16 січня 2025 р.Справа № 520/15150/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Тітов О.М.) від 20.08.2024 року (повний текст складено 10.09.24 року) по справі № 520/15150/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішень, податкових повідомлень-рішень, вимоги,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив:
визнати протиправними та скасувати рішення № 12677/20-40-24-16-27 від 11.03.2024 про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 00126442410, № 00126352410, № 00126402410, № 00126342410, № 00126322410 від 11.03.2024;
визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00121192410 від 07.03.2024;
визнати протиправними та скасувати рішення № 00121212410 від 07.03.2024 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску Головного управління ДПС у Харківській області.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 по справі № 520/15150/24 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення № 12677/20-40-24-16-27 від 11.03.2024 про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 00126442410, № 00126352410, № 00126402410, № 00126342410, № 00126322410 від 11.03.2024.
Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00121192410 від 07.03.2024.
Визнано протиправним та скасовано рішення № 00121212410 від 07.03.2024 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску Головного управління ДПС у Харківській області.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 13081 (тринадцять тисяч вісімдесят одна) грн. 00 коп.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області, у зв'язку з отриманням відомостей від державного реєстратора щодо припинення підприємницької діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 10.01.2022, повноти та своєчасності нарахування та сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 10.01.2022.
За результатами вказаної перевірки відповідачем складено Акт від 26.01.2024 № 2889/20-40-24-10-07/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовані наступні порушення вимог податкового законодавства:
ПП-ФО ОСОБА_1 , перебуваючи на другій групі спрощеної системи оподаткування, у періоді з 01.01.2017 по 10.01.2022 здійснювався продаж товарів відмінних від передбачених його КВЕД;
податкові декларації про майновий стан і доходи за 2017-2022 роки ПП-ФО ОСОБА_1 до контролюючого органу подано не було, чим порушено п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 177.11 ст. 177 ПК України;
ПП-ФО ОСОБА_1 порушено п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 п. 164.3 ст. 164, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України в частині заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2017-2022 роки на суму 80074,90 грн.;
занижено суми єдиного податку до сплати в бюджет у розмірі 20556,60 гривень у зв'язку з реалізацією товару поза межами обраних КВЕД за період з 01.01.2017 по 31.01.2017, чим порушено п. 16.1.4, п. 16.1 ст. 16, п. 293.4 ст. 293, п. 295.4 ст. 295 ПК України;
занижено чистий оподатковуваний дохід, отриманий від провадження підприємницької діяльності у періоді з 01.04.2017 по 10.01.2022, який є об'єктом оподаткування військовим збором, чим порушено ст. 163, ст. 168, п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та занижено військовий збір на загальну суму 6672,91 гривень;
занижено ЄСВ в сумі 57780,87 грн., чим порушено п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 1, 2 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8, ч. 2 ч. 8 ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;
реалізовано товар за готівкові кошти без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій, чим порушено п. 1 та п. 2 ст. 3 розділу ІІ Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Вказаний Акт перевірки відправлено відповідачем рекомендованим листом, та отримано позивачем 22.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600082425583 та копією відповідного конверту.
Не погоджуючись із висновками відповідача, викладеними в Акті перевірки, позивачем 06.03.2024 подані заперечення на Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 2889/20-40-24-10-07/2436420415 від 26.01.2024 до Головного управління ДПС у Харківській області щодо відсутності в діях ОСОБА_1 факту порушення вимог чинного податкового законодавства, про які зазначено в Акті перевірки, а також додаткові документи. Вказані заперечення з додатками направлені відповідачу рекомендованим листом засобами поштового зв'язку України АТ “Укрпошта», що підтверджується фіскальним чеком про відправлення № 6410203211126 та трекінгом відправлень АТ “Укрпошта».
