Справа № 947/3734/25
Провадження № 2-а/947/78/25
27.01.2025 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), про визнання протиправною та скасування постанови №592 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 23.12.2024 року,
23.01.2025 року до Київського районного суду міста Одеси через засоби поштового зв'язку надійшла надіслана 21.01.2025 року адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №592 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 23.12.2024 року.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали справи за вказаним позовом розподілені судді Калініченко Л.В. та передані головуючому по справі 24.01.2025 року.
Відповідно до ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно з ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
З позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржується постанова №592 від 23.12.2024 року, а відповідний позов скеровано до суду 21.01.2025 року, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного терміну.
Разом з тим, позивачем одночасно у позові заявлено вимогу про поновлення процесуального строку на вчинення процесуальної дії з подання даної позовної заяви до суду, з посиланням на те, що копія оскаржуваної постанови була отримана ним лише 19.01.2025 року, а про її винесення саме 23.12.2024 року йому не було відомо.
У відповідності до положень статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Надаючи оцінку вищевказаним пояснення позивача в обґрунтування поважності пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, судом враховується що у відповідності до наданої позивачем до позову копії конверту про скерування оскаржуваної постанови, остання була скерована позивачеві 06.01.2025 року. Як зазначено позивачем, дана кореспонденція одержана ним лише 19.01.2025 року.
Також, досліджуючи питання належності вказаних причин до поважності пропуску позивачем строку на звернення до суду з цим позовом, суд враховує, що рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).
Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №816/1630/17 і врахована судом.
Наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.
У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.
Приймаючи викладене, суд вважає, що вказані позивачем обставини є поважними причинами пропуску строку для звернення до суду з даним позовом, за наслідком чого наявні підстави для його поновлення, а тому заява є такою, що підлягає до задоволення.
Оглянувши подану до суду заяву, суддею встановлено, що остання відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення, відмови у відкриті провадження відсутні.
Заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Позовна заява підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Адміністративна за даним позовом підсудна Київському районному суду м. Одеси.
Згідно з п.7 ч.9 ст. 171 КАС України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються зокрема результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.
Позивачем крім вищевказаного клопотання про поновлення строку на звернення до суду з цим позовом, інших клопотань не надано.
У відповідності до п.4 ч.9 ст. 171 КАС України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються зокрема за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Згідно приписів статті 12 та глави 10 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно приписів ч. 1 ст. 257 КАС України, адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 171 КАС України,
Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з адміністративним позовом - задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк на звернення до суду з даною позовною заявою.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №592 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 23.12.2024 року.
Розгляд справи призначити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.
Призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 27 лютого 2025 року о 14 годині 00 хвилин в приміщенні Київського районного суду міста Одеси (65080, м. Одеса, вул. Варненська, 3-Б, каб. № 226).
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами у справі (ч. 6 ст. 162 КАС України).
У разі неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, у відповідності до ч.4 ст. 159 КАС України, може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити учасникам справи, що надання доказів відбувається в порядку ст. 79 КАС України, а витребування доказів згідно ст. 80 КАС України.
Копію ухвали направити учасникам справи, разом з інформацією про їх процесуальні права та обов'язки передбачені ст. 44, ст. 47 КАС України.
Повідомити відповідача про наявність в суді копії позовної заяви із додатками по даній справі, які підлягають йому врученню як стороні, та про можливість їх отримати лише безпосередньо у суді відповідно до п.12 ч.9 ст.171 КАС України.
Повідомити учасників справи про можливість отримання інформації щодо справи на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України за адресою: https://court.gov.ua/sud1512/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню від рішення суду не підлягає.
Суддя Л. В. Калініченко