Справа: № 2а-15071/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О.;
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"11" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Шостака О.О., Ізмайлової Т.Л.;
при секретарі: Бундукову С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Начальника Управління розгляду звернень та прийому громадян Міністерства оборони України Верби С.Г., Міністерства оборони України про скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
В листопаді 2009 року позивач -ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Начальника Управління розгляду звернень та прийому громадян Міністерства оборони України Верби С.Г. про скасування наказів про позбавлення премії, зобов'язання видати накази про виплату премії, наказ про виплату надбавки за виконання особливо важливих завдань та наказ про надання чергової відпустки (а.с. 3-5 том I).
В подальшому позивач неодноразово уточнював позовні вимоги (а.с. 50-56, а.с. а.с. 67, 68, а.с. 100, а.с. 126-127 том II).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2010 року справу № 2а-15071/09/2670 призначено до колегіального судового розгляду (а.с. 64 том II).
Крім того, до участі в справу було залучено в якості відповідача Міністерство оборони України.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2010 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними накази від 10.12.2008 року № 20 та від 03.03.2009 року № 12 «Про позбавлення премії військовослужбовців Управління розгляду звернень та прийому громадян Міністерства оборони України»та скасовано їх, зобов'язано Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_2 проіндексовану премію у розмірі 10% посадового окладу за грудень місяць 2008 року та за лютий 2009 року, в решті позовних вимог відмовлено (а.с. 175-188 том II).
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, позивач по справі -ОСОБА_2 подав заяву про апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва (а.с. 189 том II) та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.10 р. по справі № 2а-15071/09/2670 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення є незаконним і необґрунтованим, оскільки воно ухвалено з порушенням норм матеріального права, не з дотриманням норм процесуального права та не на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в цій адміністративній справі, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні та які мають суттєве значення для належного вирішення справи по суті (а.с. 193-196 том II).
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції - 28 жовтня 2010 року, апелянт надав заяву про зміну апеляційної скарги у справі № 2а-15071/09/2670.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення, апеляційної скарги, змін до апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції та змін до неї наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга з урахуванням змін до неї не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що накази № 20 та № 12 про позбавлення премій прийняті з порушенням процедури прийняття.
Зокрема, в порушення пункту 31.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, подано рапорт від 10.12.2008 р. та прийнято Наказ № 20, подано заяву начальника відділу розгляду звернень від 02.03.2009 р., на підставі якої прийнято Наказ № 12, оскільки:
- сувору догану позивачу оголошено у листопаді 2008 року, а позбавлено премії за грудень 2008 року;
- заяву про позбавлення премії у зв'язку з відсутністю позивача 2-3 лютого 2009 року на роботі (лист про відсутність на роботі від 04.02.2009 р.) подано лише 02.03.2009 р., а не в кінці лютого місяця 2009 року, як того вимагає Інструкція.
В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.
Відповідно до підпункту другого пункту п'ятого Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»від 07 листопада 2007 р. № 1294, надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Порядок преміювання визначено Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 р. № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за № 638/15329.
Командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково тільки за:
- невихід на службу без поважних причин;
- уживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння);
- порушення статутних правил несення служби у варті, добовому наряді, під час патрулювання та бойового чергування;
- особисті незадовільні показники командирської, бойової та мобілізаційної підготовки, невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним (педагогічним) складом, ад'юнктами, докторантами;
- порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів щодо збереження державної таємниці;
- порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до поломок військової (спеціальної) техніки й озброєння, пошкодження майна, інших матеріальних збитків, а також завдали шкоди здоров'ю військовослужбовців або інших осіб (пункт 31.5. вказаної Інструкції).
Військовослужбовці не преміюються за той розрахунковий місяць, у якому вони допустили порушення чи проступок. Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих за командою в кінці кожного місяця клопотань безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії військовослужбовців протягом кількох місяців за одне допущене порушення (пункт 31.6. вказаної Інструкції).
Пунктом 1.10. даної Інструкції зазначено, що грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Слід відмітити, що військовослужбовцям, зазначеним у пункті 15.2 вказаної Інструкції, надбавка за виконання особливо важливих завдань виплачується за умови:
- проходження служби у відповідному структурному підрозділі (органі військового управління), на яке положенням про цей структурний підрозділ (орган військового управління) покладено завдання щодо розробки проектів нормативно-правових актів та здійснення експертизи таких актів;
- якщо функціональними обов'язками за посадою передбачені завдання щодо безпосередньої розробки проектів нормативно-правових актів та здійснення експертизи таких актів.
Командири (начальники) військових частин (установ та організацій) у разі несвоєчасного або неякісного виконання завдань за місяць, у якому військовослужбовцями було допущено несвоєчасне або неякісне виконання завдань (а військовослужбовцями, зазначеними в пункті 15.2 цієї Інструкції, крім цього, несвоєчасну та неякісну розробку проектів нормативно-правових актів, експертизу таких актів), мають право зменшувати розмір надбавки за виконання особливо важливих завдань або скасовувати (відміняти) її.
Рішення про зменшення розміру надбавки або її скасування (відміну) оформлюється наказом командира (начальника) військової частини (установи, організації) на підставі поданих за командою рапортів безпосередніх командирів (начальників) з клопотанням про зменшення розміру надбавки або її скасування (відміну).
У наказі про зменшення розміру надбавки або її скасування (відміну) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для прийняття такого рішення (пункт 15.7. вказаної Інструкції).
