ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
місто Київ
21 жовтня 2010 року < Час проголошення > № 2а-12689/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовомдержавної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва
до приватного підприємства «ОСОБА_1»
простягнення заборгованості у розмірі 10 859,62 грн.
Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 10 859,62 грн. із приватного підприємства «ОСОБА_1».
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача узгодженого податкового боргу, який самостійно відповідачем не сплачений.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2010 у справі № 2а-12689/10/2670 відкрито скорочене провадження та встановлено відповідачеві строк для подання заперечення проти позову та всіх доказів на їх підтвердження до 16.10.2010, а також повідомлено, що у разі визнання позову він може у десятиденний строк з дня одержання ухвали подати до суду відповідну заяву про визнання позову.
У встановлений судом строк заперечення проти позову або ж заява про визнання позову від відповідача до суду не надходили.
Відповідно до статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах, зокрема, щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений Кодексом адміністративного судочинства строк оскарження. Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Приватному підприємство «ОСОБА_1»(код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на підставі податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік, державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 10 859,62 грн.
У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва на підставі пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»приватному підприємству «ОСОБА_1»поштовим листом з повідомленням про вручення поштової кореспонденції надіслано: першу податкову вимогу від 05.06.2009 № 1/2528, яку у зв'язку з неврученням платнику податків розміщено на дошці податкових оголошень згідно з актом від 20.12.2009 № 783, а також другу податкову вимогу від 19.01.2010 № 2/175, яку у зв'язку з неврученням платнику податків також розміщено на дошці податкових оголошень згідно з актом від 31.05.2010 № 54.
Крім того, державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва проведено перевірку приватного підприємства «ОСОБА_1»щодо дотримання своєчасності сплати орендної плати за землю, за результатами якої складено акт перевірки від 25.03.2010 № 1250/15-306, яким встановлено факт неподання платником податку декларації з орендної плати за землю.
На підставі акту перевірки від 25.03.2010 № 1250/15-306 державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 09.04.2010 № 0004831503/0 на суму 170,00 грн.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини справи та надані на їх обґрунтування докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органам державної податкової служби надано право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджету та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених Законами України. Право на прийняття відповідних рішень надано головам державних податкових інспекцій та їх заступникам.
Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до пункту 5.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно зі змістом підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами»під терміном «базовий податковий період»слід розуміти податковий період, визначений відповідним законом з питань оподаткування. Таким чином, Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовим фондами»встановлює строки сплати земельного податку шляхом відсилання до норм іншого закону.
Таким спеціальним законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, є Закон України «Про плату за землю».
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Оскільки судом встановлено, що податкове зобов'язання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобов'язання визнається податковим боргом.
Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.
У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги вручено відповідачеві у встановленому чинним законодавством порядку шляхом розміщення на дошці податкових оголошень у зв'язку з неможливістю вручення платнику податків податкових вимог за його місцезнаходженням.
Одночасно з викладеним, відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Згідно з пунктом 17.3 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Згідно положень статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, крім випадків звернення платника податків до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення.
Доказів сплати суми заборгованості, а також інформації від відповідача щодо оскарження ним податкового повідомлення-рішення або податкових вимог до суду не надходило. Таким чином, суд дійшов висновку про узгодженість податкового зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва до приватного підприємства «ОСОБА_1»про стягнення заборгованості у розмірі 10 859,62 грн. такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 35, 37, 69, 70, 71 та 158, 162, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства «ОСОБА_1»(код ЄДРПОУ НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом у сумі 10859,62 грн. (десять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 62 копійки) на розрахунковий рахунок № 31111009700006 УДК у Оболонському районі ГУ ДКУ у місті Києві, код платежу 13050200, код ЗКПО 26077916, МФО 820019.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя А.В. Літвінова