Згідно листа відповідача від 20.03.2024 вих. № 14226/6/20-40-24-10-17 Головним управлінням ДПС у Харківській області отримано заперечення на акт документальної позапланової невиїзної перевірки з копіями документів на 8 аркушах; вказані вище заперечення на Акт перевірки позивача не розглядались відповідачем в зв'язку з тим, що заперечення отримані Головним управлінням ДПС у Харківській області 11.03.2024 вх. № 20696/6/71, а строк подання заперечень тривав з 23.02.2024 по 07.03.2024. Крім цього, у вказаному вище листі зазначено, що ГУ ДПС області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 07.03.2024 № 00121192410, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 07.03.2024 № 00121212410, податкові повідомлення-рішення від 11.03.2024 № 00126322410, № 00126352410, № 00126402410, № 00126342410, № 00126442410.
Таким чином, за результатом проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки та на підставі Акта перевірки, відповідачем прийнято:
рішення № 12677/20-40-24-16-27 від 11.03.2024 про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , згідно якого підставою для виключення з реєстру платників єдиного податку є акт перевірки від 26.01.2024 № 2889/20-40-24-10-07/ НОМЕР_1 , де зазначено порушення п.п. 7 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України - платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим ПКУ у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності; ФОП ОСОБА_1 виключено з Реєстру платників єдиного податку з 01 квітня 2017 року; а також рішення № 12677/20-40-24-16-27 від 11.03.2024 про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку платника податків - фізичну особу ОСОБА_1 ;
податкове повідомлення-рішення № 00126442410 від 11.03.2024, згідно якого відповідачем встановлено порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1. статті 16, пункту 293.4 статті 293, пункту 295.4 статті 295 Податкового кодексу України за період 2017 року в частині заниження суми податкового зобов'язання з єдиного податку, та збільшено Позивачу суму грошового зобов'язання за платежем єдиного податку з фізичних осіб зі штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на загальну суму 25695,75 грн., з яких сума грошового зобов'язання складає 20556,60 грн., штрафні (фінансові) санкції (штраф) складають 5139,15 грн.;
податкове повідомлення-рішення № 00126352410 від 11.03.2024, згідно якого Відповідачем встановлено порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 164.3 статті 164, пункту 177.1, пункту 177.2, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України в частині заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності ПП-ФО ОСОБА_1 , що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу за період 2017-2022 років, та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування з штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на загальну суму 94493,46 грн., з яких сума грошового зобов'язання складає 80074,90 грн., штрафні (фінансові) санкції (штраф) складають 14418,56 грн.;
податкове повідомлення-рішення № 00126402410 від 11.03.2024, згідно якого відповідачем встановлено порушення статті 163, статті 168, підпункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині заниження чистого оподатковуваного доходу, що призвело до заниження військового збору за результатами річного декларування за період 2017-2022 років, та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування з штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом) на загальну суму 7874,46 грн., з яких сума грошового зобов'язання складає 6672,91 грн., штрафні (фінансові) санкції (штраф) складають 1201,55 грн.;
податкове повідомлення-рішення № 00126342410 від 11.03.2024, згідно якого відповідачем встановлено порушення підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 177.11 статті 177 Податкового кодексу України в частині не подання до контролюючого органу податкової декларації про майновий стан і доходи за період 2017-2021 років, згідно якого застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1020,00 грн.;
податкове повідомлення-рішення № 00126322410 від 11.03.2024, згідно якого відповідачем встановлено порушення пункту 1 та пункту 2 статті 3 розділу ІІ “Порядок проведення розрахунків» Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині здійснення реалізації товару за готівкові кошти без застосування реєстратора розрахункових операцій за період 2017-2021 років та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) та/або пені на суму 2348889,82 грн.;
вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00121192410 від 07.03.2024, згідно якої відповідач відповідно до статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС, Акта документальної перевірки від 26.01.2024 № 2889/20-40-24-10-07/2436420415, вимагає сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 57780,87 грн.;
рішення № 00121212410 від 07.03.2024 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, згідно якого відповідачем виявлено порушення п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 1, 2 ст. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8, ч. 2 ч. 8 ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за наслідками чого донараховано 57780,87 грн єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та застосовано штрафні санкції в розмірі 28890,44 грн.
