області видати державний акт зразка, затвердженого постановою КМУ від 02.04.2002 року № 449 з наступними змінами та доповненнями, що посвідчує набуте право позивача постійного користування земельною ділянкою площею 82 га.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції прийшов до висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку ЦПК України. Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Адміністративний позов -це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ст. 3 КАС України).
При визначенні суду, до компетенції якого належить розгляд даної позовної заяви, колегія суддів керується наступним.
У відповідності до ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб'єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.
Відповідно до п. 1 Рішення Конституційного суду України № 10-рп/2010 від 01 квітня 2010 року щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 143 Конституції України, п.п. «а», «б», «в», «г»ст. 12 Земельного Кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, при вирішенні питань, зазначених у ч. 1 ст. 143 Конституції України, п.п. «а», «б», «в», «г»ст. 12 Земельного Кодексу України органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень. Також, згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Отже, вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів, крім публічно-правових спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
За таких обставин колегія суддів вважає, що СТ «Українське», оскаржуючи дії Куликівської РДА Чернігівської області, вірно визначив суд, до юрисдикції якого відноситься вирішення порушеного в позовній заяві питання, а судом першої інстанції при постановленні ухвали від 28.08.2009 року було порушено норми процесуального права.
Згідно зі ст. 199 КАС України за наслідками апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
За таких підстав апеляційну скаргу Садівничого товариства «Українське»необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції -скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо прийняття даної справи до провадження.
Керуючись, ст.ст. 2, 9, 195, 196, 197, 199, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Садівничого товариства «Українське»- задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.08.2009 року -скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ч. 2 ст. 212, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя
Судді