справа №295/443/24 головуючий у суді І інстанції Будзан Л.Д.
провадження №22-з/824/50/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
21 січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Березовенко Р.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві питання про ухвалення додаткового судового рішення в цивільній справі за заявою директора товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Юніон» - Корж Ольги Володимирівни, про ухвалення додаткового рішення по справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрссибанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Юніон», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ), про визнання поруки припиненою,-
Постановою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Юніон», подану директором - Корж Ольгою Володимирівною задоволено. Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 29 березня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
22 жовтня 2024 року засобами поштового зв'язку на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява директора товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Юніон» - Корж Ольги Володимирівни про ухвалення додаткового рішення по справі.
Вимоги заяви обґрунтовано тим, що приймаючи 08 жовтня 2024 року постанову за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Юніон», колегія судів не вирішила питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 028,00 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2024 року матеріали цивільної справи за заявою директора товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Юніон» - Корж Ольги Володимирівни, про ухвалення додаткового рішення по справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрссибанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Юніон», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ), про визнання поруки припиненою, призначено до розгляду. Учасникам справи встановлено строк для можливості надання своїх пояснень чи заперечень щодо розміру витрат, які заявник намагається компенсувати за рахунок протилежної сторони.
23 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Піляй Альона Олександрівна подала заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. Вказала, що апеляційним судом спір по суті не розглядався, а постанова від 08 жовтня 2024 року не є остаточним рішенням суду, ухваленим після закінчення судового розгляду, а тому відповідно до чинної практики Верховного Суду, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, зокрема заяву про ухвалення додаткового рішення та заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
У статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Так, згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За умовами ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Абзац 2 ч. 3 ст. 259 ЦПК України передбачає, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно зі ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, у тому числі якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З системного аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду.
Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи. Близька за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі №904/4380/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі №550/936/18.
У постанові від 05 липня 2023 року у справі №904/8884/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина друга статті 258 ЦПК України).
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови (частина четверта статті 258 ЦПК України).
Водночас розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 11 травня 2023 року у справі №910/4631/22.
Ураховуючи, що Київський апеляційний суд ухвалив постанову за наслідками розгляду процесуальних питань, які виникли під час розгляду справи у суді першої інстанції (щодо забезпечення позову), а не рішення по суті позовних вимог, він не є тим судом, який уповноважений здійснювати розподіл витрат на правничу професійну допомогу.
З огляду на наведене, враховуючи, що заявником не дотримано порядку подання заяви про розподіл судових витрат, встановлених статтею 270 ЦПК України, колегія суддів апеляційної інстанції, відмовляє у задоволені цієї заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 270, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Відмовити у задоволенні заяви директора товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Юніон» - Корж Ольги Володимирівни, про ухвалення додаткового рішення по справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрссибанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Юніон», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ), про визнання поруки припиненою.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення в порядку та з підстав, що визначені ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 24 січня 2025 року.
Головуючий: Судді:Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська Г.І. Мостова