Вважаючи про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку, податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та податкову вимогу протиправними, позивач звернувся до суду першої інстанції із вказаними вище позовними вимогами.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази та пояснення сторін свідчать про формальний підхід відповідача до перевірки фінансово-господарської діяльності позивача, що в свою чергу призвело до помилкових висновків за результатами перевірки, відтак прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення та вимога є протиправними та підлягають скасуванню.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Так, що стосується питання правомірності/протиправності переведення позивача на загальну систему оподаткування з 01.04.2017 р., перевіркою встановлено, що у періоді з 01.01.2017 по 10.01.2022 ПП-ФО ОСОБА_1 була обрана спрощена система оподаткування обліку та звітності для ведення господарської діяльності.
До контролюючого органу ПП-ФО ОСОБА_1 надано заяву про застосування спрощеної системи від 06.01.2012 вх. № 115/2 у порядку, визначеному ст. 298 ПК України. Відповідно до заяви ПП-ФО ОСОБА_1 обрано ІІ групу спрощеної системи оподаткування.
Згідно розділу 10 «Обрані види діяльності» Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, поданої ПП-ФО ОСОБА_1 , ним обрано наступні види діяльності:
- 47.59 - Роздрiбна торгiвля меблями, освiтлювальним приладдям та iншими товарами для дому в спецiалiзованих магазинах;
- 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Як вказує відповідач, згідно методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Державного комітета статистики України від 23.12.2011 № 396 (далі- Наказ № 396), обрані ПП-ФО ОСОБА_1 види економічної діяльності передбачають: 47.59 Роздрiбна торгiвля меблями, освiтлювальним приладдям та iншими товарами для дому в спецiалiзованих магазинах;
- роздрібну торгівлю меблями для дому;
- роздрібну торгівлю освітлювальним приладдям;
- роздрібну торгівлю виробами для дому, столовими приналежностями, посудом, виробами зі скла, порцеляни та кераміки;
- роздрібну торгівлю виробами з деревини, корка та плетеними виробами;
- роздрібну торгівлю неелектричними побутовими приладами;
- роздрібну торгівлю музичними інструментами та партитурами;
- роздрібну торгівлю електричними системами безпеки та сигналізації, такими як замки та запірні пристрої, сейфи та камери для зберігання, без надання послуг з їх установлення технічного обслуговування;
- роздрібну торгівлю товарами для дому, не віднесену до інших угруповань;
- 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна
- надання в оренду та управління власним або орендованим нерухомим майном: багатоквартирними будівлями та житлом; нежитловими будівлями, у т. ч. виставковими залами, складськими приміщеннями; земельними ділянками
- надання будівель, упоряджених або неупоряджених квартир чи апартаментів для довготермінового використання зазвичай на умовах щомісячної або річної оплати;
- діяльність ринків;
- розроблення будівельних проектів для власного використання;
- експлуатацію житлових мобільних комплексів;
- надання приміщень виключно для утримання тварин.
За висновками податкового органу, вищенаведені види економічної діяльності, виділені ПП-ФО ОСОБА_1 в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування, які також обрані ним згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не передбачають здійснення ним продажу в магазинах в роздріб кінцевим споживачам іншої продукції, аніж товари для дому.
Під час проведення перевірки також встановлено, що згідно книги обліку доходів та витрат, яка була надана до перевірки ПП-ФО ОСОБА_1 (список документів які використовувались при проведенні перевірки зазначено в п. 1.13 на стор. 7 Акту перевірки) перша реалізація товару здійснилась 03.01.2017 року, в результаті чого порушено умови застосування спрощеної системи оподаткування та згідно приписів п. 299.11 ст. 299 ПК України ПП-ФО ОСОБА_1 контролюючим органом переведено з 01.04.2017 на загальну систему оподаткування.
