Справа № 359/7382/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2298/2025
22 січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання Гладкої І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Ковальчука Степана Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2024 року у складі судді Семенюти О.Ю.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Дерджгеокадастру у Київській області про скасування державної реєстрації земельних ділянок,-
У липні 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ковальчука С.М. звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ГУ Дерджгеокадастру у Київській області про скасування державної реєстрації земельних ділянок.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2024 року визнано зловживанням процесуальними правами дії адвоката Ковальчука С.М., що полягають у повторному пред'явленні від імені та в інтересах ОСОБА_1 позову без жодного додатку, зокрема ордера та іншого документа на підтвердження повноважень на ведення справи, з метою маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями. Позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Повідомлено кваліфікаційно-дисциплінарну комісію Ради адвокатів Київської області про вказаний факт зловживання адвокатом Ковальчуком С.М. процесуальними правами.
В апеляційній скарзі адвокат Ковальчук С.М. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2024 року та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не повним з'ясованням судом усіх фактичних обставин справи, не наданння належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.
Вказано, що 08 липня 2024 року адвокат Ковальчук С.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду з позовом, який цього ж дня був повернутий позивачу на підставі ухвали судді, що набрала законної сили 08 липня 2024 року.
У подальшому, адвокат Ковальчук С.М. повторно 11 липня 2024 рок звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з аналогічним позовом.
Звертає увагу суду, що на розгляді суду не перебували одночасно позови ОСОБА_1 між тими самими сторонами, з того ж предмету та з тих самих підстав, що виключає підстави вважати, що в його діях вбачаються ознаки зловживання своїми процесуальними правами в розумінні п. 2 ч.2 ст. 44 ЦПК України спрямованих на маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями.
Вважає, що залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 на підставі ухвали судді з підстав передбачених п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, коли в Бориспільському міськрайонному суді не перебував інший позов ОСОБА_1 між тими самими сторонами, з того ж предмету та з тих самих підстав, суд порушив основоположні засади цивільного судочинства як право на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Посилається на те, що суддя могла вжити виключно заходів реагування (процесуального примусу), що визначені ст. 144 ЦПК України, та лише за умови, якщо суддею буде встановлене, що з його боку міститься склад правопорушення щодо зловживання процесуальними правами, чого суддею вчинено не було.
Зазначає, що повідомивши кваліфікаційну-дисциплінарну комісію адвокатури Ради адвокатів Київської області у спосіб винесення ухвали про залишення позову без розгляду направивши її до дисциплінарного органу адвокатури, суддя допустила порушення гарантій адвокатської діяльності, втрутилася та здійснила перешкоди у здійснення ним адвокатської діяльності.
У судовому засіданні адвокат Ковальчук С.М. в інтересах ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу задовольнити.
Інші особи в судове засідання не з'явилися заяв чи клопотань до суду не надали.
Колегія суддів перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до наступного висновку.
Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 районний суд виходив з того, що 08 липня 2024 року адвокат Ковальчук С.М., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , пред'явив ідентичний позов. У зв'язку з тим, що до позову не були додані додатки, у тому числі довіреність та інший документ на підтвердження повноважень на ведення справи, ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 08 липня 2024 року позов, пред'явлений адвокатом Ковальчуком С.М., був повернутий.
Також в ухвалі зазначено, що через 3 дні адвокат Ковальчук С.М., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , знову подав позов з наведеними вище недоліками. Суд вважав, що процесуальна діяльність має на меті маніпуляцію автоматизованим розподілом справ з метою обрання зручного для себе судді, що є способом зловживання процесуальними правами, передбаченим п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України.
З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 44 ЦПК).
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК).
Зі справи убачається, що 08 липня 2024 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 було підписано та подано позов до суду.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2024 року у справі № 359/7206/24 вказаний позов було повернуто з підстав того, що представником позивача, який указав, що діє на підставі ордеру не долучив до справи докази на підтвердження своїх повноважень діяти від імені ОСОБА_1 , а також додатків, які указано у переліку до позову (а.с. 12).
Судом установлено, що 10 липня 2024 року від адвоката Ковальчука С.М., в інтересах ОСОБА_1 подано ідентичних позов з такими ж недоліками як і у позові поданому 08 липня 2024 року у справі № 359/7206/24 без додатків до нього та повноважень адвоката, що визнано як маніпуляція автоматизованим розподілом справ з метою обрання зручного для себе судді, що є способом зловживання процесуальними правами, передбаченим п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України.
Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав.
Так, у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року щодо заборони зловживання правами передбачено, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Отже, знову звертаючись з позовною заявою та допускаючи ті ж недоліки, що і в попередній, представник позивача не врахував обставин, що стали підставою для повернення раніше поданої ним позовної заяви.
Оскільки подання в черговий раз ідентичної позовної заяви суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства та його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, тому колегія суддів вважає, що висновок суду про визнання таких дій заявника зловживанням процесуальними правами та з цих підстав обґрунтовано залишив без розгляду його позов.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 30 липня 2024 року (справа № 127/8793/22, провадження № 61-10416ск24).
З огляду на викладене а також пояснення адвоката Ковальчука С.М. про подання ним позову з недоліками з тих підстав, щоб суддя Семенюта О.Ю. не розглядала даний спір, апеляційний суд погоджується з висновками районного суду про залишення позову без розгляду з підстав п.2 ч.2 ст.44 ЦПК України - подання позову метою якого є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо повідомлення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Ради адвокатів Київської області про вказаний факт зловживання адвокатом Ковальчуком С.М. процесуальними правами.
Положеннями процесуального права, зокрема, вимогами ч. 1 ст.143 ЦПК України передбачено що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Згідно ч.1 ст.144 ЦПК України заходами процесуального примусу є:
1) попередження;
2) видалення із залу судового засідання;
3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
4) привід;
5) штраф.
Отже, обраний судом захід процесуального примусу у виді здійснення повідомлення на адресу відповідного органу щодо поведінки адвоката, законом не передбачено.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
Зловживання процесуальними правами це цивільне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасника справи, що перешкоджає правосуддю.
При цьому тлумачення частини 1 статті 262 ЦПК України свідчить, що суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору.
Частиною 5 статті 262 ЦПК України визначено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.
Однак зі справи убачається, що районний суд не виносив окремої ухвали, а лише обмежився дописом в ухвалі Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2024 року, якою визнав зловживання процесуальними правами адвокатом Ковальчуком С.М. та позов залишив без розгляду.
Отже, порушення питання дисциплінарної відповідальності адвоката може бути виключно предметом окремої ухвали суду з урахуванням вимог ч.2 та ч.5 ст. 262 ЦПК України.
Повідомивши кваліфікаційну-дисциплінарну комісію адвокатури Ради адвокатів Київської області у спосіб винесення ухвали про залишення позову без розгляду та направивши її до дисциплінарного органу адвокатури, суд допустив порушення процесуального закону, який не містить врегулювання вказаного питання таким шляхом, яким це було здійснено районним судом.
За таких обставин, ухвала районного суду в частині висновків про необхідність повідомлення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Ради адвокатів Київської області про вказаний факт зловживання адвокатом Ковальчуком С.М. процесуальними правами підлягає скасуванню.
У решті ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Ковальчука Степана Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2024 року в частині повідомлення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Ради адвокатів Київської області про вказаний факт зловживання адвокатом Ковальчуком Степаном Миколайовичем процесуальними правами скасувати.
В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27 січня 2025 року.
Суддя-доповідач:
Судді: