Справа: № 2-а-4550/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Сторчак В.Ю.;
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
"11" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів Шостака О.О., Троян Н.М.;
розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування наказу, -
В жовтні 2009 року позивач - ОСОБА_2 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування наказу, в якій просила:
- скасувати наказ ДПІ у м. Вінниці від 16.10.09 р. № 175 в частині оголошення догани головному державному податковому ревізору -інспектору сектору контрольно-перевірочної роботи СПД-ФО відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Вінниці ОСОБА_2 (а.с. 3-4).
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року позов задоволено, а саме: скасовано наказ Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 16.10.2009 року № 175 в частині оголошення догани головному державному податковому ревізору - інспектору сектору контрольно-перевірочної роботи Суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у м. Вінниці ОСОБА_2 (а.с. 70-71).
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, представник Державної податкової інспекції у м. Вінниці подала заяву про апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 01.12.2009 р. у справі № 2-а-4550/09/0270 (а.с. 72), а начальник - апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.12.2009 р. по справі № 2-а-4550/09/0270 та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, мотивуючи тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин та допущено невідповідність висновків обставинам справи, судове рішення, на думку апелянта, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу в частині оголошення догани за неналежне виконання службових обов'язків (а.с. 73-76).
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Вінниці підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції -скасуванню з прийняттям нової постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, задовольняючи позов про скасування наказу, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний наказ винесений за неналежне виконання службових обов'язків - порушення порядку оформлення акта перевірки, втім заходи стягнення, передбачені ст. 147 КЗпП України застосовуються за порушення трудової дисципліни.
Отже, на думку суду першої інстанції, відповідачем при винесенні наказу про оголошення догани невірно застосовані норми законодавства, оскільки позивачем не було порушено трудової дисципліни.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає, що суд першої інстанції, скасувавши наказ Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 16.10.2009 року № 175 в частині оголошення догани головному державному податковому ревізору - інспектору сектору контрольно-перевірочної роботи Суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у м. Вінниці ОСОБА_2 невірно надав правову оцінку обставинам справи та порушив норми матеріального права, в зв'язку з чим, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці слід задовольнити, постанову суду першої інстанції -скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог - відмовити.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом від 16.10.2009 року № 175 відповідачем оголошено догану ОСОБА_2 за порушення вимог ч. ч. 8, 5 п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затвердженого наказом ДПА України від 11.06.2004 р. N 326, а саме, про відсутність в акті відмови запису про факт ознайомлення платника податків зі змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю суб'єкта підприємницької діяльності та порядком оскарження дій службових осіб органів державної податкової служби, а також надання СПД ОСОБА_3 акта перевірки від 30.09.2009 року без додатків до нього (а.с. 5-6).
Колегія суддів звертає увагу, що поняття «порушення трудової дисципліни»слід вживати в широкому розумінні з урахуванням вимог статті 139 КЗпП України. За кожне порушення зазначених норм до працівника може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Крім того, Постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP» від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Порушення трудової дисципліни визначається в п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Державного комітету Союзу PCP з праці і соціальним питанням від 20.07.1984 p. N 213, як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків.
Слід відмітити, що службові обов'язки позивача визначені Посадовою інструкцією, до яких належить оформлення матеріалів перевірок відповідно до встановленого порядку (п. 3.25 Посадової інструкції).
Однак, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відсутність порушень трудової дисципліни працівником при неналежному виконанні ним службових обов'язків та невірного застосування норм законодавства.
Також суд першої інстанції в своєму рішенні вказував на те, що при оголошенні догани ОСОБА_2 перебувала на лікарняному з 12.10.09 р. по 16.10.09 р., втім КЗпП України не містить застережень щодо неможливості застосування такого виду стягнення як догана до працівника який відсутній на роботі внаслідок тимчасової непрацездатності за умови додержання вимог порядку застосування дисциплінарних стягнень, передбачених ст. 149 КЗпП України.