Також, контролюючий орган послався на те, що до перевірки надано Договір поставки від 05.01.2017 № 19, укладений між ПП «Екіпаж» (21241245) (Постачальник) та ПП-ФО ОСОБА_1 (Покупець), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - Покупцеві (Продукцію), а Покупець зобов'язується прийняти вказану Продукцію і сплатити за неї певну грошову суму. Предметом поставки є металопластикові, алюмінієві віконні та дверні блоки, а також склопакети та супроводжувальний матеріал.
У зв'язку з цим відповідач вважає, що згідно ст. 298 ПК України ПП-ФО ОСОБА_1 повинен був подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та додати відповідний КВЕД, але ПП-ФО ОСОБА_1 така заява не була подана. Також відповідач зазначив, що попри порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування у І кварталі 2017 року, ПП-ФО ОСОБА_1 продовжував безпідставно оподатковувати отримані від підприємницької діяльності доходи єдиним податком, оскільки Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з позначкою «відмова» та відміткою в полі «Причини відмови від спрощеної системи оподаткування» напроти «здійснення видів діяльності, не зазначених у свідоцтві платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця», ПП-ФО ОСОБА_1 до контролюючого органу подано не було.
На підставі цього, контролюючий орган дійшов висновку, що внаслідок порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування, ПП-ФО ОСОБА_1 правомірно переведено на загальну систему оподаткування. Також податковий орган послався на те, що ПП-ФО ОСОБА_1 не виконано вимоги пп. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, що в подальшому стало підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Надаючи оцінку доводам відповідача, колегія суддів зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. 291.2-291.3 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
За змістом п. 291.4 ст. 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку.
За приписами пп. 3 п. 291.4 ст. 291 ПК України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема : друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
За положеннями п. 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Відповідно до пп. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Згідно з п. 299.11 ст. 299 ПК України унормовано, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Як зазначає апелянт позивачем порушено вимоги абз. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.
У свою чергу, згідно названого абзацу платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема: у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Судовим розглядом встановлено, що висновок відповідача, щодо продажу товарів поза межами КВЕД позивачем, зроблений на підставі документів, які зазначені в підпункті 2.1.1 пункту 2 Акту перевірки.
Зокрема, згідно Договору поставки від 05.01.2017 № 19, укладеного між ПП “Екіпаж» (21241245) (Постачальник) та ПП-ФО ОСОБА_1 (Покупець), Постачальник зобов'язується передати (поставити) у замовлені строки (строк) другій стороні - Покупцеві Продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти вказану продукцію і сплатити за неї певну грошову суму; предметом поставки є металопластикові, алюмінієві віконні та дверні блоки, а також склопакети та супроводжувальний матеріал.
Разом з тим, зміст вказаного вище Договору поставки від 05.01.2017 № 19 свідчить про те, що суб'єкт підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_1 є покупцем, а не постачальником.
Далі, в Акті перевірки зазначено, що за Договором купівлі-продажу від 14.05.2021 № 2101, укладеним між Сахновщанським підприємством комунальних послуг (Покупець) та ПП-ФО ОСОБА_1 (Продавець), Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується оплатити його на умовах даного Договору; найменування товару: металопластикові вікна з профіля WDS.
Відповідачем зазначається в Акті перевірки про аналогічні договори купівлі-продажу, згідно яких позивачем здійснювався продаж металопластикових конструкцій: від 05.07.2017 № 1703; від 15.11.2017 № 1712; від 06.12.2017 № 1713; від 24.09.2018 № 1703; від 27.09.2018 № 1812; від 18.06.2020 № 2002; від 01.07.2020 № 2003; від 19.08.2020 № 2004; від 21.09.2020 № 2007; від 04.11.2020 № 2009; від 13.11.2020 № 2008. При цьому, Договір купівлі-продажу від 19.08.2020 № 2004, укладений між Олейниківською сільською радою (Покупець) та ПП-ФО ОСОБА_1 (Продавець), щодо продажу дверей вхідних металевих, столярних виробів досліджений відповідачем.
