Справа: № 2а-12453/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.,
Суддя-доповідач: Бабенко К.А
Іменем України
"16" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Бабенка К.А.,
суддів: Попович О.В.,
Шведа Е.Ю.,
при секретарі: Сабадін О.М.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційної скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2010 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання Промтехнології»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування акту,-
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2010 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені адміністративного позову.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, Постанова суду першої інстанції зміні в її резолютивній частині, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем на підставі п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)»від 01.07.2009 року №757-р (далі -Розпорядження №757-р) складено Акт №1751/15-3 від 17.07.2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у зв'язку із заниженням сплати податкових зобов'язань обсяг яких перевищує суму, визначену п.п. 2.3.1. п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР).
Згідно з п. 2 Розпорядження №757-р, у разі встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 168/97-ВР, реєстрація платників податку на додану вартість анулюється.
Пунктами 2.1, 2.2 та п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 168/97-ВР, встановлено, що платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті. Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.
Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Відповідно до п.п. «в»п. 9.8. ст. 9 Закону № 168/97-ВР, реєстрація платника податку на додану вартість може бути анульована у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.
Судом першої інстанції встановлено, що жодна з вищезазначених підстав для анулювання свідоцтва Позивача відсутня, даний факт Відповідачем не спростовано.
Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.
Згідно з п. 1 частини другої ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Відповідача та зміну Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2010 року в її резолютивній частині.
Керуючись ст.ст. 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити частково, змінити другий абзац резолютивної частини Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2010 року, а саме фразу «скасувати акт»замінити фразою «визнати протиправним та скасувати прийняте у формі акта рішення».
В іншій частині Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2010 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Постанову складено у повному обсязі 22.11.2010 року.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Попович О.В.
Швед Е.Ю