Надбавка за виконання особливо важливих завдань не виплачується у місяці, у якому наказом відповідного командира (начальника) на військовослужбовця накладене таке дисциплінарне стягнення: попередження про неповну службову відповідність; пониження в посаді; пониження військового звання на один ступінь; позбавлення військового звання; звільнення з військової служби у зв'язку зі службовою невідповідністю; позбавлення військового звання прапорщик (мічман), старший прапорщик (старший мічман); позбавлення сержантського (старшинського) звання, військового звання старший солдат (старший матрос) (пункт 15.8. Інструкції).
Підставою для виплати військовослужбовцям надбавки за виконання особливо важливих завдань є наказ командира військової частини (командирам військових частин -накази вищих командирів /начальників/) про вступ до виконання обов'язків за посадою (основною чи тимчасово виконуваною), у якому зазначається розмір надбавки (пункт 15.14. вказаної Інструкції).
З урахуванням зазначеного та оскільки позивач не виконував робіт по розробці проектів законодавчих та нормативних актів, то підстав для виплати надбавки за виконання особливо важливих завдань позивачу за 2009 рік не вбачається.
З огляду на таке, колегія суддів вважає, що позивачу правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо виплати надбавки за виконання особливо важливих завдань у січні-червні 2009 року.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до Положення про Управління розгляду звернень та прийому громадян Міністерства оборони України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 21.10.2005 р. № 640, начальник Управління зобов'язаний організовувати розробку проектів законів України та інших нормативно-правових актів за напрямом діяльності Управління, готувати перспективні плани роботи Управління.
Тому включення тих чи інших виконавців до Плану законопроектної роботи начальник визначає у кожному випадку окремо.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи (актів, доповідних, пояснень) ОСОБА_2 був відсутній на роботі до 04.06.2009 р.
Наказом Міністра оборони України від 26.05.09 р. № 247 на полковника ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.
Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 04.06.09 р. № 424 відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», полковника ОСОБА_2 звільнено з військової служби у запас за пунктом «є»- через службову невідповідність.
У відповідності до статті 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»№ 2011-XII, встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років -45 календарних днів. Час для проїзду до місця проведення зазначеної відпустки і назад не надається. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються. Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року.
Згідно з ст. 14 вказаного Закону, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткові)! відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
У разі звільнення військовослужбовців зі служби (крім звільнення через службову невідповідність, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, а також у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) та невикористання ними щорічної основної відпустки за їх бажанням надається невикористана відпустка з наступним звільненням їх зі служби. Датою звільнення військовослужбовця зі служби у такому разі є останній день відпустки (ст. 15 вказаного Закону).
Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (із змінами і доповненнями).
Відповідно до п. 8.13. Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (із змінами і доповненнями), затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 р. № 170, у разі звільнення військовослужбовців з військової служби через службову невідповідність, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, а також у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем невикористані щорічні відпустки не надаються. За невикористані щорічні відпустки їм виплачується грошова компенсація із розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право, за кожний повний місяць служби у році звільнення.
Однак, при цьому слід звернути увагу на те, що згідно з п. 1.6. Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджено наказом Міністра оборони України від 15 березня 2004 р. N 82, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 березня 2004 р. за N 385/8984, службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою він призначений, або старшим начальником, але не більше як на один місяць. У термін службового розслідування не включається час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці або на лікуванні.
З урахуванням зазначеного, та, оскільки позивачем подано рапорт з порушенням терміну подання та порядку оформлення, в рапорті не зазначено про надання йому відпустки на лікування та можливість приєднання її до чергової відпустки, долучено не належним чином оформлену довідку медичного закладу (висновок військово-лікарської комісії), а епікриз, то підстав для надання відпустки позивачу не було.
Крім того, в цей час проводилось службове розслідування і комісією було вирішено розглянути питання про надання відпустки після закінчення розслідування.
Слід також відмітити, що правила виплати військовослужбовцям грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби визначено Інструкцією № 260.
Особам офіцерського складу та особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, звільненим з військової служби (крім звільнених за віком, станом здоров'я, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), які щорічну основну відпустку за поточний рік не використали, у разі, якщо їм не надавалася відпустка з подальшим виключенням зі списків особового складу, виплачується грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, яка надається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення, за кожний повний місяць служби (п. 37.10. Інструкції № 260).
Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову служб за контрактом, звільненим з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, та звільненим з підстав, не зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, одноразова грошова допомога не виплачується (п. 38.3. Інструкції № 260).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу начальника Управління від 11.06.2009 р. № 20 позивачу було нараховано грошове забезпечення та грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2009 р.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідачі діяли в межах повноважень, передбачених законами, а тому судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Крім того, позивач не підтвердив будь-якими доказами розмір моральної шкоди, а тому такі вимоги позивача є необґрунтованими та не можуть бути задоволені.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який в частині визнання протиправними та скасування наказів від 10.12.2008 року № 20 та від 03.03.2009 року № 12 «Про позбавлення премії військовослужбовців Управління розгляду звернень та прийому громадян Міністерства оборони України», зобов'язання Міністерства оборони України виплатити ОСОБА_2 проіндексовану премію у розмірі 10% посадового окладу за грудень місяць 2008 року та за лютий 2009 року позовні вимоги задовольнив, натомість в задоволенні решти позовних вимог, відмовив.
З огляду на таке, колегія суддів апеляційної інстанції, вивчивши матеріали, що містяться в справі, дійшла висновку, що судом першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно встановлені обставини справи, досліджені та оцінені всі докази, які містяться в матеріалах справи, а тому наведені в апеляційній скарзі та змінах до неї доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу з урахуванням змін до неї без задоволення, а постанову суду - без змін.
Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу з урахуванням змін до неї належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 16 листопада 2010 року.
Головуючий суддя Л.О. Костюк
Судді: О.О. Шостак
Т.Л. Ізмайлова
Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 15.11.10.