Справа: № 2-а-13078/08 Головуючий у 1-й інстанції: Хаюк С.М.
Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
"16" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Безименної Н.В.,
суддів - Горяйнов А.М. та Желтобрюх І.Л.,
при секретарі -Паскаль Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Житомирської обласної державної адміністрації, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України про визнання дій неправомірними та зобов'язання перерахувати 263025,00 грн., -
В липні 2008 року позивач звернулася в Житомирський окружний адміністративний суд з позовом до управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Житомирської обласної державної адміністрації, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України, в якому просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати перерахувати на рахунок позивача 263 тис. 25 грн. за придбану квартиру.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року позов задоволено, визнано дії Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи України щодо неперерахування коштів позивачці неправомірними; стягнуто із Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи України на користьОСОБА_2293 тис. 250 грн. на відшкодування вартості придбаного нею житлового приміщення. В задоволенні позову до управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Житомирської обласної державної адміністрації відмовлено за безпідставністю.
Рішення суду вмотивовано тим, що позивачка на законних підставах переселилась із забрудненої території і як переселенка мала право на отримання житлового приміщення, а так як таке приміщення їй протягом визначеного законодавством строку виділено не було, вона використала своє право на придбання житла за власні кошти, а тому має право на відшкодування його вартості.
Не погоджуючись із судовим рішенням, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, безпідставно та необґрунтовано та безпідставно не враховано черговість надання або відшкодування вартості самостійно придбаного житла.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Судом встановлено, що позивачка є потерпілою від аварії на ЧАЕС 3-ї категорії і проживала в с.Бондарівка, Овруцького району, Житомирської області, яке розташоване в зоні гарантованого добровільного відселення. Згідно направлення облдержадміністрації на переселення серії ЖТ №8603 від 1.03.2000 року позивачка самостійно переселилась в м. Житомир зареєстрована на квартирний облік в Житомирському міськвиконкомі з 22.06.2000 року перебуває на черзі в окремому списку для отримання позачергово житла в Корольовському районі міста під № 348.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», кожен громадянин, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, має право на підставі наданої йому об'єктивної інформації про радіаційну обстановку, дози опромінення і можливі їх нас для здоров'я самостійно приймати рішення про дальше проживання на цій території чи відселення. Громадянам, які прийняли рішення про виїзд із зони гарантованого добровільного відселення, створюються умови для відселення. Громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом
Статтею 32 вищевказаного Закону передбачено, що громадяни, які самостійно переселяються або переселилися відповідно до статті 4 даного Закону за направленням обласних державних адміністрацій, за новим місцем проживання (крім м. Києва та курортних місцевостей) включаються підприємствами, установами та організаціями, де вони працевлаштовані, або місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад до окремих від інших категорій списків для позачергового одержання житла без подання документів про здачу приміщення, яке вони займали. Для забезпечення житлом сімей, які відселяються або самостійно переселяються відповідно до статті 4 цього Закону направленнями обласних державних адміністрацій, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи рад, підприємства, установи та організації, а також самі громадяни можуть купувати в будь-якому населеному пункті України (крім м. Києва та курортних місцевостей) за договірними цінами жилі будинки та квартири у громадян, яким вони належать на праві особистої власності, а також будинки і квартири державного і громадського житлового фонду, що не використовуються, - за їх залишковою балансовою вартістю.
Якщо жила площа будинку (квартири), що купується, перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї, вартість зайвої площі і частини надвірних будівель збудованих не за встановленими проектами, сплачує громадянин.
Громадянам, які збудували чи купили за власні кошти жилі будинки садибного типу з надвірними будівлями, а також жилі приміщення в будинках житлово - будівельних (житлових) кооперативів, відшкодовується їх вартість у розмірах, визначених місцевим Радами народних депутатів за обраним місцем проживання.
Органи місцевого самоврядування щорічно виділяють для забезпечення жилою площею вказаних громадян 15 процентів всього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями), для чого Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям, на території яких самостійно переселяю і громадяни з території радіоактивного забруднення, цільовим призначенням капітали вкладення відповідно до кількості сімей, що самостійно переселилися.
Законом України «Про Державний Бюджет України на 2007 рік», головним розпорядником коштів передбачених на виконання статті «Забезпечення житлом окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства мають право на отримання житла визначено Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 269 від 21.02.2007 року «Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства мають право його отримання»МНС України було розпорядником нижчого рівня в частині забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»МНС України визначено головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на виконання статті «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що
розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи України.
Разом з тим, колегія суддів вважає, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визнання дій Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи України щодо неперерахування коштів позивачці неправомірними та стягнення із Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи України на користь ОСОБА_2 293 тис. 250 грн. на відшкодування вартості придбаного нею житлового приміщення, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 року № 230 «Про затвердження Порядку використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», витрати, пов'язані із самостійним придбанням (будівництвом, добудовою) житла, в тому числі у житлово-будівельному кооперативі, відшкодовуються розпорядниками громадянам з урахуванням його площі і в межах норм, установлених законодавством, відповідно до фактичних витрат, але не вище опосередкованої вартості спорудження житла, шляхом перерахування коштів на відкриті в банках рахунки громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, або на рахунки житлово-будівельних кооперативів на підставі довідки-характеристики бюро технічної інвентаризації, акта введення житла в експлуатацію, договору купівлі-продажу житла або договору про будівництво житла чи участь у житлово-будівельному кооперативі.
Всупереч наведеної вимоги, позивачем не вказано розрахункового рахунку в банку, на якій позивач просить перерахувати кошти, не надано договору купівлі-продажу житла (квартири № 70, що розташована за адресою: м. Житомир, пр-т Миру, 21), довідки-характеристики бюро технічної інвентаризації, акта введення житла в експлуатацію (у наявній в матеріалах справи технічній характеристиці квартири відсутня адреса квартири щодо якої дається характеристика та не вказано дати введення будинку в експлуатацію).
Також позивачем не надано платіжних повідомлень та квитанцій, які б підтверджували, що позивачкою придбана квартира з адресою АДРЕСА_1 вартістю 263 тис. 25 грн. При цьому, наявні в матеріалах справи копії квитанцій та довідка № 44 від 17.09.08 року, не є належними доказами та не приймаються судом до уваги, оскільки вказані квитанції підтверджують сплату коштів на суму 85 тис. 797 грн. за придбання квартири АДРЕСА_1.
В довідці зазначено про вартість 1 квадратного метра житла з ремонтом -7000 грн. (а.с.30), однак не зазначено в якому саме населеному пункті (за якою адресою) знаходиться вказане житло.
Колегія суддів звертає увагу, що на виконання вимог ч. 4, 5 ст. 11 КАС України, Київським апеляційним адміністративним судом вживалися заходи щодо витребування у позивачки вищенаведених документів, але позивачкою доказів на підтвердження доводів позовної заяви щодо придбання нею квартири АДРЕСА_1, вартістю 85 тис. 797 грн. (263 тис. 25 грн.) суду не надано.
Крім того, в мотивувальній та резулятивній частинах рішення суду першої інстанції зазначені різні суми, які підлягають стягненню на користь позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з постановленням нової про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи -задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року -скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Н.В. Безименна
Судді: А.М. Горяйнов
І.Л. Желтобрюх