ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
місто Київ
25 жовтня 2010 року 16:33 справа № 2а-336/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клименчук Н.М., суддів Каракашьяна С.К., Степанюка А.Г., при секретарі Пасулька О.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доМіністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
про визнання нечинними окремих положень рішення та зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2,
від відповідача: Штогрін О.В.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про визнання нечинними окремих положень рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі та призначено справу до попереднього судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Позовні вимоги з урахуванням уточнень обґрунтовано тим, що Протоколом № 5 від 6 серпня 2009 року засідання центральної житлової комісії МНС безпідставно знято з квартирного обліку МНС ОСОБА_1 разом з родиною у складі 4-х осіб (він, дружина, донька, онука) у зв'язку з наявністю вироку військового апеляційного суду Центрального регіону України від 27 червня 2007 року про засудження та відсутність підтверджуючих документів про несудимість.
Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення проти позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 5 лютого 1999 року № 38, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 7 квітня 1999 року за № 216/3509, затверджено Положення порядок забезпечення житловими приміщеннями осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі Положення).
Даним Положенням встановлено порядок забезпечення житловими приміщеннями осіб рядового та начальницького складу і працівників органів та підрозділів цивільного захисту МНС України, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, в органах і підрозділах цивільного захисту МНС України.
Пунктом 2.6 даного Положення, зазначено, що особа рядового та начальницького складу МНС України, (працівник) який має підстави бути визнаним таким, що потребує поліпшення житлових умов, формує квартирну справу. Якщо за попереднім місцем служби він перебував на квартирному обліку, то справа надсилається поштою до органу (підрозділу) цивільного захисту МНС України за новим місцем служби. Одночасно за новим місцем служби подається рапорт про взяття на квартирний облік з визначеним переліком документів.
В разі потреби до заяви додаються інші документи на вимогу командування органу (підрозділу) цивільного захисту МНС України або житлової комісії.
Відповідно до Протоколу № 5 спільного засідання житлово-побутової комісії підрозділів МНС України від 15 липня 1999 року ОСОБА_1 з сімєю 6 червня 1996 року поставлено на квартирний облік.
Пунктом 2.11 Положення щороку в органах (підрозділах) цивільного захисту МНС України, де самостійно провадиться квартирний облік, у період з 1 жовтня 25 грудня відбувається перереєстрація осіб, які перебувають на квартирному обліку. Перереєстрація провадиться з поданням оновлених довідок про склад сім'ї і перевіркою підстав перебування на квартирному обліку.
Як вбачається з пояснень представника відповідача та наданих заперечень, ОСОБА_1 повинен був регулярно надавати оновлені довідки до матеріалів квартирної справи, чого ОСОБА_1 зроблено не було.
В результаті зазначеного МНС України листом від 18 травня 2009 року № 03-5972/092 повідомлено ОСОБА_1 про те, що надійшла його черга на отримання 3 кімнатної квартири та запропоновано надати підтверджуючі документи для дооформлення його квартирної справи. В разі ненадання необхідних документів центральна житлова комісія МНС України виносить на порядок денний питання щодо зняття його із реєстру громадян, які перебувають на квартирному обліку.
Відповідно до Положення про житлові комісії органів управління, підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та установ Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від насідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого наказом МНС України від 22 березня 2007 року № 167, центральної житлової комісією МНС України здійснюється прийняття рішень про постановку на квартирний облік рядового і начальницького складу, працівників та службовців МНС України, зняття з такого обліку на підставах та у порядку, визначеному підпунктом 3.1.1 Положення.
Пунктом 5 Положення визначено, що житлові комісії проводять свою роботу шляхом робочих засідань, які веде голова, а в разі його відсутності -заступник голови. Рішення житлових комісій приймаються простою більшістю голосів членів комісій, присутніх на засіданнях, та відображаються у протоколах, які підписуються головою та секретарем комісії.
Чергове засідання центральної житлової комісії МНС відбулось 6 серпня 2009 року, проте додаткових документів ОСОБА_1 не було надано.
