Справа № 755/8820/24 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/725/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
20 січня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 04 грудня 2024 року про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2, 3 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні № 12024100040002177,
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 04 грудня 2024 року задоволено клопотання старшої слідчої СВ Дніпровського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури ОСОБА_9 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 та продовжено йому строк тримання під вартою до 01 лютого 2025 року, із альтернативою внесення застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень 00 коп. та покладенням на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю за адресою: АДРЕСА_1 , та/або в частині визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що судом першої інстанції не було враховано майновий стан підозрюваного під час визначення розміру застави та стан здоров'я підозрюваного.
Апелянт наголошує на тому, що матеріали клопотання не містять доказів наявності обґрунтованої підозри, а зазначені ризики є виключно припущеннями органу досудового розслідування, оскільки вони не підтверджуються матеріалами, долученими до клопотання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі ВКЗ) та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_10 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100040002177 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України.
06.06.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
07.06.2024 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 03.08.2024 включно, без альтернативи внесення застави.
01.08.2024 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 06.09.2024 включно, без права визначення застави.
29.07.2024 керівником Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_11 винесено постанову про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців та продовжено строк досудового розслідування.
04.09.2024 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 02.11.2024 включно, без права визначення застави.
30.10.2024 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 06.12.2024 включно, з правом внесення застави у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 гривень.
05.11.2024 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та оголошення нової у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України.
26.11.2024 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та оголошення нової у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України.
Шестимісячний строк досудового розслідування у провадженні закінчується 06.12.2024, відтак 27.11.2024 від прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 надійшло доручення в порядку ст. 290 КПК України про відкриття матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні.
04.12.2024 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 01.02.2025 включно, з правом внесення застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 гривень 00 коп. та покладенням на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя виходив з того, що слідчим доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ЦПК України, наявність яких встановлена в судовому засіданні, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу та на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що продовжуючи строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними в ухвалі слідчого судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Крім цього, колегія суддів вважає, що перевіряючи доводи клопотання на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків, експертів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про продовження їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на характер та наслідки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
У справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, майновий та сімейний стан, репутацію, спосіб життя, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо необхідності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , оскільки слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4, 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та розмір збитків, заподіяння яких, згідно даних повідомлення про підозру, інкриміновано ОСОБА_7 , дійшов обґрунтованого висновку про визначення йому застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 гривень 00 коп.
Колегія суддів вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, та який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 . Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
Посилання апелянта на те, що слідчим суддею не враховано той факт, що ОСОБА_7 позитивно характеризується, має міцні соціальні зв'язку, раніше не судимий, що свідчить про наявність підстав для застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або визначення йому застави у меншому розмірі є безпідставними, оскільки, з урахуванням обсягу повідомленої підозри, майнового та сімейного стану підозрюваного, слідчий суддя в ході розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визначення застави підозрюваному в межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а вказані дані про особу підозрюваного не є достатньою підставою для застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі цілодобового домашнього арешту, або зменшення йому визначеного слідчим суддею розміру застави.
Доводи апелянта про те, що органом досудового розслідування не доведено продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів також вважає безпідставними.
Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому діянь, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчим суддею встановлено, що слідчим у клопотанні доведено продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Колегія суддів вважає, що оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження його існування, оскільки такий ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, інших підозрюваних та дослідження їх судом.
У свою чергу, на наявність ризику, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує відкритий та цинічний характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , а тому, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що підозрюваний, перебуваючи на волі, з високим ступенем імовірності може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , ніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.
Таким чином, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у справі належних доказів, які б підтверджували, що встановлені слідчим суддею ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконного впливу на інших підозрюваних, свідків, експертів на день апеляційного розгляду клопотання втратили свою актуальність.
Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , ніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За наведених обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 04 грудня 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_2
Судді:
ОСОБА_3 ____________ ОСОБА_4____________