Справа: № 2-а-5643/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.,
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"11" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Шостака О.О., Троян Н.М.;
розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Житомирагросантехмонтаж»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира до Відкритого акціонерного товариства «Житомирагросантехмонтаж»про стягнення 3 048,76 грн., -
В серпні 2009 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Житомирагросантехмонтаж»про стягнення 3 048,76 грн., в якій просило:
- стягнути з ВАТ «Житомирагросантехмонтаж»на користь управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира Житомирської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 3 048,76 грн. на р/р 25602301647 в ЖОУ ВАТ «Державний ощадний банк України»МФО 311647, код 20404900 (а.с. 2-4).
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2009 року позов задоволено, а саме стягнено з Відкритого акціонерного товариства «Житомирагросантехмонтаж»на користь управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень, липень 2009 року у розмірі 3 048 грн. 76 коп. (а.с. 35-36).
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, відповідач -Відкрите акціонерне товариство «Житомирагросантехмонтаж»подав заяву про апеляційне оскарження (а.с. 41) та апеляційну скаргу на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.12.2009 року, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2009 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира до ВАТ «Житомирагросантехмонтаж»частково в розмірі 2 527,20 грн., мотивуючи тим, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду є незаконним (а.с. 42-43).
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в травні, липні 2009 року витрачено кошти в сумі 3 048,76 грн., які відповідачем не відшкодовані.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.
З огляду на таке, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира до Відкритого акціонерного товариства «Житомирагросантехмонтаж»про стягнення 3 048,76 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.
Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.
Зокрема, у відповідності до вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.4, пп. 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003 р. зі змінами та доповненнями.
Абзацом п'ятим пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який з 01.01.2006 р. стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до п. п. «б»- «е»та «ж»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядку відшкодування та не звільнено підприємства, зазначені у ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.
У відповідності до вимог ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.
Пунктом 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Виходячи з системного аналізу норм права та з урахуванням матеріалів, що містяться в справі, колегія суддів приходить до висновку, що позивач діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
Слід зазначити, що згідно статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку та правомірно стягнув з Відкритого акціонерного товариства «Житомирагросантехмонтаж»на користь управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень, липень 2009 року у розмірі 3 048 грн. 76 коп.
В зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Зважаючи на те, що Житомирський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 41, 128, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Житомирагросантехмонтаж»залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.О. Костюк
Судді: О.О. Шостак
Н.М. Троян