Крім цього, про продаж товарів поза межами КВЕД відповідачем зроблений висновок на підставі платіжних доручень, зокрема: від 02.04.2017 № 2 на суму 3388,50 грн.; від 17.04.2017 № 8 на суму 16000,00 грн.; від 03.05.2017 № 7 на суму 3388,50 грн.; від 27.06.2017 № 370 на суму 7179,00 грн.; від 27.06.2017 № 369 на суму 5990,00 грн.; від 05.07.2017 № 11 на суму 26948,00 грн.; від 23.08.2017 №433 на суму 23338,00 грн.; від 23.08.2017 № 434 на суму 177975,00 грн.; від 13.09.2017 №202 на суму 5990,00 грн.; від 13.09.2017 № 203 на суму 31880,00 грн.; від 15.11.2017 № 154 на суму 76199,00 грн.; від 06.12.2017 № 1713 на суму 17520,00 грн.; від 13.12.2017 № 149 на суму 14720,00 грн.; від 19.06.2018 № 363 на суму 3015,13 грн.; від 25.06.2018 № 379 на суму 3442,87 грн.; від 25.06.2018 № 381 на суму 8106,00 грн.; від 25.06.2018 № 380 на суму 14810,00 грн.; від 27.09.2018 № 181 на суму 18000,00 грн.; від 02.07.2019 № 58 на суму 2536,00 грн.; від 29.08.2019 № 49 на суму 1611,00 грн.; від 29.10.2019 № 298 на суму 2400,00 грн.; від 28.11.2019 № 101 на суму 658,00 грн.; від 01.06.2020 № 203 на суму 7793,00 грн.; від 10.06.2020 № 4 на суму 23630,66 грн.; від 19.08.2020 № 65 на суму 2525,00 грн.; від 19.08.2020 № 204 на суму 10000,00 грн.; від 19.08.2020 № 205 на суму 2525,00 грн.; від 20.08.2020 № 1 на суму 10000,00 грн.; від 18.09.2020 № 202 на суму 7200,00 грн.; від 22.09.2020 № 232 на суму 1090 грн.; від 13.10.2020 № 208 на суму 17055,00 грн.; від 04.11.2020 № 209 на суму 7901, 00 грн.; від 07.07.2021 № 7 на суму 10171,00 грн.; від 17.12 2021 № 1194 на суму 9410,00 грн. При цьому, платіжні доручення від 19.06.2018 № 363 на суму 3015,13 грн. від 25.06.2018 № 379 на суму 3442,87 грн від 25.06.2018 № 381 на суму 8106,00 грн. від 25.06.2018 № 380 на суму 14810,00 грн.
Також, про продаж товарів поза межами КВЕД відповідачем зроблений висновок на підставі банківських виписок, зокрема, від 15.08.2018 на суму 21121,00 грн.; від 16.08.2018 на суму 4375,00 грн.; від 16.08.2018 на суму 10217,00 грн.; від 16.08.2018 на суму 4375,00 грн.; від 17.08.2018 на суму 2432,00 грн.; від 18.09.2018 на суму 2590,00 грн.; від 19.09.2018 на суму 2590,00 грн.; від 14.11.2018 на суму 21720 грн.; від 24.11.2018 на суму 13862,00 грн.; від 10.04.2019 на суму 3989,00 грн.; від 18.04.2019 на суму 900,00 грн.; від 27.06.2019 на суму 2536,00 грн.; від 02.07.2019 на суму 8106,00 грн.; від 28.08.2019 на суму 1611,00 грн.; від 29.08.2019 на суму 1611,00 грн.; від 29.08.2019 на суму 1611,00 грн.; від 29.09.2019 на суму 1611,00 грн.; від 28.11.2019 на суму 3845,25 грн.; від 28.11.2019 на суму 658,00 грн.; від 29.11.2019 на суму 658,00 грн.; від 28.11.2019 на суму 3845,25 грн.; від 13.10.2020 на суму 9784,00 грн., а також банківська виписка по розрахунковому рахунку, відкритому в КБ “Приватбанк» - 36106,00 грн. (без зазначення дати, назви операції чи будь-яких інших ідентифікуючих ознак). При цьому, банківська виписка від 29.08.2019 на суму 1611,00 грн.
