ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
08 листопада 2010 року № 2а-13406/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
до Державної екологічної інспекції в місті Києві
провизнання протиправним та скасування рішення № 57 від 20.09.2010
за участю представників сторін:
від позивача: Щербина Д. В., довіреність № Д07/2009/12/31-37 від 31.12.2009
від позивача: Коцюба В. О., довіреність № 07/2009/12/31-30 від 21.12.2009
від відповідача: Дацько Я. О., довіреність № 07/07-2752 від 30.09.2010
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення № 57 від 20.09.2010 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Державної екологічної інспекції в місті Києві є протиправним та суперечить чинному законодавству.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2010 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.10.2010 року.
Одночасно з позовом, позивачем - Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»-подано клопотання про забезпечення адміністративного позову, яке вирішено у судовому засіданні 25.10.2010.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва 25.10.2010 у клопотанні про забезпечення адміністративного позову було відмовлено з посиланням на відсутність доказів, які б вказували на небезпеку заподіяння шкоди.
У зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів у судових засіданнях оголошено перерви.
Представники позивача адміністративний позов підтримали, просили вимоги задовольнити, оскільки спірне рішення прийнято всупереч вимогам чинного законодавства.
Представник відповідача проти вимог позивача заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, свою позицію виклав в письмових запереченнях в яких вказує, що оскаржуване рішення є законним, прийнятим Державною екологічною інспекцією в місті Києві в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією, Законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, Положенням про Державну екологічну інспекцію України, наказами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, і не суперечить нормам чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Державною екологічною інспекцією в місті Києві 20.09.2010 прийняте рішення № 57 «Про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»Теплоцентраль № 5 розташованого за адресою: вул. Промислова, 4 Голосіївського району м. Києва щодо користування надрами, а саме трьома артезіанськими свердловинами, які розташовані за вищезазначеною адресою, в частині використання підземних вод для господарсько-питних та виробничих потреб, за винятком технічного обслуговування (прокачки)».
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»не погоджується із зазначеним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Київська природоохоронна прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції міста Києва звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом, в якому просила суд зобов'язати Акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго»в особі філії ТЕЦ-5 АЕК «Київенерго»припинити користування надрами (підземними водами) по вул. Промисловій, 4 в м. Києві до отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що АК «Київенерго»(ТЕЦ-5) самовільно використовує природні ресурси.
02.11.2009 Господарським судом м. Києва було винесене рішення у справі № 7/472, яким в задоволенні позову Київській природоохоронній прокуратурі в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції міста Києва до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в задоволенні позову відмовлено повністю. Київський апеляційний господарський суд постановою від 20.01.2010 залишив рішення Господарського суд м. Києва від 02.11.2010 без змін.
Тобто рішеннями Господарського суду м. Києва від 02.11.2009 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2010 у справі № 7/472 встановлено та підтверджено, що відсутні підстави для припинення (обмеження) користування надрами, тобто рішеннями судів встановлено, що АК «Київенерго»правомірно користується артезіанськими свердловинами.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Ухвалюючи рішення № 57 від 20.09.2010 Державна екологічна інспекція в місті Києві порушила ст. 19, ч. 5 ст. 124 Конституції України, діяла необґрунтовано, з перевищенням повноважень передбачених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України -у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням прав особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа щодо якої встановлено ці обставини.
Діяльність Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» з виробництва теплової та електричної енергії, невід'ємною частиною якої є використання артезіанських свердловин, регулюється спеціальними нормативними актами, а саме Законами України «Про електроенергетику», «Про теплопостачання», «Про природні монополії».
Статтею 20 Закону України «Про електроенергетику»передбачено, що рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності еклектичних станцій, магістральних та міждержавних електричних мереж приймається Кабінетом Міністрів України.
30.01.2009 за результатами проведення перевірки дотримання філіалом теплоцентраль № 5 АЕК «Київенерго»вимог природоохоронного законодавства, Державною екологічною інспекцією в місті Києві встановлено, що на момент проведення даної перевірки, в порушення ст. 19, ст. 21, ст. 56 Кодексу України про надра, спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами підприємством не отримано, про що складено Акт перевірки від 30.01.2009 року.
З метою усунення виявлених недоліків та порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час вищезазначеної перевірки, Державною екологічною інспекцією в місті Києві видано припис на усунення виявленого порушення.
Відповідно до довідки № 6906 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, філіал теплоцентраль № 5 Київенерго є філією акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»без права юридичної особи.
Державним управлінням екології та природних ресурсів в місті Києві 22.03.2004 видано ТЕЦ-5 АЕК «Київенерго»дозвіл на спеціальне водокористування: отримання підземних вод з трьох існуючих на території підприємства артезіанських свердловин.
У дозволі на спеціальне водокористування зазначалось, що підприємство зобов'язане оформити спеціальний дозвіл (ліцензію) на право користування надрами (підземними водами).
На законодавчому рівні використання таких природних ресурсів як підземні води регулюються Водним кодексом України та Кодексом України про надра, у зв'язку з чим передбачено отримання двох різних дозволів -дозволу на спеціальне водокористування (відповідно до Водного кодексу України) та спеціального дозволу на користування надрами (відповідно до Кодексу України про надра).
З урахуванням того, що ст. 3 Кодексу України про надра встановлено, що водні відносини регулюються відповідним законодавством України, то основним (спеціальним) законодавчим актом, що закріплює правовий режим користування підземними водами, є Водний кодекс України.