У зв'язку з наявністю ухвали Верховного Суду України від 27 листопада 2007 року та відсутністю підтверджуючих документів про несудимість, Протокольним рішенням № 5 від 6 серпня 2009 року засідання центральної житлової комісії МНС ОСОБА_1 разом з родиною у складі 4-х осіб (він, дружина, донька, онука) знято з квартирного обліку МНС. Зазначене рішення доведено до відома ОСОБА_1
Позивач звернувся до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи із заявою про перегляд рішення Центральної житлової комісії МНС України № 5 від 6 серпня 2009 року та надав копію Постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 5 серпня 2009 року про звільнення від призначення ОСОБА_1 покарання.
Листом МНС від 22 жовтня 2009 року № 03-13443/24 повідомлено ОСОБА_1, що питання про поновлення на квартирному обліку буде розглянуто на черговому засіданні Центральної житлової комісії МНС.
На черговому засідання центральної житлової комісії МНС, Протокольним рішенням № 6 від 19 грудня 2009 року відхилено питання про перегляд Протокольного рішення № 5 від 6 серпня 2009 року та про поновлення ОСОБА_1 на квартирному обліку.
Позивач вважає Протокольне рішення № 5 від 6 серпня 2009 року необґрунтованим та незаконним, оскільки Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 5 серпня 2009 року звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання за вироком Військового апеляційного суду Центрального регіону України від 27 червня 2007 року у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Суд не може погодитися з доводами позивача про визнання нечинним Протокольне рішення № 5 від 6 серпня 2009 року в частині зняття з квартирного обліку МНС України ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Підпунктом 4 пункту 2 статті 40 Житлового Кодексу Української РСР та пункту 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470, громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання.
Вироком Військового апеляційного суду Центрального регіону України від 27 червня 2007 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 368 Кримінального Кодексу України з застосуванням статті 69 Кримінального Кодексу України без додаткових покарань у виді конфіскації майна та позбавлення волі. На підставі статті 75 Кримінального Кодексу України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки і на нього даним вироком покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Відповідно до частини 1 статті 165 Кримінально-процесуального Кодексу України встановлено, що іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Відповідно до вироку військового апеляційного суду Центрального регіону України від 27 червня 2007 року іспитовий строк ОСОБА_1 встановлено з 27 червня 2007 року по 26 червня 2009 року.
Частиною 1 статті 78 Кримінального Кодексу України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Відповідно до статті 4081 Кримінально-процесуального Кодексу України звільнення засудженого від призначеного йому покарання з підстав, передбачених частиною 1 статті 78 Кримінального Кодексу України, здійснюється суддею районного (міського) суду за місцем проживання засудженого за заявою засудженого або за поданням прокурора чи органу, що відає відбування покарання.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 5 серпня 2009 року на підставі статті 78 Кримінального Кодексу України та статті 4081 Кримінально-процесуального Кодексу України, ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання за вироком Військового апеляційного суду Центрального регіону України від 27 червня 2007 року у зв'язку із закінченням призначенням іспитового строку.
Пунктом 1 статті 89 Кримінального Кодексу України визначено такими, що не мають судимості, визнаються особи, засудженні відповідно до статті 75 даного Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчиняють нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 165 Кримінально-виконавчого Кодексу України встановлено, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням кримінально-виконавчої інспекції звільняється судом від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою припиняється і засуджений знімається з обліку в кримінально-виконавчій інспекції.
Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 звільнений від призначеного йому покарання у вигляді позбавлення волі, тому його слід вважати таким, що не має судимості.
Однак, суд звертає увагу на наступне, відповідно до статті 402 Кримінально-процесуального Кодексу України визначено, що ухвала і постанова суду першої інстанції, якщо інше на передбачено цим Кодексом, набирають законної сили і виконуються після закінчення строку на подачу апеляцій. Ухвали і постанова суду, які не підлягають оскарженню, набирають сили і виконуються негайно після їх винесення.
Постанова Солом'янського районного суду міста Києва від 5 серпня 2009 року набирає законної сили після спливу терміну на апеляційне оскарження. Постанова набрала законної сили 20 серпня 2009 року, а засідання комісії відбулося 6 серпня 2009 року, тому посилання позивача на неправомірність зняття його з квартирного обліку МНС разом з родиною у складі 4-х осіб (він, дружина, донька, онука) на підставі Протокольного рішення № 5 від 6 серпня 2009 року безпідставні.
За таких підстав суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та визнання вимог такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Судді Н.М. Клименчук
С.К. Каракашьян
А.Г. Степанюк