Справа: № 2-а-30/10 Головуючий у 1-й інстанції: Семенченко О.М.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"11" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Шостака О.О., Троян Н.М.;
розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 22 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до начальника Управління Пенсійного фонду України у Варвинському районі Деревко Ганни Андріївни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В жовтні 2009 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Варвинського районного суду Чернігівської області з позовною заявою до начальника Управління Пенсійного фонду України у Варвинському районі Деревко Ганни Андріївни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якій просив:
- скасувати постанову, винесену 20 жовтня 2009 року за № 000013 начальником управління Пенсійного фонду України у Варвинському районі Деревко Ганною Андріївною про накладення на нього штрафу в розмірі 442,00 гривні за адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. (а.с. 4-5).
Постановою Варвинського районного суду Чернігівської області від 22 лютого 2010 року в задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 до начальника Управління Пенсійного Фонду України у Варвинському районі Деревко Ганни Андріївни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовлено (а.с. 43-45).
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, позивач -ОСОБА_2 подав заяву (а.с. 46) та апеляційну скаргу на постанову Варвинського районного суду від 22 лютого 2010 року по справі № 2а-30/2010, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову суду, мотивуючи тим, що дане рішення є необґрунтованим, ухваленим на підставі неповного та всебічного з'ясування обставин справи з ігноруванням доказів, що були надані в судове засідання, тобто винесене, на думку апелянта, з порушенням вимог ст. 159 КАС України та являється упередженим по відношенню до позивача (а.с. 47-48).
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що прийнята 20 жовтня 2009 року начальником УПФ України у Варвинському районі Деревко Г.А. постанова по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_2 накладено штраф в розмірі 442,00 гривні за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 165-1 КУпАП є такою, що прийнята на підставі, у спосіб та в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 є головою фермерського товариства «Бродок», яке розташоване по вул. Молодіжній, 16 в с. Антонівка Варвинського району Чернігівської області.
8 жовтня 2009 року заступником начальника управління - завідувачем сектора надходження доходів Карповою Людмилою Миколаївною було складено протокол № 000013 про адміністративне правопорушення, скоєне фермерським господарством «Бродок», яким встановлено несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі авансових платежів в сумі, що не перевищує трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за серпень 2009 року у сумі 179, 93 гривень (строк сплати - до 20.09.2009 року, фактично сплачено 24.09.2009 року) (а.с. 6).
Розглянувши даний протокол про адміністративне правопорушення, начальник УПФ України у Варвинському районі Деревко Г.А. 20 жовтня 2009 року винесла постанову № 000013 по справі про адміністративне правопорушення, якою наклала на ОСОБА_2 за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 165-1 КУпАП штраф у розмірі 442,00 гривні (а.с. 10).
Відповідно до ч. 3 ст. 165-1 КУпАП, несплата або несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 відносно несплати страхових внесків чи несвоєчасної їх сплати є неправомірними, натомість дії начальника Управління Пенсійного фонду України у Варвинському районі Деревко Ганни Андріївни є такими, що відповідають приписам Конституції України та законів України.
Виходячи з системного аналізу норм права та з урахуванням матеріалів, що містяться в справі, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
Слід зазначити, що згідно статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку та правомірно відмовив ОСОБА_2 в задоволенні його адміністративного позову.
В зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Зважаючи на те, що Варвинський районний суд Чернігівської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 41, 128, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 22 лютого 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.О. Костюк
Судді: О.О. Шостак
Н.М. Троян