Відповідно до положень Водного кодексу України дозвіл на спеціальне водокористування -це документ, який засвідчує право певного суб'єкта господарювання на користування водними ресурсами (у тому числі і тих, що відносяться до корисних).
Таким чином, спеціальне водокористування здійснюється позивачем на підставі дозволу на водокористування, який видано останньому управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві 22.03.2004 за № 000210.
Чинним законодавством України не передбачено, що лише за умови наявності дозволу на спеціальне водокористування і спеціального дозволу користування надрами суб'єкт господарювання набуває право на користування водними ресурсами. Тобто підприємство користується водою відповідно до наданого дозволу на спеціальне водокористування, а згідно із ст. 55 Водного кодексу України відсутність спеціального дозволу на користування надрами не є підставою для припинення спеціального водокористування.
Посилання відповідача на ст. ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра є безпідставним, оскільки вказаними нормами регулюється порядок про надання надр у користування для видобування, однак позивач вже користується надрами на підставі вищевказаного дозволу на спеціальне водокористування.
Пунктом 2 Припису до акту перевірки від 31.01.2009 Державної екологічної інспекції в м. Києві зобов'язано ТЕЦ-5 АЕК «Київенерго»отримати спеціальний дозвіл на право користування надрами (підземними водами) в строк до 31.03.2009 року.
Однак, суд зазначає, що чинним законодавством України не встановлені строки отримання спеціальних дозволів у разі зміни законодавства і не передбачено обов'язкового зупинення водокористування у зв'язку з необхідністю отримання спеціального дозволу.
У матеріалах справи наявний лист Державної екологічної інспекції в місті Києві, яким продовжено термін виконання п. 2 Припису від 18.02.2009 до 31.12.2009.
17.06.2009 Постановою Кабінету Міністрів України № 608 було затверджено новий «Порядок надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами». Після чого, АК «Київенерго»звернулася щодо погодження заяви та документів на отримання спецдозволів до Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (лист від 26.01.2010 № 005/474), державного управління охорони навколишнього природного середовища у м. Києві (лист від 29.01.2010 № 005/568) та Київської міської ради (лист від 02.02.2010 № 005/602).
З матеріалів справи вбачається, що АК «Київенерго»вживає всіх можливих заходів для отримання спеціального дозволу на користування надрами.
22.09.2010 на засіданні Постійної Комісії з питань екологічної політики Київської міської ради VI скликання погоджено проект рішення «Про погодження філіалу «Теплоелектроцентраль № 5 Київенерго»надання спеціального дозволу на користування підземними водами за допомогою трьох артезіанських свердловин, розташованих на території підприємства за адресою: вул. Промислова, 4, Голосіївського району м. Києва».
28.10.2010 на засіданні Київради було затверджено рішення «Про погодження філіалу «Теплоелектроцентраль № 5 Київенерго»надання спеціального дозволу на користування підземними водами за допомогою трьох артезіанських свердловин, розташованих на території підприємства за адресою: вул. Промислова, 4, Голосіївського району м. Києва».
Враховуючи вищевикладене ТЕЦ-5 АЕК «Київенерго»планомірно здійснює дії направлені на отримання дозволу на користування надрами, отримуючи з 2007 року погодження уповноважених органів та виконуючи необхідні роботи. Проте у зв'язку з відсутністю Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами більш ніж на 6 місяців на початку 2009 та 2010 року ТЕЦ-5 АЕК «Київенерго»позбавлена можливості отримувати погодження та навіть звертатися за отриманням дозволу.
Судом встановлено, що:
1) чинним законодавством України не встановлені строки отримання спеціальних дозволів у разі, якщо суб'єкт господарювання вже здійснює користування артезіанськими свердловинами на підставі дозволу на спеціальне водокористування;
2) чинним законодавством, у тому числі Водним кодексом України та Кодексом України про надра, не передбачено обов'язкового зупинення водокористування у зв'язку з необхідністю отримання спеціального дозволу на користування надрами;
3) вимоги відповідача припинити користування надрами відповідно до ст. ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра є безпідставними, оскільки вказаними нормами регулюється порядок про надання надр у користування для видобування, однак позивач (АК «Київенерго») вже користується надрами на підставі Дозволу на спеціальне водокористування, тобто здійснює свою діяльність в рамках правового поля.
Отже, дозвіл на спеціальне водокористування надає Позивачу право на законних підставах користуватись артезіанськими свердловинами. Не встановлені строки отримання спеціальних дозволів у разі зміни законодавства і не передбачено обов'язкового зупинення водокористування у зв'язку з необхідністю отримання спеціального дозволу, вищезазначені факти встановлені рішенням Господарського суду м. Києва від 02.11.2009 у справі № 7/472 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2010 не потребують додаткового доказування.
Таким чином, доводи відповідача суперечать наявним у справі доказам, встановленим обставинам справи та спростовуються чинним законодавством України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. При поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3,40 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією.
Керуючись вимогами статей 19, 42, ч. 5 ст. 124 Конституції України, вимогами статей 69-71, 94, 160-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної екологічної інспекції міста Києва від 20.09.2010 року № 57 «Про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»Теплоцентраль № 5 розташованого за адресою: вул. Промислова, 4 Голосіївського району м. Києва щодо користування надрами, а саме трьома артезіанськими свердловинами, які розташовані за вищезазначеною адресою, в частині використання підземних вод для господарсько-питних та виробничих потреб, за винятком технічного обслуговування (прокачки)».
3.Стягнути на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.П. Огурцов
Постанову складно у повному обсязі 15.11.2010