Справа: № 2-а-28486/08 Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г
Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.
"16" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Ключковича В.Ю.,
суддів Борисюк Л.П.,
Бараненка І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом Поліського сільського споживчого товариства до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
У вересні 2008 року позивач звернувся до суду із позовом про скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000442302 від 28.05.2008 року в розмірі 11499,95 грн. за порушення пункту 13 статті З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги Поліського сільського споживчого товариства є законними та такими, що підлягають задоволенню.
Однак з таким висновком не можна погодитися зважаючи на наступне.
Колегією суддів встановлено, що 21.05.2008 року працівниками Коростенської ОДПІ в Житомирській області було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності.
Під час проведення перевірки відповідачем було виявлено порушення позивачем п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі -Закон № 265/95-ВР), а саме виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в сумі 2299,99 грн., про що складено акт перевірки № 06300487/2320.
На підставі зазначеного акту перевірки, 28.05.2008 року відповідачем винесено рішення № 0000442302 про застосування до позивача штрафних (фінансових) в розмірі 11499,95 грн.
Згідно з п.13 ст.3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до ч.2 Закону № 265/95-ВР місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Пунктом 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. за N 614 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за N 107/5298, передбачено, що внесення чи видача готівки за місцем проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача".
Отже, тільки в разі проведення через реєстратори розрахункових операцій таких операцій як "службове внесення" чи "службова видача" невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, що має забезпечуватись протягом усього часу здійснення операцій у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не може вважатися порушенням.
Позивачем зазначено, що відповідно до корінця квитанції № 042137 від 21.05.2008 року о 10 год.46 хв. з каси магазину, де проводилася перевірка було виведено готівкові кошти в сумі 2300, 00 грн. Сума готівки знаходилася не в місці проведення розрахунків і на момент перевірки не була здана до головної каси споживчого товариства у зв'язку з віддаленістю магазину с. Жабче до Поліського ССТ.
Однак, в матеріалах справи міститься чек (а.с.7) на якому зазначено № 04002137, дата 21.05.2008 року та час 09:46, тобто зовсім інший документ ніж той на який посилається позивач та з якого неможливо встановити чи проводилася видача готівки з місця проведення розрахунків.
Згідно з п.1.2. п.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (далі -Положення № 637) каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
Відповідно до п.п.4.2, 4.3 п.4 Положення № 637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.
Всупереч зазначених норм законодавства готівкові кошти продавцем зберігалися біля реєстратора розрахункових операцій, видача готівки з місця проведення розрахунків не проведена через реєстратор розрахункових операцій з використанням операції "службова видача", а також операція надходження готівки за прибутковим касовим ордером не була відображена в касовій книзі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що збереження готівкових коштів за реалізовані товари в межах торгової площі, але не на місці проведення розрахунків, без здійснення операції «службова видача»та оприбуткування у касовій книзі вважається порушенням порядку організації готівкових розрахунків.
Згідно до ст. 22 Закону № 265/95, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Таким чином, судова колегія вважає, що відповідачем було правомірно винесене рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції у розмірі 11499,95 грн.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 197,198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом Поліського сільського споживчого товариства до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року -скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Поліського сільського споживчого товариства до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій -відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Ключкович В.Ю.
Судді: Борисюк Л.П.
Бараненко І.І.