До того ж відповідачем надані письмові докази, якими підтверджується перебування на роботі працівника у період, що зазначений у листі непрацездатності:
- витяг журналу виходу працівників управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Вінниця на перевірку (від 15.10.09 р. особистий запис ОСОБА_2);
- окреме доручення (від 16.10.09 р. ознайомлення ОСОБА_2 особисто під підпис);
- акт відмови від ознайомлення з наказом (від 16.10.09 р. в присутності ОСОБА_2);
- акт відмови від надання пояснення (від 16.10.09 р. в присутності ОСОБА_2).
Судова колегія звертає увагу, що згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.
Однак, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 86 КАС України оцінки зазначеним доказам не надав.
Крім того, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.
Практично у постанові суду першої інстанції викладені лише доводи та докази сторони, на користь якої прийнято рішення, що є порушенням вимог статті 7 КАС України щодо рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати, однак зазначені вимоги судом не виконані.
Слід відмітити, що відповідно до вимог абз. 8 розділу 3 від 11.06.2004 р., затвердженого наказом ДПА України від 11.06.2004 р. N 326 (далі по тексту - Порядок № 326), у разі відмови суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови. Акт підписується не менш як трьома посадовими особами. При цьому, в акті необхідно зазначити про факт ознайомлення платника податків та, за їх наявності, відповідальних осіб за ведення обліку доходів і витрат суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи зі змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю суб'єкта підприємницької діяльності та порядком оскарження дій службових осіб органів державної податкової служби.
Згідно з абз. 5 розділу 3 Порядку № 326, після підписання акта перевірки посадовими особами один його примірник (з додатками) передається суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі, про що на останній сторінці всіх примірників акта робиться відповідна відмітка платника податків про його одержання з зазначенням прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність порушень Порядку N 326 з огляду на те, що ознайомлення суб'єкта підприємницької діяльності зі змістом акта про відмову від підписання акта перевірки та вручення йому примірника цього акта не передбачено зазначеним Порядком та погодився з тим, що ОСОБА_2 при оформленні акту відмови від підписання акта перевірки керувалась Методичними рекомендаціями щодо оформлення результатів документальних перевірок суб'єктів господарювання - фізичних осіб та документування виявлених порушень, затверджених Наказом ДПА України від 27.08.2009 року № 462.
Однак, судом першої інстанції не враховано, що додержання позивачем зазначених Методичних рекомендацій, не виключає обов'язку виконання вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затвердженого наказом ДПА України від 11.06.2004 р. N 326, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 30.06.04 р. за № 803/9402, на відміну від вище згаданих Методичних рекомендацій.
Крім того, суд першої інстанції в своєму оскаржуваному рішенні зазначає, що позивач в судовому засіданні пояснила, що при оформленні акту відмови від підписання акта перевірки керувалась Методичними рекомендаціями щодо оформлення результатів документальних перевірок суб'єктів господарювання -фізичних осіб та документування виявлених порушень, затверджених Наказом ДПА України від 27.08.2009 року № 462.
Однак, в самому Акті № 443 про відмову від підписання акту документальної перевірки сама ж ОСОБА_2 посилається на ч. 8 п. 3 Наказу ДПА України № 326 від 11.06.2004 р. «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами»(а.с. 46).
Крім цього, судом першої інстанції було відмічено в оскаржуваній постанові про те, що додатки не були додані до акту перевірки в зв'язку з їх відсутністю, але з опису документів матеріалів перевірки позивача, вбачається про наявність додатків до акта перевірки, тому висновок про складення акта перевірки без додатків здійснений Вінницьким окружним адміністративним судом без повного та всебічного з'ясування обставин справи.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, скасовуючи наказ Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 16.10.2009 року № 175 в частині оголошення догани головному державному податковому ревізору - інспектору сектору контрольно-перевірочної роботи Суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у м. Вінниці ОСОБА_2 діяв не в чіткій відповідності до норм права, а отже постанова, ухвалена з порушенням норм матеріального права має бути скасована та прийнята нова постанова, якою в задоволенні позивачу має бути відмовлено.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи та порушено норми матеріального права, а тому апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Вінниці підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню з прийняттям нової постанови.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 41, 128, 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці - задовольнити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року -скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування наказу -відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.О. Костюк
Судді: О.О. Шостак
Н.М. Троян