Як вбачається з вказаних документів досліджених відповідачем, які стали підставою для висновків в Акті перевірки за результатами її проведення, позивачем здійснено продаж металопластикової конструкції вперше 02.04.2017 (згідно платіжного доручення від 02.04.2017 № 2 на суму 3388,50 грн.), тобто у другому кварталі 2017 року.
При цьому, відповідачем в Акті перевірки зроблено декілька висновків щодо дати початку та періоду продажу таких конструкцій поза межами обраних видів економічної діяльності: “у періоді з 01.01.2017 по 10.01.2022», “впродовж 2017-2021 років» (на аркуші 13 Акту перевірки), “у результаті порушення 03.01.2017 умов застосування спрощеної системи оподаткування» (на аркуші 14 Акту перевірки).
Колегія суддів також зазначає, що в акті перевірки податковий орган зазначив, що згідно книги обліку доходів та витрат, яка була надана до перевірки ПП-ФО ОСОБА_1 (список документів які використовувались при проведенні перевірки зазначено в п. 1.13 на стор. 7 Акту перевірки) перша реалізація товару здійснилась 03.01.2017 року, в результаті чого порушено умови застосування спрощеної системи оподаткування та згідно приписів п. 299.11 ст. 299 ПКУ ПП-ФО ОСОБА_1 контролюючим органом переведено з 01.04.2017 на загальну систему оподаткування.
Зміст акту перевірки в цій частині свідчить про те, що про першу реалізацію товару саме 03.01.2017, контролюючим органом здійснено на підстави книги обліку доходів та витрат, яка зазначена в списку документів, що використовувались при проведенні перевірки (п. 1.13 на стор. 7 Акту перевірки).
Разом з тим, суд зазначає, що зміст акту перевірки не містить інформації про те, який саме товар мав на увазі податковий орган, оскільки назва такого товару відсутня, будь-які документи, з яких можливо зробити висновок про назву чи призначення такого товару відповідачем не додано та в Акті перевірки відсутні, з урахуванням того, що позивач під час здійснення господарської діяльності, в тому числі, мав право на здійснення торгівлі товарами - меблями, освiтлювальним приладдям та iншими товарами (згідно КВЕД 47.59).
Також суд зазначає, що твердження про першу реалізацію металопластикових конструкцій 03.01.2017 відповідно до книги обліку доходів та витрат не відповідає обставинам справи та змісту Акту перевірки, оскільки в п. 2.1.1 (сторінки 10-14 Акту перевірки), де перевіряючими описане відповідне порушення, відсутній документ «книга обліку доходів та витрат», а наведений інший перелік документів, згідно яких зроблено висновок про порушення.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що всупереч приписів п. 299.11 ст. 299 ПК України, відповідачем в Акті перевірки не вказано остаточно з якої саме дати допущено порушення, а також не було предметом перевірки самі обставини та факт збуту придбаної продукції. При цьому, відповідачем в Акті перевірки зазначено про переведення ним ПП-ФО ОСОБА_1 на загальну систему оподаткування з 01.04.2017 (ще до вчинення порушення), тобто не з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення, а ще до допущення порушення та з кварталу, в якому воно допущене.
Колегія суддів також зазначає, що відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 № 727.
Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:
викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;
у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;
у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;
у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки;
Отже, детальне відображення в акті змісту виявлених порушень є обов'язковою умовою вчинення податковим органом подальших дій щодо притягнення платника до податкової відповідальності, застосування механізмів примусового стягнення податку, а також слугує гарантією дотримання прав платника; факти податкових порушень, не зафіксовані в акті перевірки, не можуть слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 11.11.2021 року у справі № 420/1878/19.
Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що доводи апелянта про те, що в Акті перевірки на відповідних сторінках наведені таблиці з відображенням по роках щодо заниження податкових зобов'язань, а також про детальний загальний опис документів, які були використані в ході перевірки, не спростовує факту відсутності інформації в зазначеному Акті перевірки про те, які конкретно документи були досліджені та стали підставою для кожного відповідного висновку про кожне порушення, вчинене позивачем, а загальний перелік документів та інформаційних баз, наведений в в п. 1.13 та п. 2.1.1 Акту перевірки не дає можливість встановити, які саме порушення встановлені контролюючим органом за тим чи іншим документом чи інформацією, та перевірити їх відповідність.
Крім того, суд звертає увагу на те, що станом на дату винесення оскаржуваного рішення № 12677/20-40-24-16-27 про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - 11.03.2024, свідоцтво платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 уже було анульовано.
У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення № 12677/20-40-24-16-27 від 11.03.2024 про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00126442410, № 00126352410, № 00126402410, № 00126342410, № 00126322410 від 11.03.2024 та визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00121192410 від 07.03.2024.
Що стосується доводів апелянта про те, що згідно з абзацом одинадцятим п. 52-1 підрозд. 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно) в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 цього Кодексу, а також те, що дію п. 52-1 підрозд. 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», суд зазначає наступне.
Так, відповідачем у розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення № 00126322410 від 11.03.2024, зазначено, що днем порушення, вчиненого позивачем вперше, є 03.04.2017 р.
Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, коли розпочато процедуру припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Абзацами першим - четвертим пункту 102.1 статті 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 ПК України, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 прим. 2 ПК України), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 ПК України, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року за № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.
Так, згідно з абзацом 11 п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПК України.
29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року за № 591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким унесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, в абзацах першому і дев'ятому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".
У Постанові Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року за № 651 зазначено, що відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» Кабінет Міністрів України постановляє: Відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавіpусом SАRS-СоV-2.
Відповідно у період з 18.03.2020 (згідно із Законом № 533-IX від 17.03.2020 та наступними змінами відповідно до Закону № 591-IX) по 16.03.2022 строк прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення був зупинений у зв'язку з дією карантину.
Разом з цим до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ від 15.03.2022 дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану (пункт 2 розділу ІІ).
Тобто Закон № 2120-IX з 17.03.2022 зупинив дію положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX, які в подальшому 30.06.2023 втратили юридичну силу у зв'язку із закінченням самого карантину відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року за № 651.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, № 2120-IX (набрав чинності з 17 березня 2022 року) статтю 102 доповнено пунктом 102.9 такого змісту: « 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
В подальшому, пункт 102.9 статті 102 виключено на підставі Закону № 3219-IX від 30 червня 2023 року, який набрав чинності 01 серпня 2023 року.
Отже, у період з 18 березня 2020 року по 30 червня 2023 року строк прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення про визначення суми штрафних санкцій, передбачений статтею 102 ПК України, був зупинений з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а в період з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року у зв'язку з дією правового режиму воєнного, надзвичайного стану.
З огляду на зазначене контролюючий орган може реалізувати владні управлінські функції, враховуючи норми щодо зупинення строку давності, передбаченого статтею 102 ПК України.
Як вказувалося вище, відповідачем у розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення № 00126322410 від 11.03.2024, зазначено, що днем порушення, вчиненого позивачем вперше, є 03.04.2017, у зв'язку з чим, строк визначення суми штрафних санкцій за вказане порушення збіг 17.08.2023 (з 04.04.2017 до 17.03.2020 - 1079 днів, та з 01.08.2023 - 16 днів, а всього 1095 днів).
При цьому, відповідачем у розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення № 00126322410 від 11.03.2024 не зазначено період вчинення наступних порушень, а в самому податковому повідомленні-рішенні зазначено 2017-2021 роки, що позбавляє можливості встановити граничний строк визначення суми штрафних санкцій за такі порушення, а також його суму.
На підставі наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 по справі № 520/15150/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко
Повний текст постанови складено 27